Рішення № 86691669, 24.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 грудня 2019 року (15 год. 00 хв.)Справа № 280/4229/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30.08.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

скасувати Рішення №0072355007 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, прийняте ГУ ДФС у Запорізькій області 03.06.2019 у сумі 4461,97 грн.

визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 за платежем 70 71040000 00 «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами — підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22%)» 09.02.2018 суми у розмірі 4224,00 грн. та зобов`язати здійснити корегування даних в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 за платежем 70 71040000 00 «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами — підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22%)» шляхом виключення нарахованої 09.02.2018 суми в розмірі 4 224,00 грн.;

зобов`язати відповідача протягом одного місяця, з дня набрання судовим рішенням законної сили, подати звіт про його виконання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення є протиправним в частині 4224,00 грн. та таким, що суперечить приписам податкового законодавства. Зазначає, що відповідно до даних Електронного кабінету платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за платежем 70 71040000 00 «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами — підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особам, які провадять незалежну діяльність (22%) станом на 01.01.2014 у позивача обліковувалась переплата у розмірі 836,54 грн., з урахуванням здійснених обліковувалась переплата в розмірі 836,54 грн., з врахуванням здійснених нарахувань та проведених оплат в 2015 році станом на 01.01.2015 переплата складала 40,52 грн. Так, позивачем здійснено перерахування єдиного внеску у 2015 році в неповному обсязі з порушенням строків, а саме: за 4 квартал 2014 р. (з врахуванням переплати) мала місце недоплата в сумі 1227,43 грн. 30 календарних днів, за 2 квартал 2015 р. (з врахуванням переплати) мала місце недоплата в сумі 1100,65 грн. 7 календарних днів, за 3 квартал 2015 р. (з врахуванням переплати) мала місце недоплата в сумі 1029,35 грн. 10 календарних днів. Разом з тим, з 29 жовтня 2015 року в ІКП обліковується переплата в розмірі 426,47 грн. Більше позивачем не було вчинено порушення строків та сум перерахування єдиного внеску. Таким чином, з врахуванням існуючої переплати в сумі 426,47 грн., правомірним є нарахування штрафних санкцій на загальну суму 299,79 грн. Разом з тим, під час перевірки отриманого оскаржуваного рішення, через Електронний кабінет платника, позивачу стало відомо, що 09.02.2018 відповідачем до ІКП внесено суму у розмірі 4224,00 грн. з символом «17Ц», тобто контролюючим органом були здійснені додаткові нарахування за 2018 рік в сумі 4 224,00 грн., які не були відображені у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік (форма № Д5 (річна). В погашення безпідставно нарахованого внеску з кодом операції «17Ц» 09.02.2018 була зарахована переплата в сумі 426,47 грн., що обліковувалась в ІКП, та відображена недоїмка в сумі 3797,53 грн. Проте нарахування єдиного внеску в розмірі 4224,00 грн. є безпідставним та не відповідає базі нарахування й порядку обчислення єдиного внеску, встановленого ст.ст. 7, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Інтегрована картка платника є електронним документом, який відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету, тому відображення в ньому нарахування з єдиного внеску в сумі 4224,00 грн. є безпідставним та необґрунтованим, порушує права та законні інтереси позивача. Враховуючи викладені обставини просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 04.09.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 26.09.2019.

25.09.2019 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. №39871), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що позивач перебуває на обліку як фізична особа - підприємець з 25.07.2001, з 01.01.2012 на спрощеній системі оподаткування (3 група). Станом на 21.01.2015, згідно інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. 2286216690) по коду класифікації доходів бюджету 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб які проводять незалежну професійну діяльність) рахувалася недоїмка в сумі 1227,45 грн. та були несвоєчасно сплачені суми ЄСВ за наступними періодами: 21.01.2015 – 1217,45 грн. за 4 квартал 2014 року; 21.07.2015 – 1100,65 грн. за 2 квартал 2015 року; 20.10.2015 – 1029,35 грн. за 3 квартал 2015 року; 10.02.2018 - 2457,20 грн. + 1340,35 грн. за 2017 рік; 20.04.2018 - 2457,20 грн. +1340,35 грн. – за 1 квартал 2018 року; 20.07.2018 - 1116,85 грн. +1340,35 грн. за 2 квартал 2018 року; 20.10.2018 - 1116,85 грн. +1340,35 грн. за 3 квартал 2018 року; 22.01.2019 – 1413,85 грн. за 4 квартал 2018 року. На підставі статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», 03.06.2019 прийнято рішення №0072355007 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 4761,76 грн. (штрафні санкції 20 % - 3188,09 грн., пеня - 1573,67 грн.). Просить відмовити у задоволенні позову.

26.09.2019 розгляд справи відкладено до 28.10.2019.

Ухвалою суду від 28.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 04.12.2019 та відкладено розгляд справи до 25.11.2019.

Протокольною ухвалою суду від 25.11.2019 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи по суті на 09.12.2019.

У судове засідання представник відповідача не прибув, про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

09.12.2019 у судовому засіданні, за клопотанням представників позивача, судом ухвалено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4 с. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 КАС України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

03.06.2019, ГУ ДФС у Запорізькій області винесено рішення №0072355007 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску про застосування до ОСОБА_1 суми штрафу у розмірі 3188,09 грн. за період з 21.01.2015 до 17.04.2019 та пені у розмірі 1573,67 грн. (а.с.7).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачем до ДФС подано скаргу вих. № 1406-01 від 14.06.2019, однак рішенням ДФС України № 34937/6/99-99-11-05-02-25 від 23.07.2019, скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін (а.с.8-9, 10).

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначенні Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі – Закон №2464).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

За приписами пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За приписами частини сьомої статті 9 Закону №2464, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за №508/26953 (далі - Інструкція №449), сплата єдиного внеску здійснюється за місцем: обліку платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI встановлено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4,5 та 5-1частини першої статті 4 цього Закону, зокрема фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до частини дванадцятої статті 9 Закону №2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановленні Законом №2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Рішення про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається згідно з додатком 12 до Інструкції №449. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Частиною десятою статті 25 Закону №2464 встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 25 Закону №2464 нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.

Розрахунок фінансових санкцій та пені до оскаржуваного рішення №0072355007 від 03.06.2019 здійснено на підставі даних картки особового рахунку платника, згідно з якого позивачем у період з 21.01.2015 по 17.04.2019 несвоєчасно перераховано єдиний внесок.

Дослідивши відомості з Електронного кабінету платника податків ОСОБА_1 за період з 2015 року по 31.07.2019 (включно), судом встановлено наступні обставини.

Так, відповідно до даних Електронного кабінету платника податків позивача, за платежем 70 71040000 00 «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами — підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22%)» станом на 01.01.2014 у позивача в ІКП обліковувалась переплата в розмірі 836,54 грн., та з врахуванням здійснених нарахувань та проведених оплат в 2015 році станом на 01.01.2015 переплата складала 40,52 грн. (а.с.12).

Позивач не заперечує, що ним здійснено перерахування єдиного внеску у 2015 році в неповному обсязі з порушенням строків, а саме:

за 4 квартал 2014 року (з урахуванням переплати) мала місце недоплата в сумі 1 227,43 грн. 30 календарних днів;

за 2 квартал 2015 року (з урахуванням переплати) мала місце недоплата в сумі 1100,65 грн. 7 календарних днів;

за 3 квартал 2015 року (з урахуванням переплати) мала місце недоплата в сумі 1029,35 грн. 10 календарних днів.

Отже, зазначені порушення строку сплати єдиного внеску позивачем не заперечуються, з нарахуванням штрафу у розмірі 671,45 грн. та пені в сумі 54,81 грн. на загальну суму 726,26 грн., позивач погоджується, а саме:

штрафу за період операцій з 19.02.2015 по 21.01.2015 за 30 календарних днів на недоїмку 1227,45 грн. в сумі 245,49 грн.;

штрафу за період операцій з 27.07.2015 по 21.07.2015 за 7 календарних днів на недоїмку 220,13 грн. в сумі 220,13 грн.;

штрафу за період операцій з 19.10.2015 по 20.10.2015 за 10 календарних днів на недоїмку 1029,35 грн. в сумі 205,87 грн.;

пені за період з 21.01.2015 по 19.02.2015 в сумі 36,82 грн.

пені за період з 21.07.2015 по 27.07.2015 в сумі 7,70 грн.;

пені за період з 20.10.2015 по 29.10.2015 в сумі 10,29 грн.

Разом з тим, з врахуванням існуючої переплати в сумі 426,47 грн., правомірним є нарахування штрафних санкцій на загальну суму 299,79 грн.

Таким чином, з 29 жовтня 2015 року в ІКП обліковується переплата в розмірі 426,47 грн., при цьому з того часу позивачем не було вчинено порушення строків та сум перерахування єдиного внеску.

Також судом встановлено, що станом на 31.12.2016 за даними Електронного кабінету за платежем 70 71040000 00 «Єдиний внесок» у позивача обліковувалась переплата в сумі 426,47 грн. (а.с.13).

Відповідно до Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за звітний 2017 рік за формою № Д5 (річна), позивач, як фізична особа - на спрощеній системі оподаткування, визначив базу для нарахування єдиного внеску в розмірі мінімальної заробітної плати, тому сума нарахованого єдиного внеску за один місяць складала 704,00 грн., отже, за календарний квартал підлягала сплаті сума єдиного внеску у розмірі 2 112,00 грн. (а.с.17-18).

Так, за даними Електронного кабінету за платежем 70 71040000 00 «Єдиний внесок» позивачем у 2017 році сплачено:

за 1 квартал 2017 року сплачено 19.04.2017 єдиний внесок в сумі 2 112,00 грн.;

за 2 квартал 2017 року сплачено 11.07.2017 єдиний внесок в сумі 2 112,00 грн.;

за 3 квартал 2017 року сплачено 18.10.2017 єдиний внесок в сумі 2 112,00 грн.;

за 4 квартал 2017 року сплачено 19.01.2018 єдиний внесок в сумі 2 112,00 грн.

Таким чином, висновок ГУ ДФС у Запорізькій області про порушення строків сплати позивачем єдиного внеску за 1-4 квартали 2017 року не знаходить свого підтвердження, а відтак є необґрунтованим.

Крім того, відповідно до Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за звітний 2018 рік за формою № Д5 (річна), позивач, як фізична особа - на спрощеній системі оподаткування, визначив базу для нарахування єдиного внеску в розмірі мінімальної заробітної плати, тому сума нарахованого єдиного внеску за один місяць складала 819,06 грн., отже, за календарний квартал підлягала сплаті сума в розмірі 2 457,18 грн.

Так, за даними Електронного кабінету позивача за платежем 70 71040000 00 «Єдиний внесок» позивачем у 2018 році сплачено:

за 1 квартал 2018 року сплачено 16.04.2018 єдиний внесок в сумі 2 457,18 грн.;

за 2 квартал 2018 року сплачено 17.07.2018 єдиний внесок в сумі 2 457,18 грн.;

за 3 квартал 2018 року сплачено 16.10.2018 єдиний внесок в сумі 2 457,18 грн.;

за 4 квартал 2018 року сплачено 16.01.2019 єдиний внесок в сумі 2 457,18 грн.

Таким чином, висновок ГУ ДФС у Запорізькій області про порушення строків сплати позивачем єдиного внеску за 1-4 квартали 2018 року не знаходить свого підтвердження, а відтак є необґрунтованим.

Разом з цим, за відомостями з Електронного кабінету позивача за платежем 70 71040000 00 «Єдиний внесок» 09.02.2018 контролюючим органом позивачу нараховано єдиний внесок у розмірі 4 224,00 грн. з символом «17Ц», в наслідок чого, у зв`язку із наявною переплатою у розмірі 426,47 грн., у позивача утворилась недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 3797,53 грн. (а.с.15).

Суд зазначає, що контролюючим органом не надано жодних пояснень стосовно того, на підставі чого позивачу 09.02.2018 було нараховано до сплати єдиний внесок на суму 4 224,00 грн.

Разом з цим, зазначена сума єдиного внеску у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік (форма № Д5 (річна) позивачем самостійно не була визначена як сума єдиного внеску, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, а відтак є надлишково нарахованою.

Беручи до уваги вищезазначене, нарахування контролюючим органом 09.02.2018 єдиного внеску у розмірі 4 224,00 грн., яка відображена Електронному кабінеті позивача із символом «17Ц» є безпідставним та не відповідає базі нарахування та порядку обчислення єдиного внеску, встановленого ст.ст. 7, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.02.2018 у справі №816/2042/16, у платника податків наявний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків.

У зв`язку з наведеним, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити корегування в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 за платежем 70 71040000 00 «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами — підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22%)» шляхом виключення нарахованої 09.02.2018 суми єдиного внеску у розмірі 4 224,00 грн., як такої що надлишково нарахована та не підлягає сплаті.

Що стосується встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною статтею встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов`язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення та дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 1536,80 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1536,80 грн.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0072355007 від 03.06.2019 у сумі 4461,97 грн.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо нарахування в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 за платежем 70 71040000 00 «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами — підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22%)» 09.02.2018 суми єдиного внеску у розмірі 4224,00 грн.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Запорізькій області здійснити корегування даних в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 за платежем 70 71040000 00 «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами — підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22%)» шляхом виключення нарахованої 09.02.2018 суми єдиного внеску у розмірі 4 224,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 24.12.2019.

Суддя Ю.В. Калашник