
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
28 грудня 2019 року м. Рівне №460/585/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В :
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа № 460/585/19 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року, залишеним змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю та, зокрема, зобов`язано Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 25 липня по 4 грудня 2018 року, виходячи із посадового окладу судді апеляційного суду, який становить співвідношення 1,1 від посадового окладу судді місцевого суду, обрахованого в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, а з 5 грудня 2018 року - 15 мінімальних заробітних плат, встановлених законами України на відповідні періоди, з дня зміни розміру суддівської винагороди, самостійно визначеної відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, незалежно від отримання будь-яких довідок та заяв.
18 грудня 2019 року позивач звернувся до суду із заявою про роз`яснення рішення суду в адміністративній справі № 460/585/19. За змістом вказаної заяви ОСОБА_1 повідомляє, що до набрання законної сили рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року в справі № 40/585/19 відповідач нараховував та виплачував йому щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, яка в даному випадку складалась із посадового окладу судді апеляційного суду та доплати за вислугу років в розмірі 70 % від посадового окладу. Також, позивач звертає увагу на те, що предметом спору в даній справі було виключно те, що при обрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідач неправомірно застосовував мінімальний прожитковий мінімум замість мінімальної заробітної плати, встановлені на відповідні періоди, при визначенні посадового окладу судді апеляційного суду, який працює на відповідній посаді, Тобто, спір у даній справі зовсім не стосувався інших складових щомісячного довічного грошового утримання позивача, у тому числі надбавки за вислугу років. Разом з тим, в ході ознайомлення з матеріалами пенсійної справ в персональному кабінеті на офіційному веб-сайті Пенсійного фонду України в мережі Інтернет, позивач встановив, що щомісячне довічне грошове утримання нараховане йому в значно в меншому розмірі, аніж передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та рішенням Рівненського окружного адміністративного суду в справі № 460/585/19. Так, на думку позивача, до розміру його щомісячного довічного грошового утримання не була включена надбавка за вислугу років в розмірі 70 % від посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді. Крім того, позивачу стало відомого, що відповідачем взагалі не проведений перерахунок утримання за попередні періоди, починаючи з липня 2018 року. З огляду на наведене, позивач просить суд в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), роз`яснити постанову від 10 травня 2019 року в справі № 460/585/19 на предмет того, чи змінило вказане судове рішення порядок обчислення відповідачем його щомісячного грошового довічного утримання в частині нарахування та виплати в складі утримання доплати за вислугу років в розмірі 70% від посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, а також яким чином відповідач має здійснювати нарахування та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання після набрання законної сили рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року в справі № 460/585/19, починаючи з липня 2018 року.
19 грудня 2019 року судом постановлена ухвала про розгляд вказаної вище заяви у письмовому провадженні.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
У пункті 19 постанови «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року № 7, Пленум Верховного Суду України зазначив, що роз`яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою, роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового рішення є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим частина перша статті 254 КАС України не містить, а аналіз її змісту дозволяє прийти до висновку, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.
Як зазначено вище по тексу ухвали, у заяві позивач просить суд роз`яснити чи змінило рішення суду в справі 460/585/19 порядок обчислення відповідачем його щомісячного довічного грошового утримання в частині нарахування та виплати в складі утримання доплати за вислугу років в розмірі 70% від посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, а також яким чином відповідач має здійснювати нарахування та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання після набрання законної сили вказаним судовим рішенням, починаючи з липня 2018 року.
З огляду на зумовлене чинним законодавством правове регулювання порушених ОСОБА_1 у заяві питань суд вважає за необхідне роз`яснити наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що нарахування та виплата позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється в розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, обчисленій у відповідності до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI (далі – Закон № 2453).
Так, частиною другою статті 133 Закону № 2453 передбачено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Таким чином, при обчислені розміру належного до виплати позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має враховуватися не лише посадовий оклад судді, який працює на відповідній посаді, а й інші доплати, на які позивач набув право до виходу у відставку з посади судді.
Суд звертає увагу на те, що спір між сторонами, що вирішувався в межах даної адміністративної справи, виник з приводу правомірності застосування відповідачем розрахункової величини в розмірі 1600грн, а не мінімальної заробітної плати, для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, при нарахуванні та виплаті позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Тобто, дотримання відповідачем вимог чинного законодавства щодо виплати позивачу в складі щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці інших доплат, передбачених статтею 133 Закону № 2453, не було предметом судового розгляду в адміністративній справі № 460/585/19.
А тому, роз`яснюючи судове рішення в даній справі, суд не може вказувати на те, в якому саме розмірі має здійснюватися нарахування та виплата позивачу в складі щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці інших доплат, право на які він набув до виходу у відставку, оскільки відповідні обставини не встановлювалися та не перевірялися судом в ході розгляду справи № 460/585/19.
Разом з тим, в даному випадку, з метою уникнення неоднозначного трактування змісту судового рішення, зокрема його резолютивної частини, суд вважає за необхідне роз`яснити, що після набрання законної сили рішенням суду в справі № 460/585/19 виплата позивачу в складі щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці доплат, передбачених частиною другою статті 133 Закону № 2453, має здійснюватися з урахуванням відсоткового співвідношення, на яке останній набув права до виходу у відставку з посади судді.
Щодо заяви ОСОБА_1 в частині роз`яснення яким чином відповідач має здійснювати нарахування та виплату йому щомісячного довічного грошового утримання після набрання законної сили рішенням суду в справі № 460/585/19, починаючи з липня 2018 року, то суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки порядок нарахування та виплати суддям у відставці щомісячного довічного грошового утримання чітко визначений нормами Закону № 2453, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII та Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 20 березня 2017 року № 5-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 200/14891, а резолютивна частина рішення суду про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 25 липня по 4 грудня 2018 року, виходячи із посадового окладу судді апеляційного суду, який становить співвідношення 1,1 від посадового окладу судді місцевого суду, обрахованого в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, а з 5 грудня 2018 року - 15 мінімальних заробітних плат, встановлених законами України на відповідні періоди, з дня зміни розміру суддівської винагороди, самостійно визначеної відповідно до Закону № 2453, незалежно від отримання будь-яких довідок та заяв, є зрозумілою та неоднозначного трактування не викликає.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви позивача про роз`яснення судового рішення.
Керуючись статтями 243, 248, 254, 256 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення задовольнити частково.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що після набрання законної сили рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року в справі № 460/585/19, виплата йому в складі щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці доплат, передбачених частиною другою статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, має здійснюватися з урахуванням відсоткового співвідношення, на яке він набув права до виходу у відставку з посади судді.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині роз`яснення яким чином Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області має здійснювати нарахування та виплату йому щомісячного довічного грошового утримання після набрання законної сили рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року в справі № 460/585/19, починаючи з липня 2018 року, - відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Комшелюк Т.О.
Судове рішення № 86699520, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 28.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 460/585/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: