Рішення № 86691194, 27.12.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/11106/19

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернова Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Військової частини А3316 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася Військова частина А3316 та, з підстав не відшкодування відповідачем в добровільному порядку вартості речового майна, строк носіння якого не закінчився, просить стягнути з нього грошові кошти в сумі 5579,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що громадянин ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині А3316 та був звільнений у запас 29.01.2018, згідно наказу командира №20 від 29.01.2018 відповідно до п.1 пп. «е» ст.26 "Про військовий обов`язок і військову службу" (через службову невідповідність). Зазначений військовослужбовець має непогашену заборгованість перед військовою частиною за отримані ним предмети речового майна, строки носіння яких не закінчилися на момент звільнення, в сумі 5579,62 грн. У зв`язку з несплатою відповідачем вартості речового майна позивач звернувся до суду.

Ухвалою від 22.10.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На адресу суду повернулося поштове відправлення, яке направлялося відповідачеві за адресою місця його реєстрації, з довідкою відділення поштового зв`язку про причину повернення "за закінченням строку зберігання".

Згідно з ч.11 ст.126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами з урахуванням ст.126 КАС України, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині А3316 та був звільнений у запас 29.01.2018, 30.01.2018 знятий з усіх видів забезпечення, згідно наказу командира військової частини А3316 №20 від 29.01.2018 відповідно до п.1 пп. «е» ст.26 "Про військовий обов`язок і військову службу" (через службову невідповідність).

З довідки - розрахунку №6 вбачається, що відповідач отримав речове майно згідно з переліком, частину якого відповідач не зносив у встановлені строки, на суму 5733,97 грн.

Згідно виписки з книги обліку грошових стягнень і нарахувань військової частини А3316, залишок нестягнутої суми за речове майно станом на 01.07.2018 складає 5579,62 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості за речове майно, яке не вислужило встановлений термін експлуатації, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей врегульовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі Закон №2011).

Згідно пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №2011 дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Абзацом 2 частини 1 статті 91 Закону №2011 речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства оборони України №232 від 29.04.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 травня 2016 р. за №768/28898, затверджена Інструкція про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період (далі Порядок №232).

Згідно абзацу 7 пункту 4 розділу ІІІ Порядку №232 у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби.

Враховуючи, що ОСОБА_1 був звільнений з військової служби за службовою невідповідністю, тому зобов`язаний відшкодувати суму вартості виданих йому предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, а саме на суму 5579,62 грн.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи, що станом на час розгляду справи сума вартості виданих предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися відповідачем не сплачена, а доказів зворотнього не надано, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Військової частини А3316 (вул. Київське шосе, 45, м.Житомир, 10007, код ЄДРПОУ 26605384) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення грошових коштів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини А3316 заборгованість за видане речове майно, строки носіння якого не закінчились, в сумі 5579,62 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова