Ухвала суду № 86699054, 27.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

27 грудня 2019 р. Справа № 520/13249/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В.,

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.,

у присутності представника відповідача Дуденко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд: 1.) визнати протиправним рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Дуденко А.О., а саме постанови про стягнення виконавчого збору ВП №35576997 від 28.10.2019 з ОСОБА_1 на користь Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, у розмірі 14029.03 грн. та скасувати її; 2.)стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області судовий збір у розмірі 768.40 грн.

Разом з адміністративним позовом позивачем заявлено клопотання про поновлення строку для подання позовної заяви про оскарження рішення відповідача, яка мотивована тим, що про наявність оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору позивач дізнався лише 27.11.2019

Ухвалою від 10.12.2019 у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в судовому засіданні, в тому числі зобов`язано відповідача надати матеріали виконавчого провадження та докази направлення оскаржуваного рішення на адресу позивача.

18.12.2019 за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 27.12.2019

В судове засідання позивачем через канцелярію суду 26.12.2019 подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судовому засіданні суду пояснив, що оскаржувана постанова отримана позивачем особисто 29.10.2019, постанова про відкриття виконавчого провадження за постановою про стягнення виконавчого збору направлена на його адресу рекомендованим листом.

Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду, суд зазначає наступне.

Згідно зі ч.3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У ст. 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу ДВС, приватного виконавця. Згідно з положеннями частини першої, другої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду:1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Отже, вказана норма процесуального закону є спеціальною щодо ст.122 КАС України, якою визначено загальні строки звернення до суду в порядку адміністративного провадження.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

При вирішенні справи судом враховано, що початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду за своєю суттю не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання.

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Аналізуючи вищевказане, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Законодавче обмеження строку оскарження, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно правової позиції Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Суд зазначає, що позивачем оскаржується постанова про стягнення виконавчого збору від 28.10.2019 ВП № 35576997 та зазначено, що про наявність виконавчого провадження щодо нього позивач не знав, з матеріалами виконавчого провадження ознайомився 27.11.2019 , а отже, строк на звернення до суду пропущений ним з поважаних причин.

Проте, із долученої до матеріалів справи копії виконавчого провадження ВП 35576997 , судом вставлено, що оскаржувана постанова отримана позивачем 29.10.2019, що підтверджується його особистим підписом.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду із даним позовом, визначений положеннями ст. 287 КАС України, оскільки останнім днем звернення до суду позивача із даним позовом є 08.11.2019 року.

Таким чином, за умови особистого отримання постанови про стягнення виконавчого збору 29.10.2019, суд не вважає належними доказом пропуску строку на звернення до суду «ознайомлення 27.11.2019 року з матеріалами виконавчого провадження» оскільки це не є тією об`єктивно непереборною обставиною, яке не залежить від волевиявлення особи та істотно перешкоджає своєчасному зверненню до суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про те, що заява про поновлення строку звернення до суду з даним позовом не містить підстав поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява подана після закінчення строків, установлених законом, при цьому, заява про поновлення строку звернення до суду з даним позовом не містять будь-яких доказів, які підтверджують поважність причини пропуску десятиденного строку звернення до суду в порядку ст. 287 КАС України, у зв`язку з чим адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

Щодо суми сплаченого судового збору то суд зазначає, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 121-123, 240, 243, 248, 256, 287, 294, 295 КАС України, суд –

ухвалив:

Визнати неповажними причини пропуску звернення до суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови.

Адміністративний ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статей 287, 295 та частиною першою статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 27.12.2019.

Суддя Зоркіна Ю.В.