Ухвала суду № 86690410, 26.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

26 грудня 2019 р.Справа №160/13185/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Горбалінського В.В., розглянув у порядку письмового провадження заяву Приватного підприємства «СУНАТКО» про забезпечення позову у справі за позовною заявою Приватного підприємства «СУНАТКО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

24.12.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «СУНАТКО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних про відмову в такій реєстрації №1318286/31459088 від 30.10.2019 року, № 1318285/31459088 від 30.10.2019 року, № 1313877/31459088 від 24.10.2019 року, № 1313876/31459088 від 24.10.2019 року, №1313875/31459088 від 24.10.2019 року, №1313878/31459088 від 24.10.2019 року, №1327514/31459088 від 12.11.2019 року, № 1327513/31459088 від 12.11.2019 року, №1318291/31459088 від 30.10.2019 року, № 1318290/31459088 від 30.10.2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 3 від 13.09.2019 року, № 1 від 03.09.2019 року, № 1 від 23.09.2019 року, № 1 від 16.09.2019 року, № 3 від 25.09.2019 року, № 2 від 17.09.2019 року, № 3 від 23.09.2019 року, № 2 від 23.09.2019 року, № 2 від 19.09.2019 року, № 1 від 02.09.2019 року, № 4 від 06.09.2019 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації затверджене протоколом 45 від 26.09.2019 року щодо віднесення Приватного підприємства «СУНАТКО» до переліку ризиковості платників податків на підставі п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити Приватне підприємство «СУНАТКО» з переліку ризикових платників, а саме: виключити з переліку платників податків в режимі ’’Журнал ризикових платників податків’’ розділу ’’Робота Комісії регіонального рівня’’ підсистеми ’’Аналітична система” ІТС "Податковий блок" як платника з ознаками ризиковості.

Судом встановлено, що разом із позовною заявою ПП «СУНАТКО» подано до суду заяву про забезпечення позову, в якому останній просить суд:

- зупинити до набрання законної сили рішенням суду у цій справі дію рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом від 26 вересня 2019 року № 45, щодо включення Приватного підприємства "СУНАТКО" (код ЄДРПОУ 31459088) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову тим, що протиправність дій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо включення Товариства до переліку ризикових платників податків користування полягає у тому, що такі дії прийняті безпідставно, а зокрема: контролюючим органом необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, упереджено та без дотриманням принципу розсудливості, пропорційності, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення вчинилися дії щодо включення ПП «СУНАТКО» до переліку ризикових платників податків, що призвело до перешкоджання господарської діяльності позивача. Крім цього, також зазначає, що внаслідок такого рішення зупинена реєстрація податкових накладних ПП «СУНАТКО», що призвело до неможливості позивачем реєстрації зобов`язання та фактично позивач не отримує прибуток, відсутні кошти на оплату оренди, виплати заробітної плати працівникам, що в подальшому призведе до припинення господарської діяльності з вини протиправних дій податкового органу. Таким чином, на думку заявника існують беззаперечні підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення.

Інститут забезпечення позову регламентовано статтями 150-158 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також вид та способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

За правилами статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1, 2 статті 151 КАС України встановлено, що позов може бути забезпечено шляхом:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд звертає увагу на те, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, заходів необхідних для створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, тобто покликане гарантувати виконання рішення адміністративного суду і спрямоване на забезпечення принципу обов`язковості судових рішень.

Зазначені в статті 150 КАС України підстави забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Судом встановлено, що Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, на підставі протоколу засідання від 26.09.2019 року № 45, включила ПП «СУНАТКО» до переліку ризикових платників податків ІТС «Податковий блок», відповідно до абзацу 6 підпункту 1.6 пункту 1 критеріїв ризиковості, які вказані в листі ДПС України № 1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року.

Позивач зазначає, що включення платника податків до переліку ризикових платників податків, на підставі вказаного вище рішення, тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для платника негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а, виходячи із приписів пунктів 13, 23, 24 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, сам по собі факт включення платника податків до переліку ризикових платників податків покладає на платника додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів та за результатами їх розгляду комісією центрального рівня. Крім того, негативні наслідки виникають також у контрагентів платника податків, оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування податкового кредиту по господарських операціях.

Суд акцентує увагу на тому, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе, виключно, за наявності підстав, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Водночас, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову не містить належних обґрунтувань з приводу того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

А саме, ПП «СУНАТКО» не додано до заяви доказів того, що рішення контролюючого органу про включення позивача до переліку ризикових платників податків значно ускладнить ведення його господарської діяльності.

Отже, суд доходить висновку про недоведеність позивачем негативних наслідків або значних фінансових втрат, які може понести ПП «СУНАТКО» під час дії рішення контролюючого органу про включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що забезпечення позову у вказаній справі не впливає на господарську діяльність позивач, оскільки останнім не доведено належними доказами та поясненням настання таких наслідків.

За наведених обставин, на думку суду, позивач дійшов неправильного висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.

Тому, суд вважає, що в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного підприємства «СУНАТКО» про забезпечення позову у справі за позовною заявою Приватного підприємства «СУНАТКО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправними та скасування рішень – відмовити.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Пунктом 2 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасування забезпечення позову.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Горбалінський