Вирок № 86694034, 24.12.2019, Запорізький районний суд Запорізької області

005632 НР Справа № 317/3823/17

Провадження № 1-кп/317/37/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2019 року м.Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Громової І.Б.,

при секретарі Коваль В.В.,

за участю прокурора Беценка Д.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого адвоката Сєчіна Я.М. (доручення від 09.02.2018 № 028-0001224),

потерпілого ОСОБА_2

цивільного позивача ОСОБА_3

представника потерпілого та цивільного позивача адвоката Хмарського Р.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, росіянина, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2016 року, приблизно о 19 год. 00 хв., водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Opel Admiral А», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом «Бджілка», реєстраційний номер - НОМЕР_2 , здійснював рух по проїжджій частині вул. Центральної в с. Лежине, Запорізького району, Запорізької області, з боку с. Новостепнянського в напрямку с. Степного. В цей же час, в зустрічному йому напрямку, по смузі його руху, рухались пішоходи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Під час подальшого руху по вказаній проїжджій частині, в районі буд. 53, водій ОСОБА_1 здійснюючи рух у темну пору доби зі швидкістю, яка перевищує дозволену швидкість руху в населеному пункті та безпечну швидкість за умовами видимості дороги, маючи при цьому об`єктивну можливість своєчасно виявити на проїжджий частині пішоходів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та маючи технічну можливість уникнути наїзду на них шляхом своєчасного застосування мір гальмування з моменту виявлення останніх на проїжджій частині як при русі з дійсною швидкістю, так і при русі з максимально безпечною швидкістю за умовами видимості в напрямку руху та з максимальною допустимою швидкістю руху в межах населеного пункту, відповідних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не вжив, внаслідок чого скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 12.2, 12.3, 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, зі змінами № 136 від 06.03.2013 року, відповідно до яких:

п. 12.2: «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»;

п. 12.3: «Уразі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»;

п. 12.4: «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із

швидкістю не більше 60 км/год.»;

п.12.9: «Водієві забороняється:»

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно висновку судового експерта № 9-640 від 05.10.2017 за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи, з технічної точки зору знаходяться в прямому причинному зв`язку з подією ДТП.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримала несумісні з життям тілесні ушкодження, від яких померла на місці події, а пішохід ОСОБА_5 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Так, згідно висновку судово-медичної експертизи № 3589 від 24.10.2016, причиною смерті ОСОБА_4 є закрита тупа травма тулуба з пошкодженням внутрішніх органів. Сочетана травма голови, тулуба та кінцівок перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, утворились незадовго до настання смерті. Мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. Пошкодження у ОСОБА_4 утворились за механізмом тупої травми. Враховуючи механізм утворення окремих груп пошкоджень, можна припустити, що пошкодження у ОСОБА_4 могли утворитися в умовах дорожньо-транспортної пригоди, при зіткненні пішохода з автомобілем, що рухається.

Згідно висновку комісійної комплексної судово-медичної та транспортно- трасологічної експертизи № 179/к-9-285 від 15.09.2017, у потерпілого ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження: перелом горизонтальної гілки правої лобкової кістки, крововилив в м`які тканини в ділянці голівки та шийки правого стегна; перелом лівої стегнової кістки (на рівні її шийки); перелом кісток правої гомілки в нижній третині (на рівні кісточок), крововилив в м`які тканини в ділянці нижньої третини правої гомілки; рана на передньо-внутрішній поверхні правого стегна в середній третині; рана в ділянці підошовної поверхні правої п`яти; садно в середній і верхній третинах правої гомілки по передньо-внутрішній поверхні; садно в ділянці правого плеча; синець по зовнішній поверхні правого плеча в верхній третині; синець на тлі якого садно по передній поверхні правого колінного суглобу, крововилив в м`які тканини по передній поверхні правого колінного суглобу, які у сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров`я на строк понад три тижні. Весь комплекс виявлених ушкоджень міг утворитися за механізмом дорожньо- траснпортної травми, внаслідок наїзду легковим автомобілем на потерпілого, що був пішоходом.

Безпосередньо після порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Opel Admiral А», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом «Бджілка», реєстраційний номер - НОМЕР_2 , скоївши наїзд на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , поставив потерпілого ОСОБА_5 в небезпечний для життя стан, в якому він внаслідок безпорадного стану був позбавлений можливості вжити заходів щодо самозбереження. ОСОБА_1 усвідомлюючи це, відповідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух.» та п. 2.10 г) Правил дорожнього руху, був зобов`язаний вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому, викликати карету швидкої допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілого до лікувального закладу. Незважаючи на це, ОСОБА_1 , будучи особою, яка поставила потерпілого ОСОБА_5 в небезпечне для життя становище, перебуваючи в якому останній внаслідок безпорадного стану був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження, а також, будучи зобов`язаним після ДТП піклуватися про потерпілого та маючи таку об`єктивну можливість, вжити заходів для надання допомоги ОСОБА_5 не прийняв: самостійно першу медичну допомогу не надав, карету швидкої допомоги не викликав, за допомогою до присутніх не звернувся, а самовільно покинув місце дорожньо-транспортної події.

Провину у скоєних правопорушеннях обвинувачений ОСОБА_1 формально визнав. Цивільні позови потерпілого ОСОБА_2 та цивільного позивача ОСОБА_3 визнав повністю, визнав обставини скоєння правопорушення, надану кваліфікацію.. Але суд вважає, що визнання провини з боку обвинуваченого є лише формальним, з метою зменшення покарання. По обставинах справи ОСОБА_1 повідомив наступне:

Він працював з особами ромської національності до ДТП приблизно півтора роки. ОСОБА_1 на своєму автомобілі «Opel Admiral А», реєстраційний номер НОМЕР_1 сріблястого кольору з причепом «Бджілка» реєстраційний номер НОМЕР_2 з братами ОСОБА_11 скуповували по селах металобрухт та горіхи. Робочій день починався біля 8-00 ранку. 23.10.2016 року вони вже поверталися до дому біля 19-00 години. Покриття було сухе, видимість добра. Їхали через окружну дорогу через с.Лежине, попереду в 200-300 метрах їхав якийсь автомобіль. По узбіччю дороги освітлення було, але на думку ОСОБА_1 воно було слабке, тому він не бачив людей. Він їхав з вантажем близько 300 кг в причепі. Причеп ширше автомобіля. Спідометр в автомобілі не працював, але на його думку він їхав зі швидкістю 65-70 км/год. Коли він в`їхав в населений пункт то швидкість зменшив. Пасажири займалися в авто своїми справами. ОСОБА_1 стверджує, що його осліпив зустрічний автомобіль і тоді він побачив людей, що йшли на нього. Він вліво повернув кермо. Від удару відлетіло дзеркало. ОСОБА_1 дуже перелякався, а тому не виходив з автомобіля. Через декілька кілометрів він зупинився, вийшов оглянути автомобіль. Від зіткнення на причепі виявилася вм`ятина. На запитання ОСОБА_11 він пояснив, що впала гілка з дерева, про те що він збив людей не повідомив. Дуже перелякався та вирішив не повертатися на місце події, а втекти та переховуватися. Пішоходи йшли по дорозі поряд один з одним, чоловік йшов ближче до узбіччя. ОСОБА_1 не гальмував. Автомобіль він тримав в гаражі близько 6 місяців та розбирав на запчастини та продавав. Причеп він віддав своєму приятелеві ОСОБА_14 за 10000 гривень отримавши розписку.

Чому він не зупинився, та не надав допомогу потерпілим пояснити не зміг, вважає, що потерпілі винуваті також, оскільки, як виявилося були нетверезі. Але, дати пояснення, щодо поведінки потерпілих на шляху не зміг. Одразу зрозумів, що потерпілі загинули.

Тобто розкаяння з боку обвинуваченного виражається лише в тому, що він жалкує про покарання для себе.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим провини вона підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.10.2016 року (т.1 а.с.151-155), схемою до протоколу від 23.10.2016 року на якій зазначено місце розташування тіла потерпілої, осипів скла транспортного засобу, речей потерпілих (т.1 а.с.156), фототаблицею до протоколу (т.1 а.с.157-162). З місця ДТП були вилучені пластикові фрагменти, пластикові фрагменти кріплення автомобільного дзеркала, прозорі уламки розсіювача фар невстановленого автомобіля, фрагменти дзеркала.

Лікарським свідоцтвом про смерть № 3589 від 24.10.2016 року ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причиною смерті є множинні переломи кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів. Пішохід травмований при зіткненні з легковим автомобілем. (т.1. а.с.163).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 3589 від 15.11.2016, причиною смерті ОСОБА_4 є закрита тупа травма тулуба з пошкодженням внутрішніх органів. Сочетана травма голови, тулуба та кінцівок перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, утворились незадовго до настання смерті. Мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. Пошкодження у ОСОБА_4 утворились за механізмом тупої травми. Враховуючи механізм утворення окремих груп пошкоджень, можна припустити, що пошкодження у ОСОБА_4 могли утворитися в умовах дорожньо-транспортної пригоди, при зіткненні пішохода з автомобілем, що рухається. (т.1 а.с.164-172) зі схемами та фототаблицями. Згідно висновку експерта в крові ОСОБА_4 було знайдено етіловий алкоголь в концентрації 2,9 проміле, що при житті може викликати сильне алкогольне сп`яніння.

Лікарським свідоцтвом про смерть № 375 від 24.01.2017 року ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер від гострої коронарної недостатності (т.1. а.с.186).

Згідно висновку експерта № 375 від 24.02.2017 року смерть ОСОБА_5 , який страждав на ішемічну хворобу серця та хронічний перикардит, настала внаслідок гострої коронарної недостатності. (т.1. а.с.187-192)

Згідно висновку комісійної комплексної судово-медичної та транспортно- трасологічної експертизи № 179/к-9-285 від 15.09.2017, у потерпілого ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження: перелом горизонтальної гілки правої лобкової кістки, крововилив в м`які тканини в ділянці голівки та шийки правого стегна; перелом лівої стегнової кістки (на рівні її шийки); перелом кісток правої гомілки в нижній третині (на рівні кісточок), крововилив в м`які тканини в ділянці нижньої третини правої гомілки; рана на передньо-внутрішній поверхні правого стегна в середній третині; рана в ділянці підошовної поверхні правої п`яти; садно в середній і верхній третинах правої гомілки по передньо-внутрішній поверхні; садно в ділянці правого плеча; синець по зовнішній поверхні правого плеча в верхній третині; синець на тлі якого садно по передній поверхні правого колінного суглобу, крововилив в м`які тканини по передній поверхні правого колінного суглобу, які у сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров`я на строк понад три тижні. Весь комплекс виявлених ушкоджень міг утворитися за механізмом дорожньо-траснпортної травми, внаслідок наїзду легковим автомобілем на потерпілого, що був пішоходом. (т.1 а.с.231-246).

Висновком судово-трасологічної експертизи № 3-64 від 31.01.2017 року (т.1. а.с.173-185) з фототаблицею, встановлено, що пластикові фрагменти №№ 1-8, 10, вилучені 23.10.2016 року під час огляду місця ДТП по вул. Центральна в с. Лежине Запорізького району, раніше складали єдине ціле; відповісти на питання відносно пластикового фрагменту № 9, вилученого там же, не є можливим.

Пластикове кріплення автомобільного дзеркала з єдиним елементом розміром 225x145 мм (пластикові фрагменти №№ 1-8, 10), вилучені 23.10.2016 року під час огляду місця ДТП по вул. Центральна в с. Лежине Запорізького району, раніше складали єдине ціле; відповісти на питання відносно пластикового фрагменту № 9, вилученого там же, не є можливим.

Фрагменти дзеркала №№ 1, 2, 3 та №№ 4, 5, 6, 7, вилучені 23.10.2016 року під час огляду місця ДТП по вул. Центральна в с. Лежине Запорізького району, раніше складали єдине ціле та утворюють єдині елементи розмірами 85x75 мм та 60x40 мм відповідно; відповісти на питання відносно фрагментів дзеркала №№ 8, 9, 10 та єдиних елементів розмірами 85x75 мм та 60x40 мм між собою, вилучених там же, не є можливим.

Тобто вилучені на місці ДТП уламки та фрагменти фари та дзеркала автомобіля та пояснення про наявні на автомобілі ОСОБА_1 ушкодження свідчать саме про те, що ОСОБА_1 перебував на місці пригоди, скоїв наїзд на пішоходів та покинув місце ДТП.

Висновком трасологічної експертизи № 3-1415 від 22.09.2017 року встановлено, що фрагменти скла розсіювача фар автомобіля розмірами: 1 - 52x45x6 мм, 2- 121x90x6 мм, 3 - 34x159x6 мм, 4 - 103x101x6 мм, вилучені 12.09.2017 р під час проведення санкціонованого обшуку у гр. ОСОБА_1 по вулиці Мусоргського, 38 в місті Запоріжжі, раніше складали між собою єдине ціле. Фрагменти скла розсіювача фар автомобіля розмірами: 5 - 60x40x5,5 мм, 6 - 85x54x5,5 мм, 7 - 88x56x5,5 мм, вилучені там же, раніше складали між собою єдине ціле. Фрагменти скла розсіювача фар автомобіля розмірами: 8-31x20x5,8 мм та 9 - 59x25x5,8 мм, вилучені там же, раніше складали між собою єдине ціле. Відповісти на питання: «Чи складають єдине ціле виявлені 12.09.2017 в ході обшуку 11 (одинадцять) прозорих скляних уламків розсіювача фар автомобіля?», не є можливим, у зв`язку з тим, що збіги загальних ознак можуть свідчити як про те, що фрагменти раніше складали одне ціле, так і те. що вони є частинами різних конструктивно схожих виробів.(т.1. а.с.204-211)

Висновком інженерно-транспортної експертизи №9-640 від 05.10.2017 року встановлено, що в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог пп. 12.2. 12.3. 12.4, 12.9 б Правил дорожнього руху України.

Оцінка дій пішоходів не потребує застосування спеціальних технічних пізнань в області інженерно-транспортної експертизи, тому дії пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можуть бути оцінені судом самостійно згідно з розділом 4 Правил дорожнього руху України.

В розглянутій дорожній ситуації як за поясненнями ОСОБА_1 , так і за поясненнями свідка ОСОБА_8 на які посилається експерт, в діях водія ОСОБА_1 є невідповідності вимогам пп. 12.2. 12.3. 12.4. 12.9 б Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації згідно з поясненнями ОСОБА_1 невідповідність дії водія ОСОБА_1 вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди.

В даній дорожній ситуації, згідно з поясненнями свідка ОСОБА_8 на які посилається експерт, невідповідність дії водія ОСОБА_1 вимогам пп.12.4, 12.9 б Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди.

В даній дорожній ситуації водій ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шляхом своєчасного застосування мір гальмування з моменту виявлення їх на проїзній частині як при русі з дійсною швидкістю руху та і при русі з максимальною безпечною швидкістю за умовами видимості в напрямку руху та з максимальною допустимою швидкістю руху в межах населеного пункту. (т.1. а.с.195-202).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 13.09.2017 року за участю ОСОБА_1 . При проведені слідчого експерименту ОСОБА_1 самостійно, без будь-якого тиску вказав місце наїзду на пішоходів, а також пояснив обставини пригоди. (т.1. а.с.218-221).

Висновком судово-хімічної експертизи № 6-51 від 03.02.2017, відповідно до яких на представлених для дослідження куртці чоловічій, утепленій з матеріалу чорного кольору, та на платкові з матерії коричневого, сірого та чорного кольорів у вигляді мозаїчного малюнку в формі паралельних та перпендикулярних полос - виявлені частинки лакофарбового покриття.

На всіх інших представлених для дослідження предметах одягу, слідів або частинок лакофарбового покриття не виявлено.

Виявлена частинка лакофарбового покриття на куртці чоловічій, утепленій з матеріалу чорного кольору - характерна для побутових лакофарбових покриттів і має зелений колір. Виявлена двохшарова частинка лакофарбового покриття на платкові з матерії коричневого, сірого та чорного кольорів у вигляді мозаїчного малюнку в формі паралельних та перпендикулярних полос - характерна для автомобільних лакофарбових покриттів, і має зовнішній декоративний колір емалі сріблясто-сірого кольору (т.1 а.с.227-230).

Протоколом огляду від 22.09.2017 року причепу «Бджілка» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який в день ДТП був причеплений до автомобіля «Opel Admiral А», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (т.1. а.с.249-250).

Копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу причепу «Бджілка» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_9 . (т.1. а.с.252).

Протоколом обшуку від 12.09.2017 року за участю ОСОБА_1 в гаражному приміщенні на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 при якому були вилучені металеві частини та складові автомобіля «Opel Admiral А» (т.1. а.с.270-274).

Згідно отриманої внаслідок тимчасового доступу до речей та документів інформації про абонентський зв`язок мобільного телефону ( НОМЕР_4 ), яким користувався ОСОБА_1 мобільного оператора ТОВ «Лайфселл», він знаходився в місці скоєння ДТП 23.10.2016 року. (т.1. а.с.281-292).

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що він не був знайомий з обвинуваченим. 23.10.2016 року йому зателефонував батько ОСОБА_3 та розповів про загибель матері в с.Лежино на вул.Центральній. Повідомив, що мати йшла додому близько 19-00 години разом з сусідом. Потерпілий разом з братом одразу прибули на місце події та побачили, що мати лежить на асфальті. На місці вже була поліція та свідки. На місці події було знайдено осколки фари. Від сусідів узнали, що вони чули звук ДТП. Матері на момент загибелі було 49 років, вона була здорова жінка. Новіков від відповідальності переховувався та навіть не просив пробачення через подію. Потерпілий наполягав на самому суворому покаранні.

Потерпіла ОСОБА_10 надавала суду заяву, в якій просила проводити судовий розгляд за її відсутності, покарання призначити на розсуд суду. По обставинах ДТП пояснила, що очевидицею ДТП вона не була. Її чоловік ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження в результаті ДТП 23.10.2019 року. ОСОБА_4 в результаті наїзду автомобіля загинула на місці події. ОСОБА_5 перебував в реанімаційному відділенні, а через два місяці помер. За результатами експертизи його смерть не є наслідком ДТП. Жодних вибачень від ОСОБА_1 не надходило, він переховувався. Цивільного позову не заявляла.

Цивільний позивач ОСОБА_3 по обставинах справи та по цивільному позову зазначив наступне: в результаті ДТП загибла його жінка ОСОБА_4 . Йому зателефонував сусід з місця пригоди, яке було в 400 метрах від дому. Сусід бачив, як проїхала машина у якої з-під правого колеса летіли іскри. Вулиця була освітлена. Новіков навіть не просив пробачення через подію, переховувався. ОСОБА_2 своїми силами намагався знайти винуватця ДТП. Всі витрати на поховання понесла родина, а тому ОСОБА_3 звернувся з позовом про стягнення грошей на поховання. Вважає, що витрати повинна сплатити страхова компанія. А потім вже в порядку регресу нехай стягують з ОСОБА_1 . Позов просив задовольнити повністю

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суду пояснили, що вони разом з ОСОБА_1 на його автомобілі «Opel Admiral А» скуповували по селах металобрухт та горіхи та перевозили на причепі «Бджілка». ОСОБА_1 був водієм. Йому саме належав старий автомобіль, номерного знаку якого точно не пам`ятають, крашений сірий. В вечір ДТП вони працювали з ОСОБА_1 в останнє, оскільки наступного дня він повідомив, що автомобіль зламався, а тому він не зможе працювати. Вони знаходилися в автомобілі як пасажири, оскільки втомилися за день то обидва відпочивали, практично спали. Швидкість виміряли за відчуттями - близько 60 км/год. Обидва прокинулися від удару по кузову автомобіля. Відчуття було, як від удару великої гілки по лобовому склу. Автомобіль дуже старий, у нього відвалювався бампер, фари погано працювали, були битими. Через деякий час після удару Новіков зупинив автомобіль, вийшов та оглянув його, поправив бампер, сів за кермо та вони рушили далі. Більше вони з Новіковим не їздили, оскільки він сказав, що продав автомобіль, а через півтора роки узнали, що ОСОБА_1 збив двох пішоходів, але про подію він їм нічого не розказував.

Таким чином, суд оцінив зібрані по справі та досліджені докази, які не суперечать один одному і повністю узгоджуються між собою, є достатніми, допустимими, та такими, що підтверджують винуватість ОСОБА_1 в скоєнні правопорушень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та спричинили смерть потерпілого, а також за ч.1 ст.135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

По кримінальному провадженню було заявлено цивільний позов ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» та ОСОБА_1 про відшкодування шкоди пов`язаної зі смертю потерпілої та відшкодування моральної шкоди. На обгрунтування позову позивач зазначає, що він є сином загиблої. На час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Opel Admiral А», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом «Бджілка», реєстраційний номер - НОМЕР_2 була застрахована в ТОВ «Страхове товариство «Домінанта» (поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ 6751776), що підтверджено інформацією з Централізованої бази даних МТСБУ.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Стаття 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи якої застрахована за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Відповідно до ч.1 ст.22 цього закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до ст.27 Закону відшкодування виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок ДТП настала протягом одного року після ДТП та є прямим наслідком цієї ДТП. Страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого на умовах встановлених ст.1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування утриманцям одного померлого не може бути меншим ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи її чоловіку та дітям. Загальний розмір такого відшкодування становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку і виплачується рівними частинами.

Станом на дату настання страхового випадку 23.10.2016 р. мінімальний розмір заробітної плати в Україні становив 1450 грн. Отже з урахуванням вимог п.27.2 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду, пов`язану зі смертю потерпілого внаслідок ДТП становить 52200 грн. (36Х1450.00 грн).

ОСОБА_2 також зазначив, що йому завдано моральної шкоди, оскільки загинула найрідніша для нього людина, що вплинуло назавжди на його душевний стан, образ життя, сімейно-побутові відносини. А тому ОСОБА_2 визначив суму моральної шкоди в 150000 грн. З урахуванням п.27.3 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» становить 17400 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить стягнути моральну шкоду в розмірі 132600 гривень.

ОСОБА_3 , чоловік загиблої внаслідок ДТП ОСОБА_4 заявив цивільний позов до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», третя особа ОСОБА_1 про відшкодування витрат на поховання. Позов обгрунтував тим, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Opel Admiral А», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом «Бджілка», реєстраційний номер - НОМЕР_2 була застрахована в ТОВ «Страхове товариство «Домінанта» (поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ 6751776), що підтверджено інформацією з Централізованої бази даних МТСБУ.

Згідно ч.1ст.1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Відповідно до п.27.4 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі на день настання страхового випадку. Внаслідок ДТП, що мала місце 23.10.2016 року, в результаті якої ОСОБА_3 втратив дружину та поніс витрати на поховання становлять 7910,00 грн, що підтверджується квітанцією № 16025 та відповідним розрахунком-калькуляцією.

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», що є цивільним відповідачем по справі, надавши відзив суду на позови, просило в задоволенні позовних вимог ОСОБА_13 відмовити в повномОСОБА_2 На обгрунтування своєї незгоди зазначили, що ОСОБА_1 не повідомив страхову компанію в передбачений трьох денний строк, про страховий випадок, а також про нього не повідомили і потерпілі, а тому, відшкодування повинен здійснювати лише ОСОБА_1 .

Суд, вивчивши доводи цивільних позовів та заперечення відзиву, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, тому що ґрунтуються на законі.

Наведені судом показання обвинуваченого та свідків в сукупності з фактичними обставинами справи беззаперечно вказують на те, що ОСОБА_1 скоїв наїзд на пішоходів, покинув їх на місці ДТП не надавши допомоги.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та правильність кваліфікації його умисних дій.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст.65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, їх наслідки, дані про особу обвинуваченого, відношення самого обвинуваченого до вчиненого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України, скоєний ОСОБА_1 злочин за ч.2ст.286 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 судом встановлено не було.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_1 також не виявлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу ОСОБА_1 , який за місцем проживання характеризується позитивно, враховуючи обставини вчиненого, зокрема, наслідок злочину - смерть потерпілої, його відношення до скоєного, відсутність будь-якого розкаяння, спроби втекти від відповідальності, думки потерпілих, які наполягають на самій суворій мірі покарання обвинуваченому, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо виключно в умовах ізоляції його від суспільства та вважає необхідним призначити покарання в межах санкцій відповідного закону про кримінальну відповідальність за якими обвинувачений притягується до кримінальної відповідальності, та остаточно визначити покарання обвинуваченому за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження можливості вчинення ним нових злочинів - а саме обрати у вигляді покарання позбавлення волі.

Суд вважає, що необхідно залишити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 необхідно відраховувати з часу його затримання, тобто з 27 травня 2019 року.

Згідно ст.368 КПК України суд, постановляючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підстави та розмір матеріальної та моральної шкоди, яка завдана потерпілому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнав у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.

Суд дійшов висновку, що з урахуванням дій обвинуваченого, їх наслідків, суми спричинених матеріальних збитків, розмір моральної та матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, в повному обсязі.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.135 КК України, у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

за ч.2 ст.286 КК України, у виді 6 (шість) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити Новікову покарання у виді 6 (шість) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбуття покарання засудженого ОСОБА_1 рахувати з дня його затримання, тобто з 27 травня 2019 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.

