Ухвала суду № 86690495, 27.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 грудня 2019 року Справа 160/13089/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД КАПІТАЛ ПЛЮС» до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД КАПІТАЛ ПЛЮС» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової служби України, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення ДФС України від 16.09.2019 року №1281573/42073956, №1281575/42073956, №1281574/42073956, №1281571/42073956, №1281572/42073956 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Капітал Плюс» №240802 від 24.08.2019 року на суму ПДВ 17,58 грн.; №310802 від 31.08.2019 року на суму ПДВ 571,24 грн.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем у якості відповідача вказано Державну податкову службу України.

За змістом пунктів 19, 20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117), рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі приймають Комісії контролюючих органів, які складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Відповідно до пункту 23 Порядку №117, комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Отже, в даному випадку належним суб`єктом владних повноважень, на якого було покладено обов`язок приймати рішення про реєстрацію податкової накладної на момент виникнення спірних правовідносин було Головне управління ДФС у Дніпропетровській області як Комісія регіонального рівня.

Між тим, у прохальній частині позову позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення ДФС України від 16.09.2019 року №1281573/42073956, №1281575/42073956, №1281574/42073956, №1281571/42073956, №1281572/42073956 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, позивачу слід визначитись із належними відповідачами по справі.

Також, суд звертає увагу, що органом, уповноваженим забезпечити реєстрацію податкових накладних, на даний час є Державна податкова служба України. Натомість позивач просить суд зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).

Частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем розмір ставки судового збору складає - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, як передбачено абзацом другим частини 3 статті 6 Закону №3674-VI, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач оскаржує п`ять рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які є актами індивідуальної дії, тобто дані рішення стосуються конкретної особи (в даному випадку - позивача), зокрема, мають індивідуальні характеристики, відмінні один від одного: номер, дату, та стосуються різних податкових накладних, а тому,вказані вимоги є окремими позовними вимогами немайнового характеру (5 вимог).

З приводу інших позовних вимог (зобов`язання зареєструвати податкові накладні), то суд зазначає, що вимога про визнання протиправними акта, дій чи бездіяльності є передумовою для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати чи визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) та є однією вимогою.

Перевіривши матеріали позову, суд встановив, що відповідно до платіжного доручення №429 від 18.12.2019 року позивач сплатив судовий збір у сумі 3842,00 грн.

З урахуванням розміру позовних вимог та вже сплаченого судового збору, позивачеві за подання до суду даного позову необхідно додатково сплатити суму судового збору у розмірі 5763,00 грн. за наступними реквізитами:

отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA178999980000034316206084014;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101; 42073956; Судовий збір, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД КАПІТАЛ ПЛЮС», Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви із визначенням належних відповідачів та викладенням позовних вимог щодо кожного з них, у примірниках відповідно до кількості учасників справи;

- доказів сплати судового збору у розмірі 5763,00 грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД КАПІТАЛ ПЛЮС» до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева