Рішення № 86699835, 20.12.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2607/19

20 грудня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

позивача Вітвіцького Р ОСОБА_1

представника відповідача Мудрого О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними, скасування вимоги та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними, скасування вимоги та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.01.2019р. ОСОБА_2 помилково подано звіт в Теребовлянське управління ГУ ДФС у Тернопільській області з Єдиного соціального внеску, а саме, Додаток 5 таблиця 2 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування» за 2018р., де було відображено суму зобов`язання по єдиному соціальному внеску в розмірі 9828,72 грн. 14.03.2019р. позивачем отримано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2637-53 У ГУ ДФС у Тернопільській області на суму 9828,72 грн.

На заперечення даної вимоги позивачем було подано на ім`я керівника Теребовлянського управління Михайла ОСОБА_3 лист щодо помилкового подання звітності. І тому, позивач вважає дії Головного управління ДПС у Тернопільській області протиправними.

Ухвалою від 18.11.2019 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 06.12.2019. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

У разі виявлення помилки у Звіті до закінчення строку подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до органу доходів і зборів за основним місцем обліку.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.

Якщо страхувальником до закінчення строку подання Звіту подаються за поточний звітний період лише окремі таблиці Звіту із зазначенням типу форми "скасовуюча", "додаткова", цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

Отже, позивач самостійно визначив базу нарахування ЄСВ та подав відповідний звіт до контролюючого органу 31.01.2019 р., а від так сума самостійного визначення бази нарахування ЄСВ фізичною особою - підприємцем у тому числі ті які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу, підлягає сплаті на загальних підставах та не підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене вище, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 відсутні.

10 грудня 2019 року ухвалою суду було призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 20.12.2019 о 11:00 год.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відзив на позовну заяву.

Суд, розглянувши адміністративну справу, вивчивши зміст відзиву на позов, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що відповідно до інформації щодо ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка міститься у інформаційній системі «Податковий блок. Облік платників податків», а саме: розділ «Реєстраційні дані», відомо, що Позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець станом на 28.03.2002 року та взятий на облік Теребовлянською ДПІ станом на 28.03.2002 року за номером 968; станом на 04.12.2019 стан платника податків «0» (перебуває на обліку). 17.05.2016р. отримано статус пенсіонера. Вид пенсії - по інвалідності 3 група з дитинства. Пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 від 09.01.2018р.

Так, 31.01.2019р. ОСОБА_2 помилково подано звіт в Теребовлянське управління ГУ ДФС у Тернопільській області з Єдиного соціального внеску, а саме, Додаток 5 таблиця 2 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування» за 2018р., де було відображено суму зобов`язання по єдиному соціальному внеску в розмірі 9828,72 грн. 14.03.2019р. позивачем отримано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2637-53 У ГУ ДФС у Тернопільській області на суму 9828,72 грн. На заперечення даної вимоги було подано на ім`я керівника Теребовлянського управління ОСОБА_4 лист щодо помилкового подання звітності Додаток 5 таблиця 2 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування» за 2018р №1891 від 31.01.2019р. де зазначено, що у зв`язку з відсутністю можливості самостійно здійснити уточнення, прошу зняти актуалізацію з поданого звіту, присвоїти статус «До відома» та скасувати нараховану 09.02.2019р. суму ЄСВ у розмірі 9828,72 грн. та нараховану суму штрафних санкцій та пені на суму недоїмки.

Дії ГУ ДПС у Тернопільській області позивач вважає протиправними у відповідності до п.2 ч.1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464), єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464).

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) регулюються виключно Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону № 2464).

Пункт 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI до платників єдиного внеску відносить фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

За приписами частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з абзацом 24 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (надалі, Закон №1058), пенсіонером визнається особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Розглядаючи у системному взаємозв`язку вказані норми Закону № 1058 та положення частини четвертої статті 4 Закону N2 2464, досягнення пенсійного віку (визначеного статтею 26 Закону № 1058-IV) є загальним страховим ризиком, який поруч із інвалідністю, вказує на втрату особою працездатності та передбачає право на отримання відповідного соціального забезпечення за рахунок системи загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку та на умовах, визначених чинним законодавством.

У зв`язку з цим застрахована особа у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування замість обов`язку подальшої сплати внесків набуває право на отримання відповідних страхових виплат у вигляді пенсій (за наявності необхідного страхового стажу), що логічно виключає можливість покладення на неї обов`язку одночасної сплати єдиного внеску та є нормативно визначеною підставою для звільнення такої особи від його подальшої сплати. Однак визначення статусу «пенсіонера за віком» передбачає необхідність отримання особою саме страхової виплати у формі пенсії. Водночас, із проаналізованих положень законодавства не можна зробити висновок про пряму нормативну вказівку щодо обов`язкового виду страхової виплати, яку повинна отримувати особа, що досягла пенсійного віку, для застосування норми про звільнення від сплати єдиного внеску.

Таким чином, частина четверта статті 4 Закону № 2464 передбачає сплату єдиного внеску особою, яка отримує виплати за рахунок системи загальнообов`язкового державного соціального страхування при досягненні віку, визначеного статтею 26 Закону № 1058, виключно на добровільних засадах.

Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» перше речення частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI було викладено у новій редакції: «Особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу».

Отже, частина четверта статті 4 Закону № 2464-VI встановлює пільги для всіх суб`єктів, які є пенсіонерами за віком, незалежно від того, на підставі якого закону особа набула статусу пенсіонера за віком, будь-то на пільгових умовах, чи набула вона певного віку відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV. Цією нормою не визначено обмежень щодо виду пенсії, яку повинна отримувати особа, яка звільняється від сплати єдиного внеску.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003, ЄДРПОУ / ІПН: 43142763) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003, ЄДРПОУ / ІПН: 43142763) від 14.03.2019 № Ф-2637-53 про сплату фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_1 ) боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 9828,72 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003, ЄДРПОУ / ІПН: 43142763) внести зміни до інтегрованої картки платника податків фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_1 ) виключивши з неї відомості про суми нарахувань по заборгованості - недоїмці по по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 9828,72 грн., штрафної санкції та пені на зазначену недоїмку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003, ЄДРПОУ: 43142763) на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 грудня 2019 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.