Ухвала суду № 86689283, 22.04.2019, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/5692/16-ц

Провадження № 2-в/242/15/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове матеріали справи про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИВ:

28.03.2019 р. до суду звернулося ТОВ «ФК «Прайм Альянс» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 242/5692/16-ц.

Ухвалою суду від 05.04.2019 р. було ініційовано розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження та 08.04.2019 р. відкрито провадження у справі.

Провадження по заяві про заміну сторони виконавчого провадження зупинено.

Сторони у судове засідання не з,явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Судом установлені такі фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.

Згідно довідки Селидівського міського суду Донецької області від 22.04.2019 р., справу № 0508/11671/2012 р. за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ВТБ Банк», третя особа ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, яка перебувала у провадженні Ворошиловського районного суду м.Донецька до Селидівського міського суду Донецької області не передано. Відповідно до бази даних Ворошиловського районного суду міста Донецька, яка надана в користування Селидівському міському суду Донецької області по справі № 0508/11671/2012 за позовом ПАТ «ВТБ Банк» в особі відділення «Донецька регіональна дирекція «ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ВТБ Банк», третя особа ОСОБА_2 , про визнання правочину недійсним ухвалено рішення 20.06.2013 р., яке набрало законної сили 02.07.2013 р. Також, за відомостями бази даних 28.05.2014 р. була подана заява відповідачем ОСОБА_1 про перегляд рішення за ново виявленими обставинами. Ухвалою суд № 0508/11671/2012, провадження № 8/255/12/2014 від 29.052014 р. заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за ново виявленими обставинами залишено без руху. Строк усунення недоліків встановлено до 20.06.2014 р. Інша інформація відсутня.

Згідно ст..489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Згідно ч.1 ст.493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка зберіглася; документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Таким чином, враховуючи, що цивільну справу за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ВТБ Банк», третя особа ОСОБА_2 , про визнання правочину недійсним не було передано, але, згідно відомостей бази даних Ворошиловського районного суду міста Донецька, яка надана в користування Селидівському міському суду Донецької області, було ухвалено рішення по даній справі, яке набрало законної сили, суд приходить до висновку про необхідність відновлення втраченого судового провадження по вищевказаній цивільній справі.

З урахуванням наявних в матеріалах справи копій, суд вважає за необхідне використати ту частину провадження, що збереглася до втрати провадження, та відновити рішення Ворошиловського районного суду м.Донецьк від 20.06.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 488-493 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відновити частково втрачене судове провадження в цивільній справі № 0508/11671/2012 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ВТБ Бан», третя особа ОСОБА_2 , про визнання правочину недійсним.

Відновити рішення Ворошиловського районного суду м.Донецьк від 20.06.2013 року, наступного змісту:

« 0508/11671/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого – судді Алтухової О.С.,

при секретарі – Щукіній О.В.,

за участю представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) Мороз І.В., відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 , представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» в особі відділення «Донецька регіональна дирекція «ПАТ «ВТБ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК», третя особа ОСОБА_2 , про визнання правочину недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «ВТБ Банк» в особі Відділення «Донецька регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступне.

Відповідно до укладеного Кредитного договору № R52110146756В від 28.10.2011 р. ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 700000 (сімсот тисяч) гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % річних з строком кредитування до 28.10.2018 року.

Згідно п. 5.3.1 Кредитного договору Позичальник зобов`язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, незалежно від настання строку виконання зобов`язання у випадку порушення Позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, в т.ч. несплати процентів користування кредитом (в т.ч. неналежної сплати процентів).

Загальна сума що підлягає до сплати позичальником ОСОБА_1 по кредитному договору № R52110146756В від 28.10.2011 р., станом на 09.05.2013 року становить: 894 110 гривень 51 копійка, яка підтверджується розрахунком суми боргу по Кредитному договору №Р52110146756В від 28.10.2011 року, з яких: 573 610,49 грн. - сума кредиту, що залишилась неповернутою; 93 439,01 грн. - сума простроченого боргу з урахуванням індексу інфляції; 74 852,24 грн. - сума прострочених відсотків з урахуванням індексу інфляції; 1 255,07 грн. - сума нарахованих непрострочених відсотків за період з 28.04.2013 р. По 30.04.2013 р., 19 038,46 грн. - сума несплаченої пені за прострочення кредиту згідно з п. 7.1. кредитного договору; 312,82 грн. - сума3,0 (трьох) відсотків річних від суми простроченого кредиту за прострочення кредиту згідно ст. 625 ЦК України, 31 337,37 грн. - сума несплаченої пені за прострочення відсотків згідно з п. 7.1. кредитного договору; 515,05 грн. - сума 3,0 (трьох) відсотків річних від суми прострочених відсотків за прострочення відсотків згідно ст. 625 ЦК України, 6 650,00 грн. - сума нарахованої комісійної винагороди за управлінням кредитом за період 01.04.2013 - 30.04.2013 р.; 93 100,00 грн. - сума простроченої комісійної винагороди за управлінням кредитом нарахована за період 01.02.2012-31.03.2013 р.

Крім того, зазначив позивач, зобов`язання за вказаним Кредитним договором забезпечено Договором застави № К5211015292В від 10.11.2011 року, згідно якого Відповідач передає у заставу для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №R5211015292В майно, а саме автомобіль: марка - RANGE, модель - SРОRТ, тип - легковий універсал, 2011 року випуску, колір - синій, реєстраційний номер - НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , що належить Відповідачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого ВРЕР №1 м. Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 28.10.2011 року.

Просили стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 894110,51 грн. та судові витрати.

13.02.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання правочину недійсним, посилаючись на наступні обставини: до нього звернувся ОСОБА_2 , який був колись його клієнтом. Він планував працювати у ОСОБА_2 під прохання допомогти йому отримати кредит. ОСОБА_2 попросив у нього копію паспорту та ідентифікаційного номеру. Коли він спитав навіщо, той йому відповів, що планує придбати дороге авто, зробити тюнінг, продати зазначене авто і таким чином мати кредит не за авто, а за готівку та пояснив, що він йому потрібний, щоб взяти кредит. Також зазначив, що не хотів брати кредит на себе, про що сказав ОСОБА_2 , на що той почав йому погрожувати, що позбавить його прибутку, оскільки вони разом працюють. Тому він дав йому копії своїх документів і через деякий час дізнався, що ОСОБА_2 отримав на його ім`я кредит на автомобіль RANGE ROVER. Документів на отримання автомобіля, документів про постанову автомобіля на облік, на видачу готівки він не підписував. Вважає зазначений кредитний договір, укладений між ним та ПАТ «ВТБ Банк» недійсним, оскільки він не отримав автомобіля та не підписував жодних документів, а тому взагалі не мав наміру отримувати автомобіль у кредит, у зв`язку із чим вважає, що правочин вчинено під впливом обману.

Просив визнати недійсним кредитний договір, укладений між ним та ПАТ «ВТБ Банк».

Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) ПАТ «ВТБ Банк» Мороз І.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, наполягала на задоволенні позову, в задоволенні зустрічних позовних вимог просила відмовити.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 в судовому засіданні до подання зустрічної позовної заяви, не заперечував факт того, що підписував заявку на видачу кредиту, кредитний договір та інші документи.

Представник відповідача (представник позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 Є. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, позовні вимоги свого довірителя підтримав та просив задовольнити.

Суд, вислухавши представника позивача (представника відповідача за зустрічним позовом), відповідача (позивача за зустрічним позовом), представника відповідача (представника позивача за зустрічним позовом), дослідивши матеріали справи, вважає, що позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» в особі відділення «Донецька регіональна дирекція «ПАТ «ВТБ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню, а зустрічні позовні вимоги – залишенню без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 1049 ЦК України вказує, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 1050 глави 71 параграфу 1 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, що належать йому за договором позики. Згідно ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ст. 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Крім того, статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Як встановлено у судовому засіданні, 28.10.2011 р. між позивачем ПАТ «ВТБ Банк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № R52110146756В, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 700000 (сімсот тисяч) гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % річних з строком кредитування до 28.10.2018 року.

Згідно п. 5.3.1 Кредитного договору Позичальник зобов`язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, незалежно від настання строку виконання зобов`язання у випадку порушення Позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, в т.ч. несплати процентів користування кредитом (в т.ч. неналежної сплати процентів).

Як встановлено судом, позичальник належним чином не виконував взяті на себе обов`язки по своєчасному погашенню кредиту внаслідок чого утворилась заборгованість.

Так, згідно розрахунком суми боргу по Кредитному договору №Р52110146756В від 28.10.2011 року, станом на 09.05.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем ПАТ «ВТБ Банк» становить: 894 110 гривень 51 копійка, з яких: 573 610,49 грн. - сума кредиту, що залишилась неповернутою; 93 439,01 грн. - сума простроченого боргу з урахуванням індексу інфляції; 74 852,24 грн. - сума прострочених відсотків з урахуванням індексу інфляції; 1 255,07 грн. - сума нарахованих непрострочених відсотків за період з 28.04.2013 р. по 30.04.2013 р., 19 038,46 грн. - сума несплаченої пені за прострочення кредиту згідно з п. 7.1. кредитного договору; 312,82 грн. - сума3,0 (трьох) відсотків річних від суми простроченого кредиту за прострочення кредиту згідно ст. 625 ЦК України, 31 337,37 грн. - сума несплаченої пені за прострочення відсотків згідно з п. 7.1. кредитного договору; 515,05 грн. - сума 3,0 (трьох) відсотків річних від суми прострочених відсотків за прострочення відсотків згідно ст. 625 ЦК України, 6 650,00 грн. - сума нарахованої комісійної винагороди за управлінням кредитом за період 01.04.2013 - 30.04.2013 р.; 93 100,00 грн. - сума простроченої комісійної винагороди за управлінням кредитом нарахована за період 01.02.2012-31.03.2013 р.

Крім того, зобов`язання за вказаним Кредитним договором забезпечено Договором застави № К5211015292В від 10.11.2011 року, згідно якого Відповідач передає у заставу для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №R5211015292В майно, а саме автомобіль: марка - RANGE, модель - SРОRТ, тип - легковий універсал, 2011 року випуску, колір - синій, реєстраційний номер - НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , що належить Відповідачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого ВРЕР №1 м. Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 28.10.2011 року.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання по поверненню отриманих грошових коштів не виконав.

Невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань по своєчасній і належній сплаті суми кредиту та відсотків за користування кредитом є порушенням умов договору і наведених норм Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача ПАТ «ВТБ Банк» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 894110,51 грн.

Щодо зустрічних позовних вимог, то суд зазначає наступне.

Статтею 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору, яка полягає у визнанні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договори (або утримуватись від укладення договорів) і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Відповідно до ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.2 ч.1 ст. 208 ЦК у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 ЦК.

Згідно ст. 1055 ЦК кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доводи позивача за зустрічним позовом щодо введення його ОСОБА_2 в оману, розцінюються судом критично, оскільки ОСОБА_2 взагалі не є стороною у правовідносинах, що виникли між «ПАТ «ВТБ БАНК» та ОСОБА_1 . Крім того, у судовому засіданні до подання зустрічної позовної заяви, він не заперечував факт того, що підписував кредитний договір, заявку на видачу кредиту та інші документи, а клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи ним не заявлялось, тобто у матеріалах справи містяться докази: заява про надання кредиту, заява на перерахування коштів, заява на видачу кредитних коштів, заява, якою ОСОБА_1 засвідчує набуття права власності на транспортний засіб, акт прийому-передачі, які спростовують доводи ОСОБА_1 щодо того, що ним були надані копії своїх особистих документів ОСОБА_2 для отримання кредиту.

Крім того, всі необхідні умови (істотні умови) договору містяться у Кредитному договорі та погоджені ОСОБА_1 , про що свідчить його особистий підпис в договорі.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Кредитний договір № R52110146756В від 28.10.2011 року відповідає вимогам ч.1-3, 5,6 ст.203 ЦК України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача «ПАТ «ВТБ БАНК» підлягають стягненню сплачені позивачем при предявленні позову судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3219 грн.

На підставі ст.ст. 208, 215, 526, 530, 536, 546, 549, 610, 625, 626, 627, 629, 599, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України та керуючись ст.ст. 5, 10, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» в особі відділення «Донецька регіональна дирекція «ПАТ «ВТБ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» заборгованість у розмірі 894110,51 грн., судовий збір у розмірі 3219 грн., а всього – 897329 (вісімсот дев`яносто сім тисяч триста двадцять дев`ять) гривень 51 копійка.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК», третя особа ОСОБА_2 , про визнання правочину недійсним – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського

районного суду м. Донецька О.С.Алтухова»

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя