Рішення № 86693159, 17.12.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002507

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення середнього заробітку, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

20.05.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України, в якому позивач з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить суд:

- стягнути із Головного управління Національної поліції у Львівській області, м. Львів, нл. Генерала Григоренка. З, код ЄДРПОУ 40108833 в користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу із 31 травня 2018 року по 26 березня 2019 року при проходженні служби в посаді старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління МВС України на Львівській залізниці в загальній сумі 47 046,96 (сорок сім тисяч сорок шість гривень 96 копійок);

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області провести ОСОБА_1 на дату звільнення із органів внутрішніх справ (26 березня 2019 року) розрахунок стажу служби в органах внутрішніх справ України, вислуги років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні із органів внутрішніх справ, а також розрахунок кількості діб невикористаних відпусток за період проходження служби в органах внутрішніх справ, у тому числі у році звільнення, з урахуванням періоду вимушеного прогулу із 16 вересня 2015 року по 26 березня 2019 року із зазначенням вказаного у наказі но особовому складу;

- скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 200 від 27.03.2019 року в частинах встановлення ОСОБА_1 вислуги років для впилатн надбавки за стаж служби в поліції станом на 27 березня 2019 року у 13 років 02 місяці 08 днів і присвоєння первинного спеціального звання “рядовий поліції” та внести у скасованих частинах цьго наказу зміни із врахуванням стажу служби в органах внутрішніх справ, зазначеного у наказі по особовому складу про перерахунок стажу служби ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ, та присвоєння первинного спеціального звання поліції із врахуванням частини 6 статті 81 Закону України “Про Національну поліцію” шляхом видання наказу про внесення змін у наказ № 200 від 27.03.2019 року;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області провести ОСОБА_1 із 27 березня 2019 року перерахунок та виплату грошового забезпечення із врахуванням стажу служби в органах внутрішніх справ та первинного спеціального звання поліції, зазначених у наказі по особовому складу ГУ НП у Львівській області про внесення змін у наказ “По особовому складу” від 27.03.2019 року за № 200.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що, що за період із 31.05.2018 року по 26.03.2019, період проходження служби в Управлінні МВС України на Львівській залізниці позивачу грошове забезпечення не встановлювалось і не виплачувалось. В листі Управління від 23.04.2019 року за № 4\83 про це зазначено наступне: «У зв`язку з відсутністю штатної чисельності та відповідно асигнувань на штатну чисельність в УМВС України на Львівській залізниці, виплатити Вам грошове забезпечення за час Вашого поновлення на службі не являється можливим. Управлінням МВС України на Львівській залізниці відносно позивача не видавалось наказів про зарахування в розпорядження органу, а також про припинення виплати грошового забезпечення. Оскільки ОСОБА_1 в періоди звільнення із органів внутрішніх справ згідно з чинним законодавством не працювала з поважних причин, і за нею не зберігався середній заробіток, вказані періоди виключаються з розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Відповідно до Калькулятора розрахунку робочих днів в періоді із 31.05.2018 року по 26.03.2019 року - 207 робочих днів. Таким чином, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 47 046,96 (сорок сім тисяч сорок шість гривень 96 копійок): 227,28x207.

Також, позивач вказав, що період вимушеного прогулу зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби (як в календарному, так і пільговому обчисленні), в тому числі до стажу служби для встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, присвоєння чергового військового звання, призначення пенсії, виплати одноразової грошової допомоги при звільненні. Стаж працівника, який був незаконно звільнений, а потім поновлений на роботі, вважається безперервним. Служба в органах внутрішніх справ України зараховується також до вислуги років в поліції України.

Крім того, позивач вказав, що у випадку прийняття на службу в поліцію особи, яка має вищу освіту за освітньо - кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра та спеціальне звання, під час прийняття на службу в поліції їй присвоюється первинне спеціальне звання «лейтенант поліції», а після закінчення курсів первинної професійної підготовки (спеціалізації) в порядку переатестування - спеціальне звання, яке вказана особа мала до прийняття її на службу в поліції.

ОСОБА_1 закінчила Львівський державний університет ім. І. Франка і здобула повну вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр, в неї наявне спеціальне звання «майор міліції», посада, на яку вона прийнята на службу до поліції, відноситься до посад середнього складу поліції. Таким чином, позивачу, як уперше прийнятою на службу в поліцію, повинно бути присвоєно первинне спеціальне звання «лейтенант поліції».

Також позивач зазначає, що, протягом 2017-2019 років, в тому числі і в році звільнення із органів внутрішніх справ, ОСОБА_1 відпустки не надавались, компенсація за невикористані відпустки не нараховувалась і не виплачувалась. Таким чином, позивач має право на нарахування та виплату компенсації за невикористані протягом 2016-2019 років відпустки.

Первісний відповідач у справі - МВС України позов не визнав, 09.07.2019 долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що МВС України є неналежним відповідачем у справі оскільки прав позивача не порушувало.

Відповідачі - Головного управління Національної поліції у Львівській області та ГУ МВС України у Львівській області відзиву на позовну заяву до суду не подавали.

Ухвалою від 10.06.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 12.09.2019 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про про стягнення середнього заробітку, зобов`язання вчинити дії та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.

Окрім того, протокольною ухвалою суду вилучено з числа відповідачів – МВС України.

Ухвалою від 15.10.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 15.11.2019 залучено до участі у справі співвідповідача – ГУ МВС України у Львівській області.

Представник позивача у судове засідання не прибув, 17.12.2019 до суду надійшла заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Представники відповідачів у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 03.05.2003 прийнята на службу в органи внутрішніх справ України, яку проходила в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці, на різних посадах по 26.03.2019.

У відповідності до Наказу Управління МВС України на Львівській залізниці від 03.09.2015 року за № 65 о\с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за ст. 64 п. «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (надалі - Положення № 114) з посади старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 року по справі № 813\6450\15 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління МВС України на Львівській залізниці, Головного управління МВС України у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та зобов`язання до вчинення дій частково задоволено позовні вимоги: визнано протиправним та скасовано Наказ Голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Львівській залізниці полковника міліції Підгаєцького В.В. № 65о\с від 03.09.2015 року «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ за ст. 64 «г» (через скорочення штатів) ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Львівській залізниці, поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України на Львівській залізниці з 16.09.2015, в решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2016 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі ст. 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.03.2017 за результатами розгляду касаційної скарги Міністерства внутрішніх справ України рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 та Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 залишено без змін.

Наказом Управління МВС України на Львівській залізниці від 01.08.2016 за № 10о\с поновлено ОСОБА_1 із 16.09.2015 на службі в органах внутрішніх справ у займаній посаді, однак, наказом Управління МВС України на Львівській залізниці від 01.08.2016 за № 11о\с її повторно звільнено з 06.11.2015 із органів внутрішніх справ за ст. 64 п. «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 по справі № 813\2949\16 за позовом ОСОБА_1 до Управління МВС України на Львівській залізниці, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та зобов`язання до вчинення дій частково задоволено позовні вимоги: визнано протиправним та скасовано Наказ Управління МВС України на Львівській залізниці № 11о\с від 01.08.2016 «Про звільнення зі служби в органах внутрішніх справ» в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за ст. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення № 114) з 06.11.2015; поновлено майора міліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці з 07.11.2015; стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці на користь ОСОБА_1 20233 (двадцять тисяч двісті тридцять три) гривні 67 копійок грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2016 закрито провадження у даній справі в частині позовної вимоги про стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці грошового забезпечення за період проходження служби ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ з 16.09.2015 по 06.11.2016 в розмірі 8636,64 гривень.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2017 частково задоволено апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління МВС України на Львівській залізниці: скасовано Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 в частині стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці на користь ОСОБА_1 20233 (двадцять тисяч двісті тридцять три) гривні 67 копійок грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів; в цій частині прийнято нову Постанову про стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці на користь ОСОБА_1 21137 (двадцять одну тисячу сто тридцять сім) гривень 04 копійки грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів; в решті Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 залишено без змін; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі - без змін.

Наказом Управління МВС України на Львівській залізниці від 31.05.2018 за № 2о\с поновлено ОСОБА_1 із 06.11.2015 на службі в органах внутрішніх справ у займаній посаді, однак, наказом Управління МВС України на Львівській залізниці від 26.03.2019 за № 5о\с її звільнено з 26.12.2019 зі служби в органах внутрішніх справ за ст. 64 п. «з» (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) Положення № 114.

У відповідності до наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 27.03.2019 за № 200о\с ОСОБА_1 прийнята із 27.03.2019 року на службу до поліції на посаду дільничного офіцера поліції відділу превенції патрульної поліції Залізничного відділу поліції ГУНП у Львівській області із присвоєнням відповідно до ч. 7 ст. 81 Закону України «Про Національну поліцію» спеціального звання «рядовий поліції». Вказаним наказом вислуга років ОСОБА_1 для виплати надбавки за стаж служби в поліції станом на 27 березня 2019 визначена у 13 років 02 місяці 08 днів.

Відповідно до наказу Управління МВС України на Львівській залізниці № 65о\с від 03.09.2015 із врахуванням змін, внесених наказом Управління № 9о\с від 01.08.2016, вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення (15.09.2015) становила в календарному обчисленні - 14 років 09 місяців 27 днів, в пільговому обчисленні - 17 років 05 місяців 16 днів.

Відповідно до наказу Управління МВС України на Львівській залізниці № 11о\с від 01.08.2016 вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення (06.11.2015) становила в календарному нарахуванні - 14 років 11 місяців 18 днів, в пільговому обчисленні - 17 років 07 місяців 07 днів.

ОСОБА_1 відповідно до наказу МВС України від 30.10.1992 № 611 додатково до вислуги років зараховано час навчання у вищому навчальному закладі (Львівський державний університет ім. Франка) в межах до п`яти років із розрахунку один рік за шість місяців у кількості 02 роки 05 місяців 15 днів.

В наказі Управління МВС України на Львівській залізниці № 5о\с від 26.03.2019 про звільнення ОСОБА_1 із органів внутрішніх справ вислуга років на день звільнення (26.03.2019) не зазначена.

Позивач зазначає, що в наказі ГУНП у Львівській області від 27.03.2019 № 200о\с вислуга років для виплати надбавки за стаж служби в поліції станом нам 27.03.2019 зазначена - 13 років 02 місяці 08 днів, що не відповідає вислузі років, зазначеній у наказі УМВС України на Львівській залізниці від 01.08.2018 за № 11о\с.

Також позивач стверджує, що при звільненні із органів внутрішніх справ ОСОБА_1 не виплачене грошове забезпечення за час проходження служби в органах внутрішніх справ в посаді старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління МВС України на Львівській залізниці із 31 травня 2018 року по 26 березня 2019 року, а також не нарахована та не виплачена компенсацію за невикористані відпустки у 2017-2019 роках й матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань і матеріальна допомога на оздоровлення при щорічній основній відпустці. При прийнятті ж на службу в поліцію позивачу неправильно обчислено вислугу років для виплати надбавки за стаж служби в поліції та помилково присвоєно первинне спеціальне звання «рядовий поліції» замість «лейтенант поліції», що призвело до заниження розміру грошового забезпечення.

Вказане слугувало підставою для звернення позивача із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази суду надають відповідно до ч.3 ст.77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Щодо позовних вимог про стягнення з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 31.05.2018 по 26.03.2019 при проходженні служби в посаді старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління МВС України на Львівській залізниці в загальній сумі 47046,96 грн, суд зазначає наступне.

На виконання Постанови Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 по справі № 813\2949\16 наказом Управління МВС України на Львівській залізниці від 31.05.2018 за № 2о\с поновлено ОСОБА_1 із 06.12.2015 на службі в органах внутрішніх справ у займаній посаді, а наказом Управління МВС України на Львівській залізниці від 26.03.2019 за № 5о\с її звільнено з 26.03.2019 зі служби в органах внутрішніх справ за ст. 64 п. «з» (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) Положення № 114.

За вказаний період проходження служби в Управлінні МВС України на Львівській залізниці позивачу грошове забезпечення не встановлювалось і не виплачувалось. В листі Управління від 23.04.2019 року за № 4\83 про це зазначено наступне: «У зв`язку з відсутністю штатної чисельності та відповідно асигнувань на штатну чисельність в УМВС України на Львівській залізниці, виплатити Вам грошове забезпечення за час Вашого поновлення на службі не являється можливим.

Міністерством внутрішніх справ України прийнято рішення про ліквідацію УМВС України на Львівській залізниці Наказом від 08.06.2015 № 660 «Про ліквідацію УМВСУ на Львівській залізниці» та відповідно штатну чисельність скорочено».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 року, який набрав чинності 29.12.2015, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580 доповнено третім абзацом, згідно з яким право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Статтею 19 Закону України «Про міліцію» визначено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 за № 1294 визначено, що виплата грошового забезпечення, зокрема, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством внутрішніх справ.

Наказом МВС України № 499 від 31.12.2007 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (надалі - Інструкція № 499). Згідно пункту 4 цього наказу виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, затвердженому Інструкцією.

Пунктом 1.5 Інструкції № 499 передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, наказ ректора вищого навчального закладу про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо.

Відповідно до пункту 1.6 Інструкції № 499 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

За час відсутності особи рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ на службі без поважних причин (прогул) грошове забезпечення не виплачується.

Підставою припинення виплати грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ є матеріали службового розслідування на підставі мотивованого рапорту безпосереднього керівника про обставини невиходу на службу та наказ начальника органу внутрішніх справ, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.

Крім цього, виплата грошового забезпечення припиняється з підстав, визначених у підпункті 3.4.8 пункту 3.4 та пункті 3.8 Розділу III цієї Інструкції.

Підпункт 3.4.8 пункту 3.4 та пункту 3.8 Інструкції № 499 передбачають припинення виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу, відповідно, звільненим з посад у зв`язку з скороченням штатної посади, а також в разі смерті (загибелі) особи рядового і начальницького складу.

Пунктом 1.18 Інструкції № 499 визначено, що у разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно.

Пунктом 24 Положення № 114 передбачено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за виконання службових обов`язків, але не більше як за один рік.

Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

ОСОБА_1 наказом Управління МВС України на Львівській залізниці від 31.05.2018 за № 2о\с на виконання рішення суду поновлено в посаді старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці, з 06.11.2015.

Однак, судом встановлено, що за період із 31.05.2018 по 26.03.2019 Управлінням МВС України на Львівській залізниці відносно позивача не видавалось наказів про зарахування в розпорядження органу, а також про припинення виплати грошового забезпечення.

Таким чином, в період із 31.05.2018 по 26.03.2019 ОСОБА_1 знаходилась у вимушеному прогулі.

Спеціальними нормами законодавства не врегульовано порядок обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в зв`язку із чим застосуванню підлягають норми загального законодавства.

Єдиним нормативним документом, який визначає порядок обчислення середнього заробітку, являється Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року. Згідно п. 2 цієї Постанови її чинність поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності.

Згідно підпункту з) пункту першого Порядку цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках вимушеного прогулу.

Середня заробітна плата в даному випадку обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата (абзац 3 частини 2 Порядку); час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався середній заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абзац 6 частини 2 Порядку).

Оскільки ОСОБА_1 в періоди звільнення із органів внутрішніх справ згідно з чинним законодавством не працювала з поважних причин, і за нею не зберігався середній заробіток, вказані періоди виключаються з розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом 1 пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів\годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Так, згідно Даних про нарахування і виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2013 рік, наданих УМВСУ на Львівській залізниці, грошове забезпечення ОСОБА_1 за травень 2013 становило 4204,60 гривень, а за червень 2013 - 4204,60 гривень, а всього - 8409,20 гривень. Число відпрацьованих позивачкою робочих днів в травні 2013 року - 19, в червні 2013 року - 18. Відповідно, середньоденне грошове забезпечення позивачки становить 227,28 гривень ((4204,60+4204,60):(19+18)). При цьому із розрахункового періоду виключено час, протягом якого ОСОБА_1 згідно з чинним законодавством та з поважних причин не працювала і за нею не зберігався середній заробіток.

Судом встановлено, що у періоді із 31.05.2018 по 26.03.2019 - 207 робочих днів.

Таким чином, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 47046,96 (сорок сім тисяч сорок шість гривень 96 копійок): 227,28x207.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що вказана сума підлягає стягненню саме з Головного управління МВС України у Львівській області, оскільки, таке є правонаступником УМВС України на Львівській залізниці.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головне управління Національної поліції у Львівській області провести ОСОБА_1 на дату звільнення із органів внутрішніх справ (26.03.2019) розрахунок стажу служби в органах внутрішніх справ України, вислуги років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні із органів внутрішніх справ, а також розрахунок кількості діб невикористаних відпусток за період проходження служби в органах внутрішніх справ, у тому числі у році звільнення, з урахуванням періоду вимушеного прогулу із 16.09.2015 по 26.03.2019 із зазначенням вказаного у наказі МВС України по особовому складу, суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 Положення № 114 час перебування осіб рядового і начальницького складу на службі в органах внутрішніх справ зараховується до загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу за спеціальністю згідно з законодавством.

Пунктом 24 вказаного вище Положення передбачено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за виконання службових обов`язків, але не більше як за один рік.

Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини і громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язу з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Абзацами другим та третім пункту другого статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено:

У разі незаконного звільнення з військової служби або переміщення по службі військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом або перебуває на кадровій військовій службі, підлягає поновленню на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді. Посада вважається нижчою, якщо за цією посадою штатним розписом передбачено нижче військове званням, а за умови рівних звань - менший посадовий оклад. У разі якщо штатним розписом передбачено два військових звання або диференційовані посадові оклади, до уваги береться вище військове званням або вищий посадовий оклад. У разі заподіяння йому таким звільненням (переміщенням) моральної шкоди вона може бути відшкодована за рішенням суду.

У разі поновлення на військовій службі (посаді) орган, який прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує питання про виплату військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час виконання військового обов`язку на нижчеоплачуваній посаді, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення (переміщення). Цей період зараховується військовослужбовцю до вислуги років (як у календарному, так і у пільговому обчисленні) та до терміну, встановленого для присвоєння чергового військового звання.

Пунктом 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року за № 58 (надалі - Інструкція № 58), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять років, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 2.10 Інструкції № 58 передбачено, що в разі незаконного звільнення працівника і поновлення його на попередній роботі запис про звільнення визнається недійсним. При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається «Дублікат» трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.

Абзацом третім пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 року за № 393 (надалі - Постанова № 393) визначено, що до вислуги років зараховується служба в органах внутрішніх справ України, органах і підрозділах цивільного захисту на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду, а згідно пункту 2 Постанови № 393 до вислуги років особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців. Вказане позиція закріплена і в наказі МВС України № 661 від 30.10.1992 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 року, який набрав чинності 29.12.2015 року, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580 доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави стверджувати, що період вимушеного прогулу зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби (як в календарному, так і пільговому обчисленні), в тому числі до стажу служби для встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, присвоєння чергового військового звання, призначення пенсії, виплати одноразової грошової допомоги при звільненні. Стаж працівника, який був незаконно звільнений, а потім поновлений на роботі, вважається безперервним. Служба в органах внутрішніх справ України зараховується також до вислуги років в поліції України.

Отже, з урахуванням спірного періоду, вислуга років позивача станом на 26.03.2019 (на дату звільнення із органів внутрішніх справ) згідно з даними трудового книжки та особової справи становить 18 років 10 місяців 09 днів в календарному обчисленні та 21 рік 05 місяців 28 днів в пільговому обчисленні, в тому числі для встановлення позивачу набавки за вислугу років в поліції - 18 років 10 місяців 09 днів.

Відповідно до пункту 2.8 Інструкції № 58 якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Згідно даних ЄДРПОУ 24 квітня 2019 року за номером запису 14151110013013856 внесені відомості про державну реєстрацію припинення юридичної особи Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці. Ліквідоване управління було підпорядковане Головному управлінню Міністерству внутрішніх справ у Львівській області.

Таким чином, вносити відповідні зміни в стаж служби позивача в органах внутрішніх справ України зобов`язане Головне управління Міністерству внутрішніх справ України у Львівській області шляхом видання відповідного наказу.

Відповідно до частини 2 статті 6, частин 1, 2 статті 7 КАС України суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Частиною першою статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У пункті 83 Рішення ЄСПЛ у справі «Принц Ліхтенштейну Гас-Адам II проти Німеччини» від 12 липня 2001 року Суд нагадує, що, згідно з усталеною практикою органів Конвенції, «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймі «законне сподівання» стосовно ефективного здійсненні права власності.

При цьому, враховуючи принцип справедливості (fairness) та недопущення зловживання повноваженнями (abuse of power) під час прийняття рішень та вчинення діянь публічною адміністрацією, наявність в особи заснованих на обіцянках влади очікувань (джерело яких - владні діяння й рішення) свідчить про взаємодію влади з особою, тому для забезпечення якості влади (управління) необхідно, щоб відповідні очікування були предметом ефективного правового захисту.

Таким чином, надбавка за вислугу років є майном позивача в розумінні п. 1 ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції, а також, отримуючи надбавку за вислугу років 35% (а не 30%) від посадового окладу та спеціального звання (вислуга років знаходиться в діапазоні 16-19 років, а не 13-16 років) під час проходження служби в органах внутрішніх справ, в тому числі і в період знаходження у вимушеному прогулі, позивач має законні сподівання на одержання такої під час служби в Національній поліції України.

Враховуючи наведене, позивачу слід зарахувати до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби (як в календарному, так і пільговому обчисленні), в тому числі до стажу служби для встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, присвоєння чергового військового звання, призначення пенсії, виплати одноразової грошової допомоги при звільненні період вимушеного прогулу та відповідно провести перерахунок й виплату грошового забезпечення з урахуванням надбавки за стаж служби в поліції, виходячи із розміру 35% (а не 30%) посадового окладу з урахування окладу за спеціальним званням.

Щодо позовної вимоги про скасування наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 200 від 27.03.2019 в частинах встановлення ОСОБА_1 вислуги років для виплати надбавки за стаж служби в поліції станом на 27.03.2019 у 13 років 02 місяці 08 днів і присвоєння первинного спеціального звання “рядовий поліції”, та внесення у скасованих частинах цього наказу зміни із врахуванням стажу служби в органах внутрішніх справ, зазначеного у наказі по особовому складу МВС України, та присвоєння первинного спеціального звання поліції із врахуванням частини 6 статті 81 Закону України “Про Національну поліцію” шляхом видання наказу про внесення змін у наказ № 200 від 27.03.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 81 Закону України «Про Національну поліцію» первинні спеціальні звання середнього складу поліції присвоює керівник поліції в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.

Громадянам, уперше прийнятим на службу в поліції, присвоюється звання рядового поліції, якщо відсутні визначені цим Законом підстави для присвоєння іншого спеціального звання (с. 4 ст. 81 Закону України «Про Національну поліцію»).

Разом з тим, частиною 6 статті 81 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що громадянам, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра, після прийняття на службу в поліції та призначення на посади, які заміщуються особами середнього і вищого складу поліції, присвоюється первинне спеціальне звання лейтенанта поліції.

Відповідно до частини 7 статті 81 Закону України «Про Національну поліцію» військовослужбовцям та громадянам, які мають військові або спеціальні звання, класні чини, під час прийняття на службу в поліції присвоюються первинні спеціальні звання поліції, відповідні наявним у них військовим або спеціальним званням, класним чинам у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до статей 81-85 Закону України «Про Національну поліцію» Міністерством внутрішніх справ України наказом № 177 від 12.03.2016 року затверджено Порядок присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань (надалі - Порядок № 177).

Пунктом 3 Розділу 1 Загальні положення Порядку № 177 визначено, що первинні спеціальні звання поліції присвоюються особам уперше прийнятим або переведеним на службу в поліцію з інших органів державної влади, з наявним військовим або іншим спеціальним званням у порядку переатестування, після закінчення курсів первинної професійної підготовки (спеціалізації).

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави стверджувати, що у випадку прийняття на службу в поліцію особи, яка має вищу освіту за освітньо- кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра та спеціальне звання, під час прийняття на службу в поліції їй присвоюється первинне спеціальне звання «лейтенант поліції», а після закінчення курсів первинної професійної підготовки (спеціалізації) в порядку переатестування - спеціальне звання, яке вказана особа мала до прийняття її на службу в поліції.

ОСОБА_1 закінчила Львівський державний університет ім. І. Франка і здобула повну вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр, в неї наявне спеціальне звання «майор міліції», посада, на яку вона прийнята на службу до поліції, відноситься до посад середнього складу поліції.

Отже, позивачу, як уперше прийнятою на службу в поліцію, повинно бути присвоєно первинне спеціальне звання «лейтенант поліції». Окрім того, суд зауважує, що присвоєння первинного спеціального звання “рядовий поліції”, як наслідок, призвело до заниження розміру грошового забезпечення, тому суд дійшов висновку, що позовну вимогу про про скасування наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 200 від 27.03.2019 в частинах встановлення ОСОБА_1 вислуги років для виплати надбавки за стаж служби в поліції станом на 27.03.2019 у 13 років 02 місяці 08 днів і присвоєння первинного спеціального звання “рядовий поліції”, та внесення у скасованих частинах цього наказу зміни із врахуванням стажу служби в органах внутрішніх справ, зазначеного у наказі по особовому складу МВС України, та присвоєння первинного спеціального звання поліції із врахуванням частини 6 статті 81 Закону України “Про Національну поліцію” шляхом видання наказу про внесення змін у наказ № 200 від 27.03.2019, належить задовольнити.

Окрім того, з урахуванням наведеного підлягає до задоволення і похідна вимога про зобов`язання Головного управління Національної поліції у Львівській області провести ОСОБА_1 із 27.03.2019 перерахунок та виплату грошового забезпечення із врахуванням стажу служби в органах внутрішніх справ та первинного спеціального звання поліції, зазначених у наказі по особовому складу ГУ НП у Львівській області з урахуванням внесених змін у наказ “По особовому складу” від 27.03.2019 за № 200 в частині встановлення ОСОБА_1 вислуги років для виплати надбавки за стаж служби в поліції станом на 27.03.2019 із врахуванням стажу служби в органах внутрішніх справ, зазначеного у наказі по особовому складу МВС України та присвоєння первинного спеціального звання поліції із врахуванням частини 6 статті 81 Закону України “Про Національну поліцію” «лейтенант поліції».

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги належить задовольнити.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 08592247 на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу, з 31.05.2018 по 26.03.2019 при проходженні служби на посаді старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Управління МВС України на Львівській залізниці в загальній сумі 47046,96 грн.

Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області провести ОСОБА_1 на дату звільнення із органів внутрішніх справ (26.03.2019) розрахунок стажу служби в органах внутрішніх справ України, вислуги років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні із органів внутрішніх справ, а також розрахунок кількості діб невикористаних відпусток за період проходження служби в органах внутрішніх справ, у тому числі у році звільнення, з урахуванням періоду вимушеного прогулу із 16.09.2015 по 26.03.2019 із зазначенням вказаного у наказі МВС України по особовому складу;

Скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 200 від 27.03.2019 в частинах встановлення ОСОБА_1 вислуги років для виплати надбавки за стаж служби в поліції станом на 27.03.2019 у 13 років 02 місяці 08 днів і присвоєння первинного спеціального звання “рядовий поліції”, та внести у скасованих частинах цього наказу зміни із врахуванням стажу служби в органах внутрішніх справ, зазначеного у наказі по особовому складу МВС України, та присвоєння первинного спеціального звання поліції із врахуванням частини 6 статті 81 Закону України “Про Національну поліцію” шляхом видання наказу про внесення змін у наказ № 200 від 27.03.2019;

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області провести ОСОБА_1 із 27.03.2019 перерахунок та виплату грошового забезпечення із врахуванням стажу служби в органах внутрішніх справ та первинного спеціального звання поліції, зазначених у наказі по особовому складу ГУ НП у Львівській області про внесення змін у наказ “По особовому складу” від 27.03.2019 за № 200.

Стягнути з Головного управління МВС України у Львівській області: код ЄДРПОУ 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області код ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 27.12.2019.