Рішення № 86698874, 28.11.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2327/19

28 листопада 2019 року м. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Хрущ В.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання - Осадчука І.О.;

представника позивача - Сідорової І.А.;

представника відповідача - Смика А.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Сідорової Ірини Анатоліївни, до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, що полягає у нездійсненні перерахунку та виплаті пенсії за віком з урахуванням періоду роботи з 06.10.1984 року по 03.10.1988 року на посаді токаря у військовій частині Польова пошта 93253;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату з 01.09.2019 року пенсії за віком з урахуванням періоду роботи з 06.10.1984 року по 03.10.1988 року на посаді токаря у військовій частині Польова пошта 93253.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено те, що позивач, ОСОБА_1 , 29.08.2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою, у якій просив взяти до уваги архівну довідку №5/67148, що видана 14.05.2019 року Федеральною державною казенною установою «Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації», та здійснити перерахунок раніше призначеної йому пенсії за віком з урахуванням періоду роботи з 06.04.1984 року по 03.10.1988 року на посаді токаря у військовій частині Польова пошта 93253. Однак, листом Кременецького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №638/Щ від 12.09.2019 року, позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, у зв`язку із неможливістю, за наданою позивачем архівною довідкою №5/67148 від 14.05.2019 року, ідентифікувати особу, якій вона надана.

Ухвалою судді від 17.10.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено розгляд справи на 12.11.2019 року.

07.11.2019 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому наведені заперечення проти позову, зокрема, зазначено, що у поданій позивачем архівній довідці №5/67148 від 14.05.2019 року, виданій Федеральною державною казенною установою «Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації», не повністю розкриті ім`я та по батькові запитувача (вказані прізвища та ініціали – ОСОБА_1 ), що унеможливлює ідентифікацію особи та, відповідно, проведення перерахунку пенсії. Таким чином, на думку відповідача, підстав для зарахування до стажу позивача періоду роботи з 06.04.1984 року по 03.10.1988 року на посаді токаря у військовій частині Польова пошта 93253, - немає, відповідно, і для здійснення перерахунку також.

Судове засідання 12.11.2019 року не проводилось, у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці. Розгляд справи відкладено на 28.11.2019 року.

У судовому засіданні 28.11.2019 року представник позивача позов підтримала з мотивів, викладених в позовній заяві, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечував щодо заявлених позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову, з підстав, наведених у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з 23.10.2018 року по даний час отримує пенсію за віком, яка призначена та нараховувалась йому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, первинно призначаючи позивачу пенсію, управління ПФУ не зарахувало йому до стажу трудової діяльності період роботи з 06.10.1984 року по 03.10.1988 року на посаді токаря у військовій частині Польова пошта 93253, з тих підстав, що у його трудовій книжці від 09.08.1976 року, у записі №9 містились виправлення дати прийняття його на дану посаду, а саме: дату « 06.10.1984 року» перекреслено та вказано « 25.09.1984 року».

Для підтвердження вказаного періоду роботи позивач звернувся до Федеральної державної казенної установи «Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації» з відповідним запитом, в результаті чого отримав архівну довідку за вих.№5/67148 від 14.05.2019 року, якою підтверджується те, що ОСОБА_1 з 06.10.1984 року по 03.10.1988 року перебував на посаді токаря у військовій частині Польова пошта 93253.

Також, у абзаці 8 даної довідки зазначено: "В соответствии с Положением о прохождении действительной, свехсрочной военной службы в ВС СССР рядового запаса ОСОБА_1 по окончании срока трудового договора с 04 октября 1988 года зачислить на свехсрочную службу, сроком на 2 года и назначить санитарным инструктором мед. пункта части. С сего числа зачислить в списки личного состава части на все виды довольствия и обеспечения и полагать вступившим в исполнение дел и должности.".

Тому, з метою покращення рівня свого пенсійного забезпечення, 29.08.2019 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою, у якій просив взяти до уваги вищезазначену архівну довідку №5/67148, видану 14.05.2019 року Федеральною державною казенною установою «Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації», та здійснити перерахунок його пенсії за віком, з урахуванням періоду його робот з 06.10.1984 року по 03.10.1988 року на посаді токаря у військовій частині Польова пошта 93253.

Однак, листом Кременецького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №638/Щ від 12.09.2019 року позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії, з посиланням на те, що у архівній довідці №5/67148 від 14.05.2019 року, виданій Федеральною державною казенною установою «Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації», не повністю розкриті ім`я та по батькові запитувача (вказані прізвища та ініціали – ОСОБА_1 ), що унеможливлює ідентифікацію особи та, відповідно, унеможливлює проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови у проведені перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями).

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 8 цього ж Закону передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Отже, страховий стаж має значення для визначення розміру пенсії.

Окрім того, в силу положень ч. 1, 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Перерахунок пенсії проводиться на підставі заяви пенсіонера у строки, встановлені ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії – з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року №13-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/118461.1 (далі – Порядок №22-1).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).

За положеннями п. 1 вказаного Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.п. 3, 6 цього ж Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Для підтвердження військової служби приймаються, зокрема, військові квитки, довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 23.10.2019 року призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування», однак при призначені даної пенсії позивачу не було зараховано до стажу трудової діяльності період роботи з 06.10.1984 року по 03.10.1988 року на посаді токаря у військовій частині Польова пошта 93253, з тих підстав, що у його трудовій книжці від 09.08.1976 року у записі №9 містились виправлення дати прийняття його на дану посаду, а саме: дату « 06.10.1984 року» перекреслено та вказано « 25.09.1984 року».

З метою підтвердження достовірності вказаного періоду роботи, позивачем для проведення перерахунку його пенсії, подано до органу пенсійного фонду архівну довідку №5/67148 від 14.05.2019 року, якою встановлено те, що ОСОБА_1 з 06.10.1984 року по 03.10.1988 року перебував на посаді токаря у військовій частині Польова пошта 93253.

При цьому, дана архівна довідка №5/67148 від 14.05.2019 року не була прийнята органом пенсійного фонду, лише з тих підстав, що, за твердженням відповідача містить посилання на прізвище та ініціали позивача, однак ініціали не розшифровані. Відтак відповідач вважає, що вказане свідчить про невідповідність вказаних у довідці даних особи паспортним даним позивача.

Проте, в ході розгляду даної справи судом, за участю учасників справи, встановлено, що вказана довідка видана саме ОСОБА_1 , - про що у ній безпосередньо і зазначено, а саме: абзац 8 даної довідки містить розшифрування імені та по батькові позивача - ОСОБА_1 , наступним чином: "В соответствии с Положением о прохождении действительной, свехсрочной военной службы в ВС СССР рядового запаса ОСОБА_1 по окончании срока трудового договора с 04 октября 1988 года зачислить на свехсрочную службу, сроком на 2 года и назначить санитарным инструктором мед. пункта части. С сего числа зачислить в списки личного состава части на все виды довольствия и обеспечения и полагать вступившим в исполнение дел и должности.".

Водночас, суд зазначає, що у даній довідці інформація щодо посади позивача, дати прийняття його на посаду токаря у військову частину Польова пошта 93253 та номер наказу (№240 від 06.10.1984 року), за яким таке прийняття було здійснено - також збігається із записом №9 трудової книжки позивача, яку при вирішенні питання про призначення пенсії ОСОБА_1 не прийняв до уваги відповідач.

Така інформація, також збігається і з відомостями військового квитка серії НОМЕР_1 , де міститься запис про період проходження понадстрокової служби позивача у Військовій частині 93253 з 04.10.1988 року по 05.10.1989 року.

Крім того, за наслідками оцінки змісту даної довідки судом встановлено також наступне.

Так, зміст даної довідки свідчить про те, що щодо відомостей про зарахування ОСОБА_1 в списки робітників РА військової частини ПП93253 та призначення його посаду токаря на підставі наказу від 06.10.19984 року, а також про зарахування ОСОБА_1 на понадстрокову службу після завершення строку його трудового договору з 03.10.1988 року, - містить текст: (инициалы не раскрыты, так в документе).

Окрім того, в абзацах 10-14 вказаної довідки зазначено наступний текст:

"Выписки даны с полным соблюдением текста оригинала документов.

Сообщаем, что личные карточки учета рабочих и служащих (ф.Т-2), книги учета рабочих и служащих в/ч пп 93253 на хранение в Центральный архив Министерства обороны Российской Федерации (далее — ЦА НОМЕР_2 РФ) не поступали, сведений о местонахождении документов в архиве не имеется.

В финансовых документах в/ч пп 93253 указаны только фамилии и инициалы, должности гражданского персонала.

Одновременно сообщаем, что ЦА МО РФ выдает справки установленного образца и в полном соответствии с текстом оригиналов архивных документов, находящихся на хранении.

Вносить изменения в архивные документы и давать какие-либо разъяснения в компетенцию архива не входит.".

Вищезазначене свідчить про те, видача ОСОБА_1 архівної довідки №5/67148 від 14.05.2019 року Федеральною державною казенною установою «Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації» - була здійснена в повній відповідності до текстів оригіналів архівних документів, внесення змін до яких не входить до компетенції архівної установи.

Поряд з цим, як вже було зазначено вище, абзац 8 вказаної довідки - містить повне розшифрування прізвища імені та по батькові позивача, ОСОБА_1 , - та здійснена в повній відповідності (цитування змісту) до тексту оригіналу архівного документу, а саме: наказу командира військової частини польова пошта 93253 від 03.10.1988 року.

Отже, суд вважає помилковими твердження відповідача про те, що із даних, зазначених в архівній довідці, неможливо було ідентифікувати особу позивача як особи, якій була видана така довідка, оскільки у тексті самої довідки, здійснено не лише розшифрування імені та по батькові позивача (абзац 8 довідки), які збігаються із його паспортними даними, але й в повній у відповідності до текстів оригіналів архівних документів (внесення змін до яких не входить до компетенції архівної установи), - наведено всі дані щодо роботи позивача на посаді токаря у військовій частині 93253, які абсолютно збігаються із записами військового квитка позивача та внесеними до його трудової книжки у визначеному законом порядку записами.

З огляду на зазначене, - залишення відповідачем поза увагою усіх інших даних, зазначених у виданій ОСОБА_1 довідці, і зосередження уваги лише на абзацах, які містять нерозшифровані ініціали імені та по батькові позивача, - свідчать про необґрунтованість висновку органу Пенсійного фонду про неможливість врахування вказаної довідки, про неврахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення (вчинення дії), а також про невідповідність такого висновку критеріям добросовісності та розсудливості, визначеними пунктами 5, 6 частини 2 статті 2 КАС України.

Окрім того, суд зазначає, що видачі інформації з будь-якої державної архівної установи - безумовно, передує процедура ідентифікації особи - заявника, яка просить надати необхідну інформацію із наявної у архіві інформації.

З огляду на зазначене, слідує висновок, що перевірку особи, якій видається відповідна довідка, - в даному випадку здійснює не орган Пенсійного фонду, а відповідна архівна установа, яка уповноважена видавати таку довідку, - в даному випадку - Федеральна державна казенна установа «Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації».

Отже, суд приходить до переконання, що відповідач обрав упереджений підхід при наданні оцінки архівної довідки про період роботи позивача за час його військової служби та протиправно відмовив у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі такої довідки.

Окрім того, щодо здійснених у трудовій книжці позивача олівцем виправлень дати прийняття його з 06.10.1984 року на посаду токаря у військову частину 93253, - суд зазначає наступне.

У період прийняття позивача на роботу на посаду токаря у в/ч 93253 з 06.10.1984 року та звільнення його з 03.10.1988 року - діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка була затверджена Постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року, за № 162 (надалі Інструкція №162).

Вказана Інструкція №162 - перестала застосовуватись лише на підставі Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року.

Пунктом 2.3 вищенаведеної Інструкції №162 - було встановлено, зокрема, наступне: "2.3. Все записи в трудовой книжке о приеме на работу, переводе на другую постоянную работу или увольнении, а также о награждениях и поощрениях вносятся администрацией предприятия после издания приказа (распоряжения), но не позднее недельного срока, а при увольнении - в день увольнения и должны точно соответствовать тексту приказа (распоряжения).

Записи производятся арабскими цифрами (число и месяц двузначными). ...

Записи производятся аккуратно, перьевой или шариковой ручкой, чернилами черного, синего или фиолетового цвета.".

Відповідно до пункту 2.5 Інструкції №162: "2.5. В случае выявления неправильной или неточной записи сведений о работе, переводе на другую постоянную работу, о награждениях и поощрениях и др. исправление производится администрацией того предприятия, где была внесена соответствующая запись. Администрация по новому месту работы обязана оказать работнику в этом необходимую помощь.".

При цьому, пунктами 2,7 - 2.9 вищенаведеної Інструкції було встановлено наступне.

"2.7. Если предприятие, внесшее неправильную или неточную запись, ликвидировано, исправления вносятся правопреемником, а при его отсутствии - вышестоящей организацией, которой было подчинено ликвидированное предприятие.

2.8. Исправленные сведения о работе, о переводах на другую постоянную работу, о награждениях и поощрениях и др. должны полностью соответствовать подлиннику приказа или распоряжения. В случае утраты приказа или распоряжения либо несоответствия их фактически выполнявшейся работе исправление сведений о работе производится на основании других документов, подтверждающих выполнение работ, не указанных в трудовой книжке.

Свидетельские показания не могут служить основанием для исправления внесенных ранее записей.

2.9. В разделах "Сведения о работе", "Сведения о награждениях", "Сведения о поощрениях" трудовой книжки (вкладыша) зачеркивание ранее внесенных неточных или неправильных записей не допускается.

При необходимости, например, изменения записи сведений о работе после указания соответствующего порядкового номера, даты внесения записи в графе 3 пишется: "Запись за № таким-то недействительна. Принят по такой-то профессии (должности)" и в графе 4 повторяется дата и номер приказа (распоряжения) администрации, запись из которого неправильно внесена в трудовую книжку.

В таком же порядке признается недействительной запись об увольнении и переводе на другую постоянную работу в случае незаконного увольнения или перевода, установленного органом по рассмотрению трудовых споров, и восстановления на прежней работе или изменения формулировки причины увольнения. Например, пишется: "Запись за № таким-то недействительна, восстановлен на прежней работе". При изменении формулировки причины увольнения пишется: "Запись за № таким-то недействительна, уволен..." и указывается новая формулировка.".

Суд також звертає увагу на те, що аналогічні положення щодо питань, пов`язаних з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання та обліку, регулювались і Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 06.09.1973 року № 656 "Про трудові книжки робітників та службовців".

Аналогічні положення щодо ведення трудових книжок, - закріплені і в Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року(надалі інструкція №58).

Так, відповідно до п.2.4 Інструкції №58 - усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Пунктом 2.6 вказаної Інструкції №58 встановлено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Пункти 2.8-2.10 Інструкції №58 містять наступні положення.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму. (пункт 2.8).

Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохоченнята інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.

Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів. (пункт 2.9).

У розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний". Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження)власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі". При зміні формулювання причини звільнення пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним" звільнений... і зазначається нове формулювання. (пункт 2.10).

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що запис №9 у трудовій книжці ОСОБА_1 про прийняття його на посаду токаря у в/ч 93253 - внесений належним чином на підставі наказу №240 від 06.10.1984 року.

Поряд з цим, перекреслення даного запису (дати "1984.10.6") зі зміною дати на "1984.09.25" - здійснено без зазначення підстави його внесення та без внесення до трудової книжки будь-якої інформації про особу, що здійснила таке закреслення та за відсутності запису про недійсність запису про дату прийняття позивача на посаду з "1984.10.6", тобто, без внесення до трудової книжки записів, як визначених пунктами 2.7-2.9 діючої у період 1984-1988 років Інструкції №162, так і пунктами 2.8-2.10 Інструкції №58, діючої з 1993 року.

Відтак, виправлення з перекресленням дати "1984.10.6" та внесенням дати "1984.09.25" - внесене до трудової книжки ОСОБА_1 невідомою особою без визначених на те законом відстав, а відтак, вказане виправлення - не підлягає врахуванню.

Поряд з цим, законні підстави для неврахування перекресленого запису про дату прийняття позивача на роботу ""1984.10.6", який був здійснений належним чином з внесенням усіх необхідних відомостей щодо цього запису, - відстуні.

Більше того, суд, знову ж таки, зазначає, що достовірність виправленої дати запису у трудовій книжці позивача, підтверджено архівною довідкою №5/67148 від 14.05.2019 року, виданою Федеральною державною казенною установою «Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації», - як це передбачено Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Водночас, суд звертає увагу на те, що згідно зі статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Суд зазначає, що в ході розгляду справи відповідачем не доведено та не наведено доказів того, що обставини внесення виправлення до запису №9 трудової книжки позивача - перевірялись та встановлювались відповідачем належним чином, з урахуванням всіх наданих йому повноважень.

Відтак, неврахування спірного періоду роботи у страховий стаж позивача, суд вважає безпідставними, оскільки відповідальність за правильність ведення трудових книжок покладена на власника підприємства, установи чи організації або уповноважений ним орган, а не на працівника.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996 року, ратифікована Законом України від 14.09.2006 №137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

В ході розгляду даної справи судом на підставі достатніх та достовірних доказів в їх сукупності, сукупності встановлено, що надані позивачем документи безумовно підтверджують спірний період його роботи на посаді токаря у військовій частині Польова пошта 93253.

Зважаючи на встановлені обставини, а також реалізовану відповідачем дискрецію щодо вирішення даного питання при наданні позивачу необґрунтованої відмови у зарахуванні такого періоду та здійсненні відповідного перерахунку пенсії позивача, - суд приходить до переконання, і про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.09.2019 року перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахуванням періоду його роботи з 06.10.1984 року по 03.10.1988 року на посаді токаря у військовій частині Польова пошта 93253, відповідно до архівної довідки №5/67148 від 14.05.2019 року, виданої Федеральною державною казенною установою "Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації" Міністерства оборони Російської Федерації.

Разом з тим, щодо заявлених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, що полягає у нездійсненні перерахунку та виплаті пенсії за віком з урахуванням періоду роботи з 06.10.1984 року по 03.10.1988 року на посаді токаря у військовій частині Польова пошта 93253, - суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просить їх захистити в спосіб, визначений цією статтею.

Поряд з цим, як видно із вищенаведеного, в даному випадку бездіяльності з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - не було, а мали місце, фактично, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, що полягли в оцінці документів, поданих позивачем із заявою про проведення перерахунку пенсії - на підставі архівної довідки №5/67148 від 14.05.2019 року, виданої Федеральною державною казенною установою «Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації», наданої позивачем на підтвердження періоду його роботи з 06.10.1984 року по 03.10.1988 року на посаді токаря у військовій частині Польова пошта 93253.

Відтак, зважаючи на те, що за наслідками розгляду даної заяви позивачу відмовлено у здійсненні такого перерахунку, - суд приходить до переконання, що в даному випадку не мала місця бездіяльність, в той час як, за встановлених судом обставин - мала місце протиправна відмова у здійсненні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право особи на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення, - без встановлення правильного механізму відновлення порушеного права та без обрання належного способу його захисту, які б відповідали обов`язковим принципам необхідності практичного застосування ефективного механізму захисту.

Враховуючи необхідність захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за можливе відновити порушена права позивача, закріплені статтею 1 Першого протоколу Конвенції, - обравши належний механізм та спосіб такого захисту, - шляхом визнання протиправною саме відмови органу Пенсійного фонду у здійсненні перерахунку пенсії за заявою ОСОБА_1 , яка призвела до порушення прав та інтересів позивача.

Крім того, щодо решти заявлених позивачем вимог щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, які стосуються здійснення виплати позивачу з 01.09.2019 року пенсії за віком, з урахуванням періоду роботи з 06.10.1984 року по 03.10.1988 року на посаді токаря у військовій частині Польова пошта 93253, - суд виходить з наступного.

Як видно зі змісту самої заяви позивача про здійснення перерахунку пенсії від 29.08.2019 року, ОСОБА_1 просив Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області лише здійснити такий перерахунок, при цьому питання про безпосереднє здійснення такої виплати - позивач у заяві не порушував.

Відтак, що стосується вимоги позивача про зобов`язання відповідача виплатити йому перераховану пенсію, без попереднього звернення до відповідач з такою вимогою та без вирішення її відповідачем станом на час час розгляду справи - суд зазначає, що така вимога, в даному випадку, є вимогою, спрямованою на майбутнє, так як стосується виключно тих відносин і подій, котрі ще не склались і не відбулись, відповідно.

В той же час, відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд в межах своїх повноважень вирішує спори з метою захисту вже порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб. При цьому, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи - на момент її звернення до суду.

Водночас, адміністративний суд - не наділений повноваженнями щодо прийняття рішень на майбутнє, а тому вимога зобов`язання відповідача виплатити йому перераховану пенсію - є такою, що не може бути задоволена судом, так як права позивача в частині виплати пенсії, яких стосується вказана вимога, - не є порушеними.

Зважаючи на те, що в силу обов`язковості судового рішення відповідач буде зобов`язаний здійснити перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії, а також враховуючи відсутність у суду правових підстав робити припущення, що право позивача на належне пенсійне забезпечення може бути чи буде порушене відповідачем у майбутньому, в тому числі при виконанні судового рішення у даній справі, - суд зазначає, що задоволення позову в частині зобов`язання Управління виплатити позивачу перераховану пенсію, - буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто, на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

Відтак, у задоволенні позовних вимог, що стосуються безпосередньої виплати з 01.09.2019 року пенсії за віком з урахуванням періоду роботи позивача з 06.10.1984 року по 03.10.1988 року на посаді токаря у військовій частині Польова пошта 93253, - слід відмовити.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 3 Конституції України, як Основного Закону України - закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відтак, виходячи з принципу верховенства права, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, відповідно до Європейської Конвенції з прав людини, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України суду повноважень, перевіривши обґрунтованість доводів сторін, - суд приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову, шляхом визнання протиправною відмови відповідача у здійсненні перерахунку позивачу пенсії за віком, з урахуванням періоду його роботи з 06.10.1984 року по 03.10.1988 року на посаді токаря у військовій частині Польова пошта 93253, викладеної в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в особі: Кременецького відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, за вих. №638/Щ від 12.09.2019 року, а також шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.09.2019 року перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахуванням періоду його роботи з 06.10.1984 року по 03.10.1988 року на посаді токаря у військовій частині Польова пошта 93253, відповідно до архівної довідки №5/67148 від 14.05.2019 року, виданої Федеральною державною казенною установою "Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації" Міністерства оборони Російської Федерації.

В той же час в задоволені решти позовних вимог - слід відмовити, з вищенаведених підстав.

Обрання вищенаведеного способу захисту порушених прав позивача із зобов`язанням відповідача вчинити відповідні дії - є дотриманням судом гарантій того, що існуючий на даний час спір між сторонами буде остаточно вирішений та не призведе до подальшого порушення прав позивача при виникненні питань, пов`язаних з дотриманням його прав на належне пенсійне забезпечення.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, зважаючи на задоволення основних позовних вимог позивача, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 768,40грн. підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахуванням періоду його роботи з 06.10.1984 року по 03.10.1988 року на посаді токаря у військовій частині Польова пошта 93253, викладену в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в особі: Кременецького відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, за вих. №638/Щ від 12.09.2019 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.09.2019 року перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахуванням періоду його роботи з 06.10.1984 року по 03.10.1988 року на посаді токаря у військовій частині Польова пошта 93253, відповідно до архівної довідки №5/67148 від 14.05.2019 року, виданої Федеральною державною казенною установою "Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації" Міністерства оборони Російської Федерації.

4. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджений судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок), сплачений відповідно до квитанції №78 від 07.10.2019 року.

Реквізити учасників справи:

Позивач/Стягувач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт серії: НОМЕР_3 ),

Відповідач/Боржник: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (адреса: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 грудня 2019 року.

Головуючий суддя Хрущ В.Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В.Л.