Ухвала суду № 86693757, 26.12.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

26 грудня 2019 р. № 400/3416/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 22.03.2019 р. № Ф-21973-17; зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2019 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 22.03.2019 р. № Ф-21973-17; зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 15.10.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

07.11.2019 року на виконаня ухвали суду від 15.10.2019 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано належним чином оформлену позовну заяву із зазначенням інформації про позивача, а саме місце його проживання чи перебування, поштовий індекс, номеру засобів зв`язку, адреси електронної пошти та інформацією про місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких додані до позовної заяви.

Ухвалою від 11.11.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/3416/19 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 04.12.2019 року на 14 годину 30 хвилин.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, підготовче судове засідання по справі № 400/3416/19, призначене на 04.12.2019 року, відкладено на 10.12.2019 року на 15:30 год.

04.12.2019 року за вх. № 20637 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ГУ ДФС в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заявив клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, мотивоване тим, що позивач оскаржує вимогу від 22.03.2019 року № Ф-21973-17. Положеннями абзаців 5-7, 9 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. В свою чергу, з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернулася лише 11.10.2019 року, тобто з пропуском встановленого строку.

Ухвалою суду від 10.12.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

21.12.2019 року за вх. № 22495 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання, відповідно до якого ОСОБА_1 зазначила, що нею не пропущено строк звернення до суду та не вказала жодної обгрунтованої причини пропуску строку звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправною та скасування вимоги від 22.03.2019 р. № Ф-21973-17.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.03.2019 р. № Ф-21973-17.

Згідно частини 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Згідно з частини першої статті 2 Закону №2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманим рішенням про нарахування пені та застосування штрафів, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.

Положеннями абзаців 5-7, 9 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Таким чином, з аналізу положень частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вбачається, що у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.07.2019 року по справі №0740/1050/18.

Так, судом з`ясовано, що оскаржувану вимогу ОСОБА_1 отримала 29.03.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Разом з тим, позивач не скористався процедурою адміністративного оскарження спірної вимоги.

В свою чергу, дану позовну заяву, яка надійшла до суду 11.10.2019 року, позивачем було надано до відділення поштового зв`язку для відправлення до Миколаївського окружного адміністративного суду поштовим зв`язком лише 08.10.2019 року, про що свідчить штам поштового відділення зв`язку, який наявний на конверті, в якому надійшов до суду адміністративний позов, тобто з порушенням десятиденного строку судового оскарження податкової вимоги.

При цьому, позивач не наводить будь-яких обставин, що унеможливлювали оскаржити вимогу у встановлені строки та наявність поважних причин невчасного звернення до суду.

Суд не приймає твердження представника позивача про те, що на нього не розповсюджуються строки звернення до суду, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», оскільки, як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийняте відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду позовної вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги від 22.03.2019 р. № Ф-21973-17, то і позовна вимога про зобов`язання відповідача видалити з даних інформаційної системи органу ДПС запис про наявність заборгованості (недоїмки) з ЄСВ також підлягає залишенню без розгляду як похідна.

Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 123 КАС України передбачено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем подано позов з пропуском встановленого строку, доказів поважності причин їх недотримання суду надано не було, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 22.03.2019 р. № Ф-21973-17; зобов`язання вчинити певні ді - залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 26.12.2019 року.

Суддя Г. В. Лебедєва