Ухвала суду № 86694060, 26.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7881/19

УХВАЛА

26 грудня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛЕН ХІМ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛЕН ХІМ» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:

- податкові повідомлення-рішення від 27 серпня 2019 року №000662504, №000665504, №000666504, №000675504, №000674504, №0006533307, №0006523307, №0006543307, №0006513307, №0006503307;

- вимогу про сплату недоїмки з ЄСВ №Ю-0006493307.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення вимог даної норми позивачем у позовній заяві не зазначено відомі номери засобів зв`язку з позивачем.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Відповідно до ч.7 ст.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 серпня 2019 року №000662504, №000665504, №000666504, №000675504, №000674504, №0006533307, №0006523307, №0006543307, №0006513307 та №0006503307 та вимогу про сплату недоїмки з ЄСВ №Ю-0006493307, однак їх належним чином засвідчених копій до суду не надав.

Натомість позивач надав до суду копії:

- податкових повідомлень-рішень від 27 листопада 2019 року №000662504, №000665504, №000666504, №000675504, №000674504, №0006533307, №0006523307 та №0006543307,

- рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну та несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів), на які нараховується єдиний внесок від 27 листопада 2019 року №0006513307;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27 листопада 2019 року №0006503307.

- вимогу про сплату недоїмки від 27 листопада 2019 року №Ю-0006493307.

Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

В порушення вказаної норми позивач не надав до суду примірник акту перевірки від 25.10.2019 року №216/15-32-05-04/41001110 відповідачу.

Згідно п.8 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивачем не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналу письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

У відповідності до п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову: майнового характеру, суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1921 гривень.

Суд зазначає, що позивачем до суду подано докази сплати судового збору у сумі 19210,00 грн. згідно платіжного доручення №2525 від 11 грудня 2019 року.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд зазначає, що згідно інформації з КП «ДСС» інформація щодо зарахування сплаченого позивачем судового збору по платіжному дорученню №2525 від 11 грудня 2019 року до спеціального фонду Державного бюджету України по справі №420/7881/19 відсутня.

Натомість, згідно інформації з КП «ДСС» вбачається, що судовий збір по платіжному дорученню №2525 від 11 грудня 2019 був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України по справі №420/7554/19.

Таким чином, позивачу за подання до суду даного позову необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 19210,00 грн.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Згідно преамбули Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі – № 2464-VI) цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Дія Закону № 2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).

Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI).

Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення Податкового кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відтак, суд приходить до висновку, що при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону №2464-VI, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 Податкового кодексу України не застосовується,

Вказаний висновок узгоджується з висновками, наведеними Верховним Судом в постанові від 08 серпня 2019 року у справі №480/106/19.

Як зазначає позивач, він отримав рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну та несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів), на які нараховується єдиний внесок від 27 листопада 2019 року №0006513307, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27 листопада 2019 року №0006503307 та вимогу про сплату недоїмки від 27 листопада 2019 року №Ю-0006493307 рекомендованим листом 03.12.2019 року.

При цьому, даний адміністративний позов позивач подав до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду 23 грудня 2019 року, тобто через 20 днів з моменту отримання вказаних рішень та вимоги, в результаті чого пропустив 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином суд зазначає, що позивачем надано позов із порушенням строків звернення до адміністративного суду. Заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із зазначенням підстав його пропуску чи доказів звернення до суду із дотриманням строку, передбаченого ст.122 КАС України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» позивачем не надано.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з уточненням позовних вимог з урахуванням вищевикладеного судом, доказів сплати 19210,00 грн. судового збору, примірника акту перевірки від 25.10.2019 року №216/15-32-05-04/41001110 відповідачу а також заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із зазначенням підстав його пропуску чи доказів звернення до суду із дотриманням строку, передбаченого ст.122 КАС України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛЕН ХІМ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Вовченко