Рішення № 86692336, 26.12.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року м. Кропивницький Справа №340/2501/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач-1: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43142606)

відповідач-2: Головне управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДПС у Кіровоградській області) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що з 1998 року він проходив службу в органах податкової міліції, з якої 31.12.2008 року був звільнений у запас через хворобу. З 15.08.2019 року позивачу встановлено третю групу інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (податковій міліції), втрата професійної працездатності склала 40%. У вересні 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій на підставі статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції Закону України №208-VІІІ від 13.02.2015 року) та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року, просив підготувати висновок про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому інвалідності та направити цей висновок до Державної податкової служби України для прийняття рішення про її призначення. Листом №2564/Ж/11-28-04-33 від 20.09.2019 року відповідач відмовив у задоволенні цієї заяви, зазначивши, що дія постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року не поширюється на працівників податкової міліції. Позивач наполягає на тому, що він має право на отримання такої одноразової грошової допомоги, тому просить суд:

- визнати неправомірними дії ГУ ДПС у Кіровоградській області щодо відмови у наданні до Державної податкової служби України висновку щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (податковій міліції), відповідно до Закону України "Про міліцію" (в редакції Закону України від 13.02.2015 року) та Порядку та умов, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року, для прийняття відповідного рішення;

- зобов`язати ГУ ДПС у Кіровоградській області подати до Державної податкової служби України висновок щодо виплати йому такої одноразової грошової допомоги, для прийняття відповідного рішення.

Ухвалою судді від 25.10.2019 року у справі за цим позовом відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою до участі у справі залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державну податкову службу України.

Від відповідача та третьої особи до суду надійшли відзиви на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що Закон України "Про міліцію" втратив чинність, а дія постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" не поширюється на співробітників податкової міліції. Стверджуючи, що підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію", відсутні, просили у задоволенні позову відмовити.

За клопотанням відповідача та третьої особи суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою від 21.11.2019 року суд залучив до участі у справі другого відповідача – Головне управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДФС у Кіровоградській області) та відклав розгляд справи до 11.12.2019 року.

Позивач 03.12.2019 року подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій фактично змінив предмет позову, звернувши свої позовні вимоги до відповідача-2.

Згідно з частинами 1, 7 статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Оскільки до заяви позивача не додано доказів її направлення іншим учасникам справи, тому вона до розгляду судом не прийнята.

Від відповідача-2 до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, аналогічними запереченням відповідача -1 та третьої особи.

У судове засіданні 11.12.2019 року учасники справи не прибули, тому суд, керуючись частиною 9 статті 205 КАС України, ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції на посаді заступника начальника відділу податкової міліції ДПІ у Новоукраїнському районі. Наказом Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області №523-0 від 30.12.2008 року позивача з 31.12.2008 року звільнено з органів податкової міліції у запас Збройних Сил з постановкою на військовий облік за п. 64 "б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року №114. (а.с. 11)

За результатами первинного огляду МСЕК з 15.08.2019 року позивачу встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із наявністю захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, безтерміново, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК №564382 Серії 12 ААБ. (а.с. 13 - 14)

Позивач у вересні 2019 року поштою направив заяву, адресовану ГУ ДПС у Кіровоградській області, в якій просив надати висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції Закону України №208-VІІІ від 13.02.2015 року), постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року, статті 356 Податкового кодексу України та направити цей висновок до Державної податкової служби України для прийняття рішення про призначення виплати. (а.с. 15 - 16)

Вказана заява надійшла до ГУ ДФС у Кіровоградській області та зареєстрована 12.09.2019 року за №Ж/10. (а.с. 115)

ГУ ДФС у Кіровоградській області листом №2564/Ж/11-28-04-33 від 20.09.2019 року повідомило позивача про те, що висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції передбачений постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", однак її дія не поширюється на співробітників податкової міліції, тому підготувати такий висновок неможливо. (а.с. 17)

Не погодившись з такою відповіддю, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Пунктом 356.1 статті 356 Податкового кодексу України передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Згідно з частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції Закону України №208-VIII від 13.02.2015 року "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію", який набрав чинності 12.03.2015 року) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Закон України "Про міліцію" втратив чинність 07.11.2015 року у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року.

Як передбачено абзацами 2, 3 пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", доповненими Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 року №900-VIII, за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (надалі - Порядок № 850).

Пунктом 2 вказаної Постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Законом України №208-VIII від 13.02.2015 року "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007 року.

Судом установлено, що інвалідність позивачу встановлено з 15.08.2019 року, тобто після набрання чинності Законом України №208-VIII від 13.02.2015 року "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком №850.

За правовою позицією, висловленою Верховним Судом в постанові від 20.05.2019 року у справі №405/704/17(2-а/405/29/17), за колишніми працівниками міліції, в тому числі і податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом України "Про міліцію" та Порядку №850.

Згідно з пунктом 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку №850 передбачено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Відповідно до пункту 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пунктами 8, 9 Порядку №850 передбачено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Згідно з пунктами 10, 11 Порядку №850 грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

Виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.

Наведене свідчить про те, що на керівника органу, у якому проходив службу працівник міліції, покладається обов`язок в 15-денний строк з дня реєстрації заяви (рапорта) про виплату грошової допомоги та доданих до неї документів скласти висновок щодо виплати такої грошової допомоги, а рішення про призначення або відмову в призначенні грошової допомоги приймається розпорядником бюджетних коштів в місячний строк після надходження документів, зазначених у пункті 8 Порядку №850.

Отже відповідач-2, дотримуючись порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги, одержавши заяву позивача з поданими документами, повинен був упродовж 15 днів подати до Державної фіскальної служби України як до розпорядника бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати позивачу цієї допомоги.

Таких дій відповідач-2 не вчинив, натомість, листом №2564/Ж/11-28-04-33 від 20.09.2019 року він повідомив позивача про те, що норми Порядку №850 не поширюються на працівників податкової міліції, фактично вирішивши питання про наявність або відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, яке не відноситься до його компетенції.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Згідно з частинами 1, 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 4) про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Наведене свідчить, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів захисту прав та інтересів особи, порушених суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення та фактичним обставинам справи.

Суд прийшов до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач-2 - ГУ ДФС у Кіровоградській області - допустив протиправну бездіяльність, оскільки, отримавши заяву позивача від 12.09.2019 року про призначення одноразової грошової допомоги, не склав висновок щодо виплати такої грошової допомоги та не подав його до Державної фіскальної служби України як до розпорядника бюджетних коштів для прийняття відповідного рішення.

Суд зазначає, що з 02.08.2019 року ГУ ДФС у Кіровоградській області перебуває у стані реорганізації шляхом приєднання до ГУ ДПС у Кіровоградській області, утвореного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №537 від 19.06.2019 року "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби". Наразі процедура реорганізації цього територіального органу Державної фіскальної служби не закінчена. (а.с. 88 - 93)

Згідно з абзацом 8 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Тож належним відповідачем у цьому спорі є саме ГУ ДФС у Кіровоградській області, а порушене право позивача має бути відновлено шляхом зобов`язання ГУ ДФС у Кіровоградській області скласти та направити до Державної фіскальної служби України висновок щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходження служби в органах внутрішніх справ (податковій міліції).

Суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначити відповідачу-2 розумний строк виконання рішення суду в частині вимог про зобов`язання вчинити дії - не пізніше 15 днів з дня набрання ним законної сили.

Суд установив, що відповідач-1 - ГУ ДПС у Кіровоградській області - не є учасником спірних правовідносин, порушень прав позивача не вчиняв, тому у задоволенні позову до цього відповідача слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 768,40 грн. (а.с. 3), які слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

Керуючись статтями 9, 90, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо нескладення та ненаправлення висновку до Державної фіскальної служби України щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходження служби в органах внутрішніх справ (податковій міліції).

Зобов`язати Головне управління ДФС у Кіровоградській області не пізніше 15 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили скласти та направити до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходження служби в органах внутрішніх справ (податковій міліції).

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43142606) відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у сумі 768,40 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш