Рішення № 86699472, 28.12.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 грудня 2019 року м. Рівне №460/3520/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій., -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо неврахування ОСОБА_1 при призначені пенсії державного службовця до розрахунку розміру пенсії державного службовця матеріальної допомоги на оздоровлення, персональної надбавки, премій, 10 - окладів при звільненні та індексації сум заробітної плати, на які були нараховані та фактично сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування - протиправними та зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, персональної надбавки, премій, 10 - окладів при звільненні та індексації сум заробітної плати починаючи з 06 квітня 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 03.04.2010 їй призначено пенсію за віком на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а з 06.04.2010 - переведено на пенсію за віком згідно із Законом України «Про Національний банк України» та призначено її відповідно до вимог Закону України «Про державну службу». Як стало відомо при призначенні пенсії Пенсійним фондом не було враховано всі виплати, на які нараховувались страхові внески, в зв`язку з чим, з метою переконатися в правильності визначеної пенсії вона звернулася з заявою до Національного Банку України - за місцем своєї роботи, з питанням щодо надання довідки з відомостями про нарахування та виплату в період з квітня 2008 року по березень 2010 року матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань і т ін. З відповіді Національного банку України позивачці стало відомо, що у вказаний період крім надбавки за ранг, та надбавки за вислугу років, нараховано премії, персональна надбавка, матеріальна допомога на оздоровлення, індексація. Відтак, ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про донарахування та виплату призначеної пенсії. Листом від 14.11.2019 року № В — 3446/07.1-59 Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області відмовило в перерахунку призначеної пенсії з врахуванням вказаних сум, оскільки матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексація не входять до складових заробітної плати. З наведених обставин, ОСОБА_1 просила суд позов задовольнити повністю (а.с.4-8).

Ухвалою суду від 26.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У встановлений ухвалою суду строк відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначав, що не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві в повному обсязі та вважає, що його вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Серед іншого вказує, що відповідно до Закону № 3723-ХІІ, пенсію було обчислено згідно з довідками управління Національного банку України в Рівненській області від 02.04.2010 № 21053/1000, № 21053/1001. Підсумовуючи зазначене, законодавством, чинним на дату призначення пенсії позивача, не передбачено врахування для обчислення пенсії державного службовця матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум індексації заробітної плати. Для розрахунку суми посадового окладу для обчислення пенсії враховано скориговану суму надбавок і премій за попередні 24 місяці роботи отримані перед зверненням за призначенням пенсії. За таких обставин, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю (а.с.27-29).

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріли по справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

З 03.04.2010 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 06.04.2010 переведено на пенсію за віком згідно із Законом України “Про Національний банк України”.

Статтею 64 Закону України “Про Національний банк України” (в редакції, чинній на дату призначення пенсії позивачці) від 20.05.1999 № 679-XIV (далі – Закон № 679-XIV) визначено, що службовці Національного банку є державними службовцями і до них застосовуються норми Закону України "Про державну службу", якщо цей Закон не встановлює іншого.

Відтак, до позивачки як державного службовця застосовувалися норми Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII.

Відповідно до копій довідки від 02.04.2010 № 21053/1001 виданої на ім`я ОСОБА_1 про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією, що враховується для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу») включено надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії, та премії до державних професійних свят та ювілейних дат. У довідці про складові заробітної плати зазначено, що на всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (зворот. бік а.с.18).

Відповідно до копій довідки від 02.04.2010 № 21053/1000 виданої на ім`я ОСОБА_1 про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу») включено посадовий оклад – 1480,00грн., надбавку за ранг 9, - 90,00грн., надбавку за вислугу років 40% - 628,00грн., усього 2198,00грн. У довідці про складові заробітної плати зазначено, що на всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (а.с.19).

Згідно із копії відповіді на №ЗП/517/1204 від 15.10.2019 Національного банку України, ОСОБА_1 виплачувалася матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань за 2008-2010 роки, згідно із долученими копіями розрахункових листків за липень 2009р., лютий 2009р., липень 2008р., серпень 2008р., липень 2010р., березень 2010р.(а.с.13-14).

Тобто, з вказаної відповіді позивачці стало відомо про виплату їй вищезазначених доплат, які не були враховані для призначення пенсії. Вказані обставини послугували для звернення позивачки до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області для проведення відповідного перерахунку пенсії.

На звернення позивачки щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, персональної надбавки, премій, 10 - окладів при звільненні та індексації сум заробітної плати починаючи з 06 квітня 2010 року, відповідачем зазначено, що чинним законодавством на дату призначення пенсії, не передбачено врахування для обчислення пенсії державного службовця матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум індексації заробітної плати (а.с.15-16).

Таким чином, як вбачається із відповіді відповідача від 14.11.2019 на звернення позивачки, розмір заробітної плати ОСОБА_1 визначено виходячи з посадового окладу (станом на 02.04.2010) за посадою провідного економіста сектору супроводження обліку і розрахунків банків та їх філій, банківських операцій, фінансової звітності управління відділу організації бухгалтерського обліку (1480,00 грн.), надбавки за 9 ранг (90,00 грн.), надбавки за вислугу років (40%; 628,00 грн.). Також для розрахунку суми посадового окладу для обчислення пенсії враховано скориговану суму надбавок і премій за попередні 24 місяці роботи отримані перед зверненням за призначенням пенсії, - 3491,73 грн.

Не погоджуючись з відмовою відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, персональної надбавки, премій, 10 - окладів при звільненні та індексації сум заробітної плати починаючи з 06.04.2010, ОСОБА_1 звернулася із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами статті 22 Конституції України закріплено, що права та свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняті нових законів або внесені змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України "Про державну службу" (№3723-ХІІ, чинного, на час спірних правовідносин) врегульовано суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Цей Закон визначав загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працювали в державних органах та їх апараті.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

При цьому, згідно з частиною 5 статті 37 Закону № 3723-ХІІ за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Згідно із статтею 37-1 Закону № 3723-ХІІ у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до частини другої статті 33 Закону № 3723-ХІІ заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

За змістом частини шостої вказаної статті Закону № 3723-ХІІ державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Згідно з частиною сьомою статті 33 Закону № 3723-ХІІ умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР (чинного на момент призначення та первісного перерахунку пенсії позивача) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Так, основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Аналогічні положення містяться й в підпунктах 2.2.2 та 2.2.7 пункту 2.2. Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 році за № 114/8713 (далі - Інструкція №5), де вказано, що до складу фонду додаткової заробітної плати входять премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування; суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників.

Відповідно до підпунктів 2.3.2. та 2.3.3. пункту 2.3. Інструкції №5 до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат входять: винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер, зокрема, грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов`язків; матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв`язку з екологічним станом, крім сум, указаних у п. 3.31).

Згідно із частиною першою статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII, в редакції станом на день призначення пенсії) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до пункту 1 статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV, в редакції станом на день виходу на пенсію) до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески.

Тобто, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Така позиція узгоджується з постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року у справі № 21-314а14, який, аналізуючи положення статті 37 Закону № 3723-XII, статті 41 Закону № 1058-IV та статті 66 Закону № 1788-XII, дійшов висновку, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, зокрема, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань, сума індексації заробітної плати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення, персональні надбавки, премії, індексації сум заробітної плати та грошова допомога в розмірі десяти місячних посадових окладів, на які нараховувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються при обчисленні розміру пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2018 року у справі № 468/1212/16-а, у постанові від 14 серпня 2018 року у справі № 127/15400/17, у постанові від 13 листопада 2018 року у справі № 415/6846/16-а, у постанові від 23 листопада 2018 року у справі №638/981/17, у постанові від 23 листопада 2018 року у справі №184/157/17(2-а/184/13/17).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, персональні надбавки, премії, індексації сум заробітної плати та грошова допомога в розмірі десяти місячних посадових окладів, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відносяться до складу заробітної плати державних службовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

При цьому, відповідачем не заперечується, що при розрахунку заробітної плати для призначення пенсії не були врахованими: матеріальна допомога на оздоровлення, персональні надбавки, премії, індексації сум заробітної плати та грошова допомога в розмірі десяти місячних посадових окладів.

За таких обставин суд вважає, що пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, персональних надбавок, премій, індексації сум заробітної плати та грошової допомоги в розмірі десяти місячних посадових окладів, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23 листопада 2018 року у справі №638/981/17, згідно із якою Верховний Суд дійшов висновку про те, що державні службовці мають право на перерахунок призначеної пенсії у зв`язку з не включенням при обчисленні розміру пенсії сум виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, зокрема, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, винагорода за вислугу років, премії.

Так, вирішуючи спірне питання, суд враховує, що як встановлено з матеріалів справи, за результатами розгляду заяви позивача, відповідачем було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії останньої, а тому вимоги позивача в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо неврахування ОСОБА_1 при призначенні пенсії державного службовця матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації, персональних надбавок, премій та грошової допомоги в розмірі десяти місячних посадових окладів підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію державного службовця з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації, персональних надбавок, премій та грошової допомоги в розмірі десяти місячних посадових окладів, то остання підлягає задоволенню так як зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії використовується як спосіб відновлення порушеного права, у зв`язку з тим, що при призначенні пенсії позивачеві протиправно не було враховано усі види оплати праці на які нараховано збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про порушення строків звернення до суду, суд зазначає наступне.

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У той же час, відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду по справі №646/6250/17 від 19.06.2018.

У рішенні «Стагно проти Бельгії» Європейський Суд з прав людини дійшов до висновку, що при застосуванні законодавчого строку давності національні суди мають приймати до уваги конкретні обставини справи, таким чином, щоб обмеження на доступ до суду було пропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя (Stagno v. Belgium № 1062/07).

Отже, позивачці з 06.04.2010 не проведений в належному розмірі розрахунок розміру пенсії саме з вини державного органу, на яких покладено обов`язок щодо призначення пенсії в необхідному розмірі. Тому, право позивача з моменту призначення пенсії є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, як суб`єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Оскільки факт наявності у позивачки порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищенаведене, на користь позивачки слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати на суму 768,40 грн., сплачені згідно із квитанції про сплату від 20.11.2019 № ПН1941309 (а.с.3).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7,м. Рівне,33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.

Визнати дій Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо неврахування ОСОБА_1 при призначені пенсії державного службовця до розрахунку розміру пенсії державного службовця матеріальної допомоги на оздоровлення, персональної надбавки, премій, індексації сум заробітної плати та грошової допомоги в розмірі десяти місячних посадових окладів, на які були нараховані та фактично сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування - протиправними та зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, персональної надбавки, премій, індексації сум заробітної плати та грошової допомоги в розмірі десяти місячних посадових окладів, починаючи з 06.04.2010.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7,м. Рівне,33028, код ЄДРПОУ 21084076) судові витрати на суму 768 грн. (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 28 грудня 2019 року.

Суддя Зозуля Д.П.