Ухвала суду № 86699230, 28.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

28 грудня 2019 р. Справа № 639/4922/19Суддя Харківського окружного адміністративного суду Білова О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до начальника відділу призначення субсидій Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради Чалої Тетяни Леонідівни (вул. Різдвяна, буд. 1, м. Харків, 61052), начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради Панченко Олени Вікторівни (вул. Різдвяна, буд. 1, м. Харків, 61052) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до начальника відділу призначення субсидій Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради Чалої Тетяни Леонідівни (вул. Різдвяна, буд. 1, м. Харків, 61052), начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради Панченко Олени Вікторівни (вул. Різдвяна, буд. 1, м. Харків, 61052), в якому просила суд:

- визнати незаконною дискримінацією права на соціальний захист відмову у наданні субсидії та розрахунку обов`язкових платежів на літній період- травень 2019-жовтень 2019 року, вчинену посадовими особами Управління ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за наявності підстав згідно розміру доходу позивача;

- визнати незаконною дискримінацію права запитувача на доступ до публічної інформації про особу - наявні борги, зазначеної у листі як підстава для відмови в проведенні розрахунку розміру субсидії на житлово-комунальні платежі;

- відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, нанесену прямою дискримінацією права на соціальний захист та доступ до публічної інформації про особу - вчиненими корупційними порушеннями із ознаками кримінальних правопорушень щодо пенсіонера та інваліда ОСОБА_1 посадовою особою ОСОБА_2 у сумі 100 тисяч грн (сто тис грн.) із регресом з винної особи відповідно до статті 15 ЗУ "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" та згідно статті 68 антикорупційного закону;

- відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, нанесену прямою дискримінацією права на соціальний захист та доступ до публічної інформації - корупційними порушеннями із ознаками кримінальних правопорушень посадової особи ОСОБА_3 , вчиненими відносно позивача ОСОБА_1 у сумі 100 тисяч грн ( сто тис грн.) із подальшим регресом з винної особи відповідно до статті 15 ЗУ "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" та статті 68 антикорупційного закону.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 липня 2019 року позовну заяву передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду на підставі п.2 ч.1 ст. 29 КАС України.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 апеляційну скаргу позивача на вказану ухвалу суду залишено без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.07.2019 по справі № 639/4922/19 залишено без змін.

14.11.2019 ця справа передана у провадження судді Білової О.В.

Ухвалою судді від 19.11.2019 цю позовну заяву залишено без руху у зв`язку з наявністю недоліків позовної заяви та роз`яснено позивачу про необхідність привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме надати до суду:

- оригінал платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 1536,8 грн Реквізитами для перерахування судового збору є: одержувач коштів: УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999628, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA788999980000034318206084012, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" або клопотання про розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору чи звільнення його від сплати разом із належними доказами, які свідчили б про її скрутний майновий стан (податкову декларацію про доходи, довідку від податкового органу про суму отриманих доходів за І-ІІІ квартал 2019 року, довідку про призначення пенсії, державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї тощо);

- копії документів, які ідентифікують позивача (її паспорту, ідентифікаційного коду), обґрунтований розрахунок суми, яку позивач просить стягнути на відшкодування понесеної матеріальної та моральної шкоди, з визначенням окремо розміру матеріальної та моральної шкоди, а також докази на підтвердження такої шкоди - у 3-х екземплярах (для відповідачів та суду).

Зазначена ухвала суду від 19.11.2019 була отримана позивачем 16.12.2019.

Позивачем вимоги ухвали суду від 19.11.2019 позивачем не виконані, а саме, не надані: ані клопотання про розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору чи звільнення його від сплати разом із належними доказами, які свідчили б про скрутний майновий стан позивача, ані оригінал квитанції про сплату судового збору. Також не наданий обґрунтований розрахунок суми, яку позивач просить стягнути на відшкодування понесеної матеріальної та моральної шкоди, з визначенням окремо розміру матеріальної та моральної шкоди, а також докази на підтвердження такої шкоди.

При цьому, до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 23.12.2019 ОСОБА_1 подане повідомлення судді Біловій про створення реального конфлікту інтересів.

Як вбачається зі змісту вказаного повідомлення, позивач вважає, що наявний реальний конфлікт інтересів у судді по справі у зв`язку з тим, що в ухвалі про залишення позову без руху від 19.11.2019 суддею Біловою О.В. запропоновано позивачу, зокрема, або надати клопотання про розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору чи звільнення його від сплати разом із належними доказами, які свідчили б про її скрутний майновий стан, або оригінал квитанції про сплату судового збору, у визначеному Законом України «Про судовий збір» розмірі. Зазначено про свавільне визначення суддею юрисдикції цієї справи як адміністративної.

У зв`язку з поданням вказаного повідомлення суддя зазначає, що при розгляді даної справи у судді відсутній ані потенційний, ані реальний конфлікт інтересів.

Щодо юрисдикції адміністративного суду при розгляді поданого ОСОБА_1 позову правова позиція висловлена Другим апеляційним адміністративним судом.

Так, в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 зазначено, що судом першої інстанції з метою уникнення підстав для безумовного скасування судового рішення направлено справу за предметною підсудністю, яка визначена у статті 20 КАСУ, що відповідає приписам процесуального законодавства, а також статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо необхідності розгляду справи судом, встановленим законом. У цій справі таким судом є окружний адміністративний суд, а не місцевий загальний суд як адміністративний. Колегія суддів прийшла до висновку про хибність доводів апеляційної скарги про те, що даний спір є цивільно-правовим, оскільки позивач звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, з огляду на те, що зі змісту позовної заяви вбачається, що стягнення моральної та матеріальної шкоди позивач пов`язує з вирішенням публічно-правового спору про визнання незаконною дискримінацію права на соціальний захист - відмову у наданні субсидії та розрахунку обов`язкових платежів на літній період та права запитувача на доступ до публічної інформації, вчинену посадовими особами Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобоварського району Харківської міської ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. З урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції про необхідність передачі адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду визнані обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

- приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

- реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Як правило, до конфлікту інтересів належать ситуації, коли особа приймає на службі рішення чи вчиняє офіційні дії з питань, що будь-яким чином зачіпають її приватні інтереси. Отже, це ситуація, за якої особиста зацікавленість може вплинути або впливає на неупереджене виконання своїх обов`язків.

Відповідно до п.п. ґ) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», судді є суб`єктами, на яких поширюються вимоги Закону, в тому числі щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Водночас для суддів як суб`єктів, на яких покладено здійснення правосуддя, законодавець передбачив певні особливості врегулювання конфлікту інтересів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», правила врегулювання конфлікту інтересів, зокрема у діяльності суддів, визначаються законами, які регулюють статус суддів та засади організації діяльності судів. Таким нормативно-правовим актом для суддів є Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

У п. 6 ч. 8 ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, голови Державної судової адміністрації України чи його заступників покладається на Раду суддів України. Також вона приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).

Таким чином, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачив повноваження Ради суддів України зі здійснення контролю за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів та врегулювання позапроцесуального конфлікту інтересів у їхній діяльності.

Враховуючи, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою та визначила себе в якості позивача, врегулювання конфлікту інтересів може здійснюватися в порядку, визначеному процесуальним законодавством, а саме - Кодексом адміністративного судочинства України.

Питання щодо вирішення конфлікту інтересів у процесуальний спосіб визначається вищезазначеним кодифікованим нормативно-правовим актом та не потребує вирішення Радою суддів України.

Таким процесуальним інструментом врегулювання конфлікту інтересів у судді є інститут відводу (самовідводу) судді.

Рада суддів України до способів врегулювання конфлікту інтересів у процесуальному порядку також відносить розкриття інформації про конфлікт інтересів, якщо після такого розкриття сторонами процесу або іншими зацікавленими особами йому не було заявлено відвід.

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 цієї ж статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Зазначений вище перелік підстав для відводу судді є вичерпним.

Відповідно до вимог ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Також, відповідно до ч.3 ст.39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Конфлікт інтересів, який не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом, включає випадки потенційного і реального конфлікту інтересів у діяльності судді, що виникає поза межами здійснення суддею правосуддя (під час виконання адміністративних обов`язків, зумовлений спільною роботою близьких осіб). У такому випадку Закон України «Про судоустрій і статус суддів» наділив Раду суддів України повноваженнями на здійснення заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів у суддів.

Жодних підстав для заявлення самовідводу суддею не встановлено, так само як і відсутній реальний конфлікт інтересів поза межами здійснення суддею правосуддя. При цьому незгода позивача з процесуальним рішенням судді не створює ані реального, ані потенційного конфлікту інтересів.

Суддя зазначає, що доводи повідомлення ОСОБА_1 від 23.12.2019 щодо наявності реального конфлікту інтересів не доводять жодної з підстав для заявлення відводу (самовідводу), передбачених нормами КАС України, отже не є підставою для заявлення самовідводу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на те, що позивачем не усунуто недоліків позовної заяви у строки, встановлені судом, підстави для самовідводу судді відсутні, повідомлення про реальний конфлікт інтересів є необґрунтованим, тому не потребує врегулювання у процесуальний спосіб, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч. 8. ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 297, п.15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до начальника відділу призначення субсидій Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради Чалої Тетяни Леонідівни (вул. Різдвяна, буд. 1, м. Харків, 61052), начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради Панченко Олени Вікторівни (вул. Різдвяна, буд. 1, м. Харків, 61052) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повне судове рішення складене 28 грудня 2019.

Суддя Білова О.В.