Рішення № 86691184, 27.12.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 року м. Житомир справа № 806/1381/18

категорія 6781

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панкеєвої В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним рішення, зобов`язання видати довідку,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Першого заступника Генерального прокурора України Сторожука Д.А. від 27.02.2018 за №18-276 вих-18 щодо відмови у видачі йому довідки про розмір місячного заробітку для перерахунку пенсії за вислугу років;

- зобов`язати відповідача видати йому довідку про розмір місячного заробітку старшого помічника військової прокуратури гарнізону для перерахунку пенсії.

В обґрунтування позову позивач вказує, що відмова Першого заступника Генерального прокурора України ОСОБА_2 Д.А. від 27.02.2018 у видачі довідки про розмір місячного заробітку старшого помічника військового прокурора гарнізону є протиправною.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 17.04.2018 адміністративну справу №806/1381/18 призначено до розгляду в судовому засіданні.

07.05.2018 від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що посади старшого помічника військової прокуратури гарнізону не існує, натомість позивача проінформовано про розмір посадового окладу та грошового забезпечення за наявною посадою прокурора прокуратури.

В судовому засіданні 11 травня 2018 року зупинено провадження у вказаній справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №825/506/18.

Ухвалою суду від 25.11.2019 поновлено провадження у справі №806/1381/18.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Зі змісту витягу з наказу військового прокурора Житомирського гарнізону від 24.12.2004 №222 ОСОБА_1 з 24.12.2004 звільнений з військової прокуратури (а.с.10).

17.02.2018 позивач звернувся до Генерального прокурора України із заявою про видачу довідки про розмір заробітної плати на посаді старшого помічника військового прокурора гарнізону згідно постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 (а.с.11-12).

Листом від 27.02.2018 № 18-276 вих-18 Генеральна прокуратура України повідомила позивача про те, що п.1 Постанови №505 затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, серед яких відсутня посада старшого помічника військового прокурора гарнізону. Вказано про відсутність нормативно-правового акту щодо прирівняння посад у органах прокуратури, які ліквідовано, до посад, які передбачені діючим штатним розписом. У зв`язку з наведеним, у видачі довідки відмовлено (а.с.14-16).

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 20 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-XII, в редакції, яка була чинною на час призначення пенсії позивачу) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частиною 18 статті 50-1 Закону № 1789-XII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-XII, зокрема, частину 18 статті 50-1 Закону № 1789-XII викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

При цьому, пунктом 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до перелічених законів України, зокрема, Закону № 1789-XII.

З 15.07.2015 набрав чинності Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі Закон № 1697-VII), відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" якого визнано таким, що втратив чинність Закон № 1789-ХІІ, крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу 1 частини 2 статті 46-2, статті 47, частини 1 статті 49, частини 5 статті 50, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, частини 3 статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.

Згідно з частиною 12 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України") умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - постанова № 1013) підвищено розміри заробітку працюючих працівників прокуратури.

Проте, положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, постанова № 1013 не містить.

При цьому, положення Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", якими частину 18 статті 50-1 Закону № 1789-XII та частину 20 статті 86 Закону № 1697-VII викладено у новій редакції, не були визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов`язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з 01.12.2015, тобто початку застосування постанови № 1013, та у зв`язку з набранням у подальшому чинності Законом № 1697-VII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов`язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені згідно статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, не підлягають перерахунку, у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

Аналогічна правова позиція була викладена і Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі № 713/985/16-а, від 14.03.2018 у справі № 212/7572/16-а.

В контексті наведеної норми Основного закону слід зауважити, що видані органами державної влади документи за своєю формою та змістом повинні відповідати вимогам законів України, що діють на час їх видачі, а також містити виключно достовірну інформацію.

Разом з тим, на час звернення позивача до відповідача із заявою про видачу довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії, Кабінетом Міністрів України не прийнято і не розроблено форми та змісту довідки про заробітну плату, що подається до органів пенсійного фонду для проведення перерахунку пенсії працівникам прокуратури.

При цьому, судом не приймається до уваги посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", як на підставу для отримання довідки про заробітну плату, оскільки останньою вносяться зміни до постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працюючих працівників прокуратури та жодним чином не визначається форма довідки та порядок перерахунку пенсії прокурорським працівникам.

Суд вважає за необхідне зазначити, що втрата чинності статтею 50-1 Закону № 1789-XII, а також відсутність у Законі № 1697-VII норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорських працівників відповідної категорії, відсутність у постанові Кабінету Міністрів України форми та змісту довідки про заробітну плату, що подається до органів пенсійного фонду для проведення перерахунку пенсії позивачу, не може бути розцінено як звуження соціально-правових гарантій, порушення принципу передбачуваності Закону, та відповідно не створює обов`язку для відповідача у видачі позивачу довідки про його заробітну плату.

Таким чином, оскільки законодавством, чинним на час звернення позивача за видачею довідки, не передбачено можливість перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, у відповідача не було правових підстав для видачі запитуваної довідки.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.10.2019 у справі №825/506/18 висловила позицію, що ураховуючи відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача, у відповідача не було підстав для видачі позивачу відповідної довідки, у зв`язку із чим відмова в її видачі з одночасним роз`ясненням при цьому суті змін до пенсійного законодавства України не порушила прав та законних інтересів заявника.

Відповідно до ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення позову ОСОБА_1 судом не встановлено, у зв`язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_1 ) відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва