Вирок № 86696417, 26.12.2019, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/1787/19

Провадження №1-кп/460/609/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.12.2019м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Карпин І.М.

з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.

прокурора Лойка В.В.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Яворові Львівської області кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новини Яворівського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушення, передбачених ч.1 ст.125, ст. 126-1КК України,

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_2 10.03.2019 приблизно о 21:00 год , знаходячись у приміщенні будинку за місцем свого проживання , що в АДРЕСА_2 на грунті тривалих неприязних відносин, із своєю дружиною ОСОБА_1 , маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс їй декілька ударів двома руками по тілу, з яких два удари правою рукою в ділянку носа та ще один удар правим кулаком в тильну поверхню лівої кисті, чим спричинив потерпілій ОСОБА_1 синець на носі та синець на тильній поверхні лівої кисті, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 в період часу з 11.03.2019 по 07.07.2019 по місцю свого проживання в АДРЕСА_2 умисно, систематично, на грунті неприязних відносин, вчиняв психологічне насильство щодо своєї дружини ОСОБА_1 , що призвело до її психологічних страждань та погіршило якість життя потерпілої.

11.03.2019 близько 20:00 год ОСОБА_2 по місцю свого спільного проживання з потерпілою ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, вчинив щодо потерпілої дії психологічного насильства, що виявилось у висловлюванні образ на адресу потерпілої та погрозах фізичної розправи, за що 15.03.2019 притягнений Яворівським районним судом Львівської області до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 12.05.2019 близько 10:30 ОСОБА_2 по місцю свого спільного проживання з потерпілою ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, вчинив щодо потерпілої тотожні дії психологічного насильства, що виявилося у висловлюванні образ на адресу потерпілої та погрозах фізичної розправи, за що 19.07.2019 притягнений Яворівським районним судом Львівської області до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Далі 07.07.2019 близько 20:00 год ОСОБА_2 по місцю свого спільного проживання з потерпілою ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння вчинив щодо потерпілої тотожні дії психологічного насильства, що виявилося у висловлюванні образ на адресу потерпілої та погрозах фізичної розправи.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ст. 126-1 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив суду, що дійсно спричинив тілесні ушкодження своїй дружині ОСОБА_1 та протягом березня-липня 2019 року вчиняв насильство по відношенню до дружини. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.

Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Обвинувачений та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Суд вважає, що в судовому засіданні вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ст. 126-1 КК України доведена повністю. Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, оскільки він умисно спричинив легкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_1 . Також дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, оскільки він умисно систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї дружини ОСОБА_1 , що призвело до погіршення якості життя потерпілої.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, який не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, які пом`якшують покарання щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину, обставини, які обтяжують покарання вчинення злочину, передбаченого ст.126-1 КК України, в стані алкогольного сп`яніння, вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, щодо подружжя, з якою винний перебуває у сімейних відносинах. Також суд враховує середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, тому вважає, що покарання ОСОБА_2 слід обрати за межах санкцій статей за якими він обвинувачується за ч.1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт, за ст. 126-1 КК України у виді обмеження волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді обмеження волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України,

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст. 125 КК України у виді 100 ( сто) годин громадських робіт; ст. 126-1 КК України до 1 року обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_2 у виді одного року обмеження волі.

У відповідності з ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, виконувати заходи передбачені апробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки».

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя І.М.Карпин