Ухвала суду № 86696679, 28.12.2019, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа №490/10374/19

Провадження №2-з/477/34/19

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

28 грудня 2019 року м. Миколаїв

Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Саукова А.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя,

В С Т А Н О В И В:

09 грудня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєваз позовом до ОСОБА_2 , в якому просив здійснити поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину комплексу по зберіганню зерна, що складається із майстерні, боксу для комбайнів, ангару, крупорушки, ангару, цеху, навісу, навісу, вбиральні, замощення, воріт № 2, огорожі № 3, огорожі №4, огорожі № 5, огорожі № 6, висипної ями № 7, очисної споруди № 8; розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також на транспортні засоби у кількості 32 одиниць, на загальну суму 364590,00 грн.

Визнати за відповідачем ОСОБА_2 право власності на 1/2частину комплексу по зберіганню зерна, що складається із майстерні, боксу для комбайнів, ангару, крупорушки, ангару, цеху, навісу, навісу, вбиральні, замощення, воріт № 2, огорожі № 3, огорожі №4, огорожі № 5, огорожі № 6, виспної ями № 7, очисної споруди № 8; розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер 4823383400:01:000:0047 площею 2 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення на першому поверсі в корпусі ЕСК літ. А-5, площею 61,6 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлові приміщення на першому поверсі в корпусі ЕСК літ. А-5, площею 45,7 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ;автомобіль Toyota Land Cruiser 200, 2015 р.в., державний номер НОМЕР_1 ; автомобіль Toyota Land Cruiser, 2004 р.в., державний номер НОМЕР_2 , на загальну суму 370090,00 грн.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 грудня 2019 року позовну заяву разом з додатками направлено до Жовтневого районного суду Миколаївської області за підсудністю в порядку статті 31 ЦПК України.

Матеріали зазначеної справи надійшли до Жовтневого районного суду Миколаївської області 18 грудня 2019 року.

За результатом розподілу справи автоматизованою системою документообігу суду, цивільна справа передана для розгляду мені - судді Сауковій А.А.

Провадження у справі не відкрито.

Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 20 грудня 2019 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для виправлення недоліків на протязі десяти днів з дня отримання ухвали, дана ухвала отримана представником позивача 23 грудня 2019 року.

27 грудня 2019 року ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить накласти арешт на майно:

-комплекс по зберіганню зерна, що складається із майстерні літ. А-2 загальною площею 361,85 кв.м, боксу для комбайнів літ.Б, загальною площею 754,2 кв.м., ангару літ. Е, загальною площею 504,0 кв.м., крупорушки літ. О, загальною площею 14,6 кв.м; ангару літ. К загальною площею 2249,9 кв.м, цеху літ. Л, загальною площею 62,7 кв.м, навісу літ. В, навісу літ.Г, навісу літ. И, вбиральні літ. М, замощення літ.І, воріт № 2, огорожі № 3, огорожі №4, огорожі № 5, огорожі № 6, виспної ями № 7, очисної споруди № 8; розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 16.04.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Жовтневого районного нотаріального округу Миколаївської області Сапегою О.П., р. № 768, вартістю 1 494 505 грн.;

-земельну ділянку кадастровий номер 4823383400:01:000:0047 площею 2 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЛ №930813, виданого 01.09.2010 Жовтневою райдержадміністрацією, відділом Держкомзему у Жовтневому районі, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, вартістю 72210 грн.;

Також заявник просить до набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь- який спосіб вчиняти будь-які дії щодо даного нерухомого майна.

Дослідивши та проаналізувавши заяву про забезпечення позову, приходжу до наступного.

Частиною 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Приписами статті 151 ЦПК України визначений зміст і форма заяви про забезпечення позову.

Згідно пунктів 3-7 частини 1 статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до частини 9 статті 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення заяви про забезпечення позову, з огляду на таке.

Так, заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Крім того, матеріали, додані до заяви про забезпечення позову, містять суперечливі дані щодо нерухомого майна, на яке заявник просить накласти арешт.

Так, з наданих Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 4110086 від 29.05.2013 року та № 102214990 від 01 листопада 2017 року, вбачається, що ОСОБА_2 є власником комплексу по зберіганню зерна, однак підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності від 14 листопада 2011 року серії САЕ № 493648, а не договір купівлі-продажу від 16.04.2003 року, як вказує заявник у заяві.

При цьому є неспівпадіння у об`єктах, з яких складається дане нерухоме майно та площа об`єкту нерухомості не збігається з площею вказаною в договорі купівлі-продажу від 16.04.2003 року, який позивач додав до позову та у Витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, доданих до заяви.

Заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 3 ст. 151 ЦПК України. Тобто, припущення заявника що вищезазначене майно може бути відчужене відповідачем іншій особі на момент виконання рішення суду не доведене.

В заяві про забезпечення позову заявник просить до набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь- який спосіб вчиняти будь-які дії щодо даного нерухомого майна, при цьому обираючи спосіб забезпечення позову позивач не конкретизував такий спосіб, що може вплинути на гарантоване право відповідача, зокрема в користуванні майном, як одного з елементів права власності.

Отже заява про забезпечення позову подана без додержання вимог статті 151 ЦПК України та підлягає поверненню.

Керуючись статтями 151, 153, 258, 260 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.А.Саукова