Рішення № 86693977, 28.12.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2019 р. № 400/2325/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв,54001 про:визнання протиправними та скасування наказів від 21.06.2019 № 712, від 21.06.2019 № 240 о/с, від 26.06.2019 № 746 та від 15.07.2019 № 271о/с; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (надалі – Управління або відповідач) від 21.06.2019 № 712 в частині попередження про неповну службову відповідність підполковника поліції ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ Управління від 21.06.2019 № 240 о/с в частині увільнення від посади заступника начальника Снігурівського ВП підполковника поліції ОСОБА_1 та зарахування у розпорядження ГУНП;

визнати протиправним та скасувати наказ Управління від 26.06.2019 № 746 в частині звільнення зі служби підполковника поліції Чебанова ОСОБА_2 .В.

визнати протиправним та скасувати наказ Управління від 15.07.2019 № 271 о/с в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції Чебанова ОСОБА_2 .В.;

поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Снігурівського відділу поліції Управління;

стягнути з Управління на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та судові витрати.

Відповідно до викладеного у позовній заяві, ОСОБА_1 вважає, що при прийнятті наказу № 712 «… відповідач не виконав вимоги ст. 14 Дисциплінарного статуту, не врахував при прийнятті оскаржуємого рішення фактичні обставини, які були підтверджені позивачем письмово та усні пояснення позивача щодо обставин події, чим порушив права позивача …». Також ОСОБА_1 вказав, що «… вина позивача у порушенні дисципліни на час звільнення не встановлена належним процесуальним документом вироком суду, а тому висновок відповідача про вчинення порушення дисципліни є необґрунтованим та передчасним …».

Ухвалою про залишення позовної заяви без руху (арк. спр. 28-29) суд звернув увагу позивача на відсутність у тексті позову обґрунтування позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 21.06.2019 № 240 о/с.

Чебанов О.В. текст адміністративного позову не змінив.

У відзиві (арк. спр. 47-66) Управління, з посиланням на доведеність матеріалами службового розслідування фактів порушення позивачем службової дисципліни, просило відмовити у задоволенні позову.

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги адміністративного позову підтримав, представник Управління просила відмовити у його задоволенні.

Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення позивача і представника відповідача, суд

В С Т А Н О В И В:

Наказом Управління від 16.10.2018 № 293 о/с «По особовому складу» (арк. спр. 10) підполковник поліції Чебанов О.В. був призначений заступником начальника Снігурівського відділу поліції (надалі – ВП).

Згідно з графіком, затвердженим т.в.о. начальника ВП (арк. спр. 90), ОСОБА_1 як відповідальний від керівництва 09.06.2019 заступив на добове чергування.

10.06.2019 т.в.о. начальника ВП, старший інспектор з ВІОС УКЗ ГУНП в Миколаївській області, начальник СКЗ ВП склали «Акт про відсутність на службі» (№ 6302/72-2019, арк. спр. 89), яким зафіксували відсутність позивача у приміщенні ВП без поважних причин з 13 години 09.06.2019 по 10 годину 10.06.2019.

10.06.2019 начальник Миколаївського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (ДВБ) звернувся до заступника начальника Управління із поданням (№ 598/42-14/01-19, арк. спр. 77), в якому просив доручити підлеглим працівникам провести службове розслідування із залученням працівників Миколаївського управління ДВБ.

Відповідно до викладеного у поданні «… в ході перевірки несення служби о 19 годині 00 хвилин 09.06.2019 було встановлено, що на території обслуговування Снігурівського району відповідальний підполковник поліції ОСОБА_1 відсутній, його табельна вогнепальна зброя та боєприпаси не здані в установленому порядку до чергової частини, а залишені в непризначеній для зберігання зброї металевій шафі, картка замісник знаходиться в ячейці кімнати зберігання зброї … старший інспектор чергової частини … пояснив, що йому не відомо, де знаходиться відповідальний, а також що в обідній час 09.06.2019 року ОСОБА_1 зайшов до чергової частини, залишив табельну вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, та покинув адміністративну будівлю Снігурівського ВП, при цьому не повідомив де саме буде знаходитись. Після цього, старший інспектор черговий … зателефонував на мобільний телефон Чебанова ОСОБА_3 , який в розмові повідомив, що знаходиться в м. Миколаєві …». В подальшому на телефонні дзвінки посадових осіб Управління, т.в.о. начальника ВП Чебанов О.В. не відповідав.

11.06.2019 заступник начальника Управління – начальник ВІОС УКЗ Управління звернувся до начальника Управління з рапортом про надання дозволу на проведення службового розслідування за фактом порушення ОСОБА_1 затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.05.2017 № 440 «Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України» (надалі – Інструкція).

Наказом від 13.06.2019 № 606 (арк. спр. 68) начальник Управління призначив службове розслідування за викладеними у рапорті від 11.06.2019 фактами можливих порушень службової дисципліни працівниками Управління.

Матеріали справи містять:

довідку від 10.06.2019 за підписом завідуючого 2-м інфекційним відділенням Миколаївської обласної інфекційної лікарні, в якій вказано, що «… Чебанов … звернувся в Миколаївську обласну інфекційну лікарню 09.06.2019р, госпіталізований в 2-ге інфекційне відділення о 19.00. 09.06.19р залишив відділення о 21-30. 10.06.19р до відділення повернувся о 13-00 у зв`язку з погіршенням стану …» (арк. спр. 86);

довідку від 14.06.2019 № 244 за підписом завідуючого 2-м інфекційним відділенням Миколаївської обласної інфекційної лікарні, в якій вказано, що «Чебанов … дійсно знаходився на стаціонарному лікуванні в другому відділенні Миколаївської обласної інфекційної лікарні з 09.06.19 по 14.06.19 … діагноз харчова токсикоінфекція, викликана St.aureus, важкий перебіг …» (арк. спр. 21);

виписку з медичної карти стаціонарного хворого від 14.06.2019 № 1285 (арк. спр. 22).

21.06.2019 начальник Управління затвердив складений дисциплінарною комісією 21.06.2019 «Висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни з боку окремих працівників поліції Снігурівського відділу поліції ГУНП області» (надалі – Висновок 1, арк. спр. 69-73).

У Висновку 1 (стор. 5), зокрема, зазначено, що позивач з 13 години 09.06.2019 у приміщенні ВП не знаходився, а про перебування у Миколаївській обласній інфекційній лікарні повідомив керівника після 18 години.

В матеріалах службового розслідування наявні пояснення ОСОБА_1 (арк. спр. 80), відповідно до яких з 13 години до 18 години 09.06.2019 він, в зв`язку з поганим самопочуттям, у приміщенні ВП не перебував. В подальшому позивач попросив свого знайомого відвезти його до Миколаївської обласної інфекційної лікарні, де він перебував з 19-00 годин до 21-00 години. Як вказав позивач «… О 21-00 в телефонній розмові я доповів в.о. начальника ВП Тимофєєву де я знаходжусь та що зі мною сталося …».

Наказом від 21.06.2019 № 712 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Снігурівського ВП ГУНП області» (надалі – Наказ № 712, арк. спр. 74-75) начальник Управління «… за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог ст.ст. 1,3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України … в частині неухильного та у визначений строк точного виконання наказів керівника, ст.ст. 18,64 Закону України «Про Національну поліцію» … щодо обов`язку неухильно дотримуватися положень, нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійно виконувати свої службові обов`язки, наказу НПУ від 23.09.2016 № 920 «Про засади щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України», наказу ГУНП в Миколаївській області від 10.12.2018 № 14893 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни, попередження надзвичайних подій за участю поліцейських ГУНП в Миколаївській області та надання звітів з цих питань до ВІОС УКЗ ГУНП» в частині дотримання виконавської дисципліни та здійснення контролю за станом службової дисципліни серед підлеглих, ігноруванні вимог п.п.4 п.6 Розділу IV «Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України», затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, щодо обов`язку відповідального по територіальному підрозділу поліції перебувати у службовому кабінеті за місцем розташування підрозділу поліції, постійно бути на зв`язку з черговою службою, відлучатися лише для вживання їжі, виїзду на місця події або перевірки організації несення служби нарядами, вимог п. 5 розділу І п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, щодо здійснення своєї діяльності відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», не інформуванні безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його перебування на службі, невиконанні вимог п. 1 пп. 1 наказу ГУНП від 11.12.2017 № 1606 щодо порядку дій при виході та перебуванні на лікарняному …» попередив заступника начальника ВП підполковника поліції ОСОБА_1 про неповну службову відповідність.

При прийнятті рішення в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування Наказу № 712 суд виходив з такого.

Підпунктом 4 пункту 6 розділу IV Інструкції встановлено, що відповідальний по територіальному підрозділу поліції зобов`язаний перебувати у службовому кабінеті за місцем розташування територіального підрозділу поліції, постійно бути на зв`язку з черговою службою, відлучатися лише для вживання їжі, виїзду на місці події або перевірки організації несення служби нарядами.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (надалі – Закон № 580), поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Про сумлінне виконання службових обов`язків вказано також у тексті Присяги працівника поліції (стаття 64 Закону).

Згідно зі статтею 1 затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Дисциплінарного статуту Національної поліції України» (надалі – Дисциплінарний статут), службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

Статтею 3 Дисциплінарного статуту визначено, що з метою забезпечення підлеглими службової дисципліни керівник зобов`язаний, зокрема, контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно відповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

Пунктом 1 наказу Управління від 11.12.2017 № 1606 «Про упорядкування проходження документів, що посвідчують тимчасову непрацездатність працівників у ГУНП в Миколаївській області та перебування працівників на лікуванні» визначено, що усі працівники Управління, у разі втрати працездатності внаслідок захворювання чи травмування та відкриття лікарняного у будь-якому державному, комунальному, іншому лікувально-профілактичному закладі зобов`язані негайно письмово або у інший доступний спосіб (засобами мобільного зв`язку, електронної пошти тощо) інформувати про цей факт безпосереднього керівника із зазначенням лікувального закладу, дати початку тимчасової непрацездатності, та за можливістю, діагнозу і орієнтовного періоду непрацездатності. Керівникам додатково зазначати посадову особу, на яку доцільно покласти виконання службових обов`язків на період тимчасової непрацездатності.

В порушення вказаних норм, позивач фактично звільнив себе від несення добового чергування не повідомив керівника про неможливість через стан здоров`я виконувати обов`язки відповідального від керівництва.

Як вказано вище, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що при виданні Наказу № 712 відповідач не дотримався статті 14 Дисциплінарного статуту («Службове розслідування»), оскільки не врахував фактичні обставини, щодо яких позивач надав усні та письмові пояснення, чим порушив його права.

Проте, суд не встановив наявність розбіжностей між змістом пояснень позивача та Висновком 1 в тій частині, що з 13 години до вечора (за версією т.в.о. начальника ВП – після 18 години, за версією позивача – о 21 години) 09.06.2019 ОСОБА_1 не перебував у службовому кабінеті в приміщенні ВП та не проінформував про факт відсутності і про її причини посадових осіб ВП.

Доводи адміністративного позову про те, що «… позивач перебував у м. Снігурівка Миколаївської області та весь час знаходився на зв`язку з черговим та виконуючим обов`язки начальника підрозділу поліції …», не підтверджені жодним доказом. Крім того, навіть за умови підтвердження цього факту, перебування «у м. Снігурівка», а не в службовому кабінеті у приміщенні ВП, свідчить про недотримання позивачем Інструкції.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування Наказу № 712 задоволенню не підлягають.

Ухвалою від 21.06.2019 у справі № 487/4809/19 (провадження № 1-кс/487/5015/19, арк. спр. 145-149) слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва частково задовольнив клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, та застосував до позивача запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком в шістдесят днів, по 19.08.2019. Ухвалою також був визначений розмір застави, після внесення якої підозрюваний ( ОСОБА_1 ) «… повинен бути звільнений з під варти, у межах шестидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб …».

21.06.2019 начальник Управління, на підставі зазначеної ухвали, з посиланням на пункт 3 частини першої статті 67 Закону № 580, видав наказ № 240 о/с «По особовому складу» (надалі – Наказ № 240), яким зарахував ОСОБА_1 з 21.06.2019 у розпорядження Управління, увільнивши його від посади заступника начальника ВП.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 67 Закону № 580, зарахування поліцейських наказами по особовому складу в розпорядження органів поліції для подальшого проходження служби під керівництвом посадових осіб, уповноважених призначати на посади поліцейських, допускається у разі застосування до поліцейського тримання під вартою як запобіжного заходу.

Отже, при виданні Наказу № 240 Управління діяло відповідно до вимог Закону № 580.

Як вказано вище, позивач не навів в адміністративному позові жодного доводу щодо протиправності Наказу № 240.

В судовому засіданні позивач пояснив, що Наказ № 240 є протиправним, оскільки 24.06.2019 було внесено заставу.

Суд з позивачем не погодився, оскільки факт внесення 24.06.2019 застави не може доводити протиправність наказу, виданого 21.06.2019.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що підстави для визнання протиправним та скасування Наказу № 240 відсутні.

Крім того, ухвалою від 25.06.2019 у справі № 487/4809/19 (провадження № 1-кс/487/5016/19 (арк. спр. 23-24) слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва задовольнив клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, та відсторонив підозрюваного ОСОБА_1 від посади заступника начальника ВП по 25.08.2019.

20.06.2019 слідчий другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, у присутності працівників СБУ в Миколаївській області, склав протокол про затримання ОСОБА_1 як особи, підозрюваної у вчиненні злочину (арк. спр. 141-143).

20.06.2019 до Управління з ВП надійшла інформація про затримання працівниками СБУ в Миколаївській області ОСОБА_1 за отримання неправомірної вигоди (арк. спр. 106).

Про факт та обставини затримання позивача було повідомлено у ЗМІ (арк. спр. 107).

20.06.2019 начальник Управління видав наказ № 644 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» (арк. спр. 97).

Позивач відмовився надати пояснення під час службового розслідування (арк. спр. 108).

21.06.2019 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру (арк. спр. 138-140) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьої статті 368 Кримінального кодексу України («Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою»).

26.06.2019 начальник Управління затвердив складений дисциплінарною комісією 21.06.2019 «Висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни з боку окремих працівників поліції Снігурівського ВП ГУНП» (надалі – Висновок 2, арк. спр. 98-102).

Дисциплінарна комісія встановила, що позивач неодноразово зустрічався з особою, яка займається вирубкою дерев та перевезенням деревини, з метою отримання від цієї особи грошових коштів в обмін на неперешкоджання з боку ОСОБА_1 цій діяльності.

У Висновку 2, зокрема, вказано, що «… аналіз зібраних у ході службового розслідування матеріалів дає підстави вважати, що в діях ОСОБА_4 встановлений факт вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у ігноруванні ним вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту … щодо зобов`язань: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також дій, які підривають авторитет Національної поліції України; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, нехтуванні вимогами ст.ст. 2, 6, 7, 18 Закону України «Про Національну поліцію» … в частині неухильного дотримання основних принципів діяльності поліції – законності, верховенства права, дотримання прав і свобод людини, що виразилося у непрофесійному виконанні своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва та призвело до висвітлення події за його участі в ЗМІ та, таким чином, набуло суспільного резонансу, чим було підірвано авторитет, престиж та довіру з боку населення до Національної поліції України у цілому …».

Наказом від 26.06.2019 № 746 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Снігурівського ВП НУНП області» (надалі – Наказ № 746, арк. спр. 103-105) начальник Управління «… за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог ст.ст. 2, 6, 7, 12, п.п. 1, 2 ст. 18 Закону України … «Про Національну поліцію», п. 2, 3, 4, 13 ч. 3 ст. 1, ст. 3 Дисциплінарного статуту … ч. 1 ст. 42 Закону України «Про запобігання корупції», наказу НПУ від 23.09.2016 № 920 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України», наказу ГУНП в Миколаївській області від 10.12.2018 № 1493 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни, попередження надзвичайних подій за участю поліцейських ГУНП в Миколаївській області та надання звітів з цих питань до ВІОС УКЗ ГУНП», розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських … ігноруванні Присяги та п. 3, 4, 6, 10, 13 посадових інструкцій – діяти відповідно до своїх функціональних (посадових) обов`язків, що призвело до надзвичайної події за участю працівника поліції, внаслідок чого розпочато кримінальне провадження відносно поліцейського, використанні своїх службових повноважень і пов`язаних з цим можливостей, для одержання неправомірної вигоди, що у подальшому призвело до висвітлення події в ЗМІ, що компрометує авторитет поліції як правоохоронного органу, викликає в населення неповагу до поліції, знижує авторитет та довіру до Національної поліції України в цілому, враховуючи негативну службову характеристику, неналежне ставлення до служби, негідну попередню поведінку, наявність дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність … керуючись вимогами підпункту 2 пункту 6 та пункту 12 статті 19 Дисциплінарного статуту … зарахованого у розпорядження ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 …» звільнив зі служби в поліції.

Наказом від 15.07.2019 № 271 о/с «По особовому складу» (надалі – Наказ № 271, арк. спр. 128) позивач, на підставу пункту 6 частини першої статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) був звільнений зі служби в поліції.

При прийнятті рішення в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування Наказу № 746 суд виходив з такого.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580 встановлено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно з пунктами 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, утримуватися від дій що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також підривають авторитет Національної поліції України.

Доводів щодо безпідставного призначення відповідачем службового розслідування, як і доводів щодо недотримання Управлінням процедури цього розслідування, ОСОБА_1 не висловив.

Як вказано вище, позивач вважає звільнення незаконним, оскільки «… вина позивача у вчиненні порушенні дисципліни на час звільнення, не встановлена належним процесуальним документом вироком суду, а тому висновок відповідача про вчинення порушення дисципліни є необґрунтованим та передчасним …».

Суд доводи позивача відхилив.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 580, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Дисциплінарним проступком, відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія або бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за її межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами відповідач довів факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку та обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Відповідач, при визначенні виду стягнення, дотримався вимог, встановлених пунктом 2 частини 6 та частиною 12 статті 19 Дисциплінарного статуту.

Позивач, про що вже зазначалося, під час службового розслідування відмовився від надання пояснень щодо обставин та подій, викладених у висновку службового розслідування.

Твердження ОСОБА_1 про те, що вина у вчиненні дисциплінарного проступку має бути встановлена вироком суду, суд визнав хибними.

Як вказано вище, позивач був звільнений у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (пункт 6 частини першої статті 77 Закону № 580), а не в зв`язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення поліцейського до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону № 580).

На підставі наведеного, на думку суду, підстави для визнання протиправним та скасування Наказу № 746 відсутні.

Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування Наказу № 271, поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування Наказу № 746.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування Наказу № 746, у задоволенні вказаних вище позовних вимог також необхідно відмовити.

Судові витрати (сплачений ОСОБА_1 судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна