Ухвала суду № 86699517, 18.12.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про призначення судово-психологічної експертизи

18 грудня 2019 року Справа № 823/3596/14

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Руденко А.В.,

суддів – Гаврилюка В.О., Тимошенко В.П.,

за участю:

секретаря – Сачинської В.С.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Кондакова Є.О. (за довіреністю),

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головного управління ДФС у Черкаській області – Кондакова Є.О. (за довіреністю),

розглянувши у підготовчому засіданні в загальному позовному провадженні в приміщенні суду клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи в адміністративній справі за її позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №823/3596/14 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління ДФС у Черкаській області, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 17.05.2019, про:

- визнання протиправним та скасування наказу голови Комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів України №2180-о від 29.10.2014 про звільнення позивача з посади першого заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Черкаській області з моменту його прийняття;

- поновлення позивача в органах податкової міліції та зобов`язання Державної фіскальної служби у зв`язку з реорганізацією Міністерства доходів і зборів призначити її на посаду рівнозначну посаді першого заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Черкаській області;

- стягнення з відповідача 756 000 грн. моральної шкоди;

- визнання запису у трудовій книжці про звільнення позивача відповідно до п.п. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про очищення влади” №1682-VІІ від 16.09.2014 та п. 62 п.п. “а” Положення про проходження служби недійсним;

- зобов`язання начальника відділу персоналу ГУ Міндоходів у Черкаській області Крилова О.І. видати позивачу “дублікат” трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним;

- стягнення з відповідача середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу на час прийняття рішення у справі.

В позовній заяві позивач посилається на ті обставини, що її звільнення відповідно до п.п. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про очищення влади” є незаконним та спричинило їй моральні страждання (моральну шкоду).

17.12.2019 позивач подала клопотання, в якому просить призначити їй судового-психологічну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

- чи є у ОСОБА_1 зміни у емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають соціальному функціонуванню її як особистості, і виникли після її звільнення 29.10.2014 з посади першого заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Черкаській області та податкової міліції в цілому?

- чи спричинені ОСОБА_1 страждання (моральна шкода) у зв`язку з її звільненням 29.10.2014 з посади першого заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Черкаській області по податкової міліції в цілому/ причинний зв`язок?

- якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода), то який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?

В обгрунтування клопотання послалась на необхідність підтвердження і визначення сум моральної шкоди.

Позивач у підготовчому засіданні клопотання про призначення судового-психологічної експертизи підтримала.

Представник відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головного управління ДФС у Черкаській області проти призначення судово-психологічної експертизи заперечив та зазначив, що бажає надати письмові заперечення проти призначення такої експертизи.

18.12.2019 представник відповідача надав заперечення на клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, в яких зазначив, що позивач звільнена 29.10.2014, справа розглядається з 15.01.2015, а клопотання про призначення судово-психологічної експертизи заявлено 17.12.2019. Оскільки з моменту вчинення оскаржуваних дій, якими на думку позивача їй завдано моральну шкоду, минуло понад п`ять років, встановлення особливостей психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці позивача станом на 29.10.2014 не є об`єктивним. Також вказав, що позивач працювала на посаді слідчого в податковій міліції та за вимогами до посади має бути стресостійкою.

У разі призначення судово-психологічної експертизи просив поставити експерту наступні питання:

- враховуючи, що позивач на момент звільнення проходила службу в податковій міліції, чи є ситуація, пов`язана із звільненням 29.10.2014 психотравмувальною для позивача? Якщо так, то чи завдані позивачу страждання (моральна шкода)?

- чи є у позивача зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок її звільнення 29.10.2014 із займаної посади та податкової міліції в цілому?

- якщо позивачу завдані страждання (моральна шкода), то який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду);

- чи впливає на встановлення факту заподіяння позивачу моральної шкоди та її розміру проміжок часу понад п`ять років з дати її звільнення?

Вирішуючи заявлене позивачем клопотання, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» №4038-ХІІ від 25.02.1994 визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно статті 7 Закону України «Про судову експертизу» №4038-ХІІ від 25.02.1994 судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Статтею 71 Закону України «Про судову експертизу» №4038-ХІІ від 25.02.1994, визначено, що підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Пунктом 6.4 Розділу VІ «Психологічна експертиза» Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, (у редакції наказу Міністерства юстиції України №1950/5 від 26.12.2012), визначено, що основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи, зокрема, емоційних реакцій та станів.

Згідно частини 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обгрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Оскільки для з`ясування обставин, чи спричинені ОСОБА_1 страждання (моральна шкода), та при їх наявності, можливий розмір грошової компенсації за їх спричинення, внаслідок звільнення з посади першого заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Черкаській області страждання (моральна шкода) потрібні спеціальні знання, суд дійшов висновку про необхідність призначення судово-психологічної експертизи.

Згідно частини 1 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно частини 3 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Згідно частин 4, 5 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Позивач просила доручити проведення судово-психологічної експертизи експертам Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України.

Представник відповідача проти доручення проведення судово-психологічної експертизи Черкаському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України не заперечив.

Отже, суд дійшов висновку про доручення проведення судово-психологічної експертизи експертам Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно частин 3, 4, 5 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з`ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз`яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі у разі призначення експертизи.

За вказаних обставин наявні підстави для зупинення провадження у справі до отримання судом висновку експерта за результатами судового-психологічної експертизи.

Керуючись статтями 236, 241, 242, 243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи задовольнити.

Призначити по адміністративній справі №823/3596/14 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів судово-психологічну експертизу, на вирішення якої поставити такі питання:

- чи є у ОСОБА_1 зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок її звільнення 29.10.2014 з посади першого заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Черкаській області та податкової міліції на підставі п.п. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про очищення влади” №1682-VІІ від 16.09.2014?

- чи є звільнення 29.10.2014 з посади першого заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Черкаській області та податкової міліції на підставі п.п. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про очищення влади” №1682-VІІ від 16.09.2014 психотравмувальним для ОСОБА_1 , як на час її звільнення, так і на час проведення судово-психологічної експертизи? Якщо так, то чи завдані ОСОБА_1 страждання (моральна шкода)?

- чи спричинені ОСОБА_1 страждання (моральна шкода) внаслідок звільнення 29.10.2014 з посади першого заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Черкаській області та податкової міліції на підставі п.п. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про очищення влади” №1682-VІІ від 16.09.2014? Якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?

Проведення експертизи доручити експертам Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (18009, м. Черкаси вул. Пастерівська, 104, код ЄДРПОУ 25574009).

Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

Зобов`язати експерта Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України надати висновок до Черкаського окружного адміністративного суду.

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, відмову від надання експертного висновку, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України.

Зупинити провадження у справі №823/3596/14 до одержання результатів експертизи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 26.12.2019.

Головуючий суддя А.В. Руденко

Суддя В.О. Гаврилюк

Суддя В.П. Тимошенко