Рішення № 86694433, 27.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7180/13-а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року м. Одеса

У залі судових засідань № 18

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Донець В.Р.

за участю сторін:

представника позивача - Мельниченко Н.О. (по довіреності)

представника відповідача - Захарченко А.О. (по довіреності)

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилася справа №815/7180/13-а за адміністративним позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року №0000132300.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року адміністративний позов Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року №0000132300 задоволений повністю.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 4 квітня 2019 року касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби задоволено, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року – скасовано, справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, а позивачу - відповіді на відзив.

Протокольною ухвалою суду 13.06.2019 року в цій справі замінено відповідача на його правонаступника – Офіс великих платників податків ДФС.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов, відповідь на відзив (Том ХХVІ, аркуші справи 118-122) обґрунтовані позивачем тим, що висновками судово-економічної та додаткової судово-економічної експертизи не підтверджується завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування всіх видів діяльності позивача, ним у відповідності до вимог законодавства у І кварталі 2011 року визначені валові доходи за правилами першої події при отриманні попередньої оплати від покупців послуг теплопостачання, а висновки податкового органу в цій частині є безпідставними, щодо заниження доходу в 3 кварталі 2011 року позивач зазначив, що змінилися положення законодавства щодо формування доходів, а тому у позивача були відсутні підстави для включення доходу від реалізації послуг бюджетним підприємствам у попередніх періодах, щодо тверджень відповідача про порушення порядку списання заборгованості, яка виникла у попередніх періодах, позивач з ними не погоджується оскільки ним у відповідності до вимог законодавства сформована комісія, якою прийнято рішення про списання заборгованості, а наявність заборгованості підтверджується відповідними актами звірок з ДК «Газ України». Щодо віднесення позивачем до доходу послуг разом з податком на додану вартість в 2 кварталі 2011 року, ці обставини представником позивача не заперечувалися та фактично визнаються позивачем.

Представник відповідача в судове засідання з`явився. Відзив на адміністративний позов (Том ХХVІ, аркуші справи 102-106), заперечення на відповідь на відзив (Том ХХVІ, аркуші справи 131-133) обґрунтовані відповідачем тим, що в І кварталі 2011 року валові доходи позивачем мали визначатися за другою подією, оскільки ним надавалися послуги населенню, сплата за які здійснюється після отримання послуг, що підтверджується наявним дебетовим сальдо по рахунку 361, однак позивачем протиправно визначалися валові доходи за першою подією, в 2 та 4 кварталі 2011 року позивачем безпідставно до складу валового доходу віднесено послуги разом з податком на додану вартість, в 3 кварталі 2011 року позивачем занижений дохід з послуг теплопостачання, які надавалися бюджетним підприємствам у попередніх періодах та оплачені в 3 кварталі 2011 року, позивачем порушений порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, списання відбулося за відсутності актів звірки про заборгованість, а тому податкове повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року №0000132300 є правомірним та не підлягає скасуванню судом.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС у період з 27.12.2012 року по 04.04.2013 року проведено планову виїзну перевірку Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складений акт перевірки №73/23-0/34674102/18 від 11.04.2013 року (Том І, аркуші справи 28-79).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п. 135.1, абз. а), п. п. 135.4.2 п.135.4, п. п. 135.5.2, п. п.135.5.4, 135.5.10, 135.5.15 п. 135.5 ст. 135, п. п. 136.1.16 п. 136.1 ст. 136, п. 137.17 ст. 137, п. 145.1 ст. 145, п. 146.4, 146.11, 146.12 ст. 146, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток від усіх видів діяльності в сумі 47432752 грн. за період І квартал 2011 року, ІІ-ІV квартали 2011 року, 9 місяців 2012 року.

На підставі виявлених порушень, 26.04.2013 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС винесено податкове повідомлення-рішення №0000132300, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 47432752 грн. (Том І, аркуш справи 27).

За результатами адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення до органів ДПС, скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (Том І, аркуші справи 11-25), що і стало підставою для звернення до суду з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року №0000132300 в судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року адміністративний позов Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС задоволений повністю, податкове повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року №0000132300 – скасоване (Том ХХV, аркуші справи 164-176, 222-229).

Однак, Постановою Верховного Суду від 4 квітня 2019 року касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби задоволено, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року – скасовано, справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду (Том ХХVІ, аркуші справи 60-68).

В рішенні Верховного Суду зазначено про те, що суди попередніх інстанцій зробили висновки виходячи з висновків експертизи, з якими погодилися сторони крім двох показників: заниження доходів в І кварталі 2011 року на суму 686545 грн. та заниження доходів на суму 79119614,40 грн. від суми списання заборгованості позивача, яка виникла у попередніх періодах, тобто, виходячи з визнання сторонами обставин, які не підлягають доказуванню, що не підтверджується матеріалами справи враховуючи обґрунтування апеляційної та касаційної скарги податковим органом.

Крім того, Верховний Суд звернув увагу, що під час розгляду справи податковий орган зазначав про порушення процедури списання заборгованості та не підтвердження такого списання доказами, однак ці доводи залишені поза увагою судів попередніх інстанцій.

Також, Верховний Суд зазначив, що висновки судів попередніх інстанцій в частині заниження доходів у І кварталі 2011 року на суму 686545 грн. є суперечливими та передчасними, судами не надано оцінки доводам податкового органу що на початок І кварталу 2011 року та на кінець І кварталу 2011 року по рахунку 361 значиться дебетове сальдо, що свідчить про те, що за надані послуги теплопостачання споживачі розраховуються після отримання послуг, а тому позивач міг визначити валові доходи за другою подією. Дебіторська заборгованість спростовує доводи позивача про отримання попередньої оплати, в бухгалтерському обліку попередня оплата визначається як кредитове сальдо, а в податковому обліку валові доходи у вигляді попередньої оплати визначаються по першій події.

Під час нового розгляду справи судом встановлено наступне.

З акту перевірки №73/23-0/34674102/18 від 11.04.2013 року вбачається, що підставою для висновків про заниження позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток від усіх видів діяльності в сумі 47432752 грн. та порушення позивачем норм податкового законодавства в цій частині стали наступні обставини.

Під час перевірки встановлено, що за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року КП «Теплопостачання міста Одеси» задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 1226481378 грн., однак цей дохід занижено на суму 89859430 грн. (за І квартал 2011 року в сумі 686545 грн.; за II квартал 2011 року в сумі 27050 грн.; за III квартал 2011 року в сумі 2537880 грн.; за IV квартал 2011 року в сумі 86051233 грн.; за І квартал 2012 року в сумі 800307 грн.; за II квартал 2012 року в сумі 3280330 грн.; за III квартал 2012 року в сумі 3036745 грн.).

Крім того, за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року КП «Теплопостачання міста Одеси» задекларовано витрати у сумі 1419380708 грн., однак ці витрати завищено на суму 58143563 грн. (за І квартал 2011 року на суму 2500 грн.; за ІІІ квартал 2011 року на суму 2499393 грн.; за ІV квартал 2011 року на суму 6136125 грн.; за І квартал 2012 року на суму 47159137 грн.; за ІІІ квартал 2012 року на суму 2346408 грн.), а також занижено на суму 100570242 грн. (за ІІ квартал 2011 року на суму 64288479 грн., за ІІ квартал 2012 року на суму 36281763 грн.).

Підприємством задекларовано від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток від усіх видів діяльності: за І квартал 2011 року в сумі 65894193 грн., за ІІ-ІV квартал 2011 року в сумі 45300517 грн., за період трьох кварталів 2012 року в сумі 81704619 грн., яке за даними перевірки завищено на суму 47432752 грн. (за І квартал 2011 року – 689045 грн., за ІІ-ІV квартал 2011 року в сумі 32963203 грн., за 9 місяців 2012 року в сумі 13780504 грн.).

Тобто, завищення КП «Теплопостачання міста Одеси» від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток встановлено за рахунок розбіжностей між задекларованими позивачем та встановленими в ході перевірки показниками.

Так, позивачем, в порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», занижено задекларовані показники у рядку 01.1 Декларацій «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 686545 грн. в І кварталі 2011 року, оскільки на подачок І кварталу 2011 року та на кінець І кварталу 2011 року по рахунку 361 значиться дебетове сальдо, тобто, за надані послуги теплопостачання споживачі розраховуються після отримання послуг та, в даному випадку, позивач мав визначати валові доходи за другою подією, а не за подією здійснення попередньої оплати.

Крім того, податковим органом встановлено, що позивачем в ІІ кварталі 2011 року на суму 875088,79 грн. та в ІV кварталі 2011 року на суму 79787,45 грн. завищено доходи з підстав віднесення до доходу послуг теплопостачання разом з податком на додану вартість в порушення п. п. 136.1.2 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України.

Також, в ІІІ кварталі 2011 року позивачем занижено доходи на суму 1624632 грн. по послугах теплопостачання, які надавалися бюджетним підприємствам у попередніх періодах (у період дії Закону України «Про податок на прибуток підприємств»), оскільки доходи визначалися по касовому методу, а тому кошти, які надійшли в ІІІ кварталі 2011 року мали бути віднесені до складу доходу у цьому періоді.

Податковим органом встановлено невідповідність даних бухгалтерського та податкового обліку в частині заниження доходу на суму 79119614,40 грн. від списання заборгованості позивачем, яка виникла в попередніх періодах перед НАК «Нафтогаз України».

Саме ці обставини після проведення по справі судово-економічної експертизи, додаткової судово-економічної експертизи є спірними, саме на ці обставини, як на спірні звертав увагу позивач та відповідач, в тому числі, при поданні заперечень, апеляційних та касаційних скарг, відзиву, відповіді на відзив, додаткових пояснень, тощо, та саме ці обставини, стали підставою для скасування Верховним Судом рішень першої та апеляційної інстанції по цій справі та направлення справи на новий розгляд.

З акту перевірки вбачається, що дані бухгалтерського обліку позивача не відповідають даним податкової обліку, що стало підставою для призначення по цій 21 листопада 2013 року судово-економічної експертизи, на вирішення якої поставлене питання: чи підтверджується документально заниження від`ємного значення об`єкту оподаткування від усіх видів діяльності в сумі 47432752 грн.?

Крім того, 3 вересня 2014 року судом призначено по цій справі додаткову судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання: чи підтверджується документально відповідність розрахунків в описовій частині та в таблицях, наведених в п. п. 3.1.1, 3.1.2 акту перевірки №73/23-0/34674102/18 від 11.04.2013 року?; чи підтверджується документально розрахунок в акті перевірки доходу за ІІ-ІV квартал 2011 року та 9 місяців 2012 року, з врахуванням сум авансів отриманих позивачем станом на 01.04.2012 року (кредитове сальдо) по групах споживачів: бюджетні підприємства, юридичні особи – ЖБК та населення?; чи підтверджується документально встановлене актом перевірки нарахування доходу «по першій події» відповідно до вимог Податкового кодексу України за період часу ІІ-ІV квартал 2011 року з врахуванням сум авансів отриманих позивачем станом на 01.04.2011 року (кредитове сальдо) по групі споживачів бюджетні організації, з урахуванням декларації по прибутку за ІІ-ІV квартал 2011 року та уточнюючої декларації по прибутку за І квартал 2011 року?; чи підтверджується документально встановлене актом перевірки завищення розрахунку об`єкту оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 млн. грн. та більше станом на 1 січня 2012 року в рядку 6.5 у складі рядка 06 декларації?

Згідно висновків судово-економічної експертизи №7145/7146 від 30 квітня 2014 року (Том ХХІІІ, аркуші справи 138-152), висновки акту перевірки №73/23-0/34674102/18 від 11.04.2013 року в частині заниження КП «Теплопостачання міста Одеси» від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток не відповідають даним повідомлення-рішення №0000132300 від 26.04.2013 року та описовій частині акту перевірки, де зазначено про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 47432752 грн.

Проведеними дослідженнями по наданим первинним документам та регістрам бухгалтерського обліку КП «Теплопостачання міста Одеси» дані акту Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби №73/23-0/34674102/18 від 11.04.2013 року в частині завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування від усіх видів діяльності в сумі 47432752 грн. (за І квартал 2011 року – 689045грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року – 32963203грн., за 9 місяців 2012 року – 13780504 грн.) не підтверджуються.

Наданими документами і регістрами бухгалтерського обліку КП «Теплопостачання міста Одеси» встановлено заниження за період з І кварталу 2011 року по ІІІ квартал 2012 року значення від`ємного об`єкта оподаткування від усіх видів діяльності в сумі 74182194 грн. (за І квартал 2011 року – завищення в сумі 2500 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року – заниження в сумі 59291464 грн., за 9 місяців 2012 року – заниження в сумі 14893230 грн.).

В описовій частині висновку зазначено про встановлення експертом за період І кварталу 2011 року - ІІІ квартал 2012 року заниження доходів позивачем на суму 6111450 грн., а не на суму 89859430 грн., як зазначено в акті перевірки; заниження витрат на суму 80293644 грн., а не як встановлено в акті перевірки – на суму 42426679 грн.

Згідно висновків додаткової судово-економічної експертизи №4870/4871 від 27 лютого 2015 року (Том ХХІV, аркуші справи 154-165), розрахунки наведені в описовій частині акту перевірки №73/23-0/34674102/18 від 11.04.2013 року відповідають даним таблиць п. 3.1.1, а також таблиці №1 та №2 п. п. 3.1.2, але не відповідають даним таблиць №3, №4 п. п. 3.1.2 акту перевірки.

Крім того, документально підтверджується розрахунок доходу позивача за ІІ-ІV квартал 2011 року в сумі 455542330 грн. та за 9 місяців 2012 року в сумі 500394299 грн., а не як розраховано в акті перевірки: в сумі 537949680 грн. за ІІ-ІV квартал 2011 року та в сумі 501048384 грн. за 9 місяців 2012 року, тобто, заниження доходів складає 6111450 грн., а не на суму 89172886 грн., як зазначено в акті перевірки.

Щодо авансів експерт зазначив про не віднесення цього питання до завдань економічної експертизи та про не можливість проведення дослідження в цій частині.

Також, експерт зазначив про не підтвердження висновків акту перевірки щодо завищення розрахунку об`єкту оподаткування в рядку 6.5 у складі рядка 06 декларації позивача на суму 32963203 грн. та підтвердження заниження позивачем об`єкту оподаткування станом на 01.01.2012 року на суму 59291464 грн.

Однією з підстав для висновку податкового органу про заниження позивачем доходів стала наявність відхилення у визначенні валового доходу на суму 686545 грн. в І кварталі 2011 року за групами споживачів: населення юридичні особи у сумі 1194,50 грн., інші промислові споживачі в сумі 43345,19 грн., населення на розрахункових книжках в сумі 642005,75 грн. (Том І, аркуш справи 127).

Такі висновки зроблені враховуючи визначення позивачем цих сум як авансів за послуги теплопостачання та формування витрат за першою подією (за подією здійснення оплати), з чим головний державний податковий ревізор-інспектор не погодився, оскільки на початок І кварталу 2011 року та на кінець І кварталу 2011 року по рахунку 361 значиться дебетове сальдо, тобто, за надані послуги теплопостачання споживачі розраховуються після отримання послуг та, в даному випадку, позивач мав визначати валові витрати за другою подією.

Однак, суд не погоджується з такими твердженнями податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до положень п. 4.1 ст. 4, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає, в тому числі, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг).

Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Позивач зазначив та надав докази на підтвердження того, абонентська служба КП «Теплопостачання міста Одеси» веде облік нарахувань за спожиту теплоенергію та отриману оплату в розрізі кожного абонента окремо та оформлює такий облік «Звітами про доходи від реалізації теплової енергії», які підписані директором, першим заступником директора, начальником служби реалізації та начальником зведеного відділу (фізичних осіб) по групам споживачів з підсумковими сумами, в яких відображені дані заборгованості абонентів за спожиту теплоенергію та початок та кінець місяця (Сальдо по дебету), нарахування за відпущену теплоенергію за поточний місяць (До оплати), отриману оплату в поточному місяці за відпущену теплоенергію (Всього сплачено), суму отриманого авансу (попередньої оплати) за теплоенергію на початок і кінець періоду (Сальдо по кредиту).

Згідно наданих звітів за І квартал 2011 року (Том І, аркуші справи 216-218) вбачається, що позивачем відображене як Сальдо по кредиту на початок та кінець звітного періоду в такому розмірі:

Аванси (попередня оплата) отримані станом на 01.01.2011 року (на початок І кварталу 2011 року) за групами споживачів за вирахуванням ПДВ становлять 5108057,22 грн. (від населення юридичних осіб в розмірі 7175,43 грн., від інших промислових споживачів в розмірі 163782,89 грн., від населення на розрахункових книжках в розмірі 4937098,90 грн.);

Аванси (попередня оплата) отримані станом на 01.04.2011 року (на кінець І кварталу 2011 року) за групами споживачів за вирахуванням ПДВ становлять 4421511,78 грн. (від населення юридичних осіб в розмірі 5980,93 грн., від інших промислових споживачів в розмірі 120437,70 грн., від населення на розрахункових книжках в розмірі 4295093,15 грн.).

Аванси (попередня оплата) станом на 01.01.2011 року включені до складу валових доходів у попередніх періодах за першою подією, а аванси (попередня оплата) станом на 01.04.2011 року отримані в І кварталі 2011 року за першою подією включені до складу валових доходів у І кварталі 2011 року, а тому сума 686545,44 грн., яка розраховується шляхом віднімання суми авансів без ПДВ станом на 01.01.2011 року від валових витрат та додавання суми авансів без ПДВ станом на 01.04.2011 року до валових витрат (5108057,22 грн. – 4421511,78 грн. = 686545,44 грн.), у відповідності до вимог законодавства включена до валового доходу І кварталу 2011 року.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема, звітами, списками абонентів, які мають кредитове та дебетове сальдо, тощо, підтверджуються висновками судово-економічної експертизи, висновками аудиторського звіту, тощо (Том І, аркуші справи 198-215), а також не спростовані податковим органом, а у відповідності до вимог КАС України в адміністративних справах обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідач – суб`єкта владних повноважень.

Відповідачем не надано будь-яких доказів та відсутнє посилання на будь-яких первинний документ, яки би свідчив про безпідставність віднесення сум сплачених коштів до авансів, не зазначено конкретного абонента, по якому є заборгованість та ним внесено оплату не як аванс, а як сплата за надані послуги, тощо.

Твердження податкового органу щодо наявності дебетового сальдо по рахунку 361 на початок І кварталу 2011 року та на кінець І кварталу 2011 року ніяким чином не спростовує доводи позивача, оскільки за надані послуги теплопостачання споживачі можуть розрахуватися як передплатою так і після отримання послуг та в даному випадку за певними споживачами рахується заборгованість, а за іншими може рахуватися переплата.

Щодо висновків акту перевірки про заниження позивачем доходу від операційної діяльності в розмірі 8056541 грн., суд звертає увагу на наступне.

В акті перевірки зазначено про завищення позивачем доходів на суму 954876,24 грн. (за ІІ квартал 2011 року на суму 875088,79 грн. та за ІV квартал 2011 року на суму 79787,45 грн.) з тих підстав, що позивачем відображені доходи з надання послуг теплопостачання, що надавалися підприємствам разом з податком на додану вартість.

Відповідно до вимог п. п. 136.1.2 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток не враховуються суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство - продавець не є платником податку на додану вартість.

Матеріалами справи, зокрема, звітами про доходи від реалізації теплової енергії, даними бухгалтерського обліку підтверджується включення позивачем до валового доходу послуг разом з податком на додану вартість, що також підтверджується висновками судово-економічної експертизи, а також підтверджено представником позивача в судовому засіданні, тобто, фактично позивачем ці обставини визнані.

В акті перевірки зазначено про заниження позивачем доходу у ІІІ кварталі 2011 року в розмірі 1624632 грн. по послугам теплопостачання, які надавалися бюджетним підприємствам у попередніх періодах, оскільки в період дії Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доходи визначалися по касовому методу, а тому кошти, що надійшли за отримані послуги у ІІІ кварталі 2011 року мали бути віднесені до складу доходу у звітному періоді, тобто, ІІІ кварталі 2011 року, однак в порушення п. п. 135.5.12 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України ці кошти не включені позивачем до доходу в звітному періоді.

Суд з такими твердженнями погоджується, оскільки відповідно до п. п. 11.3.5 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на час виникнення заборгованості) датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов`язаннями перед таким бюджетом.

Тобто, позивачем валовий дохід за продажем послуг бюджетним установам без здійснення оплати не формувався.

Відповідно до п. п. 135.5.12 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) інші доходи включають доходи, не враховані при обчисленні доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному податковому періоді.

Таким чином, у відповідності до п. п. 135.5.12 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України позивач мав при отриманні коштів від надання послуг теплопостачання бюджетним підприємствам включити ці кошти до доходу у періоді надходження цих коштів, в даному випадку, в ІІІ кварталі 2011 року.

Такі висновки акту перевірки підтверджуються висновками судово-економічної експертизи та під час проведення експертиз встановлено заниження позивачем доходу по розрахункам бюджетних підприємств за минулі періоди ще в більшому розмірі, тобто, 3348350,79 грн., а не на суму 1624632 грн.

Крім того, за даними проведеної по цій справі експертизи не підтверджуються висновки акту перевірки в частині заниження доходів від послуг по підкачуванню води у ІІІ кварталі 2011 року на суму 53000 грн. та у ІІІ кварталі 2012 року на суму 1154711,24 грн., оскільки дані бухгалтерського та податкового обліку за ІІІ квартал 2011 року співпадають та не містять відхилень на суму 53000 грн., а дані податкового і бухгалтерського обліку за ІІІ квартал 2012 року містять розбіжності в сумі 671948,91 грн., а не 1154711,24 грн., як зазначено в акті перевірки.

Зазначені висновки експертизи ані позивачем, ані відповідачем не спростовані та взагалі щодо цих обставин сторонами не викладено буд-яких заперечень, що свідчить про їх згоду з такими висновками.

Також, висновки експертизи свідчать про не підтвердження заниження позивачем доходів від коригування послуг теплопостачання бюджетним організаціям за ІІ-ІV квартал 2011 року в розмірі 6171261 грн., враховуючи виправлення позивачем помилки у ІV кварталі 2011 року, яка в акті перевірки зазначена як відхилення та за даними експертизи заниження доходу в цій частині складає 1255007 грн.

Зазначені висновки експертизи відповідачем не спростовані та взагалі щодо цих обставин не викладено буд-яких заперечень, а тому суд приймає до уваги висновки експертизи в цій частині.

Таким чином, висновків акту перевірки про заниження позивачем доходу від операційної діяльності в розмірі 8056541 грн. підтверджуються тільки на суму 4320431 грн.

Щодо висновків акту перевірки про заниження позивачем інших доходів за період ІІ-ІV квартал 2011 року та ІІІ квартал 2012 року в сумі 81116345 грн., суд звертає увагу на наступне.

В акті перевірки зазначено про невідповідність даних податкового обліку даним податкової звітності в частині списання суми заборгованості позивача, яка виникла у попередніх періодах за природних газ перед НАК «Нафтогаз України» у сумі 79119614,40 грн.

Таке списання відображено позивачем в бухгалтерському обліку та не відображено як дохід в податковій звітності, що не заперечується сторонами, однак суд вважає, що позивачем, в даному випадку, не порушив вимоги податкового законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. п. 2.1.1 п. 2.1, п. 2.5 ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) на умовах, визначених цим Законом підлягає списанню заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб`єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та її дочірніх підприємств ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз», що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, Законом України від 12.05.2011 року №3320-VІ внесено зміни до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії, а саме до розділу ХХ «Перехідні положення».

Зазначеним Законом Підрозділ 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено пунктом 2-1, відповідно до якого суми, списані відповідно до положень цього пункту та Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» не включаються до валових доходів та валових витрат учасників процедури списання.

Згідно з п. 2.5 ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» Постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2011 року N 894 затверджено «Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію».

Відповідно до п. 4, 6 «Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2011 року N 894, обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується: учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників; компанією «Газ України» - у сумах, що обліковуються в її бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію.

Для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов`язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

З матеріалів справи вбачається, що Наказом КП «Теплопостачання міста Одеси» від 24.09.2011 року №222, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2011 року №894 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію» створено робочу комісію для організації списання заборгованості позивача за природний газ, яка утворилась на 01.01.2010 року та не погашена на 01.08.2011 року (Том ХХV, аркуш справи 158).

Згідно з Протоколом №1 від 15 вересня 2011 року, засідання комісії КП «Теплопостачання міста Одеси» з організації списання заборгованості за природний газ, вирішено списати заборгованість за природний газ перед ДК «Газ України» у сумі 111135168,78 грн. та в строк до 19.09.2011 року направити акт звірки про заборгованість за природний газ КП «Теплопостачання міста Одеси» перед ДК «Газ України» та протокол №1 в ДК «Газ України» (Том ХХV, аркуш справи 159).

Відповідно до Протоколу №2 від 30 грудня 2011 року засідання комісії КП «Теплопостачання міста Одеси» з організації списання заборгованості за природний газ, вирішено заборгованість за природний газ перед ДК «Газ України» в сумі 111135168,78 вважати списаною (Том ХХV, аркуш справи 160).

До складу заборгованості, списаної на підставі протоколу №2 від 30 грудня 2011 року, увійшла сума 79119614,40 грн., яка є предметом спору.

Позивачем направлено на адресу ДК «Газ України» наказ про створення комісії із списання заборгованості та протокол щодо списання заборгованості на суму 111135168,78 грн. в розрізі договорів листом від 15.09.2011 року №03/03-501 (Том ХХІІІ, аркуш справи 197), а 31.01.2013 року на адресу позивача надійшов лист від ДК «Газ України» щодо наявної заборгованості в розмірі 120496960 грн., яка має бути терміново погашена (Том ХХІІІ, аркуш справи 193).

Позивачем надано до суду акти звірки розрахунків між КП «Теплопостачання міста Одеси» та ДК «Газ України» станом на 31.08.2011 року та станом на 31.12.2011 року, з яких вбачається, що заборгованість позивача станом на 31.08.2011 року перед ДК «Газ України» складала 238023604,09 грн., а після списання заборгованості, станом на 31.12.2011 року склала 120496986,12 грн. (Том ХХVІ, аркуші справи 128, 159), що також підтверджується листом ДК «Газ України», про який зазначено вище.

Згідно даних регістрів бухгалтерського обліку по балансовому рахунку 639/0 та 639/1 «Розрахунки з ДК «Газ України» сума у розмірі 79119614,40 грн. є списаною заборгованістю за природний газ перед дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» яка відображена за даними бухгалтерського обліку КП «Теплопостачання міста Одеси» бухгалтерською проводкою Д-т 639 К-т 717 (Том ХІХ, аркуші справи 139-141).

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що позивачем правомірно не включено суму списаної заборгованості у розмірі 79119614,40 грн. до валових доходів.

Такі висновки також підтверджуються висновками судово-економічної експертизи, проведеної по цій справі.

Щодо тверджень відповідача про не дотримання при списанні заборгованості вимог п. 3 «Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2011 року N 894, який передбачає підписання актів звірки розрахунків станом на 31.12.2011 року, суд звертає увагу, що акт звірки розрахунків станом на 31.12.2011 року в матеріалах справи наявний, акти звірки станом на 31.08.2011 року та на 31.12.2011 року підписані позивачем та ДК «Газ України» і підтверджують наявність заборгованості та ту суму заборгованості, яка була списана.

Крім того, наявна заборгованість за актами після списання підтверджується листом від ДК «Газ України» за січень 2012 року щодо наявної заборгованості в розмірі 120496960 грн., яка має бути терміново погашена.

Оскільки учасниками процедури списання не заперечується наявна та списана заборгованість, позивачем створена комісія із списання заборгованості, яка здійснила таке списання та таке списання відображено в бухгалтерському обліку, сума такого списання не повинна враховуватися у складі валового доходу, а тому в цій частині висновки відповідача є не обґрунтованими.

Щодо інших доходів за період ІІ-ІV квартал 2011 року та ІІІ квартал 2012 року, які входять в суму 81116345 грн., висновками експертизи встановлено їх заниження на суму 1791019 грн., що сторонами не заперечувалося та будь-яких обґрунтувань до доказів на спростування цих обставин сторонами не надано, а тому суд в цій частині приймає висновки судово-економічної експертизи.

Таким чином, з врахуванням висновків судово-економічної експертизи та тих обставин, які зазначені судом вище, матеріалами справи підтверджується заниження позивачем доходів на суму 6111450 грн., а не на суму 89859430 грн., як зазначено в акті перевірки.

Крім того висновками судово-економічної експертизи та додаткової судово-економічної експертизи підтверджуються інші показники в частині заниження витрат позивача, заниження позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування, не підтвердження завищення позивачем від`ємного значення на суму 47432752 грн., наявності невідповідностей в акті перевірки, не підтвердження завищення розрахунку об`єкту оподаткування в рядку 6.5 рядка 6 декларації позивача на суму 32963203 грн., а підтвердження заниження підприємством об`єкту оподаткування станом на 01.01.2012 року на суму 59291464 грн.

Будь-яких доказів та обґрунтувань, крім тих, які зазначені вище та яким судом надано оцінку, відповідачем до суду не надано, а тому суд висновки експертиз приймає до уваги та з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, первинної документації, даних бухгалтерського і податкового обліку, висновків експертиз, тощо, приходить до висновку про не підтвердження завищення позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування від усіх видів діяльності в сумі 47432752 грн., що є підставою для визнання протиправним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000132300 від 26 квітня 2013 року та його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги КП «Теплопостачання міста Одеси» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) до Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 Г, код ЄДРПОУ 39440996) про скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби №0000132300 від 26 квітня 2013 року – задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби №0000132300 від 26 квітня 2013 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.12.2019 року.

Суддя Л.І. Свида

.