Рішення № 86696932, 27.09.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 489/1988/19

Провадження № 2/487/1761/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

27.09.2019 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Кузьменка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рафальської Т.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

04.04.2019 року представник АТ КБ “ПРИВАТБАНК” (місцезнаходження за адресою: м. Київ вул. Грушевського, 1Д,) Кіріченко В.М. звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_1 , (останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ), в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ “ПРИВАТБАНК” заборгованість за кредитним договором від 15.12.2011 року у розмірі 11 569,56 грн. та судові витрати у розмірі 1921 грн., посилаючись на те, що відповідач не виконує вимоги кредитного договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Позовні вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 будучи позичальником, не виконує умови кредитного договору без номеру від 15.12.2011 р. не сплачує кошти на погашення кредитного зобов`язання, в наслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 11 569, 56 грн., яка складається з наступного: 864, 50 грн. - заборгованість за кредитом; 2232,20 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 5545,74 грн. - заборгованість за пенею; та штрафи: 500 грн. – фіксована частина; 527,12 грн. – процентна складова.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.04.2019 року цивільну справу передано на розгляд Заводському районному суду м. Миколаєва.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.05.2019 р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 9 годину 17 липня 2019 року.

До судового засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно належним чином. До матеріалів позову долучено клопотання представника позивача ОСОБА_2 , в якому він просить розглянути справу за своєї відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного порядку розгляду справи. Крім того, до матеріалів позовної заяви додано клопотання представника позивача, в якому він просить справу розглянути в порядку спрощеного провадження.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за своєї відсутності, відкладення судового засідання не надавав.

Суд вважає за можливе ухвалити рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Судом встановлено, що 15.12.2011 року між Банком та відповідачем було укладено кредитний договір №б/н , за яким Банк надав позичальнику кредит в сумі 2 100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Розрахована банком заборгованість станом на 18.03.2019 року складає 11 569, 56 грн., з яких: 864, 50 грн. - заборгованість за кредитом; 2 232,20 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 5 545,74 грн. - заборгованість за пенею; та штрафи: 500 грн. – фіксована частина; 527,12 грн. – процентна складова.

Проте, у доданій до позовної заяви анкеті-заяві зазначено, що позичальник згоден зтим, що його заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають Договір про надання банківських послуг. Позичальник ознайомився та згоден з Умовами та Правилами, а також Тарифами, які були йому надані в письмовому вигляді.

При цьому анкета-заява ОСОБА_1 не містить будь-яких відомостей про розмір кредиту (кредитного ліміту), процентної ставки, а також не зазначено про види відповідальності (штрафи, пеня) за порушення умов кредитування.

Пам`ятка клієнта, посилання на яку містить анкета-заява, суду не надана.

На підтвердження підстав позову, банк надав витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, проте власноручного підпису позичальника цей витяг не містить.

При цьому в матеріалах справи відсутні підтвердження, що саме ці Тарифи та Умови надавались відповідачу для ознайомлення та узгодження, а також що саме така редакція цих актів, що постійно змінювалась, діяла на час укладення кредитної угоди.

Роздруківка із сайту позивача, як доказ, повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Тому такий доказ не може вважатись достатньою підставою для покладення на позичальника обов`язків, які передбачені цими документами.

Такого ж висновку у подібних правовідносинах дійшов Верховний суд у постанові від 3 липня 2019 року у цивільній справі № 342/180/17.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про те, що стягнення з відповідача кредитної заборгованості у розмірі 3 096, 70 грн., з яких 864, 50 грн. за тілом кредиту та 2 232,20 грн. за простроченим тілом кредиту, відповідатиме загальним засадам та принципам цивільного судочинства - верховенства права, свободи договору, справедливості, добросовісності та розумності, а також необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах.

Отже позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 514,17 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 280-284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.12.2011 року у розмірі 3 096 (три тисячі дев`яносто шість) гривень 70 копійок, яка складається з: 864 (восьмисот шістдесяти чотирьох) грн. 50 копійок заборгованості за тілом кредиту та 2 232 (двох тисяч двохсот тридцяти двох) грн. 20 коп. за простроченим тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299) судовий збір у розмірі 514 (п`ятисот чотирнадцяти) грн. 17 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Заводського районного

суду м. Миколаєва: В.В. Кузьменко