Ухвала суду № 86690084, 28.12.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

28 грудня 2019 р. Справа № 120/4407/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу

ВСТАНОВИВ:

27.12.2019 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, встановлено, що позовна заява не відповідає таким вимогам, з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 року становить 1921 гривень.

Позивач – ОСОБА_1 є фізичною особою, а позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6379-57 від 13.08.2019 в сумі 23785,08 грн. є вимогою майнового характеру, оскільки випливає на майновий стан позивача. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна. У зв`язку з цим розмір судового збору слід визначати згідно п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відтак, сплаті підлягає судовий збір в сумі 768,40 грн.

Позивачем до матеріалів позовної заяви додано квитанцію від 27.12.2019 року про сплату судового збору в сумі 755 грн.

В порушення даних норм, позивачем доказів сплати судового збору в повному обсязі не надано.

Крім того, відповідно до ч. 4, 7 статті 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

В порушення даних норм, позивачем до позовної заяви не додано оскаржувану вимогу про сплату боргу № Ф-6379-57 від 13.08.2019 року на суму 23785,08 грн.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Тобто, КАС України визначає можливість вибору суду позивачем лише за зареєстрованим місцем проживання, а не за фактичним.

Позивач у позовній заяві вказує що проживає за адресою: АДРЕСА_1 . До матеріалів позовної заяви позивачем надано довідку Асоціації органів самоорганізації населення м. Вінниці квартальний комітет/комітет мікрорайону КК «Поділля», згідно якої ОСОБА_1 , 1977 ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вона дійсно проживає та зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 21.03.2017 року по даний час.

Натомість, в доданих до позовної заяви матеріалах міститься постанова ВП № 60695275 від 22.11.2019 року державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Івашиною Д.В. про відкриття виконавчого провадження, де боржником є ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 7 Правил реєстрації місця проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №207, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Пункт 9 передбачає, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1 цих правил.

Суд зазначає, що юридичним підтвердженням відомостей про місце реєстрації особи є довідка про реєстрацію місця проживання особи, яка видається органами реєстрації або паспорт громадянина України.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно надати суду завірену копію паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання або довідку про реєстрацію місця проживання особи згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом семи днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу залишити без руху.

Надати позивачу 7-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:

1. Надання суду доказів сплати судового збору в сумі 13,40 грн.

2. Надання суду вимоги про сплату боргу № Ф-6379-57 від 13.08.2019 року на суму 23785,08 грн.

3. Надання суду завіреної копії паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання або довідки про реєстрацію місця проживання позивача згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна