Рішення № 86689618, 24.12.2019, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1596/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" грудня 2019 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Марковича І.І.

при секретарі Чийпеш А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Октава Фінанс» про зміну формулювання причин звільнення, стягнення компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернувся в інтересах ОСОБА_2 до суду з даним позовом посилаючись на те, що ОСОБА_2 , працювала на посаді касира на ТОВ «ФК «Октава Фінанс» в магазині «АДАМАС», що знаходиться в місті Виноградові по вул. Миру, 10. На дану посаду така була прийнята 11 вересня 2017 року на підставі наказу Відповідача № 576-к від 11.09.2017 року, про що свідчить відповідний запис в трудовій книжці.

На початку 2019 року у Відповідача почались проблеми із правоохоронними органами, після чого було проведено перевірки, обшуки, виїмки та тимчасові доступи, в тому числі в магазині «Адамас», де позивачка працювала касиром.

Зокрема, слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018101060000190 від 10.09.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України.

В кінці травня, на початку червня 2019 року всі працівниці магазину почали писати заяви про звільнення.

Позивачка також написала заяву про звільнення 01.06.2019 року, яку направила кур`єрською доставкою Нової Пошти на юридичну адресу Відповідача (номер накладної 59000425466881, яку Відповідач отримав 03.06.2019 року.

14 червня 2019 року позивачка отримала цінний лист з описом вкладення від Відповідача, в якому містилась трудова книжка ОСОБА_2 (про що свідчить копія конверта, опису, накладна та відстеження Укрпошти).

Відповідно до запису №4 в трудовій книжці позивачки, така була звільнена з роботи 04.06.2019 року наказом № 338/5к від 04.06.2019 року у зв`язку із втратою довір`я, на підставі п.2 ст. 41 КЗпП України.

Позивачці до тепер не видано сам наказ Відповідача № 338/5к від 04.06.2019 року, не надано письмовий розрахунок при звільненні, не нараховано компенсацію за невикористану відпустку та не надано пояснення причин звільнення по статті 41 КЗпП.

З вищевказаним записом в трудовій книжці позивачка не може ніде працевлаштуватись за фахом, таке формулювання причини звільнення є принизливим для позивачки, оскільки вона не вчиняла умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до позивачки довір`я.

Вважає, що вказаний наказ Відповідача та сама процедура звільнення є протиправними, формулювання причини звільнення є незаконне, що стало підставою для звернення до суду.

Позивачка написала заяву про звільнення її з роботи за власним бажанням, тобто вчинила дії щодо волевиявлення на розірвання трудового договору та звільнення на підставі статті 38 КЗпП України. Наказ про звільнення позивачці не надано по сьогодні.

Відповідач не мав жодних правових та моральних прав звільняти позивачку по вищевказаній причині, оскільки не існувало жодних підстав вважати, що позивачка винна у вчиненні будь-яких фінансових правопорушень, тощо. Зокрема, відповідачка не притягувалась ані до адміністративної, ані до кримінальної, ані до дисциплінарної відповідальності. Відносно неї не існує жодних кримінальних проваджень, від неї не витребовували жодних письмових пояснень з приводу будь-яких правопорушень, тощо.

Таким чином, наведені обставини свідчать про те, що позов про зміну формулювання причини звільнення є доведений та підлягає задоволенню.

При звільненні, позивачці не видано ані Наказ про звільнення, ані письмового повідомлення про нараховані суми при звільненні, ані повідомлено про причини та підстави звільнення. Розрахунок при звільненні здійснено неправильно. Так, 04.06.2019 року на картковий рахунок було зараховано 4509,06 грн. із призначенням «кінцевий розрахунок при звільненні». Така сума позивачці нарахована неправильно, оскільки: Позивачка має трьох дітей, двоє з них є неповнолітніми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвами про народження та довідкою про склад сім`ї.

За таких обставин позивачка за вказаний період роботи мала право на 15 днів додаткової оплачуваної відпустки. За весь час позивачка не перебувала у щорічній відпустці, а її змушували брати відпустку тільки за власний рахунок, у зв`язку із фінансовими проблемами на підприємстві. Отже, позивачка мала право на отримання грошової компенсації за невикористану відпустку тривалістю 35 + 15 = 50 днів.

Керуючись приписами Постанови КМУ №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» визначається середньоденний заробіток, який вираховується наступним чином (Сдень = 4173,00 грн (ЗП за квітень 2019) + 4173,00 грн (ЗП за травень 2019) / 61 дні (клк. днів у квітні та травні) = 136,82 грн.

