Рішення № 86691166, 26.12.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/10032/19

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Токаревої М.С.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України у якому просив:

- визнати протиправним і скасувати пункт 13 рішення Міністерства оборони України про відмову, як особі звільненій із військової служби за контрактом, у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 1 групи з 06.06.2019 року внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19.07.2019 року №95;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити йому, як особі звільненій з військової служби за контрактом, у зв`язку із встановленням інвалідності 1 групи з 06.06.2019 внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку в розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2019, відповідно до статей 16-16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" М2011-ХІІ та в Порядку затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року N 975.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 1 групи з тих підстав, що на час встановлення інвалідності у 1999 році не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги.

Справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

У встановлений судом строк відповідачем було надано відзив на позовну заяву за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву вказано, що на час встановлення інвалідності у 1999 році не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги, а тому відсутні підстави для проведення нарахування та виплати одноразової грошової допомоги.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд дійшов наступного висновку.

06.12.1998 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №1 ОСОБА_1 первинно встановлено третю групу інвалідності, яка настала внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку, що підтверджується копією довідки Житомирської МСЕК серія 2-18 ЖИЗ №028482 від 06.12.1998 .

14.06.2000 у Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №1 ОСОБА_1 первинно встановлено другу групу інвалідності, яка настала внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку, що підтверджується копією довідки Житомирської МСЕК серія 2-18 ЖИЗ №075481від 14.06.2000.

03.02.2006 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 ОСОБА_1 повторно безтерміново встановлено другу групу інвалідності, яка настала внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку, що підтверджується копією довідки Житомирської МСЕК серія ЖИК №003426 від 03.02.2006.

Слід зазначити, що одноразова грошова допомога, інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства у зв`язку з встановленням мені 3 та 2 груп інвалідності, не призначалися і не виплачувалися.

06.06.2019 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 ОСОБА_1 вперше встановлено першу групу інвалідності з 06.06.2019, яка настала внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку, що підтверджується копією довідки Житомирської МСЕК серія 12 ААБ №548608 від 06.06.2019.

20.06.2019 ОСОБА_1 у встановленому порядку звернувся про виплату одноразової грошової допомоги, як інваліду першої групи. До заяви додано усі документи встановлені п. 11 Порядку № 975, а саме посвідчені копії довідок МСЕК серія 2-18 ЖИЗ №028482 від 06.12.1998, серія 2-18 ЖИЗ №075481 від 14.06.2000, серія ЖИК №003426 від 03.02.2006, серія 12 ААБ №548608 від 06.06.2019; копію свідоцтва про хворобу військової частини А3120 від 14.10.1999 №435; довідки військової частини польова пошта 65753 від 29.01.1987 №215 про обставини отримання травми; також додав копії витягів наказу №105, №40 про звільнення з військової служби, паспорту та ідентифікаційного номеру, катку реквізитів рахунку банку.

Пунктом 13 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19.07.2019 у №95, затвердженим Міністром оборони України, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки на час встановлення мені інвалідності 3 групи в 1999 році не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги.

Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує наступне.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-ХІІ), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Нормами ст.16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Позивачу первинно встановлено 3-ю групу інвалідності з 06.12.1998, внаслідок травми пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку.

Тобто, станом на 06.12.1998, коли позивачу вперше було встановлено 3-ю групу інвалідності, не існувало нормативно-правового акту, який передбачав би виплату одноразової грошової допомоги.

В свою чергу, для отримання одноразової грошової допомоги позивач вперше звернувся після встановлення йому 1-ї групи інвалідності.

Згідно довідки МСЕК серія 12 ААБ №548608 від 06.06.2019 ОСОБА_1 встановлено першу групу інвалідності з 06.06.2019, яка настала внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку.

Відповідно до ч. 8, 9 ст. 16-3 Закону № 2011-XII (чинного на момент встановлення позивачу 2-ї групи інвалідності) особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Закону Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 було затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

У абз. 3 пункту 2 Порядку №975 зазначено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до абз.3 п.3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, з 06.06.2019 у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги. Тому до цих правовідносин застосовується законодавство, що діяло станом на 06.06.2019.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 22.08.2019 у справі №806/2180/18.

Суд звертає увагу, що підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги відповідачем було вказано те, що на час встановлення позивачу інвалідності у 1998 році не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги. Інших підстав, на яких наголошує відповідач у відзиві на адміністративний позов, у оскаржуваному рішенні не вказано, а тому суд не надає їм оцінку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, а тому рішення Міністерства оборони про відмову у призначені позивачу грошової допомоги, що оформлене протоколом засідання комісії МОУ від 19.07.2019 №95, є протиправним та підлягає скасуванню.

В свою чергу, що стосується позовної вимоги позивача щодо зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності 1 групи внаслідок травми пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби суд зазначає наступне.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами, що передбачено ч. 6 ст. 16-3 Закону № 2011-XII.

З огляду на те, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги або прийняття рішення про відмову у її видачі, то суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб`єкта владних повноважень, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині у спосіб обраний позивачем.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, зважаючи на наявність порушеного права та необхідність його судового захисту, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими частиною другою статті 9, частиною другою статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 1-ї групи інвалідності з 06.06.2019 у розмірі та порядку, встановленому Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з прийняттям відповідного рішення та урахуванням висновків суду, викладених у даній справі.

Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність винесеного рішення, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 229, 242-246, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський пр-т, 6, м. Київ, 03168. РНОКПП/ЄДРПОУ: 00034022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати пункт 13 рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 , як особі звільненій із військової служби за контрактом, у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 1 групи з 06.06.2019внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19.07.2019 року №95.

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 1-ї групи інвалідності з 06.06.2019 у розмірі та порядку, встановленому Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з прийняттям відповідного рішення та урахуванням висновків суду, викладених у даній справі.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева