
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2019 року м. Київ № 810/2247/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області
про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо неповернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплаченого при купівлі нерухомого майна вперше;
- стягнути з Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на користь ОСОБА_1 безпідставно сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 3 914,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 22.01.2018 вона придбала у спільну часткову власність 4/5 частки квартири на підставі договору купівлі-продажу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При укладенні договору позивач сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 3914,00 грн. Оскільки вона придбала житло вперше, вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» сплатила такий збір безпідставно.
Крім того позивач зазначає, що 25.01.2018 звернулася до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, проте 02.02.2018 отримала відмову у поверненні вказаних коштів. Таку відмову позивач вважає необґрунтованою та просить стягнути з Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на її користь безпідставно сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування,сплачений при купівлі нерухомого майна вперше, в сумі 3 914,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Частинами 5 та 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Проте, на час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних доказів до суду не надав.
У судове засідання, призначене у справі, учасники судового процесу, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи не з`явились, явку уповноважених представників до суду не забезпечили.
Водночас, судом встановлено, що на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 від 11.01.2019 про розгляд справи за її відсутності.
Від відповідача до суду будь-яких заяв або клопотань не надходило.
Відповідно до приписів частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 22.01.2018 уклала договір купівлі-продажу 4/5 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Писаним Віктором Григоровичемта зареєстрований в реєстрі за № 82.
Перед укладенням вищевказаного договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_1 сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла, що згідно квитанції від 22.01.2018 р. №29311620 становить 3914,00 грн.
25 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою, в якій просила повернути їй безпідставно сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна вперше в розмірі 3914,00 грн.
За результатами розгляду вказаної заяви, 02.02.2018 Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області надало позивачу відповідь за №1305/5, в якій повідомило про відсутність підстав для повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна вперше в сумі 3914,00 грн., з огляду на відсутність у Пенсійного фонду України інформації щодо реєстрації права власності громадян на нерухоме майно.
Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень позивач звернулась до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинамсуд виходив з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 КонституціїУкраїни органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (з наступними змінами і доповненнями).
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 вказаного Закону платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування врегульовані у Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 (далі по тексту – Порядок № 1740).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 15-3 Порядку № 1740передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Оскільки ОСОБА_1 02.02.2018 вперше придбала житло за договором купівлі-продажу нерухомого майна 4/5 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 і при оформленні документів безпідставно сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 3914,00 грн., що підтверджується наявною у справі копією квитанції від 22.01.2018 №29311620, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог її позову.
Разом з тим, слід також зауважити на тому, що в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного Фонду України (далі – ПФУ) до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Конституційний Суд України ухвалою від 23 березня 2000 року № 29-у/2000 відмовив у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у ПФУ права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі ПФУ як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості ПФУ та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Таким чином, посилання Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу у поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 лютого (справа № 819/1730/17), 30 та 31 січня 2018 року (справи №№ 819/1498/17, 819/1667/17 відповідно), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Разом з цим, механізм повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету визначений у Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787.
Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Згідно підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є ПФУ, то саме на управління ПФУ покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Зважаючи на те, що дії Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо неповернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплаченого при купівлі позивачем нерухомого майна вперше в розмірі 3 914,00, є неправомірними, суд приходить до висновку, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна позивачем було сплачено помилково за відсутності прямого обов`язку здійснювати такий платіж.А тому кошти в сумі 3914,00 грн., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню позивачу.
Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов`язання відповідача вчинити певні дії; зобов`язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до роз`яснення Верховного Суду України, що міститься у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:
- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;
- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;
- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
З огляду на це суд вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог, шляхом зобов`язання Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області сформувати та подати до Державної казначейської служби України подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна вперше в розмірі 3 914 (три тисячі дев`ятсот чотирнадцять гривень) 00 копійок.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під часзвернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. відповідно до квитанції № 95621 від 04.05.2018, оригінал якої наявний в матеріалах справи.
Таким чином, враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Беручи до уваги, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, тягар оплати судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 704,80 грн. слід покласти на Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області.
Керуючись статями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 371 Кодексу адміністративногосудочинстваУкраїни, суд
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати неправомірними дії Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо неповернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплаченого при купівлі нерухомого майна вперше.
3. Зобов`язати Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України подання про повернення ОСОБА_1 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна вперше в розмірі 3 914 (три тисячі дев`ятсот чотирнадцять гривень) 00 копійок.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (07400, Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, 11, код за ЄДРПОУ: 37892505) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.
Судове рішення № 86692255, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 27.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/2247/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: