Рішення № 86691887, 27.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2019 року справа № 320/2862/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Маядо" з позовом до Київської міської митниці ДФС, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100010/2019/000228/2 від 06.06.2019;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС №UA100010/2019/00768 від 06.06.2019.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що при митному оформленні товару за митною декларацією від 03.06.2019 №UA100010/2019/334979, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 МК України, підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей.

Проте, митний орган зазначених документів не врахував та дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, про що було прийнято рішення коригування митної вартості товарів від 06.06.2019 №UA100010/2019/000228/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.06.2019 №UA100010/2019/00768.

На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу прийнято з порушенням чинного законодавства, оскільки надані при митному оформленні документи в достатній мірі підтверджували правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; розпочато підготовку справ до судового розгляду; призначено підготовче засідання по справі.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що додані позивачем до митної декларації документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з цим відповідач вважає, що спірне рішення прийняте органом доходів і зборів з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Присутні у судовому засіданні 26.09.2019 представники сторін заявили клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

На підставі викладеного справа розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маядо» (ідентифікаційний номер 35843786, місцезнаходження: 07442, Київська обл., Броварський р-н., смт. Велика Димерка, вул. Промислова, буд.38) 17.06.2008 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб,фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи вбачається, що 30.03.2015 між компанією Accado Kilit SIS. AKS. YAPI MALZ. SAN.TIC.A.S (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маядо» (покупець) було укладено контракт купівлі-продажу товарів №6, за умовами якого продавець зобов`язався продати і поставити покупцеві товар.

Відповідно до пункту 1.2 контракту продавець на безоплатній основі постачає покупцю зразки товарів та запасні частини для ремонту, що перераховані в окремих некомерційних інвойсах.

Всі інвойси (або специфікації) до дійсного контакту будуть додатково обумовлені сторонами на кожну окрему поставку товару згідно ринкових цін на товар на день оформлення інвойсу (або специфікації) (пункт 1.3 контакту).

Пунктом 2.1 контракту визначено, що продавець зобов`язується поставити товар покупцеві партіями, які вказуються в інвойсах (специфікаціях), на умовах поставки FOB Анталія, або Стамбул (Туреччина), або CIF Одеса за домовленістю сторін, у відповідності з Інкотермс 2010, опублікованими Міжнародною Торговою Палатою, протягом 14 календарних днів з дати підписання відповідного інвойса (специфікації) на поставку окремої парті товару, попередивши покупця електронною поштою за 7 календарних днів про конкретну дату поставки. Конкретне місце поставки, партії товару зазначається у відповідних інвойсах (специфікаціях).

Відповідно до пункту 2.2 контракту поставка кожної окремої партії товару повинна супроводжуватися необхідним комплектом документів, наданим продавцем, який включає в себе: сертифікат походження товару, виданий Торгово-промисловою палатою Туреччини; інвойс із вказівкою країни походження товару (3 оригінали); комплект пакувальних листів, у яких зазначаються найменування та кількість товару, вага брутто, нетто (3 оригінали); копія електронної декларації; MBL (лінійний коносамент) (3 оригінали).

Згідно з пунктом 3.1 контракту всі ціни на товар, що поставляється за даним контрактом, є договірними, встановлюються в євро з урахуванням умов поставки FOB ОСОБА_1 або Стамбул (Туреччина), вказуються і узгоджуються сторонами у інвойсах (специфікаціях).

Пунктом 3.2 контракту визначено, що загальна вартість контракту, що повинна бути сплачена покупцем встановлюються як сумарна вартість в інвойсах (специфікаціях), становить 25000000 євро. Вартість товару у кожній окремій партії встановлюється у відповідних інвойсах.

Валютою даного контракту і валютою платежу є євро (п.3. контракту).

Відповідно до пункту 3.4 контракту оплата по цьому контракту здійснюється на підставі інвойсу продавця протягом дії даного контракту.

Пунктом 13.1 контракту визначено, що контракт набуває чинності з момент його підписання й діє до « 31» грудня 2020 року (т.1, а.с.39-41).

Між сторонами було підписано Специфікацію №38 до контракту купівлі-продажу товарів №6 від 30.03.2015, в якій визначено найменування, асортимент, кількість та вартість товару (т.1, а.с.47-48).

11.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вотум Логістик ЛТД» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маядо» (Замовник) було укладено договір про надання брокерських послуг №67 від 11.02.2015, за умовами якого виконавець зобов`язався за обумовлену плату і в обумовлений термін надати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів замовника, що перемішуються через митний кордон України, та їх оформленню у митних органах України, а також надавати інші, пов`язані із зовнішньоекономічною діяльністю замовника послуги (т.1, а.с.91-93).

29.12.2017 між сторонами було підписано додаток №3 до договору про надання брокерських послуг, за умовами якого сторони дійшли згоди продовжити дію договору до 31.12.2020 (т.1, а.с.93).

03.06.2019 ТОВ «Маядо» (від імені та в інтересах якого діяв представник ТОВ «Вотум Логістик ЛТД»), з метою митного оформлення придбаного ним у компанії Accado Kilit SIS. AKS. YAPI MALZ. SAN. TIC. A.S товару (арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, що використовуються для вікон з поворотною та поворотно-відкидною ступкою; арматура кріплення та аналогічні вироби з недорогоцінних металів для дверей; арматура кріплення та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, завіси; замки, що використовуються для дверей будівель, не містять радіо компонентів; вироби будівельні з пластмас) було подано до Київської міської митниці ДФС митну декларацію №UA100010/2019/334979 (т.1, а.с.27-31).

Митна вартість автомобіля була визначена за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту), а саме: 1748405,49 грн., що еквівалентно 58385,92 євро.

На підтвердження митної вартості товару позивачем надано відповідачу такі документи:

- (0380) рахунок-фактура №1092019000000036 від 15.05.2019;

- (0705) коносамент №ARKISТ0000270725 від 22.05.2019;

- (0730) автотранспортна накладна №15582 від 02.06.2019;

- (0865) сертифікат про походження товару форми A №С0879166 від 16.05.2019;

- (3002) документ про оплату №222 від 29.05.2019;

- (3014) прас-лист від 15.05.2019;

- (3021) калькуляція №36 від 15.05.2019;

- (3530) страховий поліс №001-0410-05076643 від 16.05.2019;

- (4103) додаткова угода №1 від 03.09.2015;

- (4103) додаткова угода №3 від 08.11.2016;

- (4103) додаткова угода №5 від 01.03.2019;

- (4103) додаткова угода №38 від 15.05.2019;

- (4103) додаткова угода №4 від 12.12.2018;

- (4103) додаткова угода №2 від 26.09.2016;

- (4104) зовнішньоекономічний контракт №6 від 30.03.2015;

- (4207) договір про надання брокерських послуг №67 від 11.02.2015;

- (5019) заява від 03.06.2019 у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не включено в Реєстр радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, заборонених до застосування та ввезення на територію України;

- (5509) інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосування №4185756 від 03.06.2017;

- (9000) Статутні документи від 03.12.2018;

- (9000) лист підприємства №270519-1 від 27.05.2019;

- (9000) ДЗІ №22/84 від 03.06.2019;

- (9610) копія митної декларації країни відправлення №19343100ЕХ120911 від 16.05.2019 (т.1, а.с.24-31).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач направив до позивача запит від 03.06.2019, в якому зазначив, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості товарів. Документи, подані позивачем для підтвердження митної вартості товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (касова або товарні чеки, ярлики, які містять відомості щодо вартості транспортного засобу, які можливо ідентифікувати з транспортним засобом, поданим до митного оформлення; не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного транспортного засобу (т.1, а.с.22-23).

ТОВ «Маядо» листом від 05.06.2019 №184 повідомив про надання додатково таких документів: переклад на українську мову договору транспортування, укладеного між перевізником (Arkas Denizcilik Naklyat A.S., Стамбул, Туреччина) та продавцем (Accado Kilit Sis Aks. Yapi Malz. San. Tic. A.S., Анталія, Туреччина); переклад українською мовою платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, а саме: виписки з банку про оплату продавцем вартості транспортування REF процедури: 227816517902 від 17.05.2019 (по рахунку №94185) та виписки з банку про оплату продавцем вартості транспортування REF процедури: 22794603813 від 30.05.2019 (по рахунках №№AG12019000058313, AG12019000058312); переклад українською мовою довідки ТПП про діяльність нерезидента (Accado Kilit Sis Aks. Yapi Malz. San. Tic. A.S., Анталія, Туреччина) (т.1, а.с.25-26).

За результатами перевірки митної декларації Київська митниця ДФС винесла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2019/00768 (т.1, а.с.20-21) і прийняла рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 06.06.2019 №UA100010/2019/000228 (а.с.16-19).

Так, у вказаному рішенні митний орган не погодився із заявленою митною вартістю товарів та визначив її за резервним методом визначення митної вартості товарів:

- товар 1 (арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, що використовуються для вікон з поворотною та поворотно-відкидною ступкою) – 956661,93 Євро;

- товар 2 (арматура кріплення та аналогічні вироби з недорогоцінних металів для дверей) – 611,22 Євро;

- товар 3 (арматура кріплення та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, завіси) – 17838,84 Євро;

- товар 4 (замки, що використовуються для дверей будівель, не містять радіо компонентів) - 2357,04 Євро.

У спірному рішенні зазначено про те, що подані позивачем документи для підтвердження митної вартості товарів містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з загальносвітовою практикою прейскурант (прас-лист) повинен містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продаж товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), цін, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число,з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформацію про продавця.

Згідно з експертним висновком державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 03.06.2019 №222/84 у ході експертного аналізу експертом розглядалися документи, що надавались до митного оформлення та формація отримана від фірми виробника Accado Kilit SIS. AKS. YAPI MALZ. SAN.TIC.A.S (Турція). Тобто, експерт, здійснюючи вартісний аналіз товару на підставі наданих до митного оформлення документів, посилається виключно на цінову політику фірми-виробника товару, орієнтовану безпосередньо ТОВ Маядо», а не на кон`юктуру ринку в цілому. Експертом визначено ціну на умовах поставки EXW, а умови поставки оцінюваного товару є CIF Одеса.

У рішенні зазначено, що відповідно до пункту 2.2 зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується №6 від 30.03.2015, поставка кожної окремої партії товару повинна супроводжуватися необхідним комплектом документів, наданих продавцем, який включає в себе комплект пакувальних листів, у яких зазначається найменування та кількість товару, вага брутто, нетто. На момент митного оформлення зазначений документ до розгляду наданий не був.

Калькуляція виробничих витрат по поставці від 15.05.2019 має послання на рахунок-фактуру від 16.05.2019 №С0879166. Відповідач зробив висновок, що в калькуляції відображені витрати виробника, які відрізняються від звичайних витрат на виготовлення такого товару для інших виробників. Отже, даний документ не дає можливості перевірити складові вартості. Вартість одиниці товару не відповідає загальній вартості, кількості товару та розрахованій калькуляції.

Відповідач зазначив, що надані документи прийняті до уваги митним органом, але не можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відповідач визначив митну вартість за резервним методом. Джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, є інформація митних декларацій від 24.02.2019 №UA408150/ 2019/3866, від 14.11.2018 №UA100120/2018/397655, від 14.05.2019 №UA408150/2019/11182, від 26.04.2019 №UA807190/2019/11466, від 11.05.2019 №UA504180/2019/2280, від 11.05.2019 №UA500050/2019/851 та рішення про коригування митної вартості товару від 01.03.2019 № UA100120/2019/300055/2.

За результатом коригування митної вартості позивачем подано до Київської митниці ДФС митну декларацію №UA100010/219/335665 від 07.06.2019 (т.1, а.с.32-37).

Не погоджуючись з правомірністю здійснення відповідачем коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою та другою статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За умовами частин першої та другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з частиною другою статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 Митного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1)немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина третя статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

З вищенаведених положень вбачається, що орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

У розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 09.04.2019 у справі №826/10733/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 81047461) та від 19.02.2019 у справі №826/2312/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 80168941).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, митний орган має право самостійно розраховувати (коригувати) митну вартість заявлених декларантом товарів лише у випадку наявності документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час проведення контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, встановлено, що документи, зазначені у статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, а тому відповідач дійшов висновку, про те, що позивачем заявлено неповні відомості про числові значення складових митної вартості.

Так, у спірному рішенні відповідач зазначив про невідповідність прайс-листа, а саме: згідно з загальносвітовою практикою прейскурант (прас-лист) повинен містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продаж товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), цін, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число,з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформацію про продавця.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до митного оформлення прайс-лист компанії Accado Kilit SIS. AKS. YAPI MALZ. SAN.TIC.A.S «Фурнітура для вікон та дверей ПВХ» за 2019 рік, в якому визначено назву, код, найменування та вартість товару (т.1, а.с.49-53).

Верховний Суд у постанові від 13.09.2019 у справі №820/859/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 84229095) зазначив, що оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 08.07.2019 у справі №804/6217/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 85493391) зазначив, що обов`язкове подання прайс-листа частиною 2 статті 53 МК України не передбачено.

Суд наголошує на тому, що прайс-лист виробника товару не є документом, що підтверджує митну вартість товару, і за його наявності у декларанта може прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації для прийняття рішення щодо правильності визначення митної вартості, а тому посилання митного органу на неналежне оформлення поданого позивачем прайс-листа, як на обставину, яка свідчить про не підтвердження заявленої позивачем митної вартості товарів, є необґрунтованим та безпідставним.

Крім того, у спірному рішенні відповідач зазначив, що згідно з експертним висновком державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 03.06.2019 №222/84 у ході експертного аналізу експертом розглядалися документи, що надавались до митного оформлення та формація отримана від фірми виробника Accado Kilit SIS. AKS. YAPI MALZ. SAN.TIC.A.S (Турція). Тобто, експерт, здійснюючи вартісний аналіз товару на підставі наданих до митного оформлення документів, посилається виключно на цінову політику фірми-виробника товару, орієнтовану безпосередньо ТОВ Маядо», а не на кон`юктуру ринку в цілому. Експертом визначено ціну на умовах поставки EXW, а умови поставки оцінюваного товару є CIF Одеса.

Як вбачається з експертного висновку державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 03.06.2019 №222/84 експертом було встановлено, що ціни на фурнітуру ТМ АССАDO в асортименті, що постачається згідно комерційного інвойсу №Т092019000000036 від 15.05.2019 до контракту купівлі-продажу товарів №6 від 30.03.2015, відповідають цінам фірми-виробника.

У вказаному експертному досліджені зазначено, що у ході аналізу було досліджено серед іншого інформацію з мережі Інтернет щодо цін на аналогічну продукції.

Суд наголошує на тому, що висновок експерта по своїй суті є результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об`єкта оцінювання, а тому такий висновок може вказувати лише на можливу достовірність контрактної вартості товару та носить консультаційний характер.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 16.04.2019 у справі №810/4440/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 81215455).

У зв`язку з цим, вказана у висновку експерта інформація ніяким чином не може ставити під сумнів визначену декларантом митну вартість товару.

Також відповідач зазначив, що калькуляція виробничих витрат по поставці від 15.05.2019 має послання на рахунок-фактуру від 16.05.2019 №С0879166. Відповідач зробив висновок, що в калькуляції відображені витрати виробника, які відрізняються від звичайних витрат на виготовлення такого товару для інших виробників. Отже, даний документ не дає можливості перевірити складові вартості. Вартість одиниці товару не відповідає загальній вартості, кількості товару та розрахованій калькуляції.

З матеріалів справи вбачаться, що позивачем було подано до митного оформлення товару калькуляцію вартості товару від 15.05.2019 №36, в якому визначені асортимент, кількість та вартість товару, вартість матеріалу, заробітна плата працівників, вартість упаковки, оренда, прибуток. Вказана калькуляція сформована відповідно до інвойсу №Т092019000000036 (т.1, а.с.56-57).

Дослідивши вказану калькуляцію, судом встановлено, що в ній відсутні жодні посилання на рахунок-фактуру від 16.05.2019 №С0879166. Так, у вказаному документі лише наявне посилання на інвойс №Т092019000000036.

Ціна вказана у калькуляції вартості товару від 15.05.2019 №36 відповідає вартості товару, яка вказана в інвойсі від 15.05.2019 №Т092019000000036 (т.1, а.с.54-55), та становить 57035,92 Євро (без урахування витрат на страхування та транспортування).

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про те, відповідач неналежним чином здійснив дослідження відповідного документу.

Крім того, суд не погоджується з висновками відповідача про те, що в калькуляції відображені витрати виробника, які відрізняються від звичайних витрат на виготовлення такого товару для інших виробників, оскільки нормами чинного законодавства не встановлено вимог щодо того, які саме витрати мають бути включені до витрат по виготовленню товару. А тому, виробник не позбавлений можливості самостійно визначати перелік витрат, з урахуванням яких здійснюється розрахунок вартості товару.

Також суд звертає увагу на те, що вартість одиниці товару відповідає загальній вартості та кількості відповідного товару, який вказаний у калькуляції.

Крім того, у спірному рішенні зазначено, що відповідно до пункту 2.2 зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується №6 від 30.03.2015, поставка кожної окремої партії товару повинна супроводжуватися необхідним комплектом документів, наданих продавцем, який включає в себе комплект пакувальних листів, у яких зазначається найменування та кількість товару, вага брутто, нетто.

На момент митного оформлення зазначений документ до розгляду наданий не був.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем дійсно не було подано до митного оформлення комплект пакувальних листів, як це передбачено пунктом 2.2 контракту купівлі-продажу №6 від 30.03.2015.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що пакувальний лист не є в розумінні ст.53 Митного кодексу України обов`язковим документом, який повинен бути поданий декларантом під час митного оформлення товару для підтвердження митної вартості товару.

Отже, ненадання позивачем контролюючому органу пакувальних листів не ставить під сумнів визначену позивачем митну вартість товару.

Як вбачається зі спірного рішення, митна вартість транспортного засобу була скоригована відповідачем за резервним методом.

При цьому, за основу для коригування митної вартості товару за резервним методом митним органом взято визнану митну вартість товару, оформленого за митними деклараціями від 24.02.2019 №UA408150/2019/3866, від 14.11.2018 №UA100120/2018/ 397655, від 14.05.2019 №UA408150/2019/11182, від 26.04.2019 №UA807190/2019/11466, від 11.05.2019 №UA504180/2019/2280, від 11.05.2019 №UA500050/2019/851 та рішення про коригування митної вартості товару від 01.03.2019 № UA100120/2019/300055/2, з приводу чого суд зазначає таке.

З аналізу статті 57 Митного кодексу України вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

Крім того, законодавцем обмежено право відповідача на визначення митної вартості товару шляхом застосування другорядних методів, зокрема, відповідач має право застосувати послідовно другорядні методи тільки у випадку, якщо неможливо визначити митну вартість попереднім методом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 у справі №808/454/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 80129164) та від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 74819670).

Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дату та номер вказаної митної декларацій, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, оскаржуване рішення відповідача оцінюється судом, виходячи з доведеності тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені митним органом у спірному рішенні та вимог, які висувалися позивачу у зв`язку з митним оформленням, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Митного кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена, внаслідок чого спірне рішення про коригування митної вартості підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації від 06.06.2019 №UA100010/2019/00768 суд зазначає таке.

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Після прийняття відповідачем рішення №UA100010/2019/000228/2 від 06.06.2019 про коригування митної вартості товарів відповідачем була виставлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.06.2019 №UA100010/2019/00768 (т.1, а.с.20-21).

Суд зазначає, що позовна вимога про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.06.2019 №UA100010/2019/00768 є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування відповідачем рішення від 06.06.2019 №UA100010/2019/000228/2 про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України похідна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За таких обставин, вимога про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.06.2019 №UA100010/2019/00768 підлягає задоволенню у зв`язку із задоволенням основної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення від 06.06.2019 №UA100010/2019/000228/2 про коригування митної вартості товарів.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8380,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 10.06.2019 №7914 (т.1, а.с.3).

Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Київської міської митниці ДФС становить 8380,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 06.06.2019 №UA100010/2019/000228/2.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС від 06.06.2019 №UA100010/2019/00768.

4. Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Маядо» (ідентифікаційний номер 35843786, місцезнаходження: 07442, Київська обл., Броварський р-н., смт. Велика Димерка, вул. Промислова, буд.38) судовий збір у сумі 8380,00 грн. (вісім тисяч триста вісімдесят грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Київської міської митниці ДФС (ідентифікаційний код 39422888, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.