Рішення № 86698623, 17.12.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2019 року м. Рівне №460/2996/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Феофанов В.К., відповідача: представник Шеремета В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Радема" доДержавної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

Ухвалою суду від 28.10.2019 відкрито провадження у справі №460/2996/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радема» до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо збільшення реєстраційної суми в розмірі 1087514 грн., на яку ТОВ «Радема» має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та про зобов`язання збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ значення суми податку ТОВ «Радема», на яку може бути зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1087514 грн. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.11.2019.

Ухвалою суду від 21.11.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено на 03.12.2019.

Ухвалою суду від 03.12.2019 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 17.12.2019 на підставі статей 243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Згідно з позовною заявою та поясненнями представника позивача в судовому засіданні, позовні в поданій декларації за листопад 2014 року позивач відобразив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 1243059 грн. Декларація пройшла перевірку, однак товариство не отримало бюджетного відшкодування. Тому, 14.07.2015 позивач подав уточнюючий розрахунок до декларації ПДВ за листопад 2014 року, в якому замість відшкодування вказав дану суму як зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, зокрема: 1087514 грн. як зменшення податкового кредиту наступного періоду. 29.10.2015 товариство подало уточнюючий розрахунок до Декларації з ПДВ за червень 2015 року, в якому рядок 24 (від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) був збільшений на суму ПДВ 2951 грн., а загальна сума становила 97225 грн. 23.11.2017 позивач подав уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за червень 2015 року, відповідно до якого відобразив в рядку 21 графи 6 суму 1087514 грн. Позивач звертався до ДПС України з заявою про вжиття заходів щодо збільшення реєстраційної суми на суму від`ємного значення ПДВ у розмірі 1087514 грн. Однак, на момент звернення до суду відповідач так і не вчинив будь-яких дій щодо поновлення порушених прав позивача. За наведеного сторона позивача просила задовольнити позов у повному обсязі.

Згідно з відзивом на позовну заяву та поясненнями представника в судовому засіданні, сторона відповідача позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що з 01.07.2015 на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податків зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та надає право для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування. Відповідно до підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування ПДВ на суму від`ємного значення, що зараховується до суми податкового кредиту наступного звітного періоду, є значення такої суми в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року. Позивач 20.07.2015 подав податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року і відобразив показник від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду та від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 94274 грн. В серпні 2015 року саме ця сума відображена в СЕА ПДВ. В подальшому позивачем були подані уточнюючі розрахунки, однак, відповідач вказує, що відображення в СЕА ПДВ показників уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням ТОВ «Радема» самостійно виявлених помилок за червень 2015 року, а саме, збільшення реєстраційного ліміту, не передбачено нормами Податкового кодексу України. За наведеного сторона відповідача просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Радема» 18.12.2014 подало декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року, в рядку 23.1 якої відобразило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 1243059 грн. (а.с.12-17).

Контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Радема» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого на розрахунковий рахунок платника податку у банку по декларації з ПДВ за листопад 2014 року, за результатами якої складено довідку від 19.01.2015 №72/17-16-15-01/31470797. Зауважень та порушень не виявлено.

14 липня 2015 року ТОВ «Радема» подано уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за листопад 2014 року, зокрема відображено:

Рядок 23.2 (підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку) – зменшено на 1087514 грн.;

Рядок 23.3 (зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) – збільшено на 1087514 грн.;

Рядок 24 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) - збільшено на 1087514 грн. (а.с.18-26).

Вказаний розрахунок прийняти відповідачем, що підтверджено квитанцією №2 від 14.07.2015, реєстраційний номер 9145965008 (а.с.27).

ТОВ «Радема» 20.07.2015 подало податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, де сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду склала 94274 грн. (а.с.29-31).

29 жовтня 2015 року товариство подало Уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за червень 2015 року, в якому рядок 24 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) – збільшено на суму податку на додану вартість 2951 грн., загальна сума склала 97225 грн. (а.с.32-34).

23 листопада 2017 року позивач до контролюючого органу надіслав Уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за червень 2015 року, де в рядку 21 гр. 5 відображено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, 1184739 грн. (97225 грн.+1087514 грн.) (а.с.38-40).

Вказаний Уточнюючий розрахунок прийнятий фіскальним органом, що підтверджено Квитанцією №2 від 23.11.2017, реєстраційний номер 9247696150 (а.с.43).

Позивач звернувся з листом-заявою від 23.08.2019 №68 щодо збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування ПДВ, на яку ТОВ «Радема» може зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на 1087514 грн. (а.с.44-45).

Державна податкова служба України листом №387/6/99-00-04-02-04-15 від 03.09.2019 повідомила, що аналогічне звернення товариства від 10.07.2017 №091 вже було розглянуте та надана відповідь (а.с.46).

Позивач вважає, що по суті звернення відповіді не надано, тому звернувся до відповідача з листом від 12.09.2019 №71 повторно (а.с.47).

11 жовтня 2019 року ДПА України надала відповідь №5405/6/99-90-04-02-04-15, де вказала, що збільшення реєстраційного ліміту по поданих товариством уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року не передбачено законодавством (а.с.48-50).

У зв`язку з відсутністю будь-яких дій з боку відповідача щодо вжиття заходів щодо збільшення реєстраційної суми на суму від`ємного значення ПДВ у розмірі 1087514 грн., позивач звернувся до суду.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваної бездіяльності, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України).

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» було запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість (пункт 35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу): з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону №71) - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Згідно з пунктами 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3статті 200-1цьогоКодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість», рахунок у системі електронного адміністрування податку - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

29 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 16 липня 2015 року №643-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», яким підрозділ 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України доповнено пунктом 34, відповідно до якого станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3статті 200-1цьогоКодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані, починаючи з 01 липня 2015 року.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року) (підпункт 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Прикінцеві положення Податкового кодексу України).

Аналогічний алгоритм дій ДФС України визначений підпунктом 3 пункту 10 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569.

Відповідно до статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (стаття 203.1Податкового кодексу України).

Пунктом 50.1статті50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, платник податків у разі самостійного виявлення помилок у податковій декларації має право надіслати уточнюючий розрахунок до цієї декларації не пізніше закінчення 1095 дня що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Разом з тим,положення пункту 34 підрозділу 2Розділу XX Податкового кодексу України жодних обмежень щодо зарахування реєстраційної суми від`ємного значення попередніх звітних періодів (до 01 липня 2015 року ) не містять, та, у тому числі, заборон щодо її коригування у відповідності до приписів пункту50.1статті50 Податкового кодексу України шляхом подачі уточнюючого розрахунку до податкової декларації внаслідок самостійно виявлених помилок, що складає обов`язок платника податку.

Згідно з пунктом 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966, до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

01 лютого 2016 року Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966, втратив чинність у зв`язку з прийняттям наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», відповідно до пункту 6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. До податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать:

податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;

розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Отже, уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість, подані платником податків до контролюючого органу у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за листопад 2014року (поданий 14.07.2015), за червень 2015 року (поданий 29.10.2015), за червень 2015 року (поданий 23.11.2017) є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, а тому сформовані у ньому показники повинні бути враховані податковим органом при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення.

Також в уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період заявлено про надміру сплачену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1087514 грн.

Вказані уточнюючі розрахунки та декларації отримано фіскальним органом у відповідності до вимог законодавства, що підтверджено відповідними квитанціями, та не заперечується відповідачем.

Однак, станом на час розгляду справи ДПС України не забезпечено своєчасне відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем в декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року та уточнюючих розрахунках сум від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Відповідно до пункту 13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569, ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Наведене свідчить про те, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДПС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

Таким чином, уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість за звітний період, подані позивачем 14.07.2015, 29.10.2015, 23.11.2017 до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у них позивачем показники (зокрема рядок 24, та рядок 21 у новій формі звітності) мали бути враховані ДПС України при визначенні сум, на які позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм податкового законодавства наведена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постановах від 11.10.2018 у справі №808/1915/17 та від 03.04.2018 у справі №813/4006/16, від 17.12.2019 справа №826/7035/16 (адміністративне провадження №К/9901/25452/18).

За таких обставин, суд дійшов висновку про бездіяльність відповідача щодо збільшення реєстраційної суми в розмірі 1087514 грн., на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Тому, для відновлення порушених прав ТОВ «Радема» слід зобов`язати Державну податкову службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Радема», на яку може бути зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1087514 грн.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної бездіяльності в порядку статті 77 КАС України, а відтак заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки під час розгляду справи судом з`ясовано, що судовий збір в розмірі 1921,00 грн., сплату якого позивачем підтверджено долученим до позову платіжним дорученням №1240 від 30.07.2019, був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України по справі №460/1787/19 і ухвалою суду в даній справі від 08.10.2019 повернутий ТОВ «Радема».

Відповідно до наведеного та з врахуванням того, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, і яка фактично в даній справі судовий збір не сплатила, то сума судового збору в розмірі 1921,00 грн. підлягає стягненню на користь держави з відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Радема" (код ЄДРПОУ 31430797, пров. Робітничий, 1, м. Рівне, 33000) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, площа Львівська, буд.8, м. Київ 53, 04053) задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо збільшення реєстраційної суми у розмірі 1087514 грн., на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Радема" має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Радема", на яку може бути зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1087514 грн.

Стягнути на користь Державного бюджету України (УК у м.Рiвному/м.Рiвне/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) УК у м.Рiвному/м.Рiвне/22030101, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувачаUA748999980000034311206084031, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;) суму судового збору 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Державної податкової служби України

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 27 грудня 2019 року.

Суддя Друзенко Н.В.