
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
28 грудня 2019 року м. Київ № 320/7174/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Київській області , Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказів, стягнення грошового забезпечення та поновлення на посаді,
в с т а н о в и в:
до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ГУ НП у Київській області , Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши зміст позовної заяви та долучених до неї документів в порядку ст.171 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків шляхом зазначення :РНОКПП представника позивача та його місця реєстрації; обставин, якими обгрунтовані позовні вимоги та докази, якими підтверджені заявлені обставини, зокрема, але не виключно розрахунку суми стягнення грошового забезпечення із зазначенням періоду стягнення та кожної складової розрахунку у контексті помісячних виплат. При цьому, суд звертає увагу, що розрахунок передбачає не простий перелік сум виплат, а здійснення математичний дій за допомогою яких проведено обчислення витребуваної суми з наданням суду доказів, які підтверджують кожну складову математичного розрахунку; коли, ким на підставі якого документу позивач був прийнятий на службу в органи поліції та статус позивача на момент звернення до суду; обгрунтування порушення прав, свобод та інтересів позивача оспорюваними рішеннями з розкриттям змісту порушених прав. При цьому, суд зауважує, що наведення змісту положень законів та нормативно-правових актів, цитування їх приписів без фактичної аргументації, що оспорювані рішення є протиправним не є обгрунтуванням тверджень щодо її протиправності; надання суду доказів проведення позивачем інструктажів з підлеглими.
Також суд зобовязує позивача конкретизувати вимоги п. 7 резолютивної частини позовної заяви та зазначити загальний розмір суми виплати на яку він претендує та періоду стягнення.
Поміж іншого, відповідно до ч.5 ст.122 КАСУ, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Як слідує із позовної заяви Полтавець просить скасувати накази відповідача від 16.07.2019 та 01.09.2019, в той час як до суду позов подано 24.12.201, тобто з пропущенням строку звернення до суду.
За приписами ч.1 ст.123 КАСУ, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Початок перебігу місячного строку звернення до суду визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
З положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та які підтверджені належними доказами.
Слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Положення «повинна» дізнатися про порушення слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Відтак, заявникові необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням у ній причин його пропуску у контексті вищевикладеного судом та надати докази, які свідчать про поважність причин пропуску строку звернення.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -
у х в а л и в:
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Київській області , Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.
Судове рішення № 86692323, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 28.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/7174/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: