Ухвала суду № 86699757, 28.12.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

28 грудня 2019 року справа № 580/4233/19

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Черкаської області, Тальнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаської області, ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання протиправною бездіяльності,

УСТАНОВИЛА:

27.12.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач) до Головного територіального управління юстиції у Черкаської області (18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, буд.185; код ЄДРПОУ 34924330) (далі – відповідач), Тальнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаської області (20400, Черкаська область, м. Тальне, вул. Соборна, буд.30Б; код ЄДРПОУ 34527239) (далі – відповідач), ПАТ КБ «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50; код ЄДРПОУ 14360570) (далі – відповідач), в якому він просить:

визнати причину порушення терміну звернення до суду поважною та поновити пропущений строк;

зобов`язати державного виконавця Тальнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаської області Прокопенко Л.І. винести постанову про закриття виконавчого провадження відкритого за виконанням виконавчого листа № 704/1531/14-ц, що виданий на підставі рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 04.02.2015 та зняти арешт з усіх рахунків, що відкриті на ім`я позивача в установах банків відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 05.11.2019;

стягнути з Головного територіального управління юстиції у Черкаської області понесені моральні збитки спричиненні незаконними діями державного виконавця в сумі 50 000 грн.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, встановлено непідвідомчість заявленого спору адміністративному суду з огляду на таке.

Згідно з п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. На підставі ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, їхньою посадовою або службовою особою, у т.ч. органу виконавчої служби, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Порядок оскарження рішення, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби врегульований ст.74 Закону України від 02.06.2016№1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі – Закон №1404-VIII). Зокрема, частиною 1 цієї статті передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Аналіз наведених положень Закону 1404-VIII свідчить, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення виключно до суду, який видав виконавчий документ. Тобто критеріями розмежування юрисдикції згідно з цим законом є суд, що видав виконавчий документ.

Згідно з обґрунтуваннями позовних вимог спірна постанова державного виконавця Тальнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаської області Прокопенко Л.І. про арешт коштів боржника від 05.11.2019 прийнята в межах виконавчого провадження ВП № 56086025, відкритого на підставі виконавчого листа Тальнівського районного суду Черкаської області від 04.02.2015 №704/1531/14-ц щодо стягнення з позивача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу в сумі 170 340 грн 02 коп. Отже, спірне рішення прийняте з підстав невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язань з добровільного виконання рішення Тальнівського районного суду Черкаської області.

Тому для вирішення спору адміністративний суд, дотримуючись принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, має з`ясувати обставини і факти виконання позивачем рішення районного суду, оцінювати стан виконання рішення Тальнівського районного суду Черкаської області.

Обсяг досліджуваних обставин і фактів свідчить, що вони входять у поняття здійснення судового контролю. З огляду на це заявлені спірні відносини стосуються сфери контролю за виконанням рішення місцевого загального суду.

При цьому, ч.1 ст.74 Закону № 1404-VIII, передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Ч.2 ст.74 Закону № 1404-VIII, передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом стосується виключно виконавчих проваджень, у яких виконуються не рішення судів, а рішення інших органів. Зазначена норма стосується виконавчих проваджень, які відкрито з виконання згаданих постанов виконавця, які в силу п.5 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII є виконавчими документами. Наведені положення ч.2 ст.74 Закону № 1404-VIII жодним чином не поширюють юрисдикцію адміністративних судів на оскарження власне постанов державного виконавця про арешт коштів боржника.

Отже, оскарження всіх постанов виконавця, у тому числі про арешт коштів боржника, ухвалених у виконавчому провадженні з виконання рішення суду, здійснюється в порядку ч.1 ст.74 Закону №1404-VIII, тобто виключно до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ч.1 ст.447 та ч.1 ст.448 Розділу VII “Судовий контроль за виконанням судових рішень” Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 №1618-ІV у редакції на час звернення з позовом (далі – ЦПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Оскільки позивач у цій справі є боржником у виконавчому провадженні з приводу виконання рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 04.02.2015 у справі № 704/1531/14-ц, а спірна постанова про арешт коштів боржника прийнята у зв`язку з невиконанням рішення місцевого суду, заявлений у цій справі спір стосується судового контролю місцевого загального суду та не підвідомчий адміністративному суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Отже, заявлений спір має розглядатися Тальнівським районним судом Черкаської області відповідно до вимог Розділу VII “Судовий контроль за виконанням судових рішень” ЦПК України.

Якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, пунктом 1 ч.1 ст.170 КАС України визначений обов`язок судді відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Тому наявні підстави відмовити у відкритті провадження, а на підставі ч.6 ст.170 КАС України роз`яснити позивачу, що спір віднесено до юрисдикції загального місцевого суду за правилами цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 170-171, 287 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Черкаської області, Тальнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаської області, ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання протиправною бездіяльності.

2. Роз`яснити, що спір відноситься до юрисдикції Тальнівського районного суду Черкаської області за правилами цивільного судочинства.

3. Копію ухвали направити позивачу.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з моменту її складення.

Суддя А.М. Бабич

Ухвала складена у повному обсязі та підписана 28.12.2019.