Рішення № 86693334, 27.12.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.005651

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 року

10 год. 07 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., представника відповідача Гарбарчука В.А., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву позивача щодо стягнення судових витрат за адміністративною справою за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової прокуратури Західного регіону України (79058, м. Львів, вул. Клепарівська, 20) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової прокуратури Західного регіону України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби (а саме – з 09.08.2019);

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період 2015 року, 2016 року, 2017 року, 2018 року та 2019 року, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби (а саме – з 09.08.2019).

11.11.2019 за вх. № 41636 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій вказує, що вже після відкриття провадження у справі ним отримано відомості і обставини, які зумовлюють необхідність уточнити заявлені раніше позовні вимоги. Зокрема, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової прокуратури Західного регіону України щодо ненарахування та невиплати йому грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік та 2019 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення; з військової служби (а саме - з 9 серпня 2019 р.);

- зобов`язати військову прокуратуру Західного регіону України нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період 2016 року, 2017 року, 2018 року та 2019 року, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби (а саме - з 9 серпня 2019 р.) з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;

- зобов`язати військову прокуратуру Західного регіону України нарахувати та виплатити йому середнє грошове забезпечення за весь час затримки, з 9 серпня 2019 року по день фактичного розрахунку виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік та 2019 рік з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

19.11.2019 за вх. № 43187 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення матеріалів до цієї адміністративної справи, в якому позивач надав копії документів на підтвердження того, що в період його перебування в розпорядженні Генерального прокурора України не надавалася додаткова відпустка як учаснику бойових дій.

28.11.2019 за вх. № 44859 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи на підтвердження виключення позивача зі списків особового складу Військової прокуратури Західного регіону України.

Також 28.11.2019 за вх. № 44943 від позивача надійшла заява щодо стягнення судових витрат, у якій він заявляє попередні судові витрати, які пов`язані із вчиненням процесуальних дій та підготовкою до розгляду справи в розмірі 540 грн. Вказано, що докази про розмір понесених витрат ним будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової прокуратури Західного регіону України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Військової прокуратури Західного регіону України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік та 2019 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби, а саме - з 9 серпня 2019 року. Зобов`язано Військову прокуратуру Західного регіону України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період 2016 року, 2017 року, 2018 року та 2019 року, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби, а саме - з 9 серпня 2019 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44. Зобов`язано військову прокуратуру Західного регіону України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки з 9 серпня 2019 року по день фактичного розрахунку виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік та 2019 рік з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44. Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановлено ОСОБА_1 строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат тривалістю п`ять днів з ухвалення рішення.

09.12.2019 за вх. № 46887 позивачем надано докази про розмір судових витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи № 1.380.2019.005651. Позивач просить стягнути з військової прокуратури Західного регіону України на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані із вчиненням процесуальних дій та підготовкою до розгляду справи в розмірі 678,60 грн. На підтвердження понесених витрат надає суду оригінали товарних чеків від 30.10.2019, 11.11.2019, 19.11.2019 та 26.11.2019 та ксерокопії описів вкладення, фіскальних чеків, накладних, чеків, оригінали яких були подані з відповідними поштовими відправленнями.

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що розмір понесених ним судових витрат, що пов`язані з вчиненням процесуальних дій та підготовкою до розгляду справи становить 678,6 грн. і складається з придбання найбільш необхідних канцелярських товарів, флеш-накопичувача для зберігання в електронному вигляді необхідних документів, роздруком чернеток і оригіналів процесуальних документів сторонам по справі та для суду, а також відправки відповідачу процесуальних документів.

24.12.2019 за вх. № 4344ел від відповідача надійшло заперечення на клопотання про стягнення відповідних судових витрат, у якому висловлено позицію суду про те, що таке клопотання є безпідставним та не підлягає до задоволення. Зокрема вказано, що надані позивачем докази не дають можливості дійти висновку, що витрати здійснені саме під час та для розгляду саме цієї справи.

У судовому засіданні представник відповідача щодо задоволення клопотання про стягнення судових витрат заперечив, просив у задоволенні відмовити покликаючись на обставини, зазначені в запереченні.

Позивач у засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду вказаного питання, відтак суд, керуючись нормою ч. 3 ст. 252 КАС України вважає провести такий розгляд без його участі.

В силу ч. 3 -5 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктом 5 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно із ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надано такі докази на підтвердження понесених витрат:

30 жовтня 2019 року ксерокс і роздрук документів в розмірі 102 гривень – товарний чек від 30.10.2019);

11 листопада 2019 року роздрук і ксерокс документів, придбання канцелярського степлера і скоб до нього в розмірі 160 гривень – товарний чек від 11.11.2019;

19 листопада 2019 року ксерокс і роздрук документів, придбання флеш- накопичувача в розмірі 223 гривень – товарний чек від 19.11.2019;

26 листопада 2019 року ксерокс і роздрук документів в розмірі 46 гривень – товарний чек від 26.11.2019;

11 листопада 2019 року відправка рекомендованим листом відповідачу заяви про уточнення позовних вимог за справою в розмірі 25,4 гривень – опис вкладення, 2 фіскальних чека, накладна;

19 листопада 2019 року відправка рекомендованим листом відповідачу клопотання про долучення матеріалів за справою в розмірі 25,4 гривень – опис вкладення, 2 фіскальних чека, чек, накладна;

26 листопада 2019 року відправка рекомендованим листом відповідачу клопотання про долучення матеріалів за справою в розмірі 96,8 гривень – опис вкладення, службовий чек, фіскальний чек, накладна, чек).

Оцінюючи надані позивачем докази суд дійшов висновку, що не всі з них є належними, оскільки не всі дають можливості дійти висновку, що витрати здійснені саме під час та для розгляду саме цієї справи.

Зокрема, товарний чек від 30.10.2019 на суму 102 грн. не містить даних щодо кількості аркушів А4, яких здійснено роздрук, ксерокс та що саме у цій справі, оскільки згідно з даними Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» у провадженні Львівського окружного адміністративного суду за позовами ОСОБА_1 перебуває не менше 11 справ. Також суд звертає увагу на те, що позов ОСОБА_1 зареєстровано в канцелярії суду 30.10.2019 і складається з 7 аркушів.

Аналогічно, щодо витрат за товарним чеком від 11.11.2019 на суму 160 грн., такий не містить даних щодо кількості аркушів А4, яких здійснено роздрук, ксерокс та що саме у цій справі.

Щодо придбання позивачем стерплера та скоб суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 6.4.20 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом державної судової адміністрації від 17.12.2013 № 174, адміністративні справи оправляються у тверду обкладинку. При цьому, металеві скріплення (скріпки, булавки, скоби тощо) вилучаються з документів.

До справи документи підшиваються нитками через п`ять (для документів формату А4) або три (для документів меншого формату) проколювання голкою, шилом або іншим устаткуванням.

Уклеювання документів до справи, прикріплення степлером або вкладення будь-яким іншим способом, відмінним від зазначеного в абзаці другому цього пункту, категорично заборонено.

Крім того, позивачем не надано жодного доказу, що під час розгляду справи степлер, скоби та ручку використано повністю, неможливо використовувати у подальшому, або передано до прокуратури регіону.

При цьому, з матеріалів справи вбачається необхідність вчинення підпису позивачем лише в 4 документах (з урахуванням копій учасникам справи та суду - в 12 документах), що не надає можливість прийти до висновку про її використання.

Товарний чек від 19.11.2019 на суму 223 грн. не містить даних щодо кількості аркушів А4, яких здійснено роздрук та ксерокс та що саме у цій справі.

Щодо придбання позивачем флешки на 4 Гб, суд зазначає, що позивачем не надано доказів щодо її повного зносу під час розгляду справи або її передачі до суду чи прокуратури регіону.

Товарний чек від 26.11.2019 на суму 46 грн. не містить даних щодо розміру аркушів, роздрук та ксерокс яких здійснено та що саме у цій справі.

Таким чином, щодо даних, які містяться в товарних чеках від 30.10.2019, 11.11.2019, 19.11.2019 та 26.11.2019 суд зазначає, що позивачем не надано, а судом в ході розгляду заяви не встановлено необхідності у придбанні флешки вартістю 195 грн., степлера вартістю 50 грн., скоб вартістю 10 грн. та ручки вартістю 16 грн.

Щодо вартості роздруку та ксерокопіювання, суд зазначає, що при ціні друку та роздруку 1 грн. за аркуш позивачем, згідно наданих чеків роздруковано 134 арк. та відксерено 126 арк. Разом з тим, з наявних у справі матеріалів вбачається необхідність роздруковування 27 арк. Зважаючи на необхідність виготовлення примірників для суду, відповідача та самому позивачу, їх кількість складає 81 арк. При вартості роздруку та ксерокопіювання 1 грн. за аркуш, суд приходить до висновку, що в цій частині до відшкодування підлягає 81 грн. понесених позивачем судових витрат, а матеріали, долучені до справи стосуються іншої адміністративної справи № .380.2019.005781.

Щодо витрат, понесених позивачем у зв`язку із відправкою рекомендованими листами заяв та клопотань, суд зазначає, що відправка 11.11.2019 та 19.11.2019 відповідачу рекомендованих листів знайшла своє підтвердження матеріалами справи. Разом з тим, надісланий, за твердженням позивача 26.11.2019 цінний лист з описом № 7900059864714, до прокуратури регіону з таким номером та саме у цій справі не надходив.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлена до відшкодування сума витрат є частково обґрунтованою, відтак заяву щодо стягнення судових витрат за адміністративною справою слід задовольнити частково та стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в користь позивача судові витрати на роздрук, копіювання документів у справі та відправлення поштовою кореспонденцією в загальній сумі 130 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 241 - 243, 246, 250, 252, 255, 293 підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 щодо стягнення судових витрат за адміністративною справою № 1.380.2019.005651 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової прокуратури Західного регіону України (79058, м. Львів, вул. Клепарівська, 20, ЄДРПОУ 38326057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 130 грн. 60 коп.

3. У задоволенні стягнення решти судових витрат - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.12.2019.

Суддя Р.П. Качур