Рішення № 86698941, 27.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2019 р. № 520/5675/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій №0057975706 від 26.04.2019.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є незаконним та прийнятим без дотримання вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 11.06.2019 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача 09.07.2019 надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що при прийнятті спірного рішення діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 зупинено провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №520/3939/19.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 поновлено провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Позивач з 27.03.2018 має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №2030 від 27.03.2018.

З 12.04.2018 позивач перебуває на обліку, як самозайнята особа, що провадить незалежну професійну діяльність, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру від 12.04.2018 №1820340700016.

14.06.2017 позивач був прийнятий на посаду «директор комерційний» ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРО-ХАРКІВ", що підтверджується копією трудової книжки.

За 2018 рік ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРО-ХАРКІВ» було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_1 на загальну суму 24755,72 коп., що підтверджується копією довідки виданої ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРО- ХАРКІВ" №ПХ000000025 від 31.05.2019.

11.02.2019 позивач подав звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік, що підтверджуються відміткою (вх. №32716 від 11.02.2019) головного управління Державної Фіскальної служби у Харківській області. Відповідно до таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вищезазначеного звіту сума нарахованого єдиного внеску за період з квітня по грудень місяць 2018 року складає 7371 (сім тисяч триста сімдесят одна) гривень 54 копійки.

Також, 08.02.2019 ОСОБА_1 здійснив перерахування на рахунок Київської ОДПІ м. Харкова у розмірі 7371 (сім тисяч триста сімдесят одна) гривень 54 копійки, що підтверджується квитанцією №0.0.1262086216.1 від 08.02.2019.

Отже, за один і той самий проміжок часу відносно позивача двічі було здійснено перерахування коштів до відповідного бюджету.

26.04.2019 начальником Київського управління Головного управління ДФС у Харківській області на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» було прийнято рішення №0057975706, яким до ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції, а саме штраф у розмірі - 1474 (одна тисяча чотириста сімдесят чотири) грн. 32 копійки та пеня у розмірі - 820 (вісімсот двадцять) грн. 69 коп., що в сумі складає 2295 (дві тисячі двісті дев`яносто п`ять) грн. 01 коп.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч. 10 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» днем сплати єдиного внеску вважається, зокрема, день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

За приписами частини п`ятої статті 9 зазначеного Закону сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. А відповідно до частин сьомої, восьмої цієї ж статті, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Як зазначалось раніше, за 2018 рік ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРО-ХАРКІВ» було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_1 на загальну суму 24755,72 коп. та 08.02.2019 позивач здійснив перерахування на рахунок Київської ОДПІ м. Харкова у розмірі 7371 (сім тисяч триста сімдесят одна) гривень 54 коп.

Отже, за один і той самий проміжок часу відносно позивача двічі здійснено перерахування коштів до відповідного бюджету. Тим самим виникає подвійне оподаткування єдиним соціальним внеском, чим збільшується податкове навантаження на платника податків.

Частина 2 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлює, що базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Законом №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону №2464, які набули чинності з 01 січня 2017 року, зокрема у першому реченні абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 слова «має право самостійно» замінено словом «зобов`язаний».

Тобто, якщо платником єдиного внеску - особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464).

Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, повинні перебувати на обліку в органах доходів і зборів як платники єдиного внеску. При цьому з 01 січня 2017 року, якщо така особа не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від незалежної професійної діяльності, вона зобов`язана визначити базу нарахування єдиного внеску. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Верховний Суд у постанові від 28.03.2019 по справі №820/6324/17 дійшов висновку, що необхідними умовами для сплати адвокатом єдиного внеску є здійснення такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право па заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Позивач зазначає, що за 2018 рік доходу від адвокатської діяльності він не отримував, що підтверджується звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік.

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ від 08.07.2010 не врегульовано відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та здійснення незалежної професійної діяльності.

Так, позивач є застрахованою особою, оскільки перебуває у трудових відносинах з ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРО-ХАРКІВ», яке в свою чергу виплачує йому заробітну плату, утримує та перераховує до відповідних бюджетів всі обов`язкові платежі, в тому числі єдиний соціальний внесок.

Частина 4 ст.7 Розділу №VII «Штрафні санкції» Наказу Міністерства Фінансів України №449 від 20.04.2015 зазначає, що перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику в порядку, встановленому для надсилання вимог, чи вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі - платнику єдиного внеску. Другий примірник залишається в органі доходів і зборів. Надіслані (вручені) рішення про застосування фінансових санкцій реєструються в журналі обліку рішень про застосування фінансових санкцій за формою згідно з додатком 19 до цієї Інструкції.

Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску було винесене 26.04.2019. Згідно з роздруківкою Укрпошти, лист був направлений 17.05.2019. Отже, контролюючий орган порушив порядок повідомлення платника податків про прийняте рішення стосовно нього, оскільки останній день для відправлення рішення - 29.04.2019.

З моменту отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю позивач не отримав жодного доходу від цього виду діяльності. Позивач виконав обов`язок «становлення на облік» у контролюючих органах. Оскільки позивач є найманим працівником, то роботодавець сплачує за нього, передбачені законодавством податки, збори та єдиний соціальний внесок. Суд зазначає, що єдиний внесок, який сплачує за ОСОБА_1 ТОВ «ПРОМЕДЕКТРО- ХАРКІВ» значно перевищує мінімальний внесок.

В розумінні чинного законодавства, позивач є застрахованою особою. Головне Управління ДФС у Харківській області надіславши рішення про застосування штрафних санкцій, вважає, що ОСОБА_1 повинен сплачувати єдиний соціальний внесок двічі. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що «подвійне оподаткування» порушує Конвенцію з прав та основоположних свобод людини.

Підпункт 56.21 статті 56 Податкового кодексу України закріплює презумпцію правомірності платника податків. Чинне законодавство не містить норм, які регулюються суспільні відносини щодо оподаткування єдиним соціальним внеском особи, яка є найманим працівником та здійснює незалежну професійну діяльність. Поєднання обох правових статусів особи (найманий працівник та особа, що здійснює незалежну професійну діяльність) збільшує податкове навантаження на платника податків, оскільки позивач вимушений платити за право здійснювати адвокатську діяльність.

Отже, у позивача, як у самозайнятої особи не виникає обов`язку щодо сплати єдиного соціального внеску. Таким чином, сплачені ОСОБА_1 кошти у розмірі 7371 (сім тисяч триста сімдесят одна) гривня 54 копійки є помилково сплаченими сумами єдиного внеску, а рішення №0057975706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного внеску від 26.04.2019 - незаконним, у зв`язку з відсутністю підстав для застосування.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 27.11.2019 по справі №160/3114/19 сформулював наступний правовий висновок: "особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем. Інше тлумачення норм Закону №2464-VІ, на якому наполягає ГУ ДФС, щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно перебувають у трудових відносинах в межах цієї діяльності, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску".

Крім того, суд зазначає, що Верховним Судом прийнято рішення за результатами розгляду зразкової справи №520/3939/19-а, яким підтверджено неправомірність подвійного оподаткування самозайнятих осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність при відсутності доходу від такої діяльності та факту сплати єдиного соціального внеску такими особами за відповідний період в рамках здійснення іншої форми підприємницької діяльності.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо формування спірного рішення про застосування штрафних санкцій, є протиправними, порушують майнові права та інтереси позивача, а тому рішення про застосування штрафних санкцій №0057975706 від 26.04.2019 є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області про застосування штрафних санкцій №0057975706 від 26.04.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (ЄДРПОУ 39599198).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов