Рішення № 86694372, 26.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3445/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

26 грудня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

представника позивача Гриценка В.Є. за ордером,

представників відповідача Толпиго О.В. Кондрашова А.Г., за довіреністю,

представник відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області, Територіального сервісного центру № 5142 МВС про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити реєстрацію та відновлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу,-

ВСТАНОВИВ:

Рішеням Одеського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області, Територіального сервісного центру № 5142 МВС задоволено частково, а саме:

-визнано протиправним рішення від 11.04.2019 р. №31/15/5142-666 Територіального сервісного центру 5142 МВС, Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області – протиправним про відмову здійснення перереєстрації та відновлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з підстави відсутності документу з відміткою про місце реєстрації/проживання на території України;

-у решті позовних вимог відмовлено.

03.12.2019 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розподіл судових витрат, а саме витрати на судовий збір у розмірі 1536,80 грн. та витрати на надання правової допомоги в розмірі 13 000,00 грн.

Дане клопотання обґрунтоване наступним.

Позивач за подачу адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 1536,80 грн.

Представництво інтересів ОСОБА_1 в справі №420/3445/19 здійснювалось адвокатом Гриценком Віталієм Євгеновичем, який є фахівцем у галузі права та є членом Адвокатського об`єднання «Філіппов та партнери».

Представник позивача готував процесуальні документи (адміністративний позов, клопотання про витребування документів, доручення документів), проводив ознайомлення з матеріалами справи, вивчав судову практику та брав участь в судових засіданнях, а також готував та подавав адвокатські запити в інтересах позивача.

Станом на теперішній час витрати позивача на правову допомогу складають 13 000,00 грн., що підтверджується відповідними доказами (додаткова угода до договору про надання правових допомоги, рахунки на оплату, акти надання послуг, платіжні доручення).

Представник позивача у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у клопотанні про ухвалення додаткового рішення.

Представники відповідача заперечували проти задоволення даного клопотання з підстав викладених у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

В обґрунтування клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги представники відповідача зазначили, що згідно з ч.1 ст.4 договору про надання правової допомоги №27-2019 від 20.05.2019, наданого до клопотання, необхідність сплатити та розмір гонорару визначається на розсуд клієнта. Зазначене свідчить про те, що сторонами під час укладення договору не було погоджено порядку обчислення гонорару, що унеможливлює відшкодування таких витрат за рахунок Державного бюджету України.

Представник відповідача Територіального сервісного центру №5142 в судове засідання не з`явився про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.

Суд розглянувши заяву представника позивача заслухавши думки представника позивача та представників відповідача дійшов висновку про часткове задоволення заяви виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення може за заявою учасника чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку , що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо клопотання про ухвалення додаткового рішення по справі№420/3445/19 в частині стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1536,80 грн. суд робить висновок, що воно не належить до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1536,80 грн., що підтверджується квитанцією 0.0. 1373230696.1 від 05.06.2019.

Рішенням суду від 29.11.2019 р. стягнуто з Територіального сервісного центру 5142 МВС, Регіонального сервісного центру МВС в Одеській областіпрапорційноза рахунок їх бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім),40 грн.

Таким чином, суд зазначає, що питання щодо стягнення судового збору з відповідача на користь позивача вже вирішено.

Щодо клопотання в частині про ухвалення додаткового рішення по справі№420/3445/19 в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн., суд робить висновок, що воно належить до часткового задоволення в частині 10000,00 грн. виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі Закон № 5076-VI).

Відповідно до ч. 3 Закону № 5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п. 1, 2, 6 ч. 1, 2 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Частиною 3 статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім вищезазначеного закону, порядок оплати праці адвоката регулюється Правилами адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року з`їздом адвокатів України.

Так відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики - формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. При цьому суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які належать розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Частиною 7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

03.12.2019 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про стягнення з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу надані при розгляді цієї справи у розмірі 13 000,00 грн.

Дане клопотання обґрунтовано тим, що на підтвердження понесених позивачем судових витрат надано суду належним чином завірену копію договору про надання правової допомоги від 20.05.2019 р. №27-2019, рахунки на оплату №27 від 24.05.2019 р., № 26 від 24.05.2019 р, №45 від 31.07.2019 р., №64 від 30.09.2019 р., №82 від 18.11.2019 р. на загальну суму 13000,00 грн., акти надання послуг № 27 від 24.05.2019 р. №26 від 24.05.2019 р. №45 від 31.07.2019 р., №64 від 30.09.2019 р., №82 від 18.11.2019 р., №87 від 18.11.2019 р., меморіальні ордери від 12.11.2019 р., від 04.06.2019 р., від 04.06.2019 р., від 08.08.2019 р., від 30.11.2019 р. (а.с.169-186).

На підставі вищезазначеного, а також розглянувши додані докази понесення позивачем витрат на правову допомогу, їх співмірність із складністю справи, обсягом наданих до суду та досліджених матеріалів а також обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим адвокатом на підготовку процесуальних документів та прийняття участі у судових засіданнях, суд робить висновок про наявність підстав для часткового задоволення клопотання представника позивача та стягнення з Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.132, 134, 252, 255 КАС України, -

ВИРІШИВ:

1. Клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі №420/3445/19,- задовольнити частково.

2. Ухвалити по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області, Територіального сервісного центру № 5142 МВС про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити реєстрацію та відновлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу,– додаткове рішення.

3. Стягнути з Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на праничу допомогу у розмірі 10 000(десять тисяч),00 грн.

4. У решті задоволення вимог у клопотанні відмовити.

5. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ “Перехідні положення” КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

6. Позивач– ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач –Територіальний сервісний центр 5142 МВС, адреса: 65033, м. Одеса, вул. Аеропортівська, 27/1.

Відповідач –Регіональнийсервісний центр МВС в Одеськійобласті, адреса: 65062, м. Одеса, вул. Ак. Корольова,5. код ЄДРПОУ 40112139.

Повний текст рішення (додаткового) виготовлений та підписаний суддею 27 грудня 2019 року.

Суддя: О.Я. Бойко