Рішення № 86690546, 27.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

27 грудня 2019 рокуСправа №160/8293/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" щодо вирішення питання про стягнення судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 04.05.2019 р. № UА500060/2019/000050/2.

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.05.2019 року № UА500060/2019/00317.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду у спрощеному провадженні без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 року було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

20.11.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" надійшла заява щодо вирішення питання про судові витрати, в якій позивач просив вирішити зазначене питання після винесення рішення у справі.

11.12.2019 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було винесено рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" було задоволено повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року було призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" про вирішення питання щодо судових витрат в судовому засіданні на 23.12.2019 року.

16.12.2019 року на адресу суду надійшла заява про винесення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, в якій позивач просить винести додаткове рішення у справі, яким стягнути із Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань цього суб`єкта владних повноважень судові витрати, пов`язані із розглядом справи № 160/8293/19 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді в сумі 13 500,00 грн.

До вказаної заяви додані документи на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу.

18.12.2019 року копію вказаної заяви разом із додатками було направлено Одеській митниці ДФС засобами електронного зв`язку, а саме на офіційну електронну пошту установи.

23.12.2019 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю станом на даний час заперечень щодо заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від відповідача.

Розгляд справи було відкладено на 27.12.2019 року.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

З огляду на положення ст. 252 КАС України суд вважає, що неприбуття у судове засідання представників учасників справи не перешкоджає судовому розгляду, а тому, керуючись приписами ст. 205, ч. 4 ст. 229 КАС України, судовий розгляд заяви про винесення додаткового рішення, суд здійснює у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, зміст поданої заяви, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 3, 5 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З матеріалів справи вбачається, що рішення по справі № 160/8293/19 прийнято судом 11.12.2019 року в порядку розгляду справи за правилами загального позовного провадження, при цьому заява про вирішення питання про стягнення судових витрат після винесення рішення судом була подана 20.11.2019 року, тобто до закінчення судових дебатів.

Заява про винесення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу з відповідними доказами понесення таких витрат була подана 16.12.2019 року, тобто в межах, тобто в межах строку встановленого ч. 7 ст.139 КАС України.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем зазначено, що 08.02.2018 р. з Адвокатським об`єднанням «Альянс» було укладено Договір №08/02-19/1 про надання правової (правничої) допомоги, а 02.04.2019 р. було укладено додаткову угоду № 02/04/19-ЗВ від 02.04.2019 р. до цього договору. Відповідно до п.1.1. Договору, за цим договором Об`єднання зобов`язується надавати Клієнту правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі, а Клієнт зобов`язується приймати та оплачувати надану об`єднанням правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі. Відповідно до п. 3.1. Договору, За надання Об`єднанням правової (правничої) допомоги за цим договором Клієнт щомісячно сплачує Об`єднанню гонорар, розмір якого визначається за згодою сторін залежно від обсягу правової (правничої) допомоги, наданої Об`єднанням клієнту у звітному місяці та зазначається в акті здавання - приймання наданих послуг за звітний місяць, підписаному обома сторонами.

Відповідно до п. 3.2. Договору, гонорар сплачується клієнтом Об`єднанню щомісячно не пізніше 07 (сьомого) числа місяця, наступного за кожним звітним місяцем, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок об`єднання, зазначений у наданому об`єднанням рахунку на сплату гонорару.

При цьому, відповідно до п.1 Додаткової угоди №02/04/19-ЗВ від 02.04.2019 р. до Договору про надання правової (правничої) допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019 р.: «З метою визначення вартості професійної правової (правничої) допомоги, що надавалася об`єднанням клієнту у конкретній судовій справі, сторони погоджують протокол, що міститиме детальний опис послуг, що надавалися у конкретній судовій справі та їх вартість».

Керуючись наведеними умовами договору, 16.12.2019 р. сторони підписали протокол, яким визначено, що вартість професійної правничої допомоги, що надавалася у справі №160/8293/19 склала 13 500, 00 грн. (із ПДВ).

Таким чином, на підтвердження витрат на професійну правову допомогу позивачем надані наступні документи: копія додаткової угоди №02/04/19-ЗВ від 02.04.2019 року до договору № 08/02- 19/1 про надання правової (правничої) допомоги від 08.02.2019 року, копія протоколу № 16/12/19 від 16.12.2019 р., копія Акту від 31.08.2019 р. здавання-приймання наданих послуг до договору № 08/02-19/1 про надання правової (правничої) допомоги від 08.02.2019 року, копія Акту від 30.09.2019 р. здавання-приймання наданих послуг до договору № 08/02-19/1 про надання правової (правничої) допомоги від 08.02.2019 року, копія Акту від 31.10.2019 р. здавання-приймання наданих послуг до договору № 08/02-19/1 про надання правової (правничої) допомоги від 08.02.2019 року, копія Акту від 30.11.2019 р. здавання-приймання наданих послуг до договору № 08/02-19/1 про надання правової (правничої) допомоги від 08.02.2019 року, копії платіжних доручень № 309072, № 191407, №191406, № 475636, № 475635, № 56868.

Як вбачається із наданого протоколу погодження детального опису робіт (наданих послуг) та їх вартості, що надавалися АО «Альянс» у рамках судової справи №160/8293/19 № 16/12/19 від 16.12.2019 року, позивачу була надана така правова допомога:

- підготовка та подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 04.05.2019 р. № UA500060/2019/000050/2 та картки відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.05.2019р. № UA500060/2019/00317 вартість 3000,00 грн.;

- аналіз судової практики та надання консультації клієнту щодо розгляду судової справи №160/8293/19 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді вартість 1000,00 грн.;

- підготовка, подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та направлення засобами поштового зв`язку відповідачу відповіді на відзив на позовну заяву 30.09.2019 р. вартість 1500,00 грн.;

- підготовка клопотання від 30.09.19 р. по справі №160/8293/19 вартість 500,00 грн.;

- підготовка та подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду пояснень до заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву 28.10.2019р. вартість 1000,00 грн.;

- підготовка заяви (щодо вирішення питання про судові витрати) від 20.11.2019 р. по справі №160/8293/19 вартість 500,00 грн.;

- підготовка заяви про винесення додаткового рішення по справі №160/8293/19 від 16.12.2019 р. - вартість 1000,00 грн.;

- представництво клієнта у Дніпропетровському окружному адміністративному суді по справі № 160/8293/19 (участь у судових засіданнях) вартість 5000,00 грн.

Загальна вартість послуг складає 13 500,00 грн.

На підтвердження оплати понесених витрат за надання позивачеві правової (правничої) допомоги було надано до суду платіжні доручення № 309072, № 191407, №191406, № 475636, № 475635, № 56868 в рамках щомісячної плати, в яку входили також послуги, визначені протоколом.

При цьому суд зауважує, що положення частини 7 ст. 134 КАС України покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на це, відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративно суду від 10.12.2019 року у справі № 160/2211/19.

Водночас відповідачем як суб`єктом владних повноважень станом на 27.12.2019 року не надано доказів, як і не зазначено обставин, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт та взагалі будь-яких клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до суду не надходило.

Вивчивши надані докази суд приходить до висновку, що вони є достатніми для підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у розмірі, який є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Враховуючи, що судом встановлена фактичність витрат, їх неминучість (у зв`язку із виконанням умов договору про правову допомогу та поданням позовної заяви) та співмірність, суд вважає обґрунтованими та доведеними вимоги про стягнення витрат на професійну правову допомогу задовольнити повністю.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 2 ст. 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку про доцільність ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правову допомогу у розмірі 13 500,00 грн. на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 241-252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" щодо вирішення питання про стягнення судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Стягнути із Одеської митниці ДФС (65078, Одеська обл., місто Одеса, вул. Гайдара, будинок 21-А, код ЄДРПОУ 39441717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (49000, м. Дніпро. вул. О. Поля, 40, код ЄДРПОУ 30487219) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судові витрати, пов`язані із розглядом справи №160/8293/19 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді в сумі 13 500,00 грн. (тринадцять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна