Рішення № 86693032, 16.12.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004533

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року зал судових засідань №7

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Староста М.М.,

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1 Р ОСОБА_2 ,

представника позивача Збаращука Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: пл.Григоренка, 3, м.Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833), в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

-визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №2394 від 05.08.2019 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників УОАЗОР ГУНП у Львівській області та зменшення щомісячної премії» в частині застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення – «звільнення зі служби в поліції», та наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №576 о/с від 02.09.2019 року «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції;

-поновити ОСОБА_3 на посаді інспектора з моніторингу системи електронного контролю ситуаційного відділу №2 управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП у Львівській області з 03.09.2019 року;

-стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.09.2019 по день ухвалення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 09.07.2019 на вимогу члена дисциплінарної комісії майора поліції Трухан А.В. він прибув до ГУНП у Львівській області, однак, у зв`язку з поганим самопочуттям та перебуванням на лікарняному відмовився в цей день надавати будь-які пояснення. При цьому, заявив, що обов`язково надасть змістовні пояснення, докази своєї невинуватості та інші документи після завершення лікування. Проте, службове розслідування було завершене без отримання пояснень, без урахування об`єктивного доказу – запису із камер відеоспостереження, з яких видно, що неправомірні дії, які полягають у побитті він не розпочинав, а лише намагався припинити хуліганські дії невідомих. Таким чином, вважає, що в ході службового розслідування вищезазначені обставини враховані не були, як не було враховано жодних пом`якшуючих обставин, відсутність дисциплінарних стягнень, не було надано можливості подати документи і матеріали, які спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку. Відтак, вважає застосування до нього найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення незаконним та таким, що порушує його права, просить позовні вимоги задовольнити.

Від відповідача, Головного управління Національної поліції у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 грубо порушено службову дисципліну, зокрема, ч.1 та ч.2 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію» щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, п.1,3,7 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2019 №2337VIII, а також вимог п.5 розділу І Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 та скоїв вчинок, що дискредитує та підриває авторитет Національної поліції. Крім того, вказує на те, що застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Відтак, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді від 09.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 05.11.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в обґрунтуваннях позовної заяви та додаткових поясненнях, наданих в судовому засіданні, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_3 проходив службу в органах поліції на посаді інспектора з моніторингу системи електронного контролю ситуаційного відділу №2 управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНПУ у Львівській області у званні «старший лейтенант поліції».

За наказом начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області №2140 від 08.07.2019 «Про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків працівника УОАЗОР ГУНП» було призначено службове розслідування у зв`язку з заявою, яка поступила від громадянина ОСОБА_4 щодо можливих неправомірних дій з боку окремих працівників УОАЗОР ГУНП, а саме старших лейтенантів поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Проведення службового розслідування було доручено дисциплінарній комісії у складі голови комісії – майора поліції ОСОБА_6 С.В. та членів комісії – майора поліції Трухан А.В., підполковника поліції ОСОБА_7 та майора поліції ОСОБА_8 .

Так, згідно висновків службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками УОАЗОР ГУНП у Львівській області від 02.08.2019 встановлено наступне.

08 липня 2019 року о 02:47 до Залізничного ВП ГУНП надійшло повідомлення від ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працівника готельного комплексу «Таурус» про те, щоб прийняти міри до трьох невідомих осіб, які 08.07.2019 близько 01:15 в приміщенні більярдного залу, що на 6-му поверсі готелю «Таурус», пошкодили майно, а саме два столи та 10 стаканів, на загальну суму 10 000 грн (ЖЄО Залізничного ВП від 08.07.2019 №16310).

Цього ж дня до Залізничного ВП ГУНП надійшла письмова заява ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жит. АДРЕСА_2 , про те, що 08.07.2019 близько 01:00 в м.Львові, вул. Кн.Святослава, 5, в готелі «Таурус», в приміщенні більярдного залу, троє невідомих осіб наносили йому удари по тілу, чим спричинили тілесні ушкодження (ЖЄО Залізничного ВП 16316 від 08.07.2019). ОСОБА_4 каретою швидкої медичної допомоги доставлено до КНП «КЛШМД м. Львова» та відповідно до виписки №9202 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, встановлено діагноз: «забій м`яких тканин спинки носа, лівого плечового суглобу (клінічно), струс головного мозку, забій м`яких тканин верхньої губи».

В ході службового розслідування встановлено, шо інспектор СВ №2 УОАЗОР ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м.Єсеник, Чехія, освіта базова вища юридична, у 2002 році закінчив НУ «Львівська політехніка», одружений, в ОВС України проходив службу з 31.01.2015 по 06.11.2015, в Національній поліції України з 07.11.2015, в займаній посаді з 01.12.2016, діючих дисциплінарних стягнень не має.

Також встановлено, що на момент конфлікту ОСОБА_3 знаходився поза службою у цивільному одязі.

Переглядом відеозаписів з камер відеоспостереження більярдної зали готелю «Таурус» встановлено, що на вказаних відеозаписах зображені ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , які стояли на відстані та розмовляли з громадянами Великої Британії – ОСОБА_4 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які знаходились за столиком. В цей час до зали зайшов ОСОБА_15 , а ОСОБА_3 продовжував бесіду з іноземцями, жестикулюючи при цьому руками в їхню сторону. В ході розмови між ними виникла бійка.

В ході службового розслідування опитаний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Дніпра, жетель Великої Британції, директор фірми «RUAL» повідомив, що разом з дружиною та друзями пішли в більярдну готелю щоб пограти у більярд. Близько 01:00 в приміщення залу зайшло троє невідомих осіб, які по зовнішньому вигляді перебували у нетверезому стані, в процесі розмови між ними виникла бійка. Після конфлікту прибули працівники поліції та швидка медична допомога, після чого останнього було доставлено до лікарні, а потім для написання заяви по факту побиття.

Аналогічні за змістом пояснення надала ОСОБА_16 , жетелька Великої Британції, директор фірми «RUAL».

Опитаний в ході службового розслідування ОСОБА_15 повідомив, що 08.07.2019 біля 01:30 перебував в готелі «Таурус», де виникла конфліктна ситуація між невідомими йому особами, ОСОБА_3 та ще однією особою. В ході даного конфлікту один із невідомих осіб наніс ОСОБА_5 один удар головою в обличчя в ділянку носа та губи. Крім цього, ОСОБА_5 зазначає, що під час даного конфлікту він намагався розборонити конфліктуючих осіб, щоб не допустити погіршення ситуації, яка склалася.

ОСОБА_3 від надання пояснень відмовився, оскільки перебував на лікарняному.

Опитаний ОСОБА_10 повідомив, що 07.07.2019 зустрівся з ОСОБА_3 та його колегою ОСОБА_15 , після чого вони пішли в готель «Таурус» пограти у більярд, в подальшому між ними та невідомими їм особами виник конфлікт, який почали невідомі особи, виражаючись нецензурною лайкою в їхній бік та розпочавши бійку.

Також в ході службового розслідування були допитані ОСОБА_9 , який працює швейцаром в готелі «Таурус», ОСОБА_17 , бармен готеля «Таурус» та ОСОБА_18 , офіціант лаундж бару готеля «Таурус». Вказані особи повідомили, що у приміщенні більярдної зали, що на 6-му поверсі готелю, відбувся конфлікт та виникла бійка. Під час бійки працівники готелю намагались розборонити та заспокоїти конфліктуючих осіб та викликали працівників поліції.

Таким чином, проведеним службовим розслідуванням установлено, що 08.07.2019 біля 01:00 інспектор СВ №2 УОАЗОР ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 разом із громадянином ОСОБА_10 , перебуваючи в громадському місці в приміщенні більярдної зали, яка знаходиться на шостому поверсі готелю «Таурус», що за адресою: АДРЕСА_3 , з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувався особливою зухвалістю, з мотивів явної неповаги до громадян, умисно вчинили конфлікт із ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які також знаходилися у приміщенні більярдної зали, в ході чого наносили удари по тілу ОСОБА_4 та ОСОБА_19 . Крім цього, про вищевказаний конфлікт, який переріс у бійку ОСОБА_3 , як працівник поліції (в разі виявлення подій, які загрожують особистій безпеці громадян), про це найближчий орган поліції не повідомив, та з місця пригоди зник у невідомому напрямку. Вказані неправомірні дії ОСОБА_3 та ОСОБА_10 призвели до того, що ОСОБА_4 звернувся із письмовою заявою в правоохоронні органи, та указані відомості були внесенні до ЄРДР №42019140000000092 за ч. 2 ст. 296 КК України. Тим самим старший лейтенант поліції ОСОБА_3 скоїв вчинок, що дискредитує та підриває авторитет поліції, тобто грубо порушив службову дисципліну, зокрема ч. 1 та ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, п. 1,3,7 ч 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.0219 № 2337-VIII, а також вимог п. 5 розділу І Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.

Як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками УОАЗОР ГУНП у Львівській області, зокрема, щодо ОСОБА_3 розпочалось 08.07.2019 та завершилось 02.08.2019 року.

05.08.2019 наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №2394 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників УОАЗОР ГУНПУ у Львівській області та зменшення щомісячної премії» за порушення службової дисципліни, зокрема ч.1, 2 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1,3,7 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2019 №2337-VIII, а також вимог п.5 розділу І Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 було застосовано дисциплінарне стягнення – «звільнення зі служби в поліції».

Позивач, не погоджуючись із таким дисциплінарним стягненням, 29.08.2019 звернувся до відповідача з рапортом, в якому просив провести перевірку фактів та обставин, які не були враховані під час проведення службового розслідування та під час прийняття рішення про застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення, а також просив вжити заходів до поновлення його прав шляхом скасування наказу №2394 від 05.08.2019 в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та усунення обставин, що призвели до таких порушень та вирішити питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази про розгляд відповідачем такого рапорту.

Окрім того, позивач звертався до в.о. начальника ГУНП у Львівській області з рапортом, в якому зазначив, що перебуває на лікарняному.

Разом з тим, наказом ТВО начальника ГУНПУ у Львівській області №576о/с від 02.09.2019 «По особовому складу» з 02.09.2019 звільнено зі служби за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 інспектора з моніторингу системи електронного контролю ситуаційного відділу №2 управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НПУ у Львівській області. Стаж служби в поліції при звільненні становив 14 років 07 місяців.

Позивач, не погоджуючись з висновками службового розслідування та вищезазначеними наказами про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 року №580-VIII (далі Закон №580-VIII).

Згідно статті 17 Закону №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 року №1179 (далі – Правила №1179), під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Відповідно пункту 3 розділу IV Правил №1179 за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

У відповідності до частини 1 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з частиною 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» № 2337-VIII від 15.03.2018р. (далі - Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», набрав чинності 07.10.2018 року): службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

У відповідності до ст. 11 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»: за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно положень ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Згідно ст. 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1)надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

2)подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

3)ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;

4)подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

5)користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Аналіз зазначених норм дає підстави стверджувати про те, що особи, які проводять службове розслідування зобов`язані вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення, в тому числі відбирати у поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування пояснення по суті вчиненого правопорушення.

Саме така поведінка осіб, які проводять службове розслідування забезпечить дотримання прав поліцейського, стосовно якого проводиться таке службове розслідування.

Також вищевказаною нормою чітко передбачено, що до строку проведення службового розслідування не зараховується час перебування поліцейського на лікарняному.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема, пояснень ОСОБА_3 від 09.07.2019, які були долучені до матеріалів службового розслідування, останній відмовився надати пояснення, оскільки з 08.07.2019 перебував на лікарняному.

При цьому, зазначив, що пояснення та інші документи, які підтверджують його невинуватість, надасть після завершення лікування.

Проте, як вже встановлено судом, службове розслідування було завершене 02.08.2019 року без жодних пояснень позивача, що суперечить ч.3 ст.16 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

Окрім того, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України №893 (далі – Порядок №893).

Пунктом першим Розділу V Порядку №893 закріплено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити:

-наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

-наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

-ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

-обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

-відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

-вид і розмір заподіяної шкоди;

-причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Всупереч вказаним вимогам, висновок службового розслідування не містить обставин, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності позивача та відомостей, що характеризують його як поліцейського.

При цьому, висновки службового розслідування ґрунтуються лише на поясненнях осіб, за участю яких відбувся конфлікт та працівників готелю «Таурус», з пояснень яких не видно, які саме дії вчиняв ОСОБА_3

Допитаний в якості свідка позивач повідомив, що звертався у правоохоронні органи з заявою про його побиття невідомими особами у приміщенні готелю «Таурус». При цьому, зазначив, що у процесі виникнення конфлікту з невідомими особами, він лише захищався та намагався припинити їх неправомірні дії. Окрім того повідомив, що під час службового розслідування та на момент його звільнення зі служби знаходився на лікарняному.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наказ №2394 від 05.08.2019 року та наказ №576 о/с від 02.09.2019 винесені в період тимчасової непрацездатності позивача, перебування такого на амбулаторному лікуванні, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про тимчасову непрацездатність ОСОБА_3 №393 від 22.07.2019 та №134 від 29.08.2019. З пояснень позивача та допиту його в судовому засіданні в якості свідка, судом встановлено, що про дану обставину позивачем було повідомлено керівництво ГУ НП України у Львівській області.

Відтак, за наведених обставин, суд вважає, що відповідачем не було дотримано вказаної вище гарантії при звільненні позивача, передбаченої Кодексом законів про працю України.

Враховуючи вищенаведене та оцінюючи співмірність виду дисциплінарного стягнення накладеного на позивача до вчиненого дисциплінарного проступку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з п.5 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна зобов`язує поліцейського вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника.

Службовим розслідуванням було встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , як працівник поліції про конфлікт, який стався в готелі «Таурус» в найближчий орган поліції не повідомив.

Разом з тим, службовим розслідуванням встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_15 також не повідомив найближчий орган поліції про неправомірні дії, які відбувались у готелі «Таурус», проте до нього було застосовано такий вид стягнення як «попередження про неповну службову відповідність», в той час як до позивача застосовано найвищий вид дисциплінарного стягнення – «звільнення зі служби».

Відповідно до ч.4 ст.19 Дисциплінарного статуту НП України обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, зокрема, є усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; попередня бездоганна поведінка; високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Згідно з ч. 8 вказаної статті, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Як встановлено судом, на момент проведення службового розслідування позивач діючих дисциплінарних стягнень не мав.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що дисциплінарне покарання особи, вина якої не доведена належними та допустимими доказами не може вважатись результатом ефективного розслідування.

При цьому, відповідачем не обґрунтовано застосування до позивача найсуворішового виду дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби з поліції. Не дотриманий індивідуальний підхід при встановлені проступку та накладання стягнення за це. У випадку вчинення кимсь з учасників інциденту тих чи інших дій, то саме по собі перебування позивача біля цих осіб, ще не вказує на те, що саме позивач вчиняв подібні дії. Доведення факту вчинення дисциплінарного проступку відповідною особою полягає у повній мірі на відповідачі.

З цих підстав суд вважає наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від №2394 від 05.08.2019 року, в частині застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, та наказ №576 о/с від 02.09.2019 «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції протиправними та такими, що необхідно скасувати.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами не подано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваних наказів.

Щодо позовної вимоги про поновлення ОСОБА_3 на посаді інспектора з моніторингу системи електронного контролю ситуаційного відділу №2 управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП у Львівській області, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до ч.3 ст. 77 Закону України № 580-VIII день звільнення вважається останнім робочим днем.

З огляду на те, що судом встановлено, що позивача було протиправно звільнено зі служби в поліції, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме на посаді інспектора з моніторингу системи електронного контролю ситуаційного відділу №2 управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП у Львівській області з 03.09.2019 року.

Частиною 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою про доходи розмір грошового забезпечення позивача за липень 2019 року становив 14 263,15 грн., за серпень 2019 року 11 762,75 грн. В липні та серпні 2019 року було 62 робочих днів. Таким чином, середньоденний заробіток позивача становив 419,78 грн. (14 263,15 грн + 11 762,75 грн : 62). З урахуванням кількості робочих днів вимушеного прогулу за період з 03.09.2019 по 16.12.2019, розмір грошового забезпечення, що підлягає виплаті позивачу становить 31 063,72 грн (419,78*74 дні).

Розмір грошового забезпечення за один місяць, обрахований відповідно до пункту 8 Порядку, та стягнення якого підлягає до негайного виконання у зв`язку з поновленням на посаді, становить 9 235,16 грн.

З урахуванням викладеного та виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, відтак позов слід задовольнити.

Відповідно до пунктів 2,3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Тому рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, слід звернути до негайного виконання.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ч.3 ст.139 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №2394 від 05.08.2019 року “Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників УОАЗОР ГУНП у Львівській області та зменшення щомісячної премії” в частині застосування до інспектора з моніторингу системи електронного контролю ситуаційного відділу №2 управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення – звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №576 о/с від 02.09.2019 року “По особовому складу” в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , інспектора з моніторингу системи електронного контролю ситуаційного відділу №2 управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП.

Поновити ОСОБА_3 на посаді інспектора з моніторингу системи електронного контролю ситуаційного відділу №2 управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП у Львівській області з 03.09.2019 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: пл.Григоренка, 3, м.Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.09.2019 по 16.12.2019 в сумі 31 063 (тридцять одна тисяча шістдесят три) грн 72 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: пл.Григоренка, 3, м.Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць – 9 235 (дев`ять тисяч двісті тридцять п`ять) грн 16 коп, виконується негайно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 26.12.2019 року.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна