Рішення № 86691378, 26.12.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 грудня 2019 року м. Ужгород№ 260/1682/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Стенавської А.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 – в судове засідання не з`явилася;

представник позивача: Діовші Артур Яношович - в судове засідання не з`явився;

відповідач: Ужгородський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області – представник в судове засідання не з`явився;

третя особа на стороні відповідача: Закарпатська митниця Держмитслужби - представник Зубенко Ігор Ігорович;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ( 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Петефі, 14, офіс 57, код ЄДРПОУ 35045464), третьої особи на стороні відповідача Закарпатської митниці Держмитслужби (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ 43337207) про визнання протиправним та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2019 року, ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Закарпатська митниця Державної фіскальної служби, якою просить: 1) визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №55511517 від 11.01.2018 року, постановлену державним виконавцем Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Онисько Іванною Юріївною на підставі Постанови Закарпатської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 2712/30500/17 від 19.09.2017р.; 2) визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 22.07.2019 року (ВП №55511517), постановлену старшим державним виконавцем Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Присташ Камілою Вікторівною.

13 грудня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 23 грудня 2019 року.

23 грудня 2019 року, ухвалою суду відкладено розгляд справи та повторно витребувано від відповідача оригінал або належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 55511517 для огляду в судовому засіданні.

26 грудня 2019 року, до суду надійшли витребувані судом докази, а саме матеріали виконавчого провадження № 55511517.

26 грудня 2019 року, ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання замінено третю особу на стороні відповідача - Закарпатську митницю Державної фіскальної служби (ЄДРПОУ 39515893) на її правонаступника Закарпатську митницю Держмитслужби (ЄДРПОУ 43337207) на підставі постанови КМ України від 02 жовтня 2019 року № 858.

1. Позиції сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що державним виконавцем Онисько І.Ю. 11.01.2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору за виконавчим документом - постановою Закарпатської митниці ДФС № 2712/30500/17, виданою 19.09.2017 р., а 22.07.2019 р. в межах зазначеного виконавчого провадження винесено постанову про арешт коштів боржника. Божником, згідно вказаних постанов зазначено громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 . Разом із тим, згідно виконавчого документу - згаданої постанови в справі про порушення митних правил № 2712/30500/17 від 19.09.2017 адміністративне стягнення накладено на громадянку ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), яка проживає в Угорщині, АДРЕСА_4 ). В даному випадку відповідачем порушено статті 1,15, 18 Закону №1404-VIII, оскільки стягнення здійснюється не з особи зазначеної у виконавчому документі, тобто громадянки Угорщини ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), а з громадянки України ОСОБА_1 . Також варто зазначити, що в діючому законодавстві відсутня така норма права, яка б наділяла державного виконавця повноваженнями стягувати заборгованість за виконавчим документом із іншої особи, відмінної від визначеної у виконавчому документі, яка згідно нього не є боржником.

Відповідачем або уповноваженим представником відзиву на позовну заяву до суду, у строк наданий судом не надано та не повідомлено суду поважні причини його ненадання.

Позивач або уповноважений представник у судове засідання не з`явилися, 24 грудня 2019 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

В судове засідання відповідач не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується роздруківкою про надіслання на електронну адресу відповідача ухвали про відкриття провадження та повістки, а також розміщення таких на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини неприбуття суд не повідомив.

Відповідно до статті 268 частин 1,2 та 3 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277,280-283,285-289цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, представник позивача та відповідач були належним чином повідомлено про розгляд справи, суд вважає за можливе дану справу розглядати за їх відсутності.

Присутній в судовому засіданні представник третьої особи, заперечує, щодо задоволення позову, вважає позов надуманим та строку звернення до виконання виконавчого документу митним органом не пропущено, що підтверджується наданими відповідачем матеріалами виконавчого провадження. Крім того, постанова складена відносно громадянки ОСОБА_3 , яка є також громадянкою України, що проживає за адресою

АДРЕСА_5 . Обставини, встановлені судом.

19 вересня 2017 року, Державною фіскальною службою України винесено постанову в справі про порушення митних правил № 2712/30500/17 за ознаками вчинення громадянкою Угорщини ОСОБА_5 ( ОСОБА_4 ); ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - АДРЕСА_3 с. АДРЕСА_6 ; тимчасово не працює; місце проживання - Угорщина, АДРЕСА_7 . АДРЕСА_7 А); тимчасово перебуває в Україні за адресою - АДРЕСА_3 ; закордонний паспорт ВН НОМЕР_2 від 20.06.2016 виданий органом - КЕК КН та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 статті 481 МК України.

16 листопада 2019 року, Ужгородський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, оскільки стягувачем виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

27 грудня 2017 року, Закарпатська митниця ДФС повторно направила на адресу відповідача постанову про порушення митних правил № 2712/30500/17 для виконання.

11 січня 2018 року, державним виконавцем Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Онисько І.Ю., на підставі вищезазначеної постанови, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55511517.

Як вбачається з матеріалів справи, в постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 55511517, в графі «адреса» вказано – Закарпатська область, Ужгородський район, с. Демечі, вул. Миру, 34.

22 жовтня 2018 року, старшим державним виконавцем Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Присташ Камілою Вікторівною, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт майна боржника та встановлено, що для забезпечення повного, законного та своєчасного виконання даного виконавчого документу, необхідно накласти арешт на все майно боржника.

У даній постанові у графі «боржник» вказано – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

22 липня 2019 року, старшим державним виконавцем Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Присташ Камілою Вікторівною, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт коштів боржника, якою встановлено, що для забезпечення реального виконання рішення – необхідно накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах та постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: АБ «Укргазбанк», AT «А-Банк», AT «Альфа-Банк», AT КБ «ПриватБанк», AT «Комінвестбанк», AT «ОТП Банк», AT «Ощадбанк», AT «Райффайзен Банк Аваль», AT «Таскомбанк», AT «Укрексімбанк», AT «УкрСнббанк».

31 липня 2019 року, АТ «ОТП Банк» надав інформацію про прийняття до виконання постанови про арешт коштів боржника від 22.07.2019 р. ВП № 555115117 та у відповідності до вимог п.10.6 Інструкції № 22, повідомляє про недостатність коштів на рахунках боржника для її виконання.

31 жовтня 2019 року, позивач звернулася до відповідача з клопотання про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та заявою про скасування постанов, винесених ОСОБА_6 по виконавчому провадженні № 55511517, оскільки стягнення слід здійснювати з іншої особи, а саме громадянки ОСОБА_3

Вказує, що постанова про арешт коштів боржника перешкоджає їй отримувати заробітну плату.

27 листопада 2019 року, відповідачем надано відповідь на дане звернення позивача, де вказано, що боржником вимоги виконавчого документа не виконано, а відтак відсутні підстави для зняття державним виконавцем арешту з майна (коштів) боржника у ВП № 55511517.

Не погоджуючись з постановою про відкриття виконавчого провадження №55511517 від 11.01.2018 року та постановою про арешт коштів боржника від 22.07.2019 року, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 №1404-VIII (далі за текстом - “Закон №1404-VIII”) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Щодо строків звернення позивача до суду з даним позовом, мотиви суду.

Відповідно до статті 287 частини 2 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Про порушення своїх прав позивач дізналася 31 жовтня 2019 року, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, зворотного відповідачем не доведено та не спростовано матеріалами виконавчого провадження. Крім того, 31 жовтня 2019 року одночасно із ознайомленням із матеріалами виконавчого провадження позивач подала заяву начальнику РВ ДВС про скасування постанов винесених державним виконавцем Присташ К.В. по виконавчому провадженню № 55511517.

25 листопада 2019 року, позивач звернулася до суду із даним адміністративним позовом.

27 листопада 2019 року, відповідачем надано відповідь на звернення позивача від 31.12.2019 року, де вказано, що боржником вимоги виконавчого документа не виконано, а відтак відсутні підстави для зняття державним виконавцем арешту з майна (коштів) боржника у ВП № 55511517.

В даному випадку позивач скористалася своїм правом оскаржити дії державного виконавця до начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець у порядку визначеному ч.3 статті 73 Закону "Про виконавче провадженя", однак не дочекавшись відповіді звернулася до суду 25.11.2019 року, що може свідчити про поважність пропуску строку для звернення до суду, а відповідно такий строк, є таким, що пропущений із поважних причин.

Щодо строків пред`явлення виконавчого документа до виконання судом, мотиви суду.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII, до виконавчих документів віднесено постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

За ст. 536 МК України, не підлягає виконанню постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Згідно із ст. 359 МК України, штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше 15 днів з дня вручення або надіслання їй копії постанови органу доходів і зборів про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше 15 днів з дня залишення скарги (адміністративного позову) без задоволення.

Стаття 540 МК України регулює примусове виконання постанови про накладення штрафу У разі якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені статтею 539 цього Кодексу, постанова органу доходів і зборів або суду (судді) надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи порушника або за місцезнаходженням його майна.

Так, згідно вказаної статті, не підлягає виконанню постанова митного органу про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Крім цього, відповідно до ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Частина четверта статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", визначає, що за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення, отже в даному випадку стягувачем є Закарпатська митниця ДФС, а правонаступником Закарпатська митниця Держмитслужби. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Як вже вище зазначалося судом, пунктом 6 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Разом з тим, статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Як слідує із постанови в справі про порушення митних правил № 2712/30500/17 постанова винесена 19 вересня 2017 року, набрала законної сили 29 вересня 2017 року, Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання 19.12.2017 року. Первісно митним органом пред`явлено до виконання постанову 16.11.2017 року та повторно 11.01.2018 року.

Суд наголошує на тому, що в силу вимог ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред`явлення до виконання цього виконавчого документу від 19.09.2017 року переривався, що підтверджується матеріалами справи, а відтак, строк для пред`явлення відповідного документу - три місяці не порушено стягувачем.

З огляду на викладене, Закарпатською митницею ДФС не пропущено строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, що підтверджується датою реєстрації згідно відмітки на штемпелі Ужгородького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області № 311/13.14.33 від 11.01.2018 року.

Згідно частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Статтею 18 Закону №1404-VIII установлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1404-VIII, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Судом встановлено, що у постанові про порушення митних правил № 2712/30500/17 від 19 вересня 2017 року вказано, що громадянка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово перебуває в Україні за адресою - АДРЕСА_3 .

За приписами частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника податидекларацію про доходита майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

16 листопада 2019 року, Ужгородський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, оскільки стягувачем виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

27 грудня 2017 року, Закарпатська митниця ДФС повторно направила на адресу відповідача постанову про порушення митних правил № 2712/30500/17 для виконання та яка зареєстрована органом ДВС 11 січня 2018 року..

Таким чином відповідачем на підставі постанови в справі про порушення митних правил, як виконавчого документу правомірно винесено постанову про відкриття виконавче провадження від 11 січня 2018 року на підставі ст.3,4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", копію якої за вихідним номером № 351 рекомендованою кореспонденцією направлено сторонам виконавчого провадження для відома та виконання. Відповідно підстав, для визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження судом не встановлено.

Що стосується позовної вимоги визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 22.07.2019 року, судом встановлено наступне.

22 липня 2019 року, старшим державним виконавцем Ужгородського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Присташ Камілою Вікторівною, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт коштів боржника, якою встановлено, що для забезпечення реального виконання рішення – необхідно накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №1404-VIII, заходами примусового виконання рішень, серед іншого, є: звернення стягнення на кошти боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 13 Закону №1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення, поряд з іншим, постанов або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Аналізуючи коментовані приписи вказаної статті Закону №1404-VIII, суд зазначає, що накладення арешту на кошти боржника є правовим механізмом створення можливості забезпечення належного і своєчасного виконання виконавцем у межах суми стягнення за виконавчим документом із врахуванням додаткових платежів. Слід також зауважити, що для ефективного виконання рішень, звернутих до примусового виконання, державний виконавець володіє й іншими повноваженнями, визначеними статтею 18 Закону №1404-VIII, окрім накладення арешту на кошти боржника.

Згідно із частинами 1, 2 статті 48 Закону №1404-VIII, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частин першої та третьої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт коштів боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та в межах суми стягнення.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця про арешт коштів боржника від 22.07.2019 року є правомірною та не підлягає скасуванню.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, під час розгляду справи судом не встановлено порушення порядку державним виконавцем при накладенні арешту на кошти боржника щодо громадянки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та у задоволенні яких необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 90, 139, 242-246, 265, 271, 287 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 до Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третьої особи на стороні відповідача Закарпатської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування постанов – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції та може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адмінсуду шляхом подання апеляційної скарги через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до частини 1 статті 271 КАС України, судом виготовлено та проголошено повне судове рішення 26 грудня 2019 року.

СуддяТ.В.Скраль