
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №1.380.2019.001290
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2019 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Карп`як О.О.,
секретар судового засідання Лубоцька Н.І.,
за участю:
представника позивача Дутканич Н.І.,
представника відповідача Вереди М.П.,
представника третьої особи Гудими В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Державного підприємства Міністерства оборони України “Монтажник-Львів”, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Міністерства оборони України про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,-
в с т а н о в и в:
До суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) до Державного підприємства Міністерства оборони України “Монтажник-Львів” (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 11), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, в якому (з врахування заяви про зміну підстав позову) просить суд:
- надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Державного підприємства Міністерства оборони України “Монтажник-Львів” за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.
Ухвалою суду від 21 березня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 15 травня 2019 року розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою від 20.06.2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Міністерство оборони України.
Ухвалою від 04.07.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.07.2019 року.
Ухвалою від 22.07.2019 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі №914/1129/19, що розглядається в порядку господарського судочинства.
Ухвалою суду від 28.11.2019 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 16 грудня 2019 року.
Позиція позивача:
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем обліковується борг перед бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), податку на доходи з фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності, адміністративних штрафів та інших санкцій, податку на землю у сумі 1 133 525,36 грн., що утворився у зв`язку із несплатою грошових зобов`язань, самостійно задекларованих відповідачем та визначених податковим органом. На виконання судових рішень контролюючим органом було скеровано ряд інкасових доручень щодо списання суми заборгованості із банківських рахунків боржника, однак за наслідками вжитих заходів сума заборгованості погашеною не була. Наведені обставини слугували підставою для звернення до суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Просить позов задоволити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить позов задоволити у повному обсязі.
Заперечення відповідача:
19 квітня 2019 року від відповідача по справі надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить в задоволенні адміністративного відмовити. На спростування позовних вимог зазначає наступне. Майно, яке перебуває в податковій заставі згідно Акту опису майна, не може бути використане як джерело погашення податкового боргу, оскільки таке майно є власністю держави, а не відповідача. Вказана обставина підтверджується відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Згідно Статуту підприємства Відповідач заснований на державній власності. Згідно п. 4.2 Статуту майно Відповідача є державною власністю й закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Відповідно до п. 4.4 Статуту відчуження майна підприємства, яке є державною власністю і закріплене за підприємством, здійснюється за погодженням з Органом управління майном в порядку, встановленому чинним законодавством. Таким органом управління є Міністерство оборони України, яке не давало жодної згоди на відчуження майна належному підприємстві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позову.
Пояснення третьої особи:
22 липня 2019 року, представник Міністерства оборони України подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. Відповідно до п. 95.9 п. 95 Податкового кодексу України у разі якщо продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються. Відповідно до Закону України «Про ведення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств, тобто заборонено відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов`язань боржника з перерахування фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Просив у задоволенні позову відмовити.
08 листопада 2019 року представник третьої особи надіслав на електронну адресу суду додаткові пояснення по справі. Аналогічні пояснення надійшли на адресу суду та зареєстровані 26 листопада 2019 року, де зазначив, що враховуючи мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог Головного управління ДФС у Львівській області. В Акті опису майна № 298 від 05.12.2018 року залишкова вартість будівель за адресою: м. Львів, вул. Січинського, 32а 1 934 883 грн. 84 коп. Разом з тим, відділом у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області сформовано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (№ 13-07.37-7878/169-19 від 27.09.2019 року), згідно якого нормативна правова оцінка земельної ділянки, на якій розташоване описане в Акті податкової застави державне нерухоме майно становить 29 473 290 грн., що в десятки разів перевищує суму податкового боргу ДП МОУ «Монтажник-Львів». Просив у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, яким вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Державне підприємство Міністерства оборони України “Монтажник-Львів” 21.07.2000 року зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код в ЄДРПОУ 31073938).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 року у справі № 1340/4726/18, задоволено позовні вимоги Головного управління ДФС у Львівській області до Державного підприємства Міністерства оборони України “Монтажник-Львів” про стягнення податкового боргу у розмірі 547 662,76 грн.
На виконання вище зазначеного рішення суду Головним управлінням ДФС у Львівській області було скеровано ряд інкасових доручення щодо списання суми заборгованості із банківських рахунків боржника, однак, внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не була погашена. Ці інкасові доручення були повернені податковому органу без виконання.
Станом на 27.02.2019 сукупний податковий борг відповідача становить 1 133 525,36 грн, що підтверджується довідкою Головного управління ДФС у Львівській області від 05.03.2019 № 8081/9/51.17-10.
Податковий керуючий на підставі рішення начальника Головного управління ДФС у Львівській області від 23.02.2009 року № 5243/10/24-030/335 про опис майна у податкову заставу склала акт опису майна № 298 від 05.12.2018 року.
Згідно з цим актом податковий керуючий провела опис такого майна відповідача: будівлі механічної майстерні Літ «Б-1», загальною площею 457,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 а; будівлі складу Літ «В-1» загальною площею 348,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 Д. АДРЕСА_1 а; будівлі склад - гараж Літ «Г-1» загальною площею 568,3 кв. м. за адресою: м. АДРЕСА_1 Д. АДРЕСА_1 а; будівлі заготівельної майстерні і ПТО Літ «А-2», загальною площею 1559,7 кв. м. за адресою: м. Львів, вул. Січинського Д., 32а.
Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №148740168 від 10.12.2018 року, №148603201 від 07.12.2018, №148716834 від 10.12.2018 року, №148604837 від 07.12.2018 року, 07.12.2018 року контролюючим органом зареєстровано вид обтяження – податкова застава на підставі вищенаведеного акту опису.
Відповідачем до відзиву долучено копії інформаційних довідок з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна:
- №63469773 від 14.07.2016 року про реєстрацію права власності нежитлових приміщень будівлі літ. А-2 адміністративний корпус загальною площею 514,50 кв.м. адреса: Львівська обл., м. Львів, вул. Шевченка Т., будинок,11 за Міністерством оборони України форма власності - державна;
- №63468495 від 14.07.2016 року про реєстрацію права власності нежитлових приміщень будівлі літ. Б-1 складське приміщення загальною площею 67,8 кв.м. адреса: Львівська обл., м. Львів, вул. Шевченка Т., будинок,11 за Міністерством оборони України форма власності - державна;
- №125559806 від 29.05.2018 року про реєстрацію права на будівлі заготівельної майстерні і ПТО Літ «А-2» загальною площею 1559,7 кв.м. адреса: Львівська обл., м. Львів, вул. Січинського Д., будинок,32а за ДП Міністерства оборони України «Монтажник – Львів» форма власності - державна;
- №125563336 від 29.05.2018 про реєстрацію права на будівлі склад – гараж Літ. «Г-1» загальною площею 568,3 кв.м. адреса: Львівська обл., м. Львів, вул. Січинського Д., будинок,32а за ДП Міністерства оборони України «Монтажник – Львів» форма власності - державна;
- №125570207 від 29.05.2018 року про реєстрацію права на будівлю механічної майстерні Літ. «Б-1» загальною площею 457,90 кв.м. адреса: Львівська обл., м. Львів, вул. Січинського Д., будинок,32а за ДП Міністерства оборони України «Монтажник – Львів» форма власності - державна;
- №125566789 від 29.05.2018 року про реєстрацію права на будівлю складу Літ «В-1» загальною площею 348, 7 кв.м. адреса: Львівська обл., м. Львів, вул. Січинського Д., будинок,32а за ДП Міністерства оборони України «Монтажник – Львів», форма власності - державна (а.с.70-77).
Також представником позивача подано Інформацію довідок з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 11.06.2019 року №169984378 щодо майна, описаного в податкову заставу згідно акту опису, вказане майно було зареєстроване на праві власності за ДП Міністерства оборони України «Монтажник – Львів», форма власності - державна. Така інформація була чинною станом на день звернення позивача до суду.
Водночас, під час розгляду справи суд встановив, що відповідно до Інформації довідок з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №182661295 від 27.09.2019 року, зазначене в акті опису майно знаходиться в державній власності, в його власником є Міністерство оборони України.
Відповідно до п.3.5 Статуту ДП Міністерства оборони України «Монтажник – Львів», підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством (а.с.58-68).
Згідно п.4.1 Статуту, майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.
Відповідно до п.4.2 Статуту ДП Міністерства оборони України «Монтажник – Львів», майно підприємства є державною власністю й закріплюється за ним на праві повного господарського відання, за яким підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь – які дії, що не суперечать чинному законодавству та цьому статуту.
Оскільки вжитими заходами контролюючого органу не досягнуто погашення податкового боргу, що облікується за відповідачем, Головне управління ДФС у Львівській області орган звернулось до суду з адміністративним позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Згідно з абзацом 1 підпункту 87.1, підпунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Підпунктами 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.
Таким чином, податкова застава є способом забезпечення виконання обов`язку зі сплати грошових зобов`язань, при її застосуванні обмежуються права платника податків щодо розпорядження власним майном.
Відповідно до абзацу 1 пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде права власності у майбутньому.
Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Пунктом 89.8 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі наявності у платника податків непогашеного податкового боргу податковий орган вправі поширити на майно такого платника в межах суми боргу податкову заставу на підставі відповідного рішення керівника податкового органу та складеного акта опису ліквідного майна, яка підлягає реєстрації у відповідному державному реєстрі.
Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином, Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.
Обов`язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Лише сукупність вказаних обставин є підставою для звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Отже, Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.
Вказана позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 02 квітня 2019 року у справі № 809/1941/14.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується вжиття відповідачем згаданих заходів, передбачених Податковим кодексом України, що є необхідною передумовою погашення суми податкового боргу за рахунок майна Державного підприємства Міністерства оборони України “Монтажник-Львів”, що перебуває у податковій заставі.
Майно Державного підприємства Міністерства оборони України “Монтажник-Львів”, яке перебуває в податковій заставі, належить йому на праві господарського відання, перебуває на балансі підприємства та використовується в його господарській діяльності, відтак в розумінні п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України може бути використане як джерело погашення податкового боргу.
Аналогічну позицію висловив Восьмий апеляційний адміністративний суд в постанові від 02 грудня 2019 року за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду у справі № 1.380.2019.002607 за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Державного підприємства "Львівське будівельно-монтажне управління", з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Міністерства оборони України, про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Також, правові висновки щодо переліку майна, на яке розповсюджується право податкової застави викладені в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 року у справі №1340/3692/18.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –
в и р і ш и в:
Позов Головного управління ДФС у Львівській області до Державного підприємства Міністерства оборони України “Монтажник-Львів”, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Міністерства оборони України про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі – задовольнити повністю.
Надати дозвіл Головному управлінню ДФС у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 39462700) на погашення усієї суми податкового боргу Державного підприємства Міністерства оборони України “Монтажник-Львів” (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 11; код ЄДРПОУ 31073938) в розмірі 547 662 грн. 76 коп. за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26.12.2019 року.
Суддя Карп`як Оксана Орестівна
Судове рішення № 86693319, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 16.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1.380.2019.001290. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: