Ухвала суду № 86689724, 28.10.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 304/1227/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання – Вереш А.В.

з участю прокурора – Андришин О.В.

захисника - Качайло А.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

представника потерпілої Дурневич Н.М. – Йосипчук О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород кримінальне провадження №304/1227/18 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070000000204 від 14.07.2018 р. про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження № 304/1227/18 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Андришин О.В. заявив клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, яке подав у письмовому вигляді . Клопотання мотивоване тим, що відносно ОСОБА_1 Перечинським районним судом постановлено обвинувальний вирок, яким призначено останньому покарання у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобами на 3 роки. Вирок щодо ОСОБА_1 не набув законної сили. 12.09.2019 року Львівським апеляційним судом скасовано вирок Перечинського районного суду та разом з тим обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до проведення підготовчого судового засідання, але не більше ніж на 60 діб.Приймаючи до уваги те, що розгляд обвинувального акту розпочинається з підготовчого судового засідання , судове слідство буде проводитись в повному обсязі з викликом свідків, експертів, а відтак на думку прокурора наявний ризик впливати на свідків та спеціалістів (експертів) у цьому кримінальному провадженні. Окрім того, прокурор зазначає, що ОСОБА_1 у силу займаної раніше посади, перебуваючи на волі під час розгляду справи матиме можливість використовуючи свій авторитет та здобутий досвід, впливати на свідків у кримінальному провадженні.Окрім того, прокурор вказує на наявність ризику переховування ОСОБА_1 від суду, усвідомлюючи неминучість покарання. Прокурор зазначає, що останній скоїв тяжкий злочин, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.

Захисник у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, вважає клопотання необгрунтованим, просив відмовити у задоволенні клопотання. Вказав що доводи прокурора про наявність ризиків є недоведеними, безпідставними. Вказав на те, що ОСОБА_1 будучи звільненим з під варти 13.08.2019 року з`являвся в судові засідання до Львівського апеляційного суду. Окрім того вказує на те, що ОСОБА_1 з 10.12.2018 року до часу його звільнення 13.08.2019 року з під варти , утримувався і був ув`язнений незаконно. Суддею Перечинського районного суду неодноразово продовжувався строк тримання під вартою ОСОБА_1 понад строк граничної межі встановленої законом 60 днів.

Заявив клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 менш суворий запобіжний захід, який не пов`язаний з триманням під вартою, яке подав у письмовому вигляді. Просив врахувати те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, займав відповідальне посадове становище, за місцем проживання та попереднього місця роботи характеризується позитивно, одружився, беззаперечно визнав свою вину у вчиненні ДТП. Окрім того заявив клопотання , відповідно до положень ст. 206 КПК України у судовому порядку захистити право обвинуваченого у зв`язку з тим, що три рази призначалося продовженя тримання під вартою на строк, що перевищував вищу граничну межу максимально допустимого законом строку запобіжного заходу.

Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні підтримав доводи захисника, просив обрати йому інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Представник потерпілої Дурневич Н.М. – Йосипчук О. у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, представника потерпілої, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , суд враховує вимоги КПК України та п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Аналізуючи доцільність обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту як запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Суд , виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182)

При цьому, суд звертає увагу сторони захисту на те, що такі об`єктивні дані не повинні бути достатніми для засудження особи, апріорі, останні повинні лише об`єктивно зв`язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, останній може бути виправданий судом, у тому числі, з урахуванням положень ст. 62 Конституції України

Також, суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані ризики, на думку суду, доводяться вагомістю доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також тяжкістю покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим.

При цьому судом при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення особою кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини ОСОБА_1 не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Окрім того, судом враховано дані про особу ОСОБА_1 : раніше не судимий, займав відповідальне посадове становище, за місцем проживання та попереднього місця роботи характеризується позитивно, одружився.

Водночас суд вважає, що вік та стан здоров`я ОСОБА_1 дозволяють та не перешкоджають обранню відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Доказів про те, що стан здоров`я ОСОБА_1 перешкоджає обранню відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не надано.

Суд вважає, що обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винуватим, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 .

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, а також беручи до уваги соціальний статус обвинуваченого ОСОБА_1 та колишню займану посаду в органах державної влади, істотні можливості перешкоджати встановленню істини у справі, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання захисника про обрання відносно ОСОБА_1 менш суворий запобіжний захід, який не пов`язаний з триманням під вартою та доцільність обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тим самим задовольняючи клопотання прокурора.

Що стосується клопотання захисника в частині встановити , що стосовно ОСОБА_1 системно, три рази призначалося продовження тримання під вартою на строк, що перевищував вищу граничну межу максимально допустимого законом строку запобіжного заходу, у зв`язку з чим відповідно до положень ст. 206 КПК України у судовому порядку захистити право обвинуваченого, суд виходить з наступного.

Статтею 206 КПК України визначено загальні обов`язки слідчого судді щодо захисту прав людини.

При цьому слідчий суддя, зі змісту ст. 3 КПК України, здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні саме на стадії досудового розслідування.

Крім того, відповідно до п. 1 ч.1, ч.4 ст. 176 КПК України тримання під вартою є запобіжним заходом. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування -слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Зі змісту ч. 2 ст. 206 КПК України слідує, що слідчий суддя зобов`язаний вживати заходів, щодо з`ясування підстав позбавлення свободи, якщо є обґрунтована підозра у незаконності тримання особи під вартою.

За таких обставин, враховуючи що нормами КПК встановлено здійснення слідчим суддею судового контролю на стадії досудового розслідування кримінального провадження, а на даний час проводиться судовий розгляд, а відтак вимога захисника в порядку ст. 206 КПК України не входить до повноважень суду.

Окрім того, перегляд правильності судових рішень ухвалених іншими суддями, не входить в компетенцію суду першої інстанції при розгляді кримінального провадження, а відтак в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193-194, 196, 197, 202,309, 392, 395 КПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Відділу прокуратури Закарпатської області Андришин О.О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 25.12.2019 року.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 про обрання менш суворого запобіжного заходу, який не повязаний з триманням під вартою - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника Качайло А.І. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 в порядку статті 206 КПК України - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали , з врахуванням днів перебування у відпустці оголошено 06.11.2019 року о 08-20 год.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца