Рішення № 86691542, 20.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року (о 09 год. 20 хв.)Справа № 280/4722/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі — ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивачу згідно з його заявою від 23.07.2019;

зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок пенсії за віком, при якому використовувати коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,35 у розмірі 0,59963 за період з 01.10.2017 по дату ухвалення рішення у даній справі та виплатити різницю між перерахованою пенсією за період з 01.10.2017 по дату ухвалення рішення у даній справі та фактично виплаченою пенсією за цей період.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при призначенні 08.01.2016 для її обрахунку коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,35 у розмірі 0,59963, проте у подальшому, повідомлено, що з 01.10.2017 при обрахунку пенсії використовується коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1 у розмірі 0,44417, при цьому, дані зміни розміру складових формули розрахунку пенсії обґрунтовано прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». Позивач вважає, що відповідач застосувавши положення вказаного Закону при розрахунку його пенсії грубо порушив право позивача на належне пенсійне забезпечення, що є недопустимим.

Ухвалою судді від 21.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, призначене перше судове засідання на 19 листопада 2019 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 04 листопада 2019 року на адресу суду надіслав відзив на адміністративний позов (№45779), у якому вказує, що позивачу призначено пенсію за віком з 08 січня 2016 року згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» проведено осучаснення (перерахунок) призначених раніше пенсій за єдиними правилами обрахунку, із використанням, при визначенні заробітної плати для обчислення пенсії, показника середньої заробітної плати за останні три роки (2014, 2015, 2016) та зміненої з 1,35% на 1% величини оцінки одного року страхового стажу. Відтак, з 01 жовтня 2017 року у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» проведено перерахунок пенсії позивача згідно з діючим законодавством, дотримано показника застосування середньої заробітної плати та застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При цьому, величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% застосовується тільки при первинному призначенні пенсії у період з 01.10.2017 по 31.12.2017. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Так, на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

З 08 січня 2015 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», знаходиться на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області.

До 01.10.2017 позивач отримував пенсію в розмірі 3 225,02 грн. (загальний стаж складає 44 роки 05 місяців 22 дні, індивідуальний коефіцієнт по стажу (з урахуванням кратності 1,35) склав 0,59963).

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VІІІ з 1 жовтня 2017 року пенсія позивача перерахована із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, та 2016 роки - із застосуванням величини оцінки вартості одного року страхового стажу в розмірі 1%. Після проведення осучаснення середньомісячна заробітна плата позивача склала 3 764,40 грн., коефіцієнт страхового стажу - 0.44417, розмір пенсії склав 2 785,40 грн., проте із урахуванням доплати 439,62 грн. отримує 3 225,02 грн.

Вищевказані обставини підтверджуються протоколами призначення та перерахунку пенсії, розрахунками страхового стажу та заробітної плати ОСОБА_1

23.07.2019 позивач звернувся до Центрального об`єднаного Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, правонаступником якого є відповідач, із заявою, в якій просив здійснити перегляд перерахунку його пенсії від 24.11.2018, застосувавши коефіцієнт кратності страхового стажу 1,35 у розмірі 0,59963.

Листом від 20.08.2019 № 31/А-4 відповідач повідомив позивача, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» з 1 жовтня 2017 року пенсія перерахована із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, та 2016 рр. - 3764,40 грн. із застосуванням величини оцінки вартості одного року страхового стажу в розмірі 1%. Пенсія перерахована та виплачується згідно з нормами чинного законодавства.

Не погоджуючись із такою позицією відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», »Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою:

Кс= (См*Вс)/100%*12

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Відповідно до п. 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.

Відповідно до п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Так, судом встановлено, що пенсія призначена позивачеві відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». Відтак, остання підлягає перерахунку з 1 жовтня 2017 року з врахуванням п. 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Отже, доводи позивача про те, що його пенсія не підлягала осучасненню, є безпідставними та не беруться судом до уваги.

Крім того, щодо посилань позивача на порушення його конституційних прав та неможливості зменшення розміру належних йому пенсійних виплат, суд наголошує, що в контексті даної спірної ситуації після перерахунку, розмір пенсії позивача не був зменшений.

Як встановлено із матеріалів справи, розмір пенсії ОСОБА_1 до проведення перерахунку становив 3 225,02 грн., а з 01 жовтня 2017 року (після осучаснення) становить таку саму величину.

Таким чином, з 01 жовтня 2017 року у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» проведено перерахунок пенсії позивача згідно з діючим законодавством, дотримано показники застосування середньої заробітної плати та застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Отже, своїми діями відповідач жодним чином не звузив обсяг прав та свобод, наданих позивачу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, а відповідач в свою чергу при перерахунку пенсії позивача правомірно застосував показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, як це передбачено п. 4-3 в Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак