Ухвала суду № 86699280, 27.12.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

УХВАЛА

27 грудня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/2618/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.08.2019 р. № 0024181305, № 0024191305, № 0024201305, № Ф НОМЕР_1 , вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.08.2019 р. № 000264130, рішення від 16.08.2019 р. № 0006081305,

встановив:

Позивач Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.08.2019 р. №№ 0024181305, № 0024191305, 0024201305, № Ф НОМЕР_1 , вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.08.2019 р. № 000264130, рішення від 16.08.2019 р. № 0006081305.

Ухвалою від 09.12.2019 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк на усунення недоліків.

20.12.2019 року від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригінал квитанції.

Ухвалою від 24.12.2019 року провадження по справі відкрито за правилами загального провадження.

26.12.2019 року від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення, яке відбувається на підставі вимог про сплату боргу недоїмки: на підставі податкового повідомлення-рішення від 16.08.2019 р. № 0024181305, податкового повідомлення-рішення від 16.08.2019 р. № 0024191305, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.08.2019 р. № Ф0002641305, Рішення від 16.08.2019 р. № 0006081305, мотивуючи тим, що в провадженні Херсонського окружного адміністративного суду перебуває справа № 540/2618/19 про скасування вищезазначених рішень. Враховуючи те, що на даний час накладено податкову заставу на майно позивача, проводиться нецільове списання та направлення коштів зі сплати податкових поточних платежів на не узгоджений борг позивача, на підставі цього виникає поточний борг, складаються акти камеральних перевірок та виносяться незаконні похідні податкові повідомлення - рішення, це призводить до безпідставного стягнення коштів з позивача та виникнення нових похідних боргів. Тобто стягнення коштів з позивача відбудеться раніше ніж судом буде надана оцінка відповідним рішенням суб`єкта владних повноважень що оскаржуються.

Відповідно до статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції (ч. 3 ст. 150 КАС України).

Положеннями статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За приписами частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, перш за все, необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

В даному випадку, у подані заяві про забезпечення позову позивач посилався на, що на даний час накладено податкову заставу на майно позивача, проводиться нецільове списання та направлення коштів зі сплати податкових поточних платежів на не узгоджений борг позивача, на підставі цього виникає поточний борг, складаються акти камеральних перевірок та виносяться незаконні похідні податкові повідомлення - рішення, це призводить до безпідставного стягнення коштів з позивача та виникнення нових похідних боргів. Тобто стягнення коштів з позивача відбудеться раніше ніж судом буде надана оцінка відповідним рішенням суб`єкта владних повноважень що оскаржуються.

З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що відповідно до абз. 3 ч. 14 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В зв`язку з чим, обраний спосіб забезпечення позову повинен бути адекватним до вимог, на забезпечення яких він вживається, при цьому захід забезпечення адміністративного позову, який застосовується, до суб`єкта владних повноважень, не повинен перешкоджати нормальній реалізації його управлінських функцій та не вирішувати справу по суті.

Оскільки Законом, який регулює спірні взаємовідносини, прямо передбачено, що у разі оскарження рішення органу доходів і зборів у судовому порядку зупиняється перебіг строку сплати фінансових санкцій, тобто, з моменту подання адміністративного позову дія рішень суб`єкта владних повноважень зупинена в силу Закону, суд вважає клопотання про забезпечення позову таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 150-157, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

У разі постановляння ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Василяка Д.К.