Рішення № 86690634, 26.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

26 грудня 2019 року Справа №160/9065/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/200188/2, прийняте 02.09.2019 Дніпропетровською митницею ДФС;

- стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 768,40 грн.

17.12.2019 року представником ОСОБА_1 надано суду клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на профейсіну правничу допомогу адвоката в розмірі 5450 грн. та залучення експерта в розмірі 1500 грн.

Ухвалою суду від 21.12.2019 року призначено клопотання про розподіл судових витрат на 26.12.2019 року.

Відповідно до ч.3 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Про дату, час та місце розгляду заяви представники сторін повідомлені належним чином, в судове засідання представники сторін не з`явились. Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви. У зв`язку з неприбуттям представників сторін у судове засідання, розгляд заяви здійснено в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про розподіл судових витрат, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм, дає суду підставу зробити висновок про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До матеріалів справи позивачем додано:

- копію договору про надання правничої допомоги від 05.09.2019 року;

- копію рахунку на оплату №1 від 12.09.2019 року;

- квитанцію №31662 від 12.09.2019 року;

- копію рахунку на оплату №2 від 07.11.2019 року;

- квитанцію №0.0.1516810878.1 від 08.11.2019 року;

- копію рахунку на оплату №3 від 10.12.2019 року;

- квитанцію №0.0.1548833179.1 від 11.12.2019 року;

- акту наданих послуг до договору від 13.12.2019 року.

Судом встановлено, що між адвокатом Чіняєвою О.М. та Шапіро В.О. укладено договір про надання правової допомоги від 05.09.2019 року.

Відповідно до п.1.1 договору адвокат зобов`язується надавати клієнту юридичні послуги з питань прав захисту ті законних інтересів клієнта, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити юридичні послуги на умовах, передбачених даним договором.

Розділом 5 договору встановлено вартість по порядок оплати послуг адвоката, а саме: вартість однієї години роботи адвоката – 600 грн., вартість участі в судовому засіданні в суді першої інстанції – 1000 грн. за одне судове засідання. Оплата послуг здійснюється протягом 10 днів з дня виставлення рахунку. Підтвердження наданих послуг є підписаний сторонами акт наданих послуг.

Судом встановлено, що визначена сума витрат на професійну правничу допомогу заявлена у розмірі 5450 грн. і складається з наступних наданих адвокатом послуг:

1. За рахунком на оплату №1 від 12.09.2019 року:

- аналіз публічно доступних у ЄДРСР процесуальних документів Дніпропетровського окружного адміністративного суду та Третього апеляційного адміністративного суду у аналогічних справах №№ 160/9458/18, 160/9654/18, 160/75/19, 160/96/19, 160/181/19, 160/258/19, 160/251/19, 160/704/19, 160/911/19, 160/1115/19, 160/1258/19, 160/1643/19, 160/1642/19, 160/1333/19, 160/1682/19, 160/1684/19, 160/1751/19, 160/1796/19, 160/2290/19, 160/2651/19, 160/2735/19, 160/2798/19, 160/2910/19, 160/2009/19, 160/3087/19, 160/3365/19, 160/3461/19, 160/3596/19, 160/3752/19, 160/4294/19, 160/4489/19, 160/4857/19 – 130 хв. – 1300 грн.;

- підготовка позовної заяви до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Дніпропетровської митниці ДФС від 02.09.19 про коригування митної вартості товарів – 120 хв. – 1200 грн.;

2. За рахунком на оплату №2 від 07.11.2019 року:

- ознайомлення із відзивом Дніпропетровської митниці ДФС від 24.10.19 № 1766/04-50-10-16 – 40 хв. – 400 грн.;

- підготовка відповіді на відзив Дніпропетровської митниці ДФС від 22.10.19 № 1742/04-50-10-16 – 110 хв. – 1100 грн.;

- підготовка 2 клопотань про витребування доказів та 1 клопотання щодо розгляду справи в судовому засіданні – 45 хв. – 450 грн.;

3. За рахунком на оплату №3 від 10.12.2019 року:

- участь в судовому засіданні у справі №160/9065/19 в Дніпропетровському окружному адміністративному суді – 1 шт. – 1000 грн.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу — це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Верховним судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Здійснені адвокатом дії, визначені в рахунках на оплату, мали бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.

Судом не встановлено підтвердження вчинення адвокатом дій, визначених в рахунку на оплату №1 від 12.09.2019 року, а саме дійсне здійснення адвокатом аналізу публічно доступних у ЄДРСР процесуальних документів Дніпропетровського окружного адміністративного суду та Третього апеляційного адміністративного суду у аналогічних справах №№ 160/9458/18, 160/9654/18, 160/75/19, 160/96/19, 160/181/19, 160/258/19, 160/251/19, 160/704/19, 160/911/19, 160/1115/19, 160/1258/19, 160/1643/19, 160/1642/19, 160/1333/19, 160/1682/19, 160/1684/19, 160/1751/19, 160/1796/19, 160/2290/19, 160/2651/19, 160/2735/19, 160/2798/19, 160/2910/19, 160/2009/19, 160/3087/19, 160/3365/19, 160/3461/19, 160/3596/19, 160/3752/19, 160/4294/19, 160/4489/19, 160/4857/19 – 130 хв. – 1300 грн.

Відомості про вказані справи відсутні в матеріалах справи, а тому проведення аналізу вказаних судових рішень не може впливати на вартість витрат на правничу допомогу у цій справі.

Отже, вимога про відшкодування судових витрат в цій частині не підлягає задоволенню.

Також, матеріали справи не містять доказів ознайомлення адвоката з відзивом Дніпропетровської митниці ДФС від 24.10.19 № 1766/04-50-10-16 – 40 хв. – 400 грн., що міститься в рахунку на оплату №2 від 07.11.2019 року.

Суд зазначає, що ознайомлення з відзивом митниці та підготовка відповіді на відзив фактично є однією дією, вчиненою на підготовку відповіді на відзив та не потребує окремого розмежування на ознайомлення з відзивом та його написання.

А тому, суд вважає, що вимога про відшкодування судових витрат в частині ознайомлення адвоката з відзивом Дніпропетровської митниці ДФС від 24.10.19 № 1766/04-50-10-16 – 40 хв. – 400 грн. не підлягає задоволенню.

Стосовно зазначеної в рахунку на оплату №2 від 07.11.2019 року підготовки 2 клопотань про витребування доказів та 1 клопотання щодо розгляду справи в судовому засіданні – 45 хв. – 450 грн., суд зазначає наступне.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), №34884/97).

Проаналізувавши складені адвокатом 2 клопотання про витребування доказів та 1 клопотання щодо розгляду справи в судовому засіданні, суд зазначає, що вони складені по шаблону заяв, містять однакові реквізити сторін, однакові обставини справи, містяться на одному аркуші кожний, що свідчить, що заявлений адвокатом час, витрачений на їх написання є завищенним.

З наданих документів не доведено співрозмірності витраченого часу адвоката та суми гонорару, з огляду на що вимога про відшкодування судових витрат в частині підготовки 2 клопотань про витребування доказів та 1 клопотання щодо розгляду справи в судовому засіданні – 45 хв. – 450 грн. не підлягає задоволенню.

Інші, визначені адвокатом дій в рахунках на оплату, є доведеними та підлягають задоволенню судом у загальному розмірі 3300 грн.

Також, адвокатом позивача заявлено клопотання про стягнення витрат на залучення експерта.

Згідно з ч.4 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження залучення судового експерта, суду надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формунь стосовно судового експерта Пилипенко ОСОБА_2 , свідоцтво платника єдиного внеску серії А №618867 ОСОБА_3 , та квитанцію до прибуткового касового ордера №т2193 від 21.11.2019 року, виданому судовим експертом ОСОБА_3 .

На підтвердження оплати послуг судового експерта ОСОБА_3 суду надано квитанцію від 21.11.2019 року на суму 1500 грн.

В матеріалах справи міститься висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 21.11.19 № т2193/19, складений судовим експертом ОСОБА_3 (свідоцтво № 1380 від 30.10.2009 р, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфкаційної комісії при Міністерстві юстиції України). Під час проведення дослідження судовим експертом здійснене порівняння технічних характеристик автомобіля позивача із технічними характеристиками автомобіля «Mitsubishi Outlander», який використаний відповідачем в якості джерела цінової інформації.

Наданими суду доказами підтверджені витрат на залучення експерта, а тому заявлені витрати у цій частині підлягають задоволенню судом.

З огляду на викладене, суд приходить до часткового задоволення заяви представника позивача про розподіл судових витрат.

Пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про розподіл судових витрат – задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС сплачені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3300 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС сплачені позивачем судові витрати на залучення експерта у розмірі 1500 грн.

В задоволенні іншої частини заяви – відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи додаткове рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук