Ухвала суду № 86693370, 27.12.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.007065

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

27 грудня 2019 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування вимог про сплату боргу(недоїмки) та рішення,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська,35; код ЄДРПОУ 43143039) з вимогами :

-визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу(недоїмки) №Ф-3149-51У Головного управління ДПС у Львівській області від 16.05.2019;

-визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу(недоїмки) №Ф-3149-51 Головного управління ДПС у Львівській області від 05.11.2019;

-визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0103235405 Головного управління ДПС у Львівській області від 29.11.2019.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову за вх. №50263, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом:

-зупинення стягнення на підставі виконавчого документа-вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3149-51У Головного управління ДПС у Львівській області від 16.05.2019 (ВП№59758213);

-зупинення дії вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3149-51 Головного управління ДПС у Львівській області від 05.11.2019;

-зупинення дії рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0103235405 Головного управління ДПС у Львівській області від 29.11.2019.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що 09.08.2019 державним виконавцем Франківського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області відкрито виконавче провадження з виконання вимоги №Ф-3149-51У виданої 16.05.2019 Головним управлінням ДФС у Львівській області про стягнення 22500,72грн заборгованості на користь держави з ОСОБА_1 . Виконавче провадження №59758213 перебуває в стані примусового виконання по даний час. В серпні 2019року винесено постанови про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, про накладення арешту на кошти позивача, що містяться на рахунках у Львівській обласній дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» та у Акціонерному товаристві комерційний банк «ПРИВАТБАНК»(рахунки, які використовувалися при здійсненні підприємницької діяльності). Також на думку позивача, всупереч вимогам приписів пункту 3 розділу VI Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 та наявності вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 (яка перебуває в стані примусового виконання) відповідачем було прийнято нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3149-51 від 05.11.2019 на таку ж суму та з тих самих підстав. У зв`язку з відкриттям виконавчого провадження з виконання вимоги від 16.05.2019 №Ф-3149-51У, яка є предметом даного позову, стягнення коштів з позивача до вирішення судом спору свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у даній справі.

Згідно зі ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Вичерпний перелік підстав забезпечення позову визначений частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З наведених норм Закону вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.

Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Водночас, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд має навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Як видно з клопотання про забезпечення позову, позивач його обґрунтовує лише тим,

що він не погоджується із оскарженим рішенням Головного управління ДПС у Львівській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та вимогами Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу(недоїмки) і не має наміру сплачувати штраф у добровільному порядку, а також тим, що у зв`язку із відкриттям виконавчого провадження існує можливість винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту на майно.

Також, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

На думку суду, зазначене обґрунтування щодо вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або вплинути на ефективність захисту чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Також до клопотання не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних вище підстав.

Суд додатково наголошує, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав, передбачених ч.2 ст. 150 КАС України.

Крім цього, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2018 у справі № 826/5233/18 (адміністративне провадження № К/9901/59189/18).

Таким чином, подана заява про забезпечення позову є необґрунтованою та непідтвердженою доказами, а вжиттям такого заходу забезпечення позову фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, без встановлення будь-яких обставин, дослідження доказів у судовому засіданні, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких об`єктивних підстав, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в справі, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також, що очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що у забезпеченні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст.150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинити стягнення на підставі виконавчого документа-вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3149-51У Головного управління ДПС у Львівській області від 16.05.2019 (ВП№59758213); зупинити дії вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3149-51 Головного управління ДПС у Львівській області від 05.11.2019; зупинити дії рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0103235405 Головного управління ДПС у Львівській області від 29.11.2019– відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, та у строки визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки визначені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Сподарик Н.І.