Рішення № 86691142, 27.12.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/11336/19

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи з 21 травня 2019 року внаслідок поранення, що пов`язане із захистом Батьківщини, що оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13 вересня 2019 року № 118;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, як інваліду III групи внаслідок поранення, що пов`язане із захистом Батьківщини, у розмірі 250 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом 01 січня 2019 року, з урахуванням раніше виплаченої суми.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем зазначено, що 20.05.2016 відповідно до довідки до акта огляду МСЕК від 20.05.2019 серія АГ №0000336 позивачу встановлено 5% втрати працездатності внаслідок поранення, контузії, так, пов`язаного із захистом Батьківщини. З 21.05.2019 відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №548606 від 07.06.2019 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок поранення, так, пов`язаного із захистом Батьківщини. Позивач вважає, що як інвалід ІІІ групи з 21.05.2019 набув право на отримання одноразової грошової допомоги. Однак, відповідач безпідставно відмовляє в призначенні одноразової грошової допомоги, чим порушує його право на соціальний захист та отримання належної суми грошової допомоги, а тому рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум №118 від 13.09.2019 пункт 32 прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, у зв`язку з чим, позивач просить його скасувати.

Ухвалою суду від 01 листопада 2019 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомленням (викликом) сторін.

На виконання вимог ухвали суду Міністерством оборони України направлено до суду відзив на адміністративний позов від 22 листопада 2019 року №2245. У вказаному відзиві зазначив, що з дня встановлення ступеня втрати працездатності 5% до дня встановлення III групи інвалідності минуло понад два роки. Таким чином, в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі, оскільки останній не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

Від представника третьої особи надійшли пояснення щодо позову від 11 листопада 2019 року №643, в яких представник Житомирського обласного військового комісаріату зазначив, що оскільки позивачу встановлено ІІІ група інвалідності понад дворічний термін з часу первинного встановлення ступення втрати працездатності, а тому підстав для виплати одноразової грошової допомоги немає.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у період з травня 2006 року по 26.04.2007 та у період з 05.09.2014 по 31.08.2015, про що свідчить військовий квиток Серія АВ №273683 (а.с. 14-16).

Витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 25.04.2019 №1100 встановлено, що отримані позивачем "захворювання, так пов`язані із захистом Батьківщини" (а.с. 19).

20 травня 2016 року Рівненьською обласною медико-соціальною комісією позивачу встановлено 5% втрати працездатності з 20.05.2016, внаслідок поранення, контузії, так, пов`язаного із захистом Батьківщини (а.с. 20), у зв`язку з цим Міністерством оборони України позивачу виплачено 5 075,00 грн

Згідно наявної у матеріалах справи копії довідки до акту огляду МСЕК від 07.06.2019 Житомирською обласною медико-соціальною комісією №2 позивачу при повторному огляді було встановлено ІІІ групу інвалідності з 21.05.2019 - поранення, так пов`язане із захистом Батьківщини (а.с. 21).

В подальшому, ОСОБА_1 подав заяву через Житомирський обласний військовий комісаріат про виплату йому одноразової грошової допомоги в зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, пов`язаних із захистом Батьківщини.

13.09.2019 комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, що оформлене протоколом № 118, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що згідно п. 4 ст. 16 - 3 Закону України "Про правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 8 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. В свою чергу, позивачу групу інвалідності встановлено понад дворічний термін після встановлення ступення втрати працездатності.

Крім того зазначено, що допомога у зв`язку з встановленням 5% втрати працездатності виплачена в сумі 5 075,00 грн (а.с. 22).

Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами частини п`ятої статті 17 Конституції України обумовлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом № 2011-ХІІ.

Згідно частини 4 статті 16-3 Закону №2011-XII якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Відповідно до частини дев`ятої статті 163 Закону №2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання цих вимог Закону постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (Порядок №975).

При цьому, пунктом 2 наведеної Постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком №975, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №284, і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року №1331; допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до пункту 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

- у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

- у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, на час подання позивачем заяви про виплату одноразової грошової допомоги було визначено, що моментом виникнення права є дата первинного встановлення втрати працездатності без встановлення інвалідності, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент встановлення позивачу відповідного ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, а саме станом на 20.05.2016, тобто Закон №2011-ХІІ та Порядок №975.

Суд звертає увагу, що на момент первинного встановлення позивачу часткової втрати працездатності зазначені вище Закон № 2011-ХІІ та Порядок №975 не містили норми, яка б встановлювала строк реалізації права на одноразову грошову допомогу при подальшому встановленні особі інвалідності за наслідками повторного медичного огляду.

В подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII у Законі №2011-XIІ пункт 4 статті 16-3 доповнити абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".

Проте, в силу статті 58 Конституції України, норма Закону України від 6 грудня 2016 року №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яка набрала чинності 1 січня 2017 року не може розповсюджуватись на спірні правовідносини за часовий проміжок з 2015 по 2017 рік, оскільки це фактично означатиме застосування зворотної дії закону в часі. Застосування даної норми можливе лише у разі повторного встановлення інвалідності для позивача після 1 січня 2017 року.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, строків реалізації права на одноразову грошову допомогу законодавством передбачено не було, отже, позивач має право на отримання вказаної допомоги без обмеження дворічним терміном після первинного встановлення групи інвалідності.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 30 жовтня 2018 року у справі №760/16027/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №825/1380/18.

Відповідно до п.8 Порядку №975 якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Встановлено, що з 20.05.2019 у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням йому втрати працездатності без встановлення інвалідності, внаслідок поранення, захворювання пов`язаного із захистом Батьківщини, а з 21.05.2019 у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаним із захистом Батьківщини.

Отже, позивач, станом на час звернення до відповідача мав право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, а тому відповідач протиправно відмовив у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги.

З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскаржувана відмова є протиправною, а належним способом захисту порушеного права позивача, а також гарантією того що спір між сторонами буде вирішено та не потребуватиме додаткового втручання суду, є зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності.

Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність винесеного рішення, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 229, 242-246, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський пр-т, 6, м.Київ, 03168. РНОКПП/ЄДРПОУ: 00034022), третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат (вул. Сергія Параджанова, 4, м. Житомир, 10001. РНОКПП/ЄДРПОУ: 07873079) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи з 21 травня 2019 року внаслідок поранення, що пов`язане із захистом Батьківщини, що оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13 вересня 2019 року № 118.

Зобов`язати Міністерство оборони України (Повітрофлотський пр-т, 6, м.Київ, 03168, ЄДРПОУ:00034022) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу, з урахуванням права на отримання одноразової грошової допомоги, як інваліду III групи внаслідок поранення, що пов`язане із захистом Батьківщини, у розмірі 250 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом 01 січня 2019 року, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 27 грудня 2019 року.

Суддя Л.А.Шуляк