Рішення № 86690414, 27.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 року Справа № 160/9609/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" до Київської міської митниці ДФС, в якому позивач просить, визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів:

- №UA100000/2019/000236/2 від 26.07.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100030/2019/00352,

- №UA100000/2019/000270/2 від 08.08.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100030/2019/00369,

- №UA100000/2019/100111/2 від 28.08.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100030/2019/00392,

- №UA100000/2019/100114/2 від 02.09.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA 100030/2019/00404,

- №UA100000/2019/100116/2 від 04.09.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100030/2019/00408.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю оскаржуваних рішень внаслідок того, що всі подані декларантом документи не містять жодної обставини (розбіжності), за допомогою яких відповідач намагається спростувати достовірність числових значень складових митної вартості, а оскаржувані рішення не містять обґрунтувань того, що виявлені недоліки в інвойсах та договорі поставки (щодо умов оплати) будь-яким чином впливають на митну вартість товару.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2019р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

30.10.2019р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Київська міська митниця ДФС заперечує проти задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає зокрема, що за результатами розгляду поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, виявлені розбіжності, а також відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

05.11.2019р. до суду найшла відповідь на відзив, згідно якої позивач вважає наведені відповідачем доводи хибними та такими, що виходять поза межі правового поля, і підлягають відхиленню, оскільки висновки відповідача ґрунтуються на його суто суб`єктивних власних припущеннях.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2019р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 21.11.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2019р.

В судове засідання 10.12.2019р. сторони явку своїх представників не забезпечили. Про дату, місце і час розгляду справи повідомлялися належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись ч.9 ст.205 КАС України, суд розглянув адміністративну справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1-2 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовим спором визнається спір у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 7 ч.1 ст.4 КАС України визначено поняття суб`єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ст.543 Митного кодексу України, безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

Відповідно частини 1 статті 546 Митного кодексу України, митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів.

Отже, Київська міська митниця ДФС у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб`єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

05.06.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерні Світлотехнічні Технології» (покупець) та FIRMENENT GROUP (HONG KONG) INDUSTRIES CO., LIMITED (постачальник) було укладено договір поставки №20180605 (т.1 а.с. 31-38).

Згідно п.1.1 договору постачальник постачає, а покупець купує товари народного вжитку (у подальшому тексті як товар), які поставляються партіями під час терміну дії Договору згідно з узгодженими та вказаними у рахунках найменуванням, асортиментом, кількостями та цінами на умовах, перелічених в даному договорі.

Пунктами 4.1-4.4 договору сторони погодили, що товар постачається на умовах FOB-порт, Китай(Incoterms 2010). Поставка товарів здійснюється партіями. Умови поставки можуть бути зміненні за згодою сторін та вказуються у рахунках – фактурах на відповідну партію товару. Вантажовідправником за дійсним договором може виступати третя особа.

На виконання умов контракту продавцем виставлені наступні інвойси (т.1 а.с. 60-65, 118-123, 167-170, 242-249, т.2 а.с. 35-36):

- Invoice №67 від 28.05.2019р. та Proforma - Invoice №67 від 28.05.2019р. на оплату поставки товарів наведеного найменування на суму 47493,60 доларів США; із зазначенням умов поставки – CIF Odessa;

- Invoice №26 від 07.06.2019р. та Proforma - Invoice №26 від 07.06.2019р. на оплату поставки товарів наведеного найменування на суму 27102,20 доларів США; із зазначенням умов поставки – CIF Odessa;

- Invoice №27 від 04.07.2019р. та Proforma - Invoice №27 від 04.07.2019р. на оплату поставки товарів наведеного найменування на суму 39225,48 доларів США; із зазначенням умов поставки – CIF Odessa;

- Invoice №28 від 05.07.2019р. та Proforma - Invoice №28 від 05.07.2019р. на оплату поставки товарів наведеного найменування на суму 44903,16 доларів США; із зазначенням умов поставки – CIF Chornomrsk;

- Invoice №29 від 12.07.2019р. та Proforma - Invoice №29 від 12.07.2019р. на оплату поставки товарів наведеного найменування на суму 24243,60 доларів США; із зазначенням умов поставки – CIF Odessa.

Згідно платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №82 від 19.04.2019р. покупцем сплачено продавцю грошові кошти в розмірі 20242,00 USD (т.1 а.с. 129), з призначенням платежу – Prepayment for consumer goods under Contract No.20180605 dd 05.06.2018.

Згідно платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №63 від 18.02.2019р. покупцем сплачено продавцю грошові кошти в розмірі 11000,00 USD (т.2 а.с. 40), з призначенням платежу – Prepayment for consumer goods under Contract No. 20180605 dd 05.06.2018. (Invoice №26/1).

ТОВ "Інженерні Світлотехнічні Технології " подано до митного оформлення наступні митні декларації, разом із товаросупровідними документами (т.1 а.с. 45-50, 90-103, 145-155, т.2 а.с. 22-27):

- UA100030/2019/406279 щодо товарів за інвойсом Invoice №67 від 28.05.2019р. та Proforma - Invoice №67 від 28.05.2019р. на суму 47493,60 доларів США; із зазначенням умов поставки – CIF UA Одеса;

- UA100030/2019/407075 щодо товарів за інвойсом Invoice №26 від 07.06.2019р. та Proforma - Invoice №26 від 07.06.2019р. на суму 27102,20 доларів США; із зазначенням умов поставки – CIF UA Одеса;

- UA100030/2019/408125 щодо товарів за інвойсом -Invoice №27 від 04.07.2019р. та Proforma - Invoice №27 від 04.07.2019р. на суму 39225,48 доларів США; із зазначенням умов поставки – CIF UA Одеса;

- UA100030/2019/408407 щодо товарів за інвойсом -Invoice №28 від 05.07.2019р. та Proforma - Invoice №28 від 05.07.2019р. на суму 44903,16 доларів США; із зазначенням умов поставки – CIF UA Чорноморськ;

- UA100030/2019/408563 щодо товарів за інвойсом -Invoice №29 від 12.07.2019р. та Proforma - Invoice №29 від 12.07.2019р. на суму 24243,60 доларів США; із зазначенням умов поставки – CIF UA Одеса.

З матеріалів справи слідує, що за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/000236/2 від 26.07.2019р. (т.1 а.с.39-42), згідно якого митна вартість, визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ резервний метод.

Неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості митний орган обґрунтовує наявністю розбіжностей та відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- в інвойсі від 28.05.2019 №67 та в контракті від 05.06.2018 №20180605 не зазначено умови оплати за товари;

- відповідно до пункту 4.1 контракту від 05.06.2018 №20180605 «товар постачається на умовах FOB-порт, Китай (Інкотермс в редакції 2010), тоді як відповідно до інвойсу від 28.05.2019 №67товар поставляється на умовахCIF-Odessa;

- відповідно до пункту 2.3 контракту від 05.06.2018 №20180605 вартість упаковки включена в ціну товару, а відповідно до інвойсу від 28.05.2019 №67 товар поставляється на звах CIF-Odessa (міжнародний торговий термін (умова) CIF «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, і укласти договір страхування та сплатити страхові внески, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт) - до ціни товару на умовах поставки CIF-Odessa відповідно до пункту 2.3 контракту не включено витрати на транспортування та страхування товарів до названого порту призначення;

- декларантом до митного оформлення не подано відповідно до пункту 8 частини 2 статті 53 МКУ страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- декларантом не подано достовірних відомостей щодо умов поставки товарів - в інвойсі 28.05.2019 №67 та в контракті від 05.06.2018 №20180605 зазначено різні умови поставки (CIF та FOBвідповідно);

- декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на звах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

та прийнята Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100030/2019/00352.

За результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/000270/2 від 08.08.2019р. (т.1 а.с. 82-87), згідно якого митна вартість, визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ резервний метод.

Неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості митний орган обґрунтовує наявністю розбіжностей та відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- в інвойсі від 07.06.2019 №26 та в контракті від 05.06.2018 №20180605 не зазначено умови (терміни) оплати за товари;

- відповідно до пункту 4.1 контракту від 05.06.2018 №20180605 «товар постачається на умовах FOB-порт, Китай (Інкотермс в редакції 2010), тоді як відповідно до інвойсу від 07.06.2019 товар поставляється на умовах CIF-Chornomorsk;

- відповідно до пункту 2.3 контракту від 05.06.2018 №20180605 вартість упаковки включена в ціну товару, а відповідно до інвойсу від 07.06.2019 №26 товар поставляється на умовах CIF-Chornomorsk (міжнародний торговий термін (умова) CIF «вартість, страхування та » означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити гг, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, і укласти договір страхування та сплатити страхові внески, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт) - до ціни товару на умовах поставки CIF-Chornomorsk відповідно пункту 2.3 контракту не включено витрати на транспортування та страхування товарів до ного порту призначення;

- до митного оформлення відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 МКУ подано платіжне доручення в іноземній валюті від 19.04.2019 №82 на суму 20242 USD, в призначенні платежу вказано «попередня оплата по контракту від 05.06.2018 №20180605», тоді як в контракті не зазначено загальну суму контракту, а сума інвойсу від 07.06.2019 №26, який подано до митного оформлення, становить 27102,20 USD;

- декларантом не подано достовірних відомостей щодо умов поставки товарів - в інвойсі 07.06.2019 №26 та в контракті від 05.06.2018 №20180605 зазначено різні умови поставки (CIF та FOBвідповідно);

- декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до ного порту призначення, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає ті за ці товари,

та прийнята Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100030/2019/00369.

За результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/100111/2 від 28.08.2019р. (т.1 а.с. 140-142), згідно якого митна вартість, визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ резервний метод.

Неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості митний орган обґрунтовує наявністю розбіжностей та відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- в інвойсі від 04.07.2019 № 27 та контракті від 05.06.2018 №20180605 не зазначено умови оплати за товар;

- відповідно до пункту 2.3 контракту від 05.06.2018 №20180605 вартість упаковки включена в ціну товару, а відповідно до інвойсу від 04.07.2019 №27 товар поставляється на умовах CIF-Odessa (міжнародний торговий термін (умова) CIF. «вартість страхування та фрахт» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, і укласти договір страхування та сплатити страхові внески, а лажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт) - до ціни товару відповідно до пункту 2.3 контракту не включено витрати на транспортування та страхування товарів до названого порту призначення;

- до митного оформлення відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 МКУ подано платіжне доручення в іноземній валюті від 19.04.2019 №82 на суму 20242,00 USD, в призначенні платежу якого вказано «оплата по контракту від 05.06.2018 №20180605» - в контракті не зазначено загальну суму контракту, а сума інвойсу від 04.07.2019 №27, поданого до митного оформлення, становить 39225,48 USD;

- декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на ) на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

та прийнята Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100030/2019/00392.

За результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/100114/2 від 02.09.2019р. (т.1 а.с.186-195), згідно якого митна вартість, визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ резервний метод.

Неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості митний орган обґрунтовує наявністю розбіжностей та відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- в інвойсі від 05.07.2019 № 28 та контракті від 05.06.2018 №20180605 не зазначено умови оплати за товар;

- відповідно до пункту 2.3 контракту від 05.06.2018 №20180605 вартість упаковки включена в ціну товару, а відповідно до інвойсу від 05.07.2019 №28 товар поставляється на умовах CIF-Чорноморськ (міжнародний торговий термін (умова) «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення, і укласти договір страхування та сплатити страхові внески, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт) - до ціни товару відповідно до пункту 2.3 контракту не включено витрати на транспортування та страхування товарів до названого порту призначення;

- до митного оформлення відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 МКУ подано платіжне доручення в іноземній валюті від 19.04.2019 №82 на суму 20242,00 USD, в призначенні платежу якого вказано «оплата по контракту від 05.06.2018 №20180605» - в контракті не зазначено загальну суму контракту, а сума інвойсу від 05.07.2019 № 28, поданого до митного оформлення, становить 44903,16 USD;

- декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

та прийнята Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100030/2019/00404.

За результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/100116/2 від 04.09.2019р. (т.2 а.с. 18-19), згідно якого митна вартість, визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ резервний метод.

Неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості митний орган обґрунтовує наявністю розбіжностей та відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- в інвойсі від 12.07.2019 № 29 та контракті від 05.06.2018 №20180605 не зазначено умови оплати за товар;

- відповідно до пункту 2.3 контракту від 05.06.2018 №20180605 вартість упаковки включена в ціну товару, а відповідно до інвойсу від 12.07.2019 №29 товар поставляється товар поставляється на умовах CIF-Odessa (міжнародний торговий термін (умова) СІГ «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення, і укласти договір страхування та сплатити страхові внески, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт) - до ціни відповідно до пункту 2.3 контракту не включено витрати на транспортування та звання товарів до названого порту призначення;

- до митного оформлення відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 МКУ подано «не доручення в іноземній валюті від 18.02.2019 №63 та від 06.03.2019 №68 на суму ),00 USD, в призначенні платежу якого вказано «оплата по контракту від 05.06.2018 Н80605, інвойс 26/1» - в контракті не зазначено загальну суму контракту, а сума інвойсу 112.07.2019 №29, поданого до митного оформлення, становить 24243,60 USD;

- декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або сплаті за ці товари.,

та прийнята Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100030/2019/00408.

Не погодившись з даними рішеннями, позивач з їх оскарженням звернувся до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.

Згідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України (надалі - МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 МК України оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина 1 статті 257 МК України).

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 МК України).

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. У зв`язку з чим саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Щодо тверджень відповідача про відсутність в інвойсах та контракті умов оплати за товар, суд зазначає про їх безпідставність з огляду на те, що в інвойсах є посилання на контракт 20180605 від 05.06.2018р., а пунктами 3.4 та 3.5 договору поставки передбачено, що товар, який поставлено покупцеві згідно з договором передається на реалізацію на території України з кінцевим строком оплати до кінця дії дійсного договору. Покупець здійснює оплатушляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Аналогічна позиція, щодо умов оплати, викладена у постанові Верховного Суду від 23.07.2019р. у справі №1140/3242/18 (адміністративне провадження №К/9901/15046/19, http://reyestr.court.gov.ua/Review/83220745).

Щодо тверджень відповідача про не включення витрати на транспортування та страхування товарів до названого порту призначення та не подання декларантом достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, суд зазначає наступне.

Відповідно до Інкотермс-2010 CIF ("фрахт/перевезення та страхування оплачено до (назва місця призначення)" означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. За умовами CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Таким чином, поставка товару на умовах CIF зобов`язує продавця оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення, забезпечити страхування на користь покупця та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

З урахуванням вказаного поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.Відтак, додаткові витрати на транспортування товару позивачем понесено не було.

Аналогічна позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі №160/1329/18 (адміністративне провадження №К/9901/25744/19, http://reyestr.court.gov.ua/Review/85450341).

Враховуючи сукупність викладених обставин, суд доходить висновку, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим рішення митного органу про коригування митної вартості товару та картки відмови не можуть вважатися обґрунтованими і правомірними.

Відповідно до положень ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 14003,10 грн., отже, судовий збір підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - Київської міської митниці ДФС.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості №UA100000/2019/000236/2 від 26.07.2019р.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100030/2019/00352.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості №UA100000/2019/000270/2 від 08.08.2019 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100030/2019/00369.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості №UA100000/2019/100111/2 від 28.08.2019 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100030/2019/00392.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості №UA100000/2019/100114/2 від 02.09.2019 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100030/2019/00404.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості №UA100000/2019/100116/2 від 04.09.2019 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100030/2019/00408.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" (пр-т Гагаріна, буд.92 кв.44, м.Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 41648343) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12101,91 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (бульвар Вацлава Гавела, буд.8-А, м.Київ, 03124; код ЄДРПОУ 39422888).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко