Рішення № 86699098, 28.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4072/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій, зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2019 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, у якому позивач просить суд:

1) визнати неправомірним невиконання відповідачем вимог Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за термін 01.01.2019-30.06.2019 рр.;

2) зобов`язати відповідача переобчислити пенсію за термін з 01.01.2019-30.06.2019 рр. з урахуванням норм вищенаведених законів України та виплатити заборгованість, яка утворилась через невиконання цих норм за вищезазначений термін;

3) стягнути з відповідача 12198,00 грн. для відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що В ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, має отримувати пенсію, що піддається щоквартальній індексації, та на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно. Як вбачається з листа Верховної Ради України №0434/16-1121(116293) від 21.06.2019 року та довідки про доходи №9565555936891562, обидві норми вищезгаданих законів не виконувались упродовж терміну 01.01.2019-30.06.2019 року. Позивач зазначає, що зухвале нехтування законами України з боку відповідача спричинило до моральних страждань, оскільки унеможливило функціонування його особистості на конституційних засадах, зокрема, призвело до порушення ст. 22 Конституції України.

Щодо розміру моральної шкоди, позивач пояснив, що сума моральної шкоди 12198,00 грн. обчислена таким чином, щоб після сплати податку на прибуток вона становила 10 000, 00 грн. та була співмірна з посадовим окладом начальника Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області.

На підтвердження цих обставин позивач надав до суду копії довідки про доходи у вигляді пенсії №9565555936891562 за період з 01.07.2018 року по 30.06.2019 року, а також листа-відповіді Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Верховної Ради України від 21.06.2019 року №04-34/16/1121 (116293) (а.с. 7-8).

Ухвалою суду від 11 липня 2019 року зазначену позовну заяву було залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю вимогам статей 160, 161 КАС України.

Ухвалою суду від 13 серпня 2019 року, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 13 серпня 2019 року суд витребував від Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), номер пенсійної справи 951070144959, в частині, що стосується предмету спору.

06 вересня 2019 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, а також, на виконання ухвали суду про витребування, копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 на 102 аркушах (а.с. 26-17, 31-134).

Ухвалою суду від 24 вересня 2019 року задоволено заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про заміну відповідача в порядку правонаступництва. Суд здійснив процесуальне правонаступництво по справі №420/4072/19 та замінив відповідача з Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ: 37743414; 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, буд.46) на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385; 65012 м. Одеса, вул. Канатна, 83).

Ухвалою суду від 11 жовтня 2019 року, розгляд адміністративної справи №420/4072/19 вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, у зв`язку із тим, що станом на 11 жовтня 2019 року позивачем не було отримано відзив на позовну заяву, що порушує право на подання відповіді на відзив. Суд розпочав спочатку розгляд адміністративної справи №420/4072/19 зі стадії відкриття провадження у справі.

Супровідним листом від 11 жовтня 2019 року суд направив позивачу копію відзиву на позовну заяву.

Згідно зворотного повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, 23 жовтня 2019 року позивач отримав: копію ухвали від 11 жовтня 2019 року, повістку про виклик на 06 листопада 2019 року та копію відзиву на позовну заяву.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується з огляду на наступне. Так, відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в Ізмаїльському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Одеської області (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області) та отримує пенсію за віком з 02.07.2005 року, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Загальний стаж роботи складає 50 років 7 місяців 24 днів.

Відповідач стверджує, що ОСОБА_1 не звертався до відповідача у 2019 році із заявою про перерахунок йому пенсії за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року з урахуванням 30% щомісячної соціальної допомоги “дітям війни” та щоквартальної індексації. Тому відповідачу не відомо, у чому саме полягає невиконання відповідачем вимог Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, на яке посилається позивач.

Щодо вимоги позивача стосовно виплати йому підвищення до пенсії “як дитині війни” в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідач повідомляє, що особовим рахунком підтверджується, що відповідачем виконуються норми законодавства та дійсно в складі пенсії позивача присутнє підвищення “дітям війни” у розмірі 66,43 грн.

Щодо вимоги позивача стосовно того, що позивач має право на систематичну щоквартальну індексацію пенсії та її виплату відповідач повідомляє, що загальний розмір пенсії позивача з 01.10.2017 року, з урахуванням доплати до прожиткового мінімуму, складає 2216,22 грн. В складі пенсійної виплати позивача присутня доплата до прожиткового мінімуму в розмірі 544,39 грн., тому пенсія позивача не підлягає індексації, відповідно до пункту 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Також відповідачем зазначено, що з 01.07.2019 року розмір пенсії позивача складає 2547, 98 грн., однак індексації вона не підлягає у зв`язку з внесеними змінами до абз. 2 пункту 1.1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, згідно якого з 01.01.2016 року змінено поріг (коефіцієнт індексації) проведення індексації у бік збільшення його з 101 до 103. Отже, пенсія позивача не підлягає індексації.

Щодо вимоги позивача стосовно стягнення з управління на користь позивача 12198,00 грн. для відшкодування моральної шкоди відповідач вважає, що позивачем не обґрунтовано, в чому саме полягає завдана відповідачем шкода, яку він оцінив в 12198,00 грн., не зазначено з яких саме міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується. Також позивач не наводить доказів наявності витрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних йому незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача. Також, не обґрунтована наявність причинно-наслідкового зв`язку такої шкоди з рішеннями, діями чи бездіяльністю управління.

На підставі викладеного, вважаючи, що факт протиправних дій щодо відмови позивачу у переобчисленні пенсії за віком у відповідності до норм ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” щодо індексації та ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року відсутній, відповідач вважає, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні. Питання про переобчислення пенсії за вказаний період позивачу управлінням не розглядалось, а відтак не порушувалось норм чинного законодавства та прав позивача.

Ухвалою суду від 06 листопада 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05 грудня 2019 року о 10 годині 00 хвилин.

У судове засідання 05 грудня 2019 року сторони не з`явились, про місце, дату і час судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно.

01 листопада 2019 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника (а.с. 166).

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до чч. 4-5 ст. 250 КАС України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищенаведеного, суд ухвалив рішення розглянути справу в порядку письмового провадження 28 грудня 2019 року за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію за віком, призначену з 02.07.2005 року довічно, згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», протокол призначення пенсії №657 від 01.08.2005 року (а.с. 32-33).

Згідно довідки про доходи №9565555936891562 від 01.09.2019 року, виданої відповідачем позивачу в тому, що останній перебуває на обліку в Ізмаїльському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Одеської області і отримує пенсію за віком у таких розмірах: липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2018 року – 2216, 22 грн; грудень 2018 року, січень- лютий 2019 року - 2227, 47 грн.; березень, квітень, травень, червень 2019 року – 2531, 23 грн.

Загальна сума пенсії за період з 01.07.2018 року по 30.06.2019 року складає 27 888, 43 грн. (а.с. 8, 19).

Згідно розпорядження Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області № 144959 від 28.08.2019 року (а.с. 133), ОСОБА_1 на підставі розрахунку пенсії, здійсненого станом на 01.10.2017 року, нараховується пенсія за віком, призначена на загальних умовах, на підставі наступних показників:

Коефіцієнт стажу: 0.50583 – 607 міс;

Розмір пенсії за віком: 1786, 79 грн.;

Доплата за понаднормативний стаж: 363, 00 – за 25 років;

Загальний розмір пенсії за віком: 2149, 79 грн.;

Підвищення дітям війни: 66, 43 грн.

Отже, пенсія позивача складається з основного розміру пенсії за віком, доплати за понаднормативний стаж та підвищення дітям війни.

Судом встановлено, що предметом спору є невиплата позивачу щоквартальної індексації пенсії та щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 01.01.2019-30.06.2019 рр.

Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту визначає Закон України «Про соціальний захист дітей війни», який гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 цього Закону, державна соціальна підтримка дітей війни полягає, зокрема, у тому, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", провадиться у розмірі 66,43 гривні.

Як встановлено судом, пенсія позивача складається з основного розміру пенсії за віком, доплати за понаднормативний стаж, визначених відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також підвищення дітям війни, встановленого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", розмір якого 66,43 гривні, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381.

Таким чином, доводи позивача стосовно того, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він має отримувати щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком не відповідають нормам чинного законодавства.

З матеріалів пенсійної справи позивача, зокрема, розпорядження № 144959 від 28.08.2019 року, судом встановлено, що позивачу нараховується підвищення дітям війни, у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381, 66,43 гривні, що свідчить про дотримання відповідачем вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Що стосується індексації пенсії, призначеної позивачу, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено, позивачу призначено пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Однак, підставою звернення позивача да суду зазначено невиконання відповідачем законів України щодо індексації його пенсії за період з 01.01.2019-30.06.2019 року.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції від 01.01.2019 року, для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Відповідно до визначення наведеного в ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», від 03.07.1991 № 1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Стаття 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначає об`єкти індексації грошових доходів населення.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 5, ч. 6 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Стаття 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначає підстави для проведення індексації.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (остання редакція від 15.03.2018 року) затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників (далі – Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Водночас, пунктом 3 Порядку №1078, в редакції від 15.03.2018 року, визначено, що до об`єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться:

доходи громадян від здачі в оренду майна, від акцій та інших цінних паперів, ведення селянського (фермерського) і особистого підсобного господарства, підприємницької діяльності, яка є для громадян джерелом грошових доходів від власності;

виплати, які обчислюються із середньої заробітної плати;

одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності;

допомога у зв`язку з вагітністю та пологами, допомога при народженні дитини, допомога на поховання;

цільова разова матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію, суми соціальних пільг, компенсації (крім виплат, визначених пунктом 2 цього Порядку), винагорода за підсумками роботи за рік тощо;

соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме; мінімальний розмір допомоги по безробіттю; державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю; державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державна соціальна допомога на догляд; тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату; щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею; компенсаційна виплата, що призначається непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами);

державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям, допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, допомога на дітей одиноким матерям.

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що оскільки в складі пенсійної виплати позивача присутня доплата до прожиткового мінімуму у вигляді доплати за понаднормативний стаж та підвищення дітям війни, пенсія позивача не підлягає індексації, відповідно до пункту 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, а також згідно постанови Верховного Суду України від 08 вересня 2015 року у справі № 21-606а15.

З приводу викладеного суд зазначає наступне.

Абзацом сьомим пункту 3 Порядку №1078, в редакції від 24.10.2017 року, яка діяла до 15.03.2018 року, було передбачено, що до об`єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема: соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 141, яка набула чинності 15.03.2018 року, внесені зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Зокрема, у пункті 3 абзац сьомий викладено в такій редакції: “соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме; мінімальний розмір допомоги по безробіттю; державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю; державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державна соціальна допомога на догляд; тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату; щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею; компенсаційна виплата, що призначається непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами).

Отже, з 15.03.2018 року постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 141, яка набула чинності 15.03.2018 року, з пункту 3 Порядку №1078 виключено норму стосовно того, що до об`єктів індексації, визначених у пункті 2 Порядку, не відносяться, зокрема, соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України № 1058-IV); додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму.

Відповідно до п. 5 Порядку №1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Отже, пенсія позивача після 15.03.2018 року може бути об`єктом індексації за наявності підстав для проведення індексації, визначених ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», зокрема, в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Разом із тим, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, а тому передбачених законом підстав для індексації пенсії позивача за період з 01.04.2018 року по 30.06.2019 року (заявлений позивачем період: з 01.01.2019 по 30.06.2019 року) немає.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році»:

1. Затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

2. Установлено, що: у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

3. Установлено одноразову доплату до пенсії особам, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон), в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на 1 січня 2019 р. та збільшеного на коефіцієнт 1,61.

Одноразова доплата до пенсії проводиться для осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону, мають страховий стаж, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону, а також для осіб, зазначених в абзаці другому пункту 4-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону, розмір пенсій яких з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії (крім пенсії за особливі заслуги перед Україною, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та доплати, передбаченої абзацом третім пункту 2 цієї постанови) станом на 1 березня 2019 р. не перевищує мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною другою статті 28 Закону.

Виплата одноразової доплати до пенсії проводиться рівними частинами у березні та квітні 2019 року.

Водночас, вирішуючи питання щодо наявності підстав для індексації пенсії позивача відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124, суд дійшов наступних висновків:

- по-перше, пенсія позивачу призначена відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме мінімальний розмір пенсії за віком в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Отже, при обчисленні пенсії позивача не застосовувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, тому здійснити перерахунок пенсії шляхом збільшення вказаного показника, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, немає підстав;

- по-друге, пенсія позивача станом на 1 березня 2019 р. перевищує мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною другою статті 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (40 відсотків мінімальної заробітної плати, що складає 1669, 20 грн. (4173х40/100). Відтак, відсутні підстави для нарахування позивачу одноразової доплати до пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у період з 01.01.2019 по 30.06.2019 року позивачу пенсія нараховується та виплачується згідно з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій, зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії, відшкодування моральної шкоди – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385; місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83).

Суддя О.В. Глуханчук

.