Сума компенсації за невикористану відпустку = 50 днів * 136,82 = 6841,00 грн.

Заробітна плата за 4 дні в червні 2019 року становить 4 дні*136,82 = 547,28 гривень.

Отже, загальна сума для нарахування позивачці при її звільненні повинна становити 7388,28 гривень, однак цього відповідачем здійснено не було.

Позивачка працювала у Відповідача з 11.09.17 по 04.06.19 року, тобто 1 рік 5 місяців 24 дні. Позивачка працювала на умовах звичайного трудового договору з умовами надання щорічної основної відпустки в розмірі 24 дні на рік. Тобто позивачка мала право за вказаний період на 35 календарних днів основної щорічної відпустки.

Відповідач повинен виплатити позивачі середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. На час подання позовної заяви розмір середнього заробітку становить 30 днів*136,82 гривень = 4104,60 гривень.

Позивачка після отримання трудової книжки потерпає від стресу та емоційного дискомфорту, ставлення до неї від колег по роботі змінилося в негативну сторону. Позивачку звинуватили в фінансових правопорушеннях, внаслідок чого її звільнено за втратою довір`я. Почуття матеріальної незахищеності та депресія збільшились після того, як позивачка довідалась про неможливість подальшого працевлаштування після звільнення «по статті», при цьому, маючи на утриманні трьох дітей. Позивачка часто звертається до медичних установ із скаргами га слабкість, головну біль, нервові зриви.

Позивачка скаржиться на те, що їй необхідно докласти чималих зусиль для організації свого життя та поновлення нормальних життєвих зав`язків після судових процедур та консультацій в терапевтів.

Визначити в грошовій формі розмір моральної шкоди надзвичайно важко, адже жодні кошти не можуть повноцінно відновити стан позивачки, проте така оцінює такий розмір в сумі 200 000 грн.

В зв`язку з наведеним просить визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ «ФК «Октава Фінанс» від 04 червня 2019 року № 338/5к про звільнення ОСОБА_2 із займаної посади за пунктом 2 статті 41 КЗпП України, змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_2 , оформлене ТОВ «ФК «Октава Фінанс» наказом № 338/5к від 04 червня 2019 року, із звільнення відповідно до пункту другого статті 41 КЗпП України (за втратою довір`я) на звільнення за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України з 04 червня 2019 року та стягнути з ТОВ «ФК «Октава Фінанс», код ЄДРПОУ 39628794, на користь позивачки компенсацію за невикористану відпустку та середній заробіток за весь час затримки виплати сум при звільненні по день фактичного розрахунку. Стягнути з ТОВ «ФК «Октава Фінанс», код ЄДРПОУ 39628794, на користь позивачки - ОСОБА_2 , код ІПН НОМЕР_1 , моральну шкоду в розмірі 200 000,00 (двісті тисяч) гривень.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Октава Фінанс» подав відзив на позовну заяву, в якому просить залишити позов ОСОБА_2 без задоволення, мотивуючи тим, що у позивача відсутні правові підстави для звернення з даним позовом .

Позивач ОСОБА_2 подала відповідь на відзив, в якому стверджує, що відповідачем у відзиві не спростовано доводи позовної заяви та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з`явилися, а тому розгляд справи відбувся на підставі ст. 223 ЦПК України у їх відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_2 працювала касиром відділення № 31 Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОКТАВА ФІНАНС», яке розташоване за адресою: Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Шовченка, 8. Так, на підставі заяви ОСОБА_2 від 08 вересня 2017 р. наказом Товариства № 576-к від 11 вересня 2017 р. Позивача з 11 вересня 2017 р. прийнято на роботу і наказом Товариства № 338/5-к від 04 червня 2019 р. звільнено з роботи з 04 червня 2019 р. за неналежне виконання службових обов`язків, порушення трудової дисципліни та втрату довір`я до неї з боку власника або уповноваженого ним органу за пунктом 2 ст. 41 Кодексу законів про працю України.

Твердження Позивача про протиправність процедури звільнення, про незаконність формулювання причини звільнення не відповідають дійсності, спростовуються наступними доказами:

-заявою ОСОБА_2 від 08 вересня 2017 р. про прийняття на роботу,

-наказом Товариства № 576-к від 11 вересня 2017 р. про прийняття на роботу,

-договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 11 вересня 2017 р., укладеним із Позивачем з метою забезпечення збереження матеріальних цінностей. За цим договором ОСОБА_2 , що займає посаду касира, прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за збереження, перерахування, приймання, видачу і перевезення матеріальних цінностей, в зв`язку з чим прийняла на себе зобов`язання: дбайливо відноситись до переданих їй на збереження або інших цілей матеріальних цінностей і вживати заходи для попередження збитків; своєчасно повідомляти адміністрацію Товариства про всі обставини, що загрожують безпеці зберігання довірених їй матеріальних цінностей; суворо дотримуватися встановлених правил здійснення операцій з цінностями і їх зберіганням; вести облік, складати і передавати у визначеному порядку звіти про ввірені їй матеріальні цінності,

-посадовою інструкцією касира Товариства з обмеженою відповідальністю -ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОКТАВА ФІНАНС». Означений документ визначає обов`язки, функції, права та відповідальність касира, є документом, на підставі якого вона здійснює свою діяльність. Зокрема, касир виконує: валютно-обмінні операції з іноземною валютою; переказ грошових коштів в національній та іноземній валюті через міжнародні платіжні системи та/або через небанківські платіжні системи для фізичних осіб резидентів та нерезидентів; здійснює додержання касової дисципліни, у т.ч. дотримання правил зберігання грошей, цінностей і документів; здійснює обробку, формування та пакування грошових білетів, монети, інших цінностей, своєчасне вилучення з обігу зношених, неплатіжних та фальшивих грошей; приймає в підзвіт необхідну суму готівкових коштів в національній та іноземній валюті по оборотній касі шляхом перерахунку повних та неповних пачок по накладних та корінцям, а неповні корінці - полистним перерахунком; здійснює контроль при одержанні касових документів на наявність та на відповідність підписів на касових документах із зразками підписів осіб, відповідальних за оформлення та здійснення касових операцій, звіряє на відповідність суми цифрами та прописом; об`єднує, обробляє, формує та пакує грошові білети, монети та інші цінності згідно вимогами нормативно-правових актів Національного банку України та внутрішніх нормативних документів Товариства. Із посадовою інструкцією ОСОБА_2 ознайомлена 11 вересня 2017 Р.

-наказом Товариства від 11 травня 2019 р. «Про проведення службового розслідування», згідно якого у зв`язку з неналежним виконанням службових обов`язків, які дають підстави для втрати довір`я до касира ОСОБА_2 , наказано провести службове розслідування, цим же наказом призначено комісію та її склад, керівник комісії - Безрукова ОСОБА_5 .,

- службовою запискою від 04 червня 2019 р. членів комісії на ім`я директора Товариства, із якої вбачається, що у результаті проведення службового розслідування згідно наказу від II травня 2019 р. було проведено детальний аналіз відеоспостереження Закарпатського відділення № 31 та в процесі роботи касира ОСОБА_2 07 травня 2019 р. зафіксовано наступні факти порушення дотримання касової дисципліни, правил зберігання цінностей, а саме:

1). Порушення ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 р. № 266 95-ВР, зокрема, згідно означеної норми суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та .переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; також встановлено порушення 'пунктів 18, 23 розділу IV Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, що затверджене постановою правління Національного банку України від 02 січня 2019 р. № 1. Означений розділ Положення регламентує порядок здійснення торгівлі іноземною валютою в готівковій формі та банківськими металами з фізичною поставкою, зокрема, згідно означеної норми банк, небанківська установа під час здійснення валютно-обмінних операцій, операцій з банківськими металами: здійснюють документальне оформлення кожної валютно-обмінної операції, операції з банківськими металами; здійснюють своєчасне відображення валютно-обмінної операції, операції з банківськими металами в бухгалтерському обліку; забезпечують належний внутрішній контроль за валютно-обмінними операціями, операціями з банківськими металами; створюють безпечні умови для роботи з готівкою та її зберігання. Банку, небанківській установі заборонено здійснювати валютно-обмінні операції у касах небанківських установ, їх відокремлених підрозділів, пунктах обміну валюти банку, небанківської установи: без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО); у разі виходу з ладу РРО; тимчасового відключення електроенергії; також встановлено порушення ОСОБА_2 пунктів 15, 21 розділу III Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, що затверджене постановою правління Національного банку України від 02 січня 2019 р. № 2. Означений розділ Положення регламентує порядок та особливості проведення операцій із торгівлі банківськими металами з фізичною поставкою та валютно-обмінних операцій, зокрема, згідно означеної норми небанківська установа, пункт обміну валюти банку, небанківської установи зобов`язані здійснювати валютно-обмінні операції з оформленням документа, який друкується РРО та застосовується для обліку і реєстрації валютно-обмінних операцій (далі - розрахунковий документ РРО). Форма і зміст розрахункового документа РРО встановлюються Національним банком України окремим нормативно-правовим актом Національного банку України. Банки, небанківські установи зобов`язані вести реєстри купленої та/або проданої готівкової іноземної валюти (додаток 2 до цього Положення) у виді паперового або електронного документа. Банки, небанківські установи зобов`язані відображати в цих реєстрах здійснені операції з купівлі та/або продажу готівкової іноземної валюти. Ці реєстри зберігаються в документах дня,

2). Виявлено залишення без нагляду ввірених готівкових коштів на робочому місці касира,

3). Виявлено, що всі операції проведені за відсутності клієнтів, виявлено відсутність підписів касира на чеках РРО, звітних довідках та реєстрах за 02, 03, 04, 06, 07.05.2019 р. Виявлено, що документи дня не сформовані,

4). Встановлено залишення приміщення відділення незачиненим, непоставленим під охорону на пульт центральної охорони,

5). Встановлено передачу коштів фінансової установи в користування стороннім особам,

6). Встановлено розголошення паролів та передачу ключів від приміщення відділення стороннім особам,

7). Встановлено факт проникнення ОСОБА_2 в приміщення відділення о 02:00 год. 08 травня 2019 р. та залишення приміщення відділення без охорони,

Наказом Товариства № 338/5-к від 04 червня 2019 р. «Про звільнення ОСОБА_2 », згідно якого у зв`язку з неналежним виконанням службових обов`язків та порушенням: ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 р. № 266/95-ВР, пунктів 18, 23 розділу IV Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, затверджене постановою правління Національного банку України від 02 січня 2019 р. № 1, пунктів 15, 21 розділу III Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затверджене постановою правління Національного банку України від 02 січня 2019 р. № 2, у частині здійснення 07 травня 2019 р. в касі Закарпатського відділення № 31 валютно-обмінних операцій без документального оформлення та відображення у реєстрі купленої/проданої валюти та грубим порушенням трудової дисципліни співробітником Закарпатського відділення № 31 Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОКТАВА ФІНАНС» (90300, Закарпатська обл., м. Виноградів, вул. Шевченка, 8) ОСОБА_2 - касира Закарпатського відділення № 31 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОКТАВА ФІНАНС» за неналежне виконання службових обов`язків, порушення трудової дисципліни та втрату довір`я до неї збоку власника або уповноваженого ним органу звільнено 04 червня 2019 р. за пунктом 2 Ст. 41 Кодексу законів про працю України, підстава: службова записка ОСОБА_6 від 04 червня 2019 р.,

- конвертом, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення,

- опсом вкладення у цінний лист, що підтверджують отримання ОСОБА_2 трудової книжки,

- трудовою книжкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_2 ,

- розрахунком суми щорічної оплачуваної відпустки ОСОБА_2 ,

- реєстром від 04 червня 2019 р. № 94 виплат компенсації при звільненні ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 2 ст. 41 Кодексу законів про працю України («Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов») крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Отже, судом встановлено відсутність порушень чинного законодавства та прав ОСОБА_2 при звільненні з роботи, оскільки до трудових обов`язків Позивача відносилося виконання операцій, що пов`язані з безпосереднім обслуговуванням цінностей, контролю за рухом і зберіганням цінностей, факт порушення ОСОБА_2 посадових обов`язків належним чином зафіксований результатами проведеного службового розслідування.

Суд звертає увагу, що розірвання трудового договору за пунктом 2 ст. 41 Кодексу законів про працю України можливе за умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл, тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довіри до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу. Правовий аналіз цієї норми дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов`язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстав втрати довір`я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує гроші або товарні цінності (зайняття їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом, тощо), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я.

У пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснюється, що звільнення з підстав втрати довір`я (п. 2 ст. 41 КЗпП) суд може визнати обгрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (приймає, зберігає, транспортує, розподіляє тощо), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають роботодавцеві підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушив правила, здійснюючи операції з матеріальними цінностями). У разі встановлення в передбаченому законом порядку факту розкрадання, хабарництва та інших корисливих порушень, учинених працівниками, їх можна звільнити з підстав утрати довір`я й тоді, коли зазначені дії не пов`язані з їхньою роботою. Пленум Верховного Суду України звертає увагу, що звільнення у зв`язку з утратою довір`я не є заходом дисциплінарного стягнення і його можна здійснити незалежно від притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за вчинений проступок. Під час звільнення за цією підставою правила статей 148 і 149 Кодексу законів про працю України не застосовуються. Закон не вимагає також, щоб до звільнення у зв`язку з втратою довір`я у працівника запитували пояснення щодо допущеного ним порушення.

При таких обставинах, суд стверджує про необґрунтованість позову ОСОБА_2 в частині вимог: про визнання незаконним та скасування наказу Товариства від 04 червня 2019 р. № 338/5-к «Про звільнення ОСОБА_2 », про зміну формулювання причин її звільнення з роботи із пункту 2 ст. 41 Кодексу законів про працю України на ст. 38 Кодексу законів про працю України, або звільнення за власним бажанням.

Відповідачем не було порушено ані законодавство про працю, ані умови трудового договору Позивача. ОСОБА_2 , будучи обізнаною про проведення службового розслідування, подала заяву від 01 червня 2019 р. про розірвання трудового договору за ст. 38 Кодексу законів про працю України з метою уникнути відповідальності за винні дії.

Стосовно інших вимог позову ОСОБА_2 , зокрема, стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, то із аналізу приписів ст. 116 Кодексу законів про працю України слідує, що день звільнення є останнім робочим днем працівника, зокрема, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідач, виконуючи вимоги трудового законодавства України, 04 червня 2019 р. на виконання ст. 116 Кодексу законів про працю України в день звільнення працівника провів виплату всіх сум, що належали ОСОБА_2 від Товариства (на рахунок Позивача у АТ «Альфа-Банк»); на виконання пункту 4.2 ст. 4 «Видача трудової книжки у разі звільнення» Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 р. № 58, Товариство переслало трудову книжку ОСОБА_2 з доставкою на зазначену в її заяві адресу.

Про необґрунтованість тверджень ОСОБА_2 про невиплату їй грошової компенсації додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, свідчать данні кадрового обліку станом на 29 липня 2019 р. про те, що 11 вересня 2017 р. на посаду касира Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОКТАВА ФІНАНС» була працевлаштована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час оформлення документів нею до відділу кадрів не були надані підтверджуючі документи про сімейний стан та наявність неповнолітніх дітей, а саме: свідоцтва про народження дітей. За період роботи ОСОБА_2 вищевказані свідоцтва не пред`являла. Заява про надання додаткової соціальної відпустки згідно ст. 19 Закону України «Про відпустки» від працівника не надходила. Отже, суд не приймає до уваги надану Позивачем довідку про склад сім`ї, довідка датована 05 липня 2019 р., тобто після написання позовної заяви.

Стосовно вимог позову ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, то загальні положення про відшкодування шкоди визначені законодавцем у ст. 237-1 Кодексу законів про працю України, а саме: відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної .шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - «Постанова») під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Водночас, згідно приписів пункту 4 Постанови у позовній заяві має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Окрім того, при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності.

Зі змісту позову ОСОБА_2 вбачається, що їй завдано моральну шкоду, яку Позивач оцінила у 200 000,00 грн., оскільки формулювання причин звільнення являється перешкодою у працевлаштуванні, була вимушена часто звертатися до медичних установ, між тим, в порушення зазначених вище приписів Постанови Пленуму Верховного Суду України у позовній заяві ОСОБА_2 не зазначено, з яких міркувань Позивач виходила, визначаючи розмір моральної шкоди у 200 000,00 грн., не зазначено, якими доказами підтверджується, що їй завдано моральну шкоду у сумі 200 000,00 грн., не містить позов ОСОБА_2 і посилання на те до яких медичних установ, коли Позивач зверталася зі скаргами, якими доказами зазначені обставини підтверджуються.

Крім того, ст. 237-1 Кодексу законів про працю України містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди. За змістом зазначеного положення Закону передумовою для відшкодування працівнику моральної шкоди на підставі ст. 237-1 Кодексу законів про працю України є наявність порушення прав працівника у сфері трудових відносин.

Отже судом встановлено, що трудових прав Позивача порушено не було, отже відсутні підстави для покладення на Відповідача відповідальності, що передбачена ст. 237-1 Кодексу законів про працю України.

Керуючись ст. ст. 4,12,19,83, 175,177,184, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 80 ЦК України, ст. ст. 41, 116, 178, 237-1 КЗпП, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Октава Фінанс» про зміну формулювання причин звільнення, стягнення компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання Закарпатському апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя : І. І. Маркович