Рішення № 86690198, 27.12.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 року ЛуцькСправа № 140/3145/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Волинського обласного військового комісаріату про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області) звернулось із позовом до Волинського обласного військового комісаріату (далі – Волинський ОВК) про стягнення із банківських рахунків платника податків податкового боргу у сумі 186 959 грн 02 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником загальнодержавних та місцевих податків і зборів, передбачених статтями 9, 10 Податкового кодексу України (далі – ПК України), однак усупереч вимогам статей 36, 38 ПК України не виконує свого обов`язку щодо своєчасності та повноти сплати податків та зборів в порядку і строки, визначені цим Кодексом, в зв`язку з чим у відповідача виник податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у сумі 186 959 грн 02 коп. Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до повного погашення податкового боргу відповідачем. У зв`язку із наведеним позивач просить стягнути з відповідача податковий борг з рахунків у банку, що обслуговують платника податків.

У відзиві на позов від 15 листопада 2019 року (арк. спр. 39-40) відповідач його вимог не визнав, посилаючись на те, що Волинський ОСОБА_1 є органом військового управління на місцях і фінансується із державного бюджету, видатки може здійснювати лише у межах виділених бюджетних асигнувань головним розпорядником коштів – Міністерством оборони України. На даний час розпорядник коштів вищого рівня проводить перемовини із органами місцевого самоврядування щодо надання пільг зі сплати земельного податку. Також зазначає про скрутне матеріальне становище суб`єкта господарювання та відсутність виділених коштів для заявленої суми податкової заборгованості.

Керуючись наведеним, просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 29 жовтня 2019 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк.спр.1).

Ухвалою суду від 23 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Волинський ОСОБА_1 03 грудня 1997 року зареєстрований як суб`єкт господарювання, перебуває на обліку в контролюючих органах, місцезнаходження юридичної особи: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Теремнівська, 85-А, має відкриті рахунки у банківських установах, що стверджується ідентифікаційними даними, наданими позивачем (арк. спр. 6). Відповідач є користувачем земельних ділянок, які знаходяться на території Володимир-Волинської міської ради.

За відповідачем рахується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у сумі 186 959 грн 02 коп., що зазначено у довідці про наявність боргу по платежах до бюджету станом на 01 вересня 2019 року та підтверджується розрахунком сум податкового боргу, зворотнім боком облікової картки платника по вказаному податку (арк. спр. 10-11, 12-13, 27-32).

Податковий борг по земельному податку з юридичних осіб виник на підставі самостійно узгоджених грошових зобов`язань відповідно до податкових декларацій з плати за землю за 2016-2019 роки, та податкових повідомлень-рішень від 08 грудня 2016 року № 0004971200, № 0004981200 (арк. спр. 14-22, 23, 24). Окрім того, у зв`язку із несвоєчасною сплатою грошових зобов`язань, відповідачу нараховано пеню у сумі 7 073 грн 88 коп.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача за грошовим зобов`язанням по земельному податку становить 186 959 грн 02 коп.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання; грошове зобов`язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до статті 269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У силу вимог статей 270-271, 285 ПК України об`єктами даного виду оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.1 статті 287 ПК України).

Як установлено судом, Волинський ОСОБА_1 є землекористувачем земельних ділянок, а тому в розумінні ПК України є платником земельного податку. Податковий борг за вказаним платежем виник починаючи із 30 жовтня 2016 року (за податковою декларацією з плати за землю за 2016 рік).

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до статті 59 ПК України відповідачу була надіслана податкова вимога форми “Ю” від 17 березня 2015 року № 526-23 (арк. спр. 26), однак залишилась без належного реагування. При цьому, згідно із відомостями зворотного боку облікової картки платника по земельному податку з юридичних осіб податковий борг не переривався. Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Крім того, відповідно до вимог статті 284 ПК України органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Відповідачем не надано суду рішення органу місцевого самоврядування щодо надання Волинському ОВК пільг зі сплати земельного податку.

Також, суд не погоджується з посиланням відповідача про те, що саме Міністерство оборони України несе відповідальність за податковими зобов`язаннями відповідача, оскільки ОСОБА_2 є окремою юридичною особою, користувачем земельних ділянок, а тому і платником цього податку, який і подавав відповідні декларації з плати за землю.

Відтак, відповідно до вимог ПК України відповідач не є звільненим від обов`язку сплати земельного податку, не має відповідних пільг щодо його сплати, самостійно подавав податковому органу декларації з земельного податку, а тому зобов`язаний сплачувати земельний податок з юридичних осіб.

З врахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу у сумі у сумі 186 959 грн 02 коп. з рахунків Волинського ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 205, 229, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484) до Волинського обласного військового комісаріату (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Теремнівська, 85-А, ідентифікаційний код юридичної особи 08013516) про стягнення податкового бору задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків, обслуговуючих платника податків, Волинського обласного військового комісаріату, в дохід місцевого бюджету міста Володимир-Волинський податковий борг по сплаті земельного податку з юридичних осіб у сумі 186 959 грн 02 коп. (сто вісімдесят шість грн. дев`ятсот п`ятдесят дев`ять грн. 02 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 27 грудня 2019 року.