Рішення № 86698612, 04.12.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2019 року м. Рівне №460/1775/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Лесько В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник адвокат Смиковська Л.О.,

відповідача: представники Ясковець О.А., Шурин Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" доЗахідного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, -В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - позивач), звернулося до адміністративного суду з позовом (а.с.119-127 т.1) до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області про результати моніторингу закупівлі № UA-2019-05-21-002175-а, яка проведена відокремленим підрозділом "Рівненська атомна електрична станція "Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в частині пунктів 2 та 3 Констатуючої частини, зокрема, щодо недотримання Замовником та зобов`язання усунення порушення вимог пункту 29 частини першої статті 1 та пункту 3 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі".

Обґрунтовуючи протиправність оскарженого висновку, позивач вказав на його невідповідність вимогам чинного законодавства, незазначення всіх необхідних відомостей про Замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, а також відсутність конкретних зобов`язань щодо усунення виявлених порушень. Позивач зазначив, що відповідно до ч.8 ст.7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" 17.07.2019 через електронну систему закупівель він звернувся до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області за роз`ясненням пункту 3 ІІ Констатуючої частини висновку від 12.07.2019, однак відповідне роз`яснення надано не було.

Окрім цього, позивач заперечив виявлене під час моніторингу закупівлі порушення в оскарженій частині та вказав, що тендерна документація на закупівлю будівельних робіт по технічному переоснащенню по об`єкту "Модернізація керуючих систем безпеки з заміною УКТЗ" на енергоблоці № 3 Рівненської АЕС" містить перелік необхідних складових, визначених пунктом 3 частини другої статті 22 Закону № 922, що відповідає фактичним обставинам. Позивач вказав на необґрунтованість висновку про те, що Додаток А1 до технічних вимог Додатку 2 до тендерної документації не є детальним описом робіт, адже жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачено, що таке "Детальний опис робіт", на противагу цьому чинним законодавством надано право замовнику самостійно визначати зміст конкретних розділів тендерної документації, дотримуючись принципів здійснення закупівель, передбачених ст.3 Закону № 922.

Також позивач звернув увагу на несвоєчасність прийнятого висновку, тобто поза межами розумного строку, оскільки з переможцем торгів було укладено договір на виконання будівельних робіт по технічному переоснащенню по об`єкту "Модернізація керуючих систем безпеки з заміною УКТЗ" на енергоблоці № 3 Рівненської АЕС 24.06.2019, а 12.07.2019 в електронній системі закупівель опубліковано спірний висновок. Зазначив, що чинне законодавство не містить порядку або норми щодо можливості усунення порушення пункту 3 частини другої статті 22 Закону № 922 на стадії виконання договору, укладеного за результатами відкритих торгів, тобто висновок є завідомо неможливим до виконання.

Ухвалою суду від 05.08.2019 позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 20.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.09.2019.

Відповідач позову не визнав, подав відзив (а.с.136-142 т.1), в обґрунтування якого вказав, що висновок про результати моніторингу закупівлі заповнюється відповідно до Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86 (Порядок). Пунктом 1 розділу ІІ Порядку передбачено, що в п.1 Висновку зазначається повне найменування замовника, щодо якого здійснюється моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, місцезнахордження.

В свою чергу, зазначена у пунктах 1-4 розділу ІІ цього Порядку, заповнюється автоматично на підставі даних електронної системи закупівель (п.7 розділу ІІ Порядку).

Вступна частина форми висновку заповнюється електронною системою закупівель автоматично (п.8 розділу ІІ Порядку).

Відтак, відповідач вказав про безпідставність твердження позивача щодо незазначення ідентифікаційного коду юридичної особи в пункті 1 вступної частини Висновку, оскільки ця частина заповнюється системою автоматично. При цьому, в текстовому примірнику Висновку про результати моніторингу закупівлі від 12.07.2019 № 149 вступна частина заповнена в порядку та у спосіб, передбачений чинним законодавством, з зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи. Зауважив, що Управління не наділене повноваженнями та технічною можливістю забезпечити внесення відповідних відомостей до електронної форми висновку.

Окрім цього, відповідач зазначив, що в пункті 3 "Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень) розділу ІІ "Констатуюча частина" висновку про результати моніторингу закупівлі від 12.07.2019 № 149 здійснюється посилання на статті 2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", оскільки правові основи діяльності органів державного фінансового контролю, визначені чинним законодавством, не надають повноважень Управлінню Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області визначати шляхи (спосіб) усунення встановлених порушень у сфері публічних закупівель.

В пункті 1 розділу ІІ "Констатуюча частина" висновку про результати моніторингу закупівлі від 12.07.2019 № 149 наявна інформація про те, що згідно з вимогами частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушення, що виникло через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.

Відповідач вважає, що оприлюднений в електронній системі закупівель висновок про результати моніторингу закупівлі від 12.07.2019 № 149 відповідає вимогам, визначеним у пункті 7 статті 7-1 Закону та розділам ІІ та ІІІ Порядку.

Також відповідач зазначив, що відповідно до ч.8 ст.7-1 Закону, замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Однак позивач звернувся до відповідача з метою визначення конкретних дій, які зобов`язаний здійснити замовник з метою усунення порушення.

В свою чергу, стаття 7-1 Закону не передбачає обов`язку органу державного фінансового контролю надання роз`яснень змісту висновку та його зобов`язань в тому числі. Більше того, ненадання роз`яснення органу державного фінансового контролю не позбавляє замовника від усунення порушення в порядку, визначеному чинним законодавством.

З приводу порушення, зазначеного у п.2 Констатуючої частини Висновку про результати моніторингу закупівлі, відповідач, покликаючись до п.29 ч.1 ст.1, п.3 ч.2 ст.22 Закону, вказав, що у замовника є конкретний обов`язок щодо оприлюднення розробленої та затвердженої ним тендерної документації. При цьому, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 № 680 визначено, що примірна тендерна документація містить обов`язкову інформацію, визначену статтею 22 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відокремленим підрозділом "Рівненська АЕС" державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" 21.05.2019 оприлюднено тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" від 16.05.2019

Пунктом 6 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації вказано, що інформація щодо технічних, якісних характеристик предмета закупівлі визначена в Додатку 2 до тендерної документації «Технічні вимоги». Обсяг виконання будівельних робіт згідно з додатком А1 до технічних вимог.

Додаток А1 до технічних вимог містить назву проектної документації, інвентарний ПД № та номери кошторисів. В технічних вимогах (додаток А1) відсутній детальний опис робіт, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики.

При цьому, в додатку А1 до технічних вимог вказано, що документація знаходиться за адресою: 34400, м. Вараш, Рівненської обл., Рівненська АЕС, УКБ, архів.

Відтак, відповідач вважає, що фактично замовником затверджений детальний опис робіт, що закуповуються, у тому числі їх технічні, якісні та кількісні характеристики визначені проектними документаціями та кошторисами, однак ці дані не оприлюднені в порядку, передбаченому чинним законодавством про закупівлі.

Тобто, Замовником всупереч вимог п. 29 ч. 1 ст. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону не оприлюднено на веб порталі Уповноваженого органу детального опису робіт, що закуповуються, у тому числі їх технічні, якісні та кількісні характеристики визначених проектними документаціями та кошторисами.

Всупереч чинному законодавству технічна документація оспорюваної закупівлі № UA-2019-05-21-002175а (Додаток 4) містить лише посилання щодо місцезнаходження детального опису робіт, що закуповуються, у тому числі їх технічні, якісні та кількісні характеристики визначених проектними документаціями та кошторисами.

За наведеного, відповідач вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів, що свідчили б про неправомірність та протиправність Висновку про результати моніторингу закупівель від 12.07.2019 № 149. В задоволенні позову просив відмовити повністю.

Позивач подав відповідь на відзив (а.с.167-171 т.1), в якій на спростування доводів відповідача навів аргументи, що відповідають наведеним в позовній заяві, а також зазначив, що зміст Висновку № 149 у формі електронного документа, що міститься на веб-порталі Уповноваженого органу, відрізняється від змісту текстового примірника Висновку № 149, доданого до відзиву (різні коди юридичної особи). При цьому, текстовий примірник Висновку № 149 став доступний позивачу лише після отримання відзиву.

Також позивач зауважив, що відповідно до норм абз.1 ч.8 ст.7-1 Закону № 922, позивачу як замовнику закупівлі законодавець гарантує право одноразового звернення до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Однак, ВП "Рівненська АЕС" на звернення від 17.07.2019 не було отримано від Управління відповіді ні щодо шляхів (способів) усунення порушень, ні роз`яснення щодо змісту висновку та його зобов`язань. При цьому, законодавство не передбачає механізму чи навіть можливості усунення порушення п.3 ч.2 ст.22 Закону № 922 на стадії виконання договору, укладеного за результатами відкритих торгів, бо неможливо внести зміни до тендерної документації після того, як уже визначено переможця торгів та укладено із ним договір.

Позивач, окрім цього, вказав на необґрунтованість доводів відповідача про те, що замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушення, що виникло через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.

Покликаючись до положень статті 7-1 Закону № 922 та п.2 ч. 1 розділу III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом ДАС України № 86 від 23.04.2018 (далі - Порядок), позивач зазначив, що законодавець виділяє окремі етапи у процесі проведення моніторингу закупівлі (моніторинг проведення процедури закупівлі; моніторинг укладання договору про закупівлю; моніторинг виконання договору про закупівлю), що в результаті являє собою предмет дослідження в рамках моніторингу конкретної закупівлі. Тобто вказані норми не надають повноважень контролюючому органу проводити аналіз усіх стадій закупівлі, - від визначення предмета закупівлі відповідно до річного плану та до оприлюднення результатів виконання укладеного договору, без урахування того, на якій стадії проведення процедури закупівлі розпочато її моніторинг.

Зазначив, що в даному випадку моніторинг процедури закупівлі №UА-2019-05-21-002175-а розпочато було 21.06.2019 згідно з наказом № 28, тобто в період, коли уже тривав процес укладання договору із переможцем. Договір було укладено 24.06.2019 в межах строків, передбачених законодавством. Тому, у зв`язку з цим, неможливим та нелогічним є усунення порушення (в т. ч. навіть у випадку правомірності висновку контролюючого органу про такі порушення) в частині відповідності тендерної документації вимогам Закону № 922.

Отже, висновок Відповідача про усунення вказаного порушення є несвоєчасним та завідомо неможливим до виконання, а діюче законодавство не містить порядку або норми можливості усунення порушення пункту 3 ч. 2 ст. 22 Закону № 922 на стадії виконання договору.

Також позивач зазначив, що відповідно до умов договору № 381632 від 30.06.2016 на виконання проектно-вишукувальних робіт з розробки робочого проекту по технічному переоснащенню на тему «Модернізація керуючих систем безпеки з заміною УКТЗ» на енергоблоці №3 Рівненської АЕС», укладеного ВП «Рівненська АЕС» із ВАТ КНДПКІ «Енергопроект», робочий проект як результат роботи по договору може використовуватися ВП «Рівненська АЕC» винятково для зазначеного в договорі об`єкта та у строгій відповідності з метою і призначенням роботи, визначеними в Завданні на проектування. Передача сторонами будь-якої інформації, що стосується предмета даного Договору, третій особі без письмового погодження іншої сторони не допускається; виняткові майнові права на виконану згідно із даним договором роботу, що є об`єктом авторського права на службові добутки, належать Виконавцю згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про авторське право та суміжні права».

Окрім того, позивач зауважив, що закупівля будівельних робіт по технічному переоснащенню по об`єкту "Модернізація керуючих систем безпеки з заміною УКТЗ» на енергоблоці №3 Рівненської АЕС" безпосередньо пов`язана із виконанням робіт на системах, важливих для безпеки атомних електростанцій. Як наслідок, учасниками вказаної закупівлі можуть бути лише ті суб`єкти, які пройшли оцінку та включені в перелік підприємств-постачальників робіт і послуг ДП «НАЕК Енергоатом» (в т. ч. субпідрядні організації, залучені до виконання робіт), або у складі тендерної пропозиції надали підтвердження згоди на проведення в ДП «НАЕК «Енергоатом» її оцінки відповідно до встановленого порядку в строк до укладання договору.

Позивач просив наведені у відповіді на відзив аргументи врахувати, позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач подав заперечення на відповідь (а.с.226-230 т.1), в якому, зокрема, щодо незазначення у висновку № 149 від 12.07.2019 ідентифікаційного коду юридичної особи зазначив, що формат оприлюдненого в системі висновку про моніторинг закупівлі не залежить від Державної аудиторської служби України, а відтак не може бути предметом спору за позовом до Західного офісу Держаудитслужби.

Також просив врахувати, що порядок надання відповіді на звернення замовника згідно з ч.8 ст.7-1 Закону "Про публічні закупівлі" діючим законодавством не регламентовано, не визначено строки надання такої відповіді, не визначено способи та методи усунення конкретних порушень, що у свою чергу позбавляє орган державного фінансового контролю надавати відповідні роз`яснення. Надання конкретних рекомендацій неможливо без повної інформації про структуру, умови організації діяльності об`єкта контролю, порядок фінансування, наявність зобов`язань та інших факторів, що впливають на механізм прогнозування.

При цьому, моніторингом закупівлі, як визначає Закон, є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Моніторинг та перевірка публічної закупівлі згідно зі ст.5 Закону № 922 є заходами, що націлені на конкретну публічну закупівлю і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі.

Відповідач зауважив, що стаття 7-1 Закону не містить посилань на проведення окремих моніторингів кожної із можливих стадій закупівлі, що є нелогічним та не відображає основної мети Закону, а саме - забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель,, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Щодо доступу до тендерної документації, відповідач зазначив, що відповідно до п.29 ч.1 ст.1 Закону тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Вказав, що тендерна документація містила виключно загальні вимоги до робіт та перелік з назвами (кодуванням) проектно-кошторисної документації, а саме - локальних кошторисів. При цьому, фактичної інформації про необхідну кількість матеріалів, обладнання, кваліфікацію працівників, спосіб виконання відповідних робіт на конкретному об`єкті до тендерної документації не долучено, що є порушенням пункту 3 частини другої статті 22 Закону.

Також відповідач наголосив, що ні в тендерній документації, ні в поясненнях у ході моніторингу позивач не розголошував відомості про наявність договору № 381632 від 30.06.2016, а також фактичної заборони надання робочого проекту потенційним виконавцям робіт.

У п.5 Загальних положень Тендерної документації зазначається про те, що вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівлі на рівних умовах.

Поряд з цим, Розділ ІІІ Тендерної документації містить вимогу до учасника надання інформації про включення до переліку підприємств-постачальників робіт і послуг ДП "НАЕК "Енергоатом" (у тому числі субпідрядні організації, які залучає виконавець). У разі ж відсутності учасника в переліку постачальників робіт і послуг ДП "НАЕК "Енергоатом", обов`язковим є надання підтвердження згоди на проведення в ДП "НАЕК "Енергоатом" його оцінки відповідно до встановленого порядку в строк до укладення договору.

Відповідач вказав, що аналізуючи тендерну документацію позивача, очевидно, що взяти участь у торгах може будь-який учасник. Наявність ліцензії при цьому не вимагається, а достатньо потенційного її надання до укладення договору. Відтак, втрачає свій зміст трактування можливості направлення запиту учасником без відповідної ліцензії на момент початку закупівлі на отримання повного пакету тендерної документації, адже, з пояснень позивача, така документація не може бути розголошена без згоди її розробника та наявності відповідного допуску.

З урахуванням наведеного, відповідач просив відмовити в позові в повному обсязі.

Позивач подав письмове заперечення аргументів, наведених відповідачем (а.с.1-2 т.2), зауваживши, що жодним нормативно-правовим актом не визначено обов`язку зазначати в тендерній документації інформацію про "необхідну кількість матеріалів, обладнання, кваліфікацію працівників, спосіб виконання відповідних робіт на конкретному об`єкті". Стаття 22 Закону № 922 не містить вимог щодо необхідності зазначати в тендерній документації таку інформацію. На противагу цьому, детальний перелік робіт, який необхідно виконати, міститься саме в додатку А1 до технічних вимог, а технічні та якісні вимоги характеристики та вимоги в додатку 2 до тендерної документації "Технічні вимоги" в розділі 10 "Вимоги до виконавця робіт". Затвердженою Мінекономрозвитку примірною тендерною документацією для процедури закупівлі передбачено, що зміст кожного розділу тендерної документації визначається замовником. Позивач вважає суб`єктивною та необґрунтованою точку зору відповідача щодо того, що Додаток А1 до технічних вимог Додатку 2 до тендерної документації не є детальним описом робіт, адже жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що таке "детальний опис робіт".

Протокольною ухвалою від 02.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.10.2019.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими в судовому засіданні доказами, суд встановив та врахував такі фактичні обставини справи та спірні взаємовідносини сторін.

21.05.2019 в системі електронних закупівель замовником Відокремлений підрозділ "Рівненська АЕС" державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" оприлюднено інформацію UA-2019-05-21-002175-а про предмет закупівлі: Будівельні роботи по технічному переоснащенню по об`єкту "Модернізація керуючих систем безпеки з заміною УКТЗ" на енергоблоці № 3 Рівненської АЕС (ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт). Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: 24 червня 2019 р. - 31 грудня 2019р. Застосована процедура закупівлі: відкриті торги (а.с.14 т.1).

21.06.2019 в системі електронних закупівель опубліковано рішення про проведення моніторингу закупівель на підставі наказу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області № 28 від 21.06.2019, відповідно до частини другої статті 71 Закону України "Про публічні закупівлі", пункту 10 Положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, затвердженого наказом Західного офісу Держаудитслужби від 02.07.2018 № 187. Підстава для здійснення моніторингу закупівлі: Інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері закупівель (а.с.15 т.1).

За результатами проведення моніторингу закупівель 12.07.2019 в системі електронних закупівель оприлюднено Висновок про результати моніторингу закупівель з кінцевим строком оскарження: 27.07.2019 (а.с.18-20 т.1).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Констатуюча частина" Висновку про результати моніторингу закупівель встановлено:

За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо планування закупівлі встановлено порушення вимог частини першої статті 4 Закону (в зазначеній частині встановленого порушення висновок про результати моніторингу закупівель позивачем не оскаржується).

За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення вимог пункту 29 частини першої статті 1 та пункту 3 частини другої статті 22 Закону.

За результатами аналізу питань: оприлюднення інформації щодо закупівлі, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладення договору про закупівлю та його оприлюднення - порушень не встановлено.

В пункті 3 розділу ІІ "Констатуюча частина" Висновку про результати моніторингу закупівель вміщено зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель:

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень (а.с.19 т.1).

Не погоджуючись з Висновком про результати моніторингу закупівель в частині пунктів 2 та 3 Констатуючої частини, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Відповідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржений позивачем висновок про результати моніторингу закупівель на відповідність критеріям правомірності, встановленим в статті 2 КАС України, суд застосовує такі джерела права.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII, зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Статтею 2 Закону № 2939-XII встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 5 Закону № 2939-XII передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу України (далі - Положення № 43), зі змінами та доповненнями, відповідно до пункту 1 якого Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 3 Положення № 43 визначено, що основними завданнями Держаудитслужби є:

1) реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю;

2-1) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю;

3) здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів;

4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

3) реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель;

4) здійснює контроль, зокрема, за: дотриманням законодавства про закупівлі;

9) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме:

вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог;

звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства;

передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Згідно з пунктом 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема:

6) перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур закупівель, дані на електронних носіях, проводити перевірку фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).

Пунктом 7 Порядку № 43 передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII), метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до визначення термінів, наведених в частині першій статті 1 Закону № 922-VIII, веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель (далі - веб-портал Уповноваженого органу) - інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та який є частиною електронної системи закупівель та забезпечує створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет (пункт 3);

електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами (пункт 6);

Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (пункт 34).

Пунктом 11 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Статтею 3 Закону № 922-VIII встановлено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Стаття 5 Закону № 922-VIII передбачає, що вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.

Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.

Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону № 922-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано статтею 7-1 Закону № 922-VIII, відповідно до якої моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Згідно з п.2 ч.2 ст.7-1 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема:

2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися:

інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;

інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;

інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю;

дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.3 ст.7-1 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель (ч.4 ст.7-1 Закону № 922-VIII).

Протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі (ч.5 ст.7-1 Закону № 922-VIII). .

Частиною шостою статті 7-1 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини сьомої статті 7-1 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Частиною восьмою статті 7-1 Закону № 922-VIII встановлено, що замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника, уповноважена особа замовником не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку (ч.9 ст.7-1 Закону № 922-VIII).

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду (ч.10 ст.7-1 Закону № 922-VIII).

Якщо замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні". Керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про призначення перевірки закупівлі, яке оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття. При цьому процедура закупівлі на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється (ч.11 ст.7-1 Закону № 922-VIII).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області відповідно до ч.2 ст.7-1 Закону № 922-VIII прийнято рішення про проведення моніторингу закупівлі, оголошеної Відокремленим підрозділом "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" UA-20-19-05-21-002175-а з предметом "Будівельні роботи по технічному переоснащенню по об`єкту "Модернізація керуючих систем безпеки з заміною УКТЗ" на енергоблоці № 3 Рівненської АЕС", про що оприлюднено інформацію на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу 21.06.2019.

За результатами моніторингу закупівлі складено висновок, що є предметом судового оскарження в даній справі, при цьому одним з аргументів протиправності висновку, наведених позивачем, є невідповідність висновку вимогам закону через незазначення передбаченої законом інформації, у тому числі щодо ідентифікаційного коду юридичної особи замовника, а також відсутність конкретного зобов`язання щодо усунення замовником зазначених у висновку порушень законодавства про публічні закупівлі.

Зазначення у висновку таких обов`язкових відомостей передбачено ч.7 ст.7-1 Закону № 922-VIII.

Суд враховує, що згідно з ч.20 ст.7-1 Закону № 922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі затверджено наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 р. за № 654/32106 (далі Порядок № 86).

Відповідно до пунктів 3-4 розділу І Порядку № 86 висновок складається у формі електронного документа та заповнюється відповідно до встановленої форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженої наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Після заповнення форми висновку висновок вивантажується з електронної системи закупівель у візуальну форму у форматі текстового редактора для його підписання та затвердження.

Висновок підписується та затверджується накладанням електронного підпису з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 86 у пункті 1 зазначаються повне найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, місцезнаходження.

Судом встановлено, що всупереч п.1 розділу І Порядку № 86, п.1 ч.1 ст.7-1 Закону № 922-VIII, в пункті 1 Висновку про результати моніторингу, розміщеному в електронній системі закупівель на офіційному веб-сайті Уповноваженого органу, не зазначено коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Натомість, в наданому відповідачем суду висновку у форматі текстового редактора (а.с.147-152 т.1) така інформація наявна.

Отже зміст висновку в електронному форматі містить відмінності від висновку у форматі текстового редактора. Разом з тим, доводи відповідача про те, що зміст висновку формується автоматично, не свідчать про належність його оформлення, позаяк ні Закон № 922-VIII, ні Порядок № 86 не містять винятків щодо зазначення обов`язкових відомостей у висновку про результати моніторингу закупівель.

Однак, суд вважає, що такий недолік в оформленні висновку в електронній системі закупівель не унеможливлює ідентифікацію особи замовника, оскільки оприлюднений на офіційному веб-сайті Уповноваженого органу в складі відомостей по конкретному об`єкту закупівлі, оголошення про проведення процедури якої розміщене позивачем. Отже, встановлене порушення має формальний характер та не може бути самостійною та достатньою підставою для висновку про неправомірність спірного рішення в цілому.

Щодо виявлених під час моніторингу порушень законодавства про публічні закупівлі суд зазначає таке.

Як встановлено з оскарженого рішення та пояснень представників відповідача в судовому засіданні, виявлені порушення в спірній частині (п.29 ч.1 ст.1, п.3 ч.2 ст.22 Закону № 922-VIII) стосуються результатів аналізу органом державного фінансового контролю питання відповідності вимог тендерної документації позивача вимогам закону.

Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Суд зауважує, що наведена вище норма закону є визначенням поняття "тендерна документація" та не встановлює жодних вимог до тендерної документації, окрім того, що вона розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу.

Згідно з ч.1 ст.22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Дослідженням Тендерної документації на закупівлю робіт за темою: будівельні роботи по технічному переоснащенню по об`єкту "Модернізація керуючих систем безпеки з заміною УКТЗ" на енергоблоці № 3 Рівненської АЕС" за процедурою - відкриті торги (а.с.22-62 т.1) встановлено, що така тендерна документація погоджена заступником голови тендерного комітету ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" та затверджена рішенням тендерного комітету ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" 16.05.2019. Оприлюднення тендерної документації у встановленому порядку на офіційному веб-сайті Уповноваженого органу відповідає матеріалам справи, відповідачем не заперечується.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону Тендерна документація повинна містити:

1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним;

3) інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля;

4) кількість товару та місце його поставки;

5) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

6) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

7) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

8) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота);

9) перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм "ціна" повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ);

10) строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій;

11) інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції;

12) інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

13) зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

14) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

15) розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати);

16) прізвище, ім`я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

17) у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.

Згідно з ч.3 ст.22 Закону № 922-VIII тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.

Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Частиною четвертою статті 22 Закону № 922-VIII встановлено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Як встановлено з оскарженого висновку, поданих відповідачем заяв по суті справи, пояснень представників відповідача в судовому засіданні висновок органу державного фінансового контролю про порушення позивачем п.3 ч.2 ст.22 Закону № 922-VIII зумовлений тим, що:

"...Відокремленим підрозділом "Рівненська АЕС" державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" 21.05.2019 оприлюднено тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" від 16.05.2019. Пунктом 6 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації вказано, що інформація щодо технічних, якісних характеристик предмета закупівлі визначена в Додатку 2 до тендерної документації «Технічні вимоги». Обсяг виконання будівельних робіт згідно з додатком А1 до технічних вимог. Додаток А1 до технічних вимог містить назву проектної документації, інвентарний ПД № та номери кошторисів. В технічних вимогах (додаток А1) відсутній детальний опис робіт, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики. При цьому, в додатку А1 до технічних вимог вказано, що документація знаходиться за адресою: 34400, м. Вараш, Рівненської обл., Рівненська АЕС, УКБ, архів.

... Слід зазначити, що через електронну систему закупівель до Замовника за роз`ясненням щодо тендерної документації (в частині визначення детального опису робіт, що закуповуються, у тому числі їх технічні, якісні та кількісні характеристики визначених проектними документаціями та кошторисами) учасниками звернень не надходило. Відповідно до вимог частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушення, що виникло через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель, 12 липня 2019" (а.с.19 т.1).

Відповідно до інформації, оприлюдненої в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель Prozorro, під час моніторингу спірної закупівлі орган державного фінансового контролю скеровував запит 03.07.2019 про надання інформації замовнику з проханням пояснити, яким чином умови тендерної документації на закупівлю будівельних робіт по технічному переоснащенню по об`єкту «Модернізація керуючих систем безпеки з заміною УКТЗ» на енергоблоці №3 Рівненської АЕС» узгоджуються з вимогами п.29 ч.1 ст.1 та п.3 ч.2 ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі" (а.с.16 т.1).

05.07.2019 Замовником надано пояснення на запит органу державного фінансового контролю про те, що тендерна документація на закупівлю будівельних робіт по технічному переоснащенню по об`єкту «Модернізація керуючих систем безпеки з заміною УКТЗ» на енергоблоці №3 Рівненської АЕС» розроблена та затверджена замовником, містить перелік складових, визначених ч. 2 ст. 22 Закону. Додаток А1 до технічних вимог (Додаток 2 до тендерної документації) містить перелік проектної документації, яка знаходиться у Замовника, на виконання будівельних робіт по технічному переоснащенню об`єкту.

Також, з покликанням на статтю 23 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що у разі зацікавленості потенційного виконавця, що приймає участь в процедурі закупівлі, Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення звернення надати роз`яснення, в тому числі необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).

В той же час в Додатку 2 до тендерної документації "Технічні вимоги" в розділі 10 "Вимоги до виконавця робіт" зазначено вимоги до технічних та якісних характеристик предмета закупівлі.

Враховуючи наведене, Замовник в поясненні вказав, що замовник самостійно визначає необхідний обсяг технічних характеристик предмета закупівлі, виходячи зі специфіки об`єкту, на якому планується виконання робіт, предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства (а.с.16-17 т.1).

Означене пояснення Замовника під час моніторингу процедури закупівлі було процитоване у висновку органу державного фінансового контролю, однак не враховане ним на спростування виявленого порушення.

Аналогічного змісту аргументи наведені Замовником в запереченні при наданні інформації про усунення порушення замовником, що розміщена на офіційному веб-сайті Уповноваженого органу 19.07.2019 (а.с.17-18 т.1).

Перевіряючи підставність висновку відповідача про відсутність детального опису робіт, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики, суд встановив та врахував таке.

Дослідженням Тендерної документації позивача на закупівлю робіт за темою: будівельні роботи по технічному переоснащенню по об`єкту "Модернізація керуючих систем безпеки з заміною УКТЗ" на енергоблоці № 3 Рівненської АЕС встановлено, що в пункті 4.1 "Назва предмета закупівлі" розділу І "Загальні положення" Тендерної документації зазначено про те, що перелік та опис робіт визначено в Додатку 2 до тендерної документації (а.с.23 т.1).

Додатком 2 до тендерної документації є Технічні вимоги на виконання будівельних робіт по технічному переоснащенню по об`єкту "Модернізація керуючих систем безпеки з заміною УКТЗ" на енергоблоці № 3 Рівненської АЕС (а.с.38-45 т.1).

Суд встановив, що відповідно до пункту 4 "Мета і призначення роботи" Додатку 2 до тендерної документації, метою модернізації є, зокрема: приведення технічних засобів контролю, формування технологічного захисту, блокувань, сигналізації, систем автоматичного та дистанційного керування виконавчими механізмами технологічного обладнання, яке входить до складу обладнання КСБ-3 енергоблоку № 3, у відповідність до вимог НД з ядерної та радіаційної безпеки; заміна обладнання, яке виробило свій ресурс; застосування нових технічних засобів, надійної елементної бази, з урахуванням сучасного рівня вимог до елементів систем, важливих для безпеки; ведення безперебійного діагностування справності обладнання КСБ-3 енергоблоку № 3, збору, обробки, зберігання та відображення інформації; використання апаратури нового покоління, яка враховує передові досягнення цифрових технологій; приведення ПМТ-1000 до реального стану енергоблоку-прототипу № 3 РАЕС (підпункт 4.1). Зміст Модернізації КСБ-3 енергоблоку № 3 розкрито в підпунктах 4.2.1-4.2.3 пункту 4.

Окрім цього, відповідно до пункту 6 Додатку 2 до тендерної документації зазначено, що обсяг виконання будівельних робіт по технічному переоснащенню по об`єкту по об`єкту "Модернізація керуючих систем безпеки з заміною УКТЗ" на енергоблоці № 3 Рівненської АЕС згідно з додатком А1 до даних технічних вимог.

В додатку А1 зазначено найменування проектної документації на виконання конкретних видів будівельних робіт по модернізації керуючих систем безпеки з заміною уніфікованих комплексів технічних засобів (УКТЗ) на енергоблоці № 3 Рівненської АЕС, вказано їх інвентарні номери та номери відповідних кошторисів, а також зазначено, що документація знаходиться за адресою: 34400 м. Вараш Рівненської обл., Рівненська АЕС, УКБ, архів (а.с.46-47 т.1).

Суд враховує, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 13.04.2016 № 680 затверджено Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі - відкриті торги, яка містить:

обов`язкову інформацію, визначену статтею 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), яка оформлюється у вигляді таблиці, що складається з трьох граф та подається замовником окремим файлом. У графі "1" зазначається нумерація, у графі "2" - перелік складових тендерної документації, у графі "3" - вимоги щодо їх заповнення відповідно до Закону;

інформацію, що формується замовником шляхом заповнення окремих полів електронних форм електронної системи закупівель;

додатки, що завантажуються до електронної системи закупівель окремими файлами.

Зміст кожного розділу Примірної тендерної документації визначається замовником.

Суд зазначає, що досліджена тендерна документація позивача містить інформацію, визначену статтею 22 Закону № 922-VІІІ, у тому числі й інформацію про роботи, які є предметом закупівлі, та оформлена у відповідності до вказаної вище Примірної тендерної документації.

При цьому суд зауважує, що ні Закон № 922-VІІІ, ні Примірна тендерна документація не розкривають обсягу деталізації інформації про роботи, які є предметом закупівлі. Більш того, Примірна тендерна документація надає замовнику відповідні межі розсуду при визначенні змісту кожного розділу такої документації.

Окрім цього, слід зазначити, що законні інтереси учасників закупівлі в разі неповноти, неясності чи інших недоліків тендерної документації захищені в силу прямої норми Закону № 922-VІІІ, шляхом надання роз`яснень щодо тендерної документації та внесення змін до неї. Так, відповідно до статті 23 цього Закону, фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз`ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз`ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз`яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.

Матеріалами справи стверджено і сторони не заперечують, що під час спірної процедури закупівель жоден учасник відкритих торгів не звертався до замовника за роз`ясненням тендерної документації чи щодо внесення до неї змін.

Суд також враховує, що згідно з ч.2 ст.23 Закону № 922-VІІІ Замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 7-1 цього Закону, або за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.

Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації.

У разі несвоєчасного надання або ненадання замовником роз`яснень щодо змісту тендерної документації строк подання тендерних пропозицій автоматично продовжується електронною системою не менш як на сім днів.

Судом достеменно встановлено, що станом на час оприлюднення висновку № 149 про результати моніторингу закупівлі від 12.07.2019, Державним підприємством "НАЕК "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська АЕС" (Замовник) укладено договір № 359Ш-19 від 14.06.2019 з Товариством з обмеженою відповідальністю Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство "Електропівденмонтаж" (Підрядник), якого за результатом відкритих торгів 4729-19-ВТ від 11.06.2019 на закупівлю будівельних робіт по технічному переоснащенню по об`єкту "Модернізація керуючих систем безпеки з заміною УКТЗ" на енергоблоці № 3 Рівненської АЕС визнано переможцем відкритих торгів (а.с.63-76 т.1, а.с.20 т.2). 20.06.2019 підряднику передано замовником технічну документацію, необхідну для виконання робіт (а.с.22-23 т.2).

Відтак, суд вважає, що на стадії виконання договору, укладеного за результатами відкритих торгів, є неможливим внесення змін до тендерної документації в порядку, встановленому статтею 23 Закону № 922-VІІІ, позаяк термін проведення процедури закупівлі вже завершився з визначенням переможця.

Відомості щодо оскарження процедури чи результатів закупівлі на офіційному веб-сайті Уповноваженого органу відсутні.

Судом встановлено, що після оприлюднення спірного висновку за результатами моніторингу закупівлі позивач звертався до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням щодо способу усунення порушення в частині формування тендерної документації, після фактичного завершення процедури закупівлі.

Роз`яснення органу державного фінансового контролю відповідно до ч.8 ст.7-1 Закону № 922-VІІІ надано не було.

Натомість, в судовому засіданні представник відповідача повідомив, що єдино можливим способом усунення означеного порушення вважає розірвання укладеного договору за результатами відкритих торгів відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд зазначає, що згідно з пп.20 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право:

порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

В спірній ситуації відповідач не порушував перед відповідними державними органами питання про визнання недійсним договору з підрядником, укладеним позивачем за результатами відкритих торгів, що учасниками справи не заперечується.

При цьому, суд зауважує, що орган державного фінансового контролю не наділений повноваженнями спонукати суб`єктів господарювання до розірвання господарського договору.

Суд вважає, що оскаржений висновок, пунктом 3 Констатуючої частини якого позивача зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, як акт індивідуальної дії прийнятий з порушенням вимог закону щодо його змісту, оскільки є неконкретизованим.

Адже, зазначивши про необхідність усунути виявлені порушення, відповідач не вказав, які саме дії та на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення негативних, на думку відповідача, наслідків протиправного формування тендерної документації. Більш того, відповідачем не сформульовано, в чому такі негативні наслідки полягають.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене в світлі обов`язкового характеру вимог органу державного фінансового контролю є порушенням вимог закону до змісту висновку як акту індивідуальної дії.

Щодо позиції відповідача про вільний доступ до тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках, суд зазначає таке.

Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав (п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VІІІ.

Судом встановлено, що однією з підстав для проведення будівельних робіт по технічному переоснащенню по об`єкту «Модернізація керуючих систем безпеки з заміною УКТЗ» на енергоблоці №3 Рівненської АЕС» є проектно-кошторисна документація, розроблена ВАТ КНДПКІ «Енергопроект» згідно з договором № 381632 від 21.09.2016 (а.с.197-211 т.1).

В додатку А1 до технічних вимог тендерної документації міститься перелік цієї проектно-кошторисної документації (№ п/п 1-19), що розроблена ВАТ КНДПКІ «Енергопроект» в рамках договору № 381632.

В свою чергу, відповідно до умов договору № 381632 на виконання проектно-вишукувальних робіт з розробки робочого проекту по технічному переоснащенню на тему «Модернізація керуючих систем безпеки з заміною УКТЗ» на енергоблоці №3 Рівненської АЕС», укладеного ВП «Рівненська АЕС» із ВАТ КНДПКІ «Енергопроект», робочий проект як результат роботи по договору може використовуватися ВП «Рівненська АЕC» винятково для зазначеного в договорі об`єкта та у строгій відповідності з метою і призначенням роботи, визначеними в Завданні на проектування. Передача сторонами будь- якої інформації, що стосується предмета даного Договору, третій особі без письмового погодження іншої сторони не допускається та призводить до відповідальності винної сторони, що передбачається діючим законодавством України (пункт 9.10 договору). Крім того, пунктом 9.11 вказаного договору передбачено, що виняткові майнові права на виконану згідно із даним договором роботу, що є об`єктом авторського права на службові добутки, належать Виконавцю згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про авторське право та суміжні права». Замовник має право на використання об`єкту авторського права, передбаченого п. 1 цього договору (предмету договору), у розумінні ст. 441 ЦК України та ч. 3 ст. 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права», крім: переробки, адаптації до інших об`єктів та іншим подібним змінам; продажу. Всі інші майнові зава на об`єкт авторського права, що передбачені чинним законодавством України, лишаються у Виконавця.

Враховуючи такі умови договору, предметом якого є розробка робочого проекту, котрий в подальшому став частиною тендерної документації закупівлі №UA-2019-05-21-002175-а (підлягала моніторингу), суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що ВП «Рівненська АЕС» не мав підстав для опублікування такого робочого проекту як частини тендерної документації для вільного доступу невизначеного кола фізичних/юридичних осіб.

Окрім того, закупівля будівельних робіт по технічному переоснащенню по об`єкту "Модернізація керуючих систем безпеки з заміною УКТЗ» на енергоблоці №3 Рівненської АЕС" безпосередньо пов`язана із виконанням робіт на системах, важливих для безпеки атомних електростанцій, що підтверджується умовами технічних вимог (Додаток 2 до тендерної документації): пункти 9.1, 9.4, 10,9; та умовами договору (Додаток 3 до тендерної документації): пункти 6.3.26, 11.2.4, 11.3.2.

Як наслідок, учасниками спірної закупівлі можуть бути лише ті суб`єкти, які пройшли оцінку та включені в перелік підприємств-постачальників робіт і послуг ДП «НАЕК Енергоатом» (в т. ч. субпідрядні організації, залучені до виконання робіт), або у складі тендерної пропозиції надали підтвердження згоди на проведення в ДП «НАЕК «Енергоатом» її оцінки відповідно до встановленого порядку в строк до укладання договору.

Порядок проведення оцінки підприємств-постачальників робіт і послуг ДП «НАЕК «Енергоатом» регламентується СОУ НАЕК 012:2012 «Управління закупівлями продукції. Оцінка постачальників», зокрема пунктами 1.1, 3.2, 3.4, 3.7, 3.8, 4.1, 4.3 (а.с.212-221 т.1).

З огляду на наведене, враховуючи специфіку об`єкта, на якому підлягали виконанню будівельні роботи, що були об`єктом закупівлі, та специфіку таких робіт, які пов`язані з забезпеченням безпеки підприємства атомної енергетики, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо необхідності оприлюднення всієї проектно-кошторисної документації, згідно з якою такі роботи підлягали виконанню.

Суд зауважує, що одним з критеріїв правомірності рішення суб`єкта владних повноважень відповідно до ч.2 ст.2 КАС України є пропорційність, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

В досліджуваній ситуацій слід відзначити не лише співвідношення приватного та суспільного інтересу. Фактично, з огляду на пов`язаність об`єкта закупівлі з забезпеченням модернізації керуючих систем безпеки на енергоблоці атомної електричної станції, йдеться про пропорційність з однієї сторони суспільного інтересу щодо здійснення таких заходів у відповідності до стандартів НАЕК "Енергоатом", у тому числі щодо оцінки постачальників (виконавців робіт), та з іншої сторони - суспільного інтересу, спрямованого на забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Суд вважає, що внаслідок оприлюднення для широкого загалу проектно-кошторисної документації на виконання робіт, пов`язаних з забезпеченням систем безпеки підприємства атомної енергетики, без урахування та оцінки відповідності потенційних виконавців робіт стандартам НАЕК "Енергоатом", шкода суспільним інтересам переважатиме шкоду від неопублікування такої інформації в системі електронних закупівель.

З огляду на наведене, доводи відповідача про необхідність оприлюднення такої інформації на думку суду не можуть бути визнані розсудливими.

Відтак, мета моніторингу публічних закупівель (п.11 ч.1 ст.1 Закону "Про публічні закупівлі") - запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, - відповідачем внаслідок складання висновку за результатами моніторингу від 12.07.2019 жодним чином досягнута не була.

Таким чином, за результатами судового розгляду суд дійшов висновку, що висновок органу державного фінансового контролю про результати моніторингу закупівель в оскарженій позивачем частині не відповідає критеріям обґрунтованості, своєчасності та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, а також суспільних інтересів, і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Отже, оскаржене рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у судовому провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Таким чином, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032 м. Київ, вул. Назарівська,3, код 24584661) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400 м. Вараш, Рівненської області, код 05425046) до Західного офісу Держаудитслужби (79000 м. Львів, вул. Костюшка,8, код ЄДРПОУ 40479801) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області від 12.07.2019 № 149 про результати моніторингу закупівлі № UA-2019-05-21-002175-а, проведеної відокремленим підрозділом "Рівненська атомна електрична станція "Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в частині пунктів 2 та 3 Констатуючої частини щодо встановленого порушення вимог пункту 29 частини першої статті 1 та пункту 3 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" та зобов`язання усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Стягнути на користь відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (34400 м. Вараш, Рівненської області, код 05425046) за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби (79000 м. Львів, вул. Костюшка,8, код ЄДРПОУ 40479801) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 13 грудня 2019 року.

Суддя Дорошенко Н.О.