Рішення № 86688910, 27.12.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження №2/235/2366/19

Справа №235/7781/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2019 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючої - судді Величко О.В.,

при секретарі Лебеденко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Вугільна Компанія «Краснолиманська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «ВК «Краснолиманська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що в період часу з березня 1996 року по 27.08.2019 рік він пропрацював на ДП «ВК «Краснолиманська» на підземних умовах праці. Наказом від 27.08.2019 року він був звільнений з ДП «ВК «Краснолиманська» за власним бажанням. В день звільнення відповідач не повністю з ним розрахувався і лише 30.09.2019 року він остаточно отримав розрахунок по заробітній платі.

З вимогою про здійснення розрахунку він неодноразово звертався до відповідача – 29.08.2019 року, 07.10.2019 року та 29.10.2019 рік., проте відповідач йому відмовив в наданні відповіді.

У зв`язку з тим, що відповідач своєчасно з ним не розрахувався по заробітній платі при його звільнення, позивач просить стягнути з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.08.2019 року по 29.09.2019 рік в сумі 18868,05 грн., та понесений судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач дійсно перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі, працював на посаді машиніста гірничих виїмкових машин 5-го розряду, звільнився з підприємства згідно ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

27.08.2019 року позивачу було видано трудову книжку, в якості сум, що підлягають при звільненні, нараховано 123543,46 грн., які були виплачені 30.09.2019 року.

З 09.08.2019 р. по 27.08.2019 р. включно позивач перебував на лікарняному, в день звільнення отримав трудову книжку, проте, ані під час отримання трудової книжки, ані в наступному з вимогами про виплату сум , які підлягають при звільненні, до адміністрації підприємства не звертався. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день і час слухання справи повідомлявся належним чином, просив справу слухати без його участі ( а.с.40).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, просив справу слухати без участі представника відповідача ( а.с.37).

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем ДП « ВК «Краснолиманська», де працював на посаді машиніста гірничих виїмкових машин 5-го розряду. Наказом № 2318/к від 27.08.2019 року він був звільнений за власним бажанням.( а. с. 32).

Як вбачається з матеріалів справи 27.08.2019 року позивач отримав трудову книжку

( а. с. 30,31), в день звільнення не працював, перебував на лікарняному ( а. с. 35).

30.09.2019 року позивач отримав від підприємства всі належні йому виплати при звільненні ( а. с. 41).

Зазначені обставини підтверджені як позивачем в позовній заяві, так і представником відповідача в наданому відзиві на позовну заяву.

Відповідно до положень ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже,підставою відповідальності власника відповідно до ст.. 117 КЗпП, на яку посилається позивач, обґрунтовував свої вимоги, є склад правопорушення, який включає два юридичних факта: порушення власником строків розрахунку при звільненні та вина власника.

Зважаючи на те, що у день звільнення позивач не працював, відповідно до положень ст. 116 КЗпП України, сума заборгованості мала бути виплачена роботодавцем не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач 27.08.2019 року не працював, перебував на лікарняному, проте 27.08.2019 року звернувся до підприємства з метою отримання трудової книжки та проведення розрахунку.

Відповідачем не доведений факт того, що станом на день звільнення позивача з підприємства і отримання ним трудової книжки, позивачу був виплачений остаточний розрахунок по заробітній платі, навпаки , надані докази підтверджують факт проведення остаточного розрахунку по заробітній платі 30.09.2019 року. ( а. с. 34,41).

Доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, про те, що позивач позбавлений права на відшкодування йому середнього заробітку у зв`язку з тим, що останній, перебуваючи на лікарняному, не звертався до відповідача з вимогою про здійснення з ним розрахунку, суд не приймає до уваги, оскільки, вони спростовуються матеріалами справи. Так, незважаючи на той факт, що в день звільнення позивач мав статус тимчасово непрацюючого, він 27.08.2019 року звернувся до відповідача з вимогою видати йому трудову книжку ( а. с. 31), і провести з ним розрахунок, що відповідає вимогам ст. 47 КЗпП України.

В даному випадку законодавством не встановлено обов`язковість письмової форми звернення працівника з вимогою провести з ним розрахунок, оскільки сам факт звернення працівника до відповідача в період його тимчасової непрацездатності розцінюється судом як звернення працівника з вимогою провести звільнення та розрахунок відповідно до вищевказаних норм права.

Оскільки відповідач не виплатив позивачу вчасно суми, що належать йому у зв`язку із звільненням, на момент свого звільнення не працював, проте звернувся до адміністрації підприємства з метою провести з ним звільнення відповідно до вищевказаних норм КЗпП, то всі суми, належні позивачу, повинні бути виплачені з 28.08.2019 року.

Саме з цієї дати необхідно розраховувати середній заробіток, відповідно до ст. 117 КЗпП України за час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 28.08.2019 року і по день, зазначений позивачем в позовній заяві - 29.09.2019 року, враховуючи той факт, що

Остаточний розрахунок був проведений підприємством 30.08.2019 року.

Відповідно до п. 2 Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Згідно довідки ДП «ВК «Краснолиманська» середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 1287,62 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.08.2019 року по 29.09.2019 рік.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить: 1287,62 х 23= 29615,19 грн.

Суд, вважає, що при розрахунку середнього заробітку позивачем зроблено помилку, тому розглянув справу виключно в межах заявлених позовних вимог, а саме за період з 28.08.2019 року по 29.09.2019 рік.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 296,15 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 115,116,117 КЗпП , ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «ВК «Краснолиманська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути з Державного Підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська» код ЄРДПОУ 31599557, місце знаходження м. Покровськ, вул.. Перемоги, 9, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.08.2019 року по 29.09.2019 рік в сумі 29615,19 грн. без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Державного Підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська» код ЄРДПОУ 31599557, місце знаходження м. Покровськ, вул.. Перемоги, 9, на користь держави судовий збір в сумі 296,15 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: