Рішення № 86691873, 23.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року № 810/1208/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, в частині порушення законодавства про участь громадян в охороні громадського порядку та нездійснені узгодження поданого статуту Громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус Безпеки»;

- зобов`язати відповідача узгодити статут громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус Безпеки».

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 29 січня 2018 року від Виконавчого комітету Фастівської міської ради було отримано повідомлення в якому було вказано, що 24.01.2018 року Виконавчий комітет Фастівської міської ради розглянув питання про узгодження Статуту Громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус Безпеки», але за результатами розгляду, вищезазначене питання не набрало необхідної кількості голосів. Обґрунтування з вказаними причинами та підстав відповідно до яких Виконавчий комітет Фастівської міської ради не узгодив статут Громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус Безпеки» надано не було. Позивач вважає таку бездіяльність Виконавчого комітету Фастівської міської ради протиправною.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 24.04.2018.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому останній зазначив, що виконавчий комітет Фастівської міської ради відреагував на звернення позивача від 08.12.2017 вх. №С24.2599.4 та вчинив дії шляхом відмови позивачу у погодженні (узгодженні) установчих документів Громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус Безпеки», а тому вважає, що бездіяльність, яка являє собою пасивну поведінку, відсутня. Зазначає, що у зв`язку з тим, що місцем діяльності Формування є Фастівський район Київської області, узгодження відповідного Статуту, не є компетенцією Фастівської міської ради.

Судове засідання 24.04.2018 за обґрунтованим клопотанням сторони було відкладено на 21.05.2018.

Ухвалою суду від 21.05.2018 зупинено провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 06.06.2018.

Позивачем надано до суду відзив на позовну заяву, де зазначено, що бездіяльність Виконавчого комітету Фастівської міської ради полягає не у відсутності відповіді на звернення Позивача, а у відсутності узгодження (неузгодженні) установчих документів ГФОГП «Корпус безпеки». Зазначає, що суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення, і це прямо вбачається з пункту 2 частини 4 статті 105 та пункту З частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства. Також зазначає, що статут ГФОГП «Корпус безпеки» має бути узгоджений з виконавчими органами і Фастівської міської ради, і Фастівської районної ради.

Питання про поновлення провадження у справі з 06.06.2018 було відкладено за обґрунтованим клопотанням сторони на 04.07.2018, а подальшому з 04.07.2018 на 06.08.2018.

Ухвалою суду від 06.08.2018 поновлено провадження у справі.

Відповідачем 06.08.2018 подано до суду клопотання в якому останній просив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

У зв`язку з поданим клопотанням сторони та на підставі ст..205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

29 листопада 2017 року відбулися установчі збори Громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус Безпеки», основною метою якого є сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні кримінальних і адміністративних правопорушень, захисті життя та здоров`я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій. Територією в межах якої вищевказане Громадське формування провадитиме діяльність було визначено місто Фастів та Фастівський район Київської області. ОСОБА_1 , було обрано особою, яка матиме право представляти Формування для здійснення державної реєстрації Громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус Безпеки».

Відповідно до вимог Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» протокол №1 установчих зборів Громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус Безпеки» та статут Формування було надано для узгодження з керівництвом відповідного органу Національної поліції, а саме до Фастівського відділення Васильківського відділу поліції ГУ НП в Київській області.

6 грудня 2017 року надані документи були узгоджені Фастівським відділенням Васильківського відділу поліції ГУ НП в Київській області, були проставлені відповідні відмітки на статуті та Протоколі №1 установчих зборів, а також надано відповідний лист вих.№8276/109/1004/1/0/-17 від 06.12.2017 р. про те, що керівництво Фастівського відділення Васильківського відділу поліції ГУ НП в Київській області не заперечує щодо створення та реєстрації Громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус Безпеки» для здійснення діяльності на території м. Фастова та Фастівського району.

08 грудня 2017 року статут Громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус Безпеки» було надано для узгодження Виконавчому комітету Фастівської міської ради як виконавчому органу ради, на території якої діятиме дане громадське формування, що підтверджується супровідним листом вх.№С24,2599,4 від 08.12.2017 р..

29 січня 2018 року від Виконавчого комітету Фастівської міської ради було отримано повідомлення в якому було вказано, що 24.01.2018 року Виконавчий комітет Фастівської міської ради розглянув питання про узгодження Статуту Громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус Безпеки», але за результатами розгляду, вищезазначене питання не набрало необхідної кількості голосів.

Позивач не погодившись із такими діями відповідача звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" від 22 червня 2000 року N 1835-III, громадяни України відповідно до Конституції України мають право створювати в установленому цим Законом порядку громадські об`єднання для участі в охороні громадського порядку і державного кордону, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Державній прикордонній службі України та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті життя та здоров`я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин.

Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону можуть бути створені на засадах громадської самодіяльності як зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння Національній поліції та Державній прикордонній службі України, асоціації громадських формувань тощо.

Згідно статті 3 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються і діють у взаємодії з правоохоронними органами, Державною прикордонною службою України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, додержуючись принципів гуманізму, законності, гласності, добровільності, додержання прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, рівноправності членів цих формувань.

Координацію діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюють відповідно місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Повсякденна (оперативна) діяльність таких формувань організовується, спрямовується і контролюється відповідними органами Національної поліції, підрозділами Державної прикордонної служби України.

Стаття 4 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" передбачає, що громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються на добровільних засадах за місцем роботи, навчання або проживання громадян.

Рішення про створення громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону приймається на зборах (конференціях) громадян. На збори можуть бути запрошені представники трудових колективів, навчальних закладів, правоохоронних органів, підрозділів Державної прикордонної служби України та громадськості. Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються у складі не менше ніж 10 осіб.

Місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та правоохоронні органи надають всіляку допомогу та підтримку у створенні громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону діє на основі положення (статуту) про нього.

Положення (статут) узгоджується з керівництвом відповідного територіального органу Національної поліції, підрозділу Державної прикордонної служби України, а також виконавчого органу ради, на території якої діятиме це громадське формування.

Як зазначалося вище позивач, як керівник громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус Безпеки» та повноважна особа для погодження реєстрації формування у місцевих органах влади, підписання Статуту у нотаріуса, а також державної реєстрації, звертався з метою узгодження статуту зазначеного громадського формування до відповідача, проте відповідач не узгодивши поданий позивачем статут 29 січня 2018 року надав останньому відповідь, в якій зазначив, що 24.01.2018 відповідачем звернення позивача, щодо узгодження статуту громадського формування розглянуто, але за результатами розгляду, вищезазначене питання не набрало необхідної кількості голосів.

Суд аналізуючи зазначені вище норми наведеного Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" зазначає, що відповідач в даному випадку не наділений повноваженнями визначати необхідність у створенні громадських формувань. Закон наділяє повноваженнями орган відповідача лише щодо узгодження статуту громадського формування.

Окрім того, суд зауважує, що Законом України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" не визначені строки звернення та розгляду, щодо узгодження статуту громадського формування.

Позивач стверджує, що бездіяльність відповідача полягає не у відсутності відповіді на звернення позивача, а у відсутності узгодження (неузгодженні) установчих документів ГФОГП «Корпус безпеки».

Суд зазначає, що обґрунтування з вказанням причин та підстав, відповідно до яких відповідач не узгодив статут громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус Безпеки» надано не було.

Відповідно до статуту громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус Безпеки» останній містить всі обов`язкові положення, передбачені Законом України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону".

Також відповідачем не надано інформації, що статут містить положення які суперечать чинному законодавству України.

Таким чином суд вбачає бездіяльність відповідача яка полягає у відсутності узгодження (неузгодженні) установчих документів ГФОГП «Корпус безпеки» та визнає протиправною бездіяльність відповідача, в частині порушення законодавства про участь громадян в охороні громадського порядку та нездійснені узгодження поданого статуту Громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус Безпеки».

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача затвердити статут громадського формування з охорони громадського порядку "Корпус безпеки», згідно Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, відповідні повноваження відповідача з узгодження статуту громадського формування є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_3 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовна вимога про зобов`язання відповідача затвердити статут громадського формування з охорони громадського порядку "Корпус безпеки», з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, є такою, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

А тому, з огляду на викладене, з метою належного захисту прав позивача, суд відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та захистити порушене право позивача шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути лист позивача від 08.12.2017 за №С24,2599,4, для узгодження статуту громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус Безпеки» відповідно до вимог Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" .

З урахуванням вищенаведеного, позов належить задовольнити частково.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст..139 КАС України.

Керуючись статтями 241 - 245 КАС України, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області, в частині порушення законодавства про участь громадян в охороні громадського порядку та нездійснені узгодження поданого статуту Громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус Безпеки».

Зобов`язати виконавчий комітет Фастівської міської ради Київської області повторно розглянути лист від 08.12.2017 №С24,2599,4, щодо узгодження статуту громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус Безпеки» відповідно до вимог Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" з урахуванням висновків суду викладених в даному рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), понесені ним судові витрати в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області (код за ЄДРПОУ 04054926).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.