Цивільні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (код ЄДРПОУ 35265086, 01032, м.Київ вул.Саксаганського, 119) на користь ОСОБА_2 52200,00 гривень на відшкодування шкоди, пов*язаної зі смертю потерпілої ОСОБА_4 та 17400,00 гривень на відшкодування моральної шкоди спричиненої внаслідок ДТП.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 132600,00 грн у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (код ЄДРПОУ 35265086, 01032, м.Київ вул.Саксаганського, 119) на користь ОСОБА_3 7910 гривень 00 коп. в рахунок відшкодування витрат на поховання.

Речові докази:

1)чотири металеві складові частини глушника автомобіля Opel Admiral реєстраційний - НОМЕР_1 ; рульове колесо автомобіля Opel Admiral; протитуманна фара з розбитим склом; приладова панель;рамка для кріплення реєстраційного номеру;пластикова штучна решітка радіатора автомобіля Opel Admiral з 4 складовими частинами до неї; дві ручки дверей автомобіля Opel Admiral які встановлюються з салону; металевий амортизатор;металевий молоток з дерев`яною ручкою; одинадцять скляних фрагментів розсіювача фар автомобіля; металева кувалда з дерев`яною ручкою; тридцять фрагментів ЛФП; складова частина карт дверей; ручка коробки передач автомобіля Opel Admiral; генератор автомобіля Opel Admiral; повітряний фільтр з металевою основою; головний циліндр зчеплення автомобіля Opel Admiral; головний гальмівний циліндр; ремінь генератора/помпи; три броне дроти автомобіля Opel Admiral; велика болгарка чорного кольору; велика болгарка синього кольору Stem; зелена болгарка PWT; три бокові скла дверей та одне кутове скло дверей автомобіля Opel Admiral; гумовий коврик з салону автомобіля Opel Admiral - які згідно квитанції 1017 зберігаються в Запорізькому РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області в камері схову - знищити;

2)реєстраційні номери - 500-31 НЕ автомобіля Opel Admiral та свідоцтво про реєстрацію - які згідно квитанції 1017 зберігаються в Запорізькому РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області в камері схову зберігати в кримінальному провадженні;

3)причеп: «Бджілка» реєстраційний номер - 056-32НР , з тентом до нього, завантажений запчастинам та деталями від автомобіля Opel Admiral, а саме двома передніми складними сидінням передньою підвіскою в зборі, заднім мостом в зборі, карданом, головним гальмівним вакуумним циліндром, рульовою колонкою в зборі, повітряним фільтром з металевої основою, даховим багажником, чотирма колесами в зборі з гумою R15, що зберігаються на адміністративній території Запорізького РВП передати власникові відповідно до свідоцтва про реєстрацію.

4)фрагменти пластикових частинок кріплення автомобільного дзеркала, кріплення дзеркала автомобіля, прозорі уламки автомобільного скла, фрагменти розбитого автомобільного дзеркала, двоє жіночих капців, один чоловічий тапок, чоловічий кашкет та фрагмент лакофарбового покриття світлого кольору, які згідно квитанції 0835 зберігаються в Запорізькому РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області в камері схову - знищити;

5)одяг потерпілого ОСОБА_5 , в якому він був одягнутий в момент ДТП, а саме: дублянка чорного кольору, шматок тканини квадратної форми коричневого кольору в клітинку, светр в`язаний трикотажний сірого кольору, футболка синього кольору, спортивні штани синього кольору, труси синього кольору, шкарпетка сіра, які згідно квитанції 0830 зберігаються в Запорізькому РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області в камері схову - знищити;

6)одяг потерпілої ОСОБА_4 , в якому вона була одягнута в момент ДТП, а саме: светр красного кольору, сорочка фіолетова, майка чорного кольору, бюстгальтер чорного кольору, брюки чорні, труси сірі, шкарпетки сірі які згідно квитанції 0882 зберігаються в Запорізькому РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області в камері схову - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення через Запорізький районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя головуючий: Громова Інна Борисівна

НОВІКОВА ВОЛОДИМИРА АНАТОЛІЙОВИЧА05632 НР05632 HР500-31056-32НР05632 HОглиДраному